Рішення

від 17.09.2015 по справі 920/1116/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.09.2015 Справа № 920/1116/15

Господарський суд Сумської області у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/1116/15

за позовом - Шосткинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі позивачів - 1) Державної екологічної інспекції в Сумській області, м. Суми,

2) Гамаліївської сільської ради Шосткинського району Сумської області, с. Гамаліївка Шосткинського району Сумської області,

до відповідача - Шосткинського дочірнього агролісгосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп», м. Охтирка Сумської області,

про стягнення 61581,10 грн.,

за участю представників:

прокурора - Циганенка Б.М.,

позивачів - 1) ОСОБА_1,

2) не з'явився,

відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

Суть спору: прокурор у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 34649,13 грн. збитків, завданих навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки лісу на території Гамаліївської сільської ради Шосткинського району Сумської області, з яких: 17324,56 грн. перерахувати на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Гамаліївської сільської ради Шосткинського району Сумської області (на р/р 33110331700410, код 37512251, МФО 837013, Шосткинське УК/с Гамаліївка /24062100); 6929,83 грн. - до спеціального фонду Сумського обласного бюджету; 10394,74 грн. - до спеціального фонду Державного бюджету України.

Другий позивач надав суду заяву, в якій підтримує позовні вимоги та просить суд слухати справу без участі представника сільської ради.

Представник відповідача подав суду 07.09.2015 року письмове заперечення, в якому заперечує проти позовних вимог та зазначає, що за фактом незаконної рубки, що була виявлена 26.10.2013 року працівниками відповідача, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014200110002074 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 246 Кримінального кодексу України. Перевірка Державної екологічної інспекції України в Сумській області проводилась в рамках кримінального провадження № 12014200110002074.

Також відповідач у своїх запереченнях зазначає, що він є неналежним відповідачем по справі та не може нести відповідальність як постійний лісокористувач за порушення природоохоронного законодавства, що було виявлено в 2013 році. Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що розрахунок, що був зроблений у квітні 2015 року ґрунтується лише на припущеннях та без проведення замірів саме тих дерев (пнів), що були зрубані в 2013 році. Окремо відповідач звертає увагу суду на начебто використання для проведення замірів мірної стрічки № 13, яка належить Державному підприємству «Сумське лісове господарство». Позивач не обґрунтовує чому для проведення замірів використовувалась стрічка Державного підприємства «Сумське лісове господарство», на підставі чого вона взагалі використовувалась першим позивачем.

17.09.2015 року представником відповідача надано до суду додаткові заперечення, в яких останній зазначає, що підстави для стягнення з відповідача шкоди заподіяної незаконною рубкою дерев відсутні, оскільки він вважає, що сам факт незаконної рубки дерев відсутній.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Прокурор у заявленому ним позові зазначає, що 26.10.2013 року представниками відповідача виявлено незаконну рубку дерев породи «сосна» невідомими особами у кварталі 71 виділу № 12 у кількості 10 дерев на території Гамаліївської сільської ради Шосткинського району Сумської області, про що складено акт № 3 огляду місця вчинення правопорушення, в якому зазначено, що у результаті незаконної вирубки дерев лісовому господарству заподіяно шкоду у розмірі 34060,42 грн., яка розрахована на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року за № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу». Шосткинським МВ УМВС України в Сумській області 09.11.2014 року за даним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014200110002074 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 246 Кримінального кодексу України.

Прокурор Шосткинської міськрайонної прокуратури, розглянувши матеріали кримінального провадження № 12014200110002074, виніс постанову про призначення перевірки від 10.04.2015 року, в якій встановлено, зокрема, що актом № 3 від 26.10.2013 року огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства, складеним інженером з охорони та захисту лісу відповідача ОСОБА_4 за участі майстра лісу відповідача ОСОБА_5, лісника обходу № 20 відповідача ОСОБА_6, виявлено, що 26.10.2013 року у кварталі 71 виділ 12 обходу № 20 відповідача здійснено незаконну порубку дерев породи «сосна», що відносяться до категорії захисних лісів. Вказаним правопорушенням лісовому господарству заподіяно збитки у розмірі 34060,42 грн.

