Рішення

від 21.09.2015 по справі 916/2836/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2015 р.Справа № 916/2836/15

за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Бецилівське"

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Одеський Облагрохім"

про стягнення 198 000 грн.

Суддя - Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2Ю за довіреністю;

Від відповідача : не з'явився.

Суть спору: про стягнення 198 000 грн.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Бецилівське" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Одеський Облагрохім" про стягнення 198 000 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.07.2015 р. року порушено провадження по справі № 916/2836/15.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.09.2015 р. строк розгляду справи було продовжено за клопотанням позивача до 28.09.2015 р.

На адресу відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Одеський Облагрохім", що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у відповідності до спеціального витягу з цього реєстру станом на 09.09.2015 р. та на адресу, визначену позивачем у поданій ним позовній заяві, господарським судом, в порядку ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, надсилались копії процесуальних документів, винесених в ході розгляду справи № 916/2836/15. Конверти з поштовими відправленнями, надіслані на адресу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Одеський Облагрохім", були повернуті до господарського суду у зв'язку з неможливістю їх вручення адресату.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, надісланої на юридичну адресу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Одеський Облагрохім" згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що був повернутий органом зв'язку з позначкою "адресат вибув" та "адресат відсутній", вважається належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення належним чином ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Одеський Облагрохім" про час і місце проведення судових засідань по даній справі (згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 роціВ» від 02.06.2006 р. № 01-8/1228).

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку щодо належного повідомлення ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Одеський Облагрохім" про час та місце розгляду даної справи. Однак, незважаючи на це, даний відповідач жодного разу не скористався наданим законом правом на участь свого представника у судовому процесі, відзив на позов не надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

16.02.2015 р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Бецилівське" (Покупець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Одеський Облагрохім" (Продавець) було укладено договір № 3.

Відповідно до п. 1.1 даного договору продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити товар, найменування, кількість, ціна і терміни розрахунків якого обумовлені податками, що є невідомою частиною цього договору.

Додатком № 1 від 16.02.2015 р. визначено, що предмет договору - аміачна селітра у кількості 20 т., за ціною 9 900,00 грн. за тонну, загальною вартість з ПДВ 198 000,00 грн. Крім того, у додатку зазначено, що покупець зобов'язується сплатити вартість товару у строк до 17.02.2015 р.

На виконання умов договору № 3 від 16.02.2015 р. відповідачем було виставлено позивачу рахунок на оплату № 2 від 17.02.2015 р. на суму 198 000,00 грн.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії платіжного доручення № 253 від 17.02.2015 р. на суму 198 000,00 грн. позивач свої зобов'язання по договору № 3 від 16.02.2015 р. виконав в повному обсязі та сплатив відповідачу вартість аміачної селітри.

Однак, як зазначає у своїй позовній заяві товариство з обмеженою відповідальністю "Бецилівське", відповідач свої зобов'язання за договором № 3 від 16.02.2015 р. не виконав та не поставив товар позивачу. Оскільки на даний час термін удобрювання засіяних площ пройшов, покупець зазначає, що необхідність постачання аміачної селітри на їхню адресу немає. У зв'язку з чим, 25.05.2015 р. та повторно 22.06.2015 р. позивачем було направлено на адресу відповідача ОСОБА_3 про повернення грошових коштів отриманих відповідно до договору купівлі-продажу № 3 від 16.02.2015 р. У якому позивач просить відповідача протягом 5 банківських днів з моменту отримання претензії в повному обсязі повернути на розрахунковий рахунок ТОВ "Бецилівське" грошові кошти отримані ТОВ "Одеський Облагрохім" за договором № 3 від 16.02.2015 р. платіжним дорученням № 253 від 17.02.2015 р. на суму 198 000,00 грн.

Оскільки відповідач не відповів на претензії позивача та не повернув кошти, ТОВ "Бецилівське" було змушено звернутись до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Одеський Облагрохім" 198 000,00 грн.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно положень ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, позивач свої зобов'язання за Договором № 3 від 16.02.2015 р. виконав в повному обсязі, а саме, сплатив платіжним дорученням № 253 від 17.02.2015 р. 198 000,00 грн. за 20 т. аміачної селітри, однак відповідач не виконав умови договору та не поставив товар, як то передбачено умовами договору.

Пунктом 2 ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, суд доходить висновку про правомірність заявленої до стягнення позивачем основної заборгованості за Договором № 3 від 16.02.2015 р. у розмірі198 000,00 грн., яка в свою чергу, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Бецилівське" підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Одеський Облагрохім" на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Бецилівське" 198 000,00 грн.

Судові витрати за розгляд позовних вимог покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Бецилівське" задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Одеський Облагрохім" (65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11, офіс 36, р/р 26001368857 в АТ "ОСОБА_4 Аваль" м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 05490196) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Бецилівське" (67440, с. Бецилове, Роздільнянський р-н, Одеська область, МФО 328845, Одеське обласне управління ВАТ Ощадбанк м. Одеса, р/р 260093010111185, ІПН 037678915248, свідоцтво ПДВ 200092919) борг у розмірі 198 000 (сто дев'яносто вісім тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 3 960 (три тисячі дев'ятсот шістдесят) грн. 00 коп.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повний текст рішення складено 24.09.2015 року.

Суддя Степанова Л.В.