Рішення

від 20.08.2015 по справі 917/1653/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2015 р. Справа №917/1653/15

за позовом Приватного підприємства "Фірма "Дріада", АДРЕСА_1,39803

до Комунального підприємства "Готель "Славутич", вул. Миру, 15, м.Комсомольськ, Полтавська область,39800

про стягнення 57732,65грн.

Суддя Кльопов І.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з’явився

У судовому засіданні 20.08.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позов про стягнення з відповідача заборгованості за Договором на виконання робіт з ліквідації наслідків бурелому №8 від 05.08.2014р. у розмірі 57732,65грн. у т.ч. 33920,00грн. - сума основного боруг, 7945,65грн. - пеня, 627,29грн. - 3% річних, 15239,71грн. - інфляційні нарахування.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо для розгляду справи, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд, встановив:

Між приватним підприємством «Фірма «Дріада» ( Виконавець) та Комунальним підприємством «Готель «Славутич» (Замовник) 05.08.2014р. було укладено Договір на виконання робіт з ліквідації наслідків бурелому № 8 від 05.08.2014р. (Договір)

Відповідно до п.1.1 Виконавець зобов'язується на свій ризик виконати за завданням Замовника з використанням своїх матеріалів, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити роботи з ліквідації наслідків бурелому на території готелю «Славутич» по вул. Набережна, 1 та використані для її виконання засоби.

Згідно п.2.1 Договору оплата наданих Виконавцем робіт, що визначені у п.1.1 цього договору становить КЕЕВ-2610- 50000,00грн.

Ціни за виконання робіт є договірними і визначаються Сторонами на підставі Прайсу на виконання робіт, згідно з Додатком, який є невід"ємною частиною даного Договору (п.2.2 Договору).

Відповідно до п. З.2. Договору № 8 від 05.08.2014р. «Замовник зобов'язаний:

• Прийняти виконані Виконавцем роботи та підписати акти приймання виконаних робіт за умови належного виконання таких робіт.

• Оплатити Виконавцю роботи, визначені у п. 1.1. цього Договору, в розмірах встановлених п. 2.1. цього Договору, на підставі акту виконаних робіт до 10 числа місяця наступного за звітним».

21.11.2014р. між сторонами підписано акт №17 здачі-прийомки виконаних робіт, згідно якого ціна робіт становить 33920,00грн.

Як зазначає позивач у позові, сума є узгодженою. Також, сума боргу підтверджується актом звірки станом на 12.08.2015 року.

При вирішенні спору суд виходить з наступного

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, вимога позивача про стягнення заборгованості у сумі 33920,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У відповідності до п. 4.3 Договору за порушення строків, визначених календарним планом виконання робіт або за несвоєчасну оплату виконаних робіт Виконавець/Замовник сплачує за кожен день прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Крім того, за приписами п. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, відповідачу на підставі п.4.3 Договору нараховано пеню у розмірі 7945,65грн. за період з 11.12.2014р. по 10.06.2015р. та на підставі ст.625 ЦК України 3% річних у розмірі 627,29грн. за період з 11.12.2014р. по 23.07.2015р. та інфляційні витрати у розмірі 15239,71грн. за період грудень 2014р - червень 2015р.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування наведеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню

Судові витрати, згідно статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити

2. Стягнути з Комунального підприємства «Готель «Славутич» (39803, Полтавська область, м. Комсомольськ, вул. Миру, 15 ЄДРПОУ 25169562) на користь Приватного підприємства «Фірма «Дріада» (39803, АДРЕСА_2, ЄДРПОУ 31103747) 33 920,00грн. основного боргу за Договором № 8 від 05.08.2014р, пеню у розмірі 7 945,65грн., 3% річних у розмірі 627,29грн. та інфляційні втрати в розмірі 15 239,71грн., а також суму сплаченого судового збору у розмірі 1 827,00 грн..

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 21.08.2015р.

Суддя Кльопов І.Г.