У даній постанові від 10.04.2015 року прокурор дійшов висновку, що у діях невстановлених осіб, які вчинили у жовтні 2013 року рубку лісу, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 246 Кримінального кодексу України. Враховуючи, що даним кримінальним правопорушенням заподіяно збитки лісовому господарству України та, як наслідок, порушено інтереси держави у сфері використання лісових ресурсів, виникла необхідність у проведенні перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства з питань охорони, використання та відтворення лісових ресурсів на території відповідача. Тому прокурор постановив провести у кримінальному провадженні № 12014200110002074 перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства з питань охорони, використання та відтворення лісових ресурсів на території відповідача, доручивши проведення перевірки співробітникам першого позивача.

22.04-23.04.2015 року першим позивачем проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відновлення лісів у діяльності відповідача, за наслідками якої підтверджено факт незаконної рубки дерев сосни звичайної в кварталі 71 виділу № 12 ДП «Шосткинський агролісгосп» на території Гамаліївської сільської ради Шосткинського району Сумської області невстановленими особами у 2013 році. В даному акті вказано, що зі слів головного лісничого відповідача на момент рубки дерева були сироростучими. Вимірювання пнів від зрубаних дерев проведено повіреною мірною стрічкою № 13, як належить Державному підприємству «Сумське лісове господарство».

Також зазначено, що у 2014 році у вищезгаданому кварталі та виділі було проведено вибіркову санітарну рубку на підставі лісорубного квитка № 7 серії ЛБК № 295099. Визначення пнів, що були незаконно зрубані у 2013 році, від пнів, що були зрубані на підставі лісорубного квитка у 2014 році, було здійснено за допомогою лісника обходу № 20 ОСОБА_6 ДП «Шосткинський агролісгосп».

На підставі такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року за № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області ОСОБА_7 та державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області ОСОБА_8 складено розрахунок розміру шкоди внаслідок незаконного порубу дерев, який складає 34649,13 грн.

Згідно пункту 6.1.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 року за № 02-5/544 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища», у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, судам необхідно виходити з того, що обов'язки із: забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів.

Статтями 19,86, 90 Лісового кодексу України, визначено що постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.5, 3.1 статуту відповідача, останній є спеціалізованим агролісогосподарським підприємством, основною метою якого є реалізація державної політики розвитку лісового господарства і раціонального використання лісових ресурсів, охорона і захист в системі АПК району. Відповідач набуває статусу лісокористувача та здійснює його повноваження згідно з Лісовим кодексом України.

За приписами статті 17 Лісового кодексу України, право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами держаних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картогафічні матеріали лісовпорядкування.

Прокурор вважає, що вищезазначена земельна ділянка (квартал 71 виділ № 12 на території Гамаліївської сільської ради Шосткинського району Сумської області) належить відповідачеві на праві постійного користування, що на його думку підтверджується рішенням Сумської обласної ради від 19.10.2000 «Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб», яким відповідачеві вирішено надати в постійне користування 10330,4 га лісових земель та планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, а саме: незатвердженим в установленому порядку, визначеному статтею 48 Лісового кодексу України, проектом організації та розвитку лісового господарства відповідача 2014 року.

На підставі вищенаведеного прокурор вважає, що саме відповідач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані державі незаконною рубкою лісів.

Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що прокурором не надано суду обґрунтованого розрахунку суми завданих державі збитків та доказів, які підтверджують факт здійснення замірів зрубаних у 2013 році дерев державними інспекторами першого позивача у 2015 році..

Господарський суд, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку, що позиція прокурора є хибною та суперечить фактичним обставинам справи, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до статті 17 Лісового кодексу України, у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.

Відповідно до частини четвертої статті 17 Лісового кодексу України, право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідач не має на даний час державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, на якій був виявлений незаконний поруб, а отже не є постійним лісокористувачем та не може бути притягнутий до відповідальності за невиконання обов'язків, що покладаються саме на постійних лісокористувачів.

