Постанова

від 10.02.2010 по справі 10/66

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.10 Справа № 10/66

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів: Давид Л.Л.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2, м.Чернівці від 11.01.2010р.

на рішення господарського суду Чернівецької області від 29.12.2009 р.

у справі № 10/66

за позовом Малого приватного підприємства фірма «Атлас»,м.Чернівці.

до приватного підприємця ОСОБА_2, м.Чернівці.

про стягнення 118991,67 грн. та зобов»язання повернути майно.

за зустрічним позовом приватного підприємця ОСОБА_2, м.Чернівці.

до Малого приватного підприємства фірма «Атлас»,м.Чернівці.

про визнання права на при тримання приміщення загальною площею 178,7 м 2 , що знаходиться за адресою: м.Чернівці, вул.Заводська,7, як забезпечення виконання зобов»язання за договором оренди №7/24 від 24.12.2007 року.

третя особа з самостійними вимогами на предмет спору: приватний підприємець ОСОБА_3, м.Чернівці.

про зобов»язання передати приміщення площею 178,7 м 2 , що знаходиться за адресою: м.Чернівці, вул.Заводська,7.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_4 -начальник юридичного відділу;

ОСОБА_5- директор.

ОСОБА_6- заступник директора.

від відповідача: не з»явився.

третя особа з самостійними вимогами на предмет спору: не з»явився.

РозВ»яснено права й обовВ»язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 29.12.2009 р. у справі №10/66 (суддя Гончарук О.В.) первісний позов задоволено, зобов'язано приватного підприємця ОСОБА_2, м. Чернівці повернути малому приватному підприємству фірмі «Атлас», м.Чернівці приміщення, площею 178,7 м 2 , що знаходяться за адресою: м.Чернівці, вул.Заводська,7, а уразі відмови приватного підприємця ОСОБА_2 добровільно повернути орендоване майно, що знаходиться за адресою м. Чернівці, вул. Заводська, 7 малому приватному підприємству фірмі «Атлас», примусове повернення орендованого майна провести державною виконавчою службою. Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_2, м.Чернівці 12940,60 грн. заборгованості. 106051,07 грн. пені, 1189,91 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.Позовну заяву приватного підприємця ОСОБА_3 залишено без розгляду.

Суд мотивував рішення тим, що відповідно до ст.785 ЦК України, п.2.3 договору оренди, у зв»язку із закінченням 1.04.2009р. строку дії договору оренди №7/179, у орендаря виникає обов»язок передати орендоване майно орендодавцю в порядку та строки визначені договором. Відповідач за первісним позовом, договірні зобов»язання щодо звільнення орендованого приміщення в обумовлений договором строк не виконав, а тому приміщення підлягає поверненню позивачу в примусовому порядку. Право позивача на притримання приміщення не може виникнути, оскільки факт укладення між відповідачем та третьою особою договору простого товариства не звільняє обов»язку повернення об»єкту, а права за договором №7/24 не можуть вважатися вкладом третьої особи у спільну з відповідачем діяльність.Оскільки за відповідачем числиться заборгованість з орендної плати за період з січня по березень 2009 року у розмірі 12940,60 грн., яка підлягає стягненню у судовому порядку.Крім того, відповідно до п.п.8.2 договору оренди, відповідачу нараховано неустойку у вигляді пені за період з 01.04.2009р. по 10.06.2009р. у розмірі 106051,07 грн., що узгоджується з вимогами ст.549 ЦК України. Відповідно вищезазначеними підставами спростовуються вимоги зустрічного позову. Позовну заяву приватного підприємця ОСОБА_3 залишено без розгляду на підставі пункту другого частини першої статті 81 ГПК України, з тих підстав, що в провадженні господарського суду Чернівецької області знаходиться справа №9/103 за позовом приватного підприємця Низ ялика С.О. до МПП фірма «Атлас»про спонукання до виконання умов договору оренди №7/24 від 24.12.2007р. шляхом передачі приміщення по вул. Заводській,7 в м.Чернівці.