Ухвала

від 28.05.2010 по справі 02-2/11-173

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"28" травня 2010 р.№ 02-2/11 УХВАЛА

Суддя Сидорук А.М. ,

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Україна", Хмельницька область, Славутський район, м.Славута, вул..Острозька, буд.138 звернулося до господарського суду Тернопільської області із заявою про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства "Торговий дім "Борщів", Тернопільська область, м.Борщів, вул..В.Великого, 1, ідентифікаційний код 32577230, яке неспроможне погасити заборгованість перед кредитором в сумі 439 791 грн. 57 коп., в порядку ст.. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Розглянувши заяву кредитора, суддя встановив:

Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно із ч. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Тобто, матеріалами справи має бути доведений факт нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема, у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням, саме на цю підставу посилається кредитор в заяві про порушення справи про банкрутство.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємцівВ» відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

Положеннями ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому, ч. 3 ст. 18 цього Закону встановлено, що у випадку, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

У зв'язку з чим, при встановленні факту відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням як ініціюючий кредитор, так і суд мають керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїх постановах від 06.06.2006 р. у справі № Б48/12-05, від 22.05.2007 р. у справі № 21/19-06-518.

Як вбачається, подані кредитором до заяви про порушення справи про банкрутство матеріали не містять будь-яких доказів, що свідчать про відсутність боржника - Приватного підприємства "Торговий дім "Борщів" за його місцезнаходженням. Акт державного виконавця від 14.12.2008р. про відсутність юридичної особи за місцем реєстрації не є належним доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням в розумінні Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємцівВ» .

Відповідно до п.3 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та не подано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Згідно ст..9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство у випадках, зокрема, з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Враховуючи вищезазначене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Україна" про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства "Торговий дім "Борщів", Тернопільська область, м.Борщів, вул..В.Великого, 1 підлягає поверненню без розгляду.

На підставі наведеного, керуючись п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, ст..9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суддя

У Х В А Л И В :

1. Заяву б/н від 18 травня 2010 р. та додані до неї документи, в т.ч. платіжні доручення №№ 397, 398 від 06.05.2010р., повернути без розгляду Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Україна", Хмельницька область, Славутський район, м.Славута, вул..Острозька, буд.138.

2. Ухвала про повернення заяви про порушення справи про банкрутство може бути оскаржена на протязі десяти днів з дня її прийняття через місцевий господарський суд.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя А.М. Сидорук