При цьому пунктом 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, на який посилається прокурор, стосується лише державних лісогосподарських підприємств і не поширюється на комунальні агролісогосподарські підприємства, до складу яких належить відповідач.

Ні прокурор, ні позивачі не надали суду доказів реєстрації за відповідачем права постійного користування земельною ділянкою, на якій у 2013 році було здійснено незаконну рубку 10 дерев, яке згідно статті 125 Земельного кодексу України виникає з моменту державної реєстрації прав та згідно статті 126 того ж Кодексу оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Жодних доказів про те, що незаконний поруб 10 дерев у кварталі 71 виділ № 12 на території Гамаліївської сільської ради було здійснено працівниками відповідача, прокурором та позивачами суду надано не було.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 названого Кодексу визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на все вищевикладене, позовні вимоги у даній справі є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідач в даному випадку не є постійним лісокористувачем у розумінні положень статті 17 Лісового кодексу України.

Крім того, слід зазначити, що акт № 3 огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 03.10.2013 року та акт обміру пеньків по самовільному порубу, складені працівниками відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5, та акт від 23.04.2015 року перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства і відомість переліку пнів дерев на території Гамаліївської сільської ради Шосткинського району Сумської області в кварталі 71 виділ 12 відповідача, складені державними інспекторами першого позивача ОСОБА_7 та ОСОБА_8, містять різні дані щодо діаметру одних і тих же сосен, які були незаконно зрубані у жовтні 2013 року, внаслідок чого суд не може визнати обґрунтованим розрахунок розміру шкоди, здійснений державними інспекторами першого позивача ОСОБА_7 та ОСОБА_8

В акті перевірки від 23.04.2015 року зазначено, що визначення пнів, що були незаконно зрубані у 2013 році, від пнів, що були зрубані у 2014 році на підставі лісорубного квитка, було здійснено за допомогою лісника обходу № 20 ОСОБА_6, але лісник ОСОБА_6 не підписував (не брав участь у складенні) жодного з актів і не підписував (не брав участь у складенні) акту обміру пеньків та відомості переліку пнів дерев (а.с. 17-18, 24-26) ні у 2013 році, ні у 2015 році, а тому дані, які зазначені в акті перевірки від 23.04.2015 року, відомості переліку пнів дерев та розрахунку розміру шкоди (а.с. 24-27), на яких ґрунтуються позовні вимоги прокурора, не є достовірними, не є належними та допустимими доказами у справі. Прокурор та перший позивач не обґрунтували підстав та правомірності використання 22-23.04.2015 року державними інспекторами Фрик В.Б. та Філіпповим С.М. мірної стрічки № 13, яка належала ДП «Сумське лісове господарство», оскільки представник відповідача 17.09.2015 року з додатковими письмовими запереченнями надав суду копію листа головного лісничого ДП «Сумське лісове господарство» ОСОБА_9 від 14.09.2015 року № 02-12/1209, з якого випливає, що мірну стрічку № 13 Державна екологічна інспекція у Сумській області (перший позивач) брала у ДП "Сумське лісове господарство" лише 30.04.2015 року, тобто 22-23.04.2015 року в розпорядженні першого позивача мірної стрічки № 13 ДП «Сумське лісове господарство» не було, що в свою чергу ще раз підтверджує факт недостовірності даних, зазначених в акті перевірки від 22-23.04.2015 року, на яких ґрунтуються позовні вимоги прокурора у даній справі.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на першого позивача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій першого позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Державної екологічної інспекції в Сумській області (40000, м. Суми, пров. Громадянський, буд. 1, ідентифікаційний код 34932508) до Державного бюджету м. Суми (отримувач коштів УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001, код отримувача 37970593, код банку отримувача МФО 837013, рахунок отримувача 31218206783002, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір в сумі 1218,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.09.2015 року.

Суддя ОСОБА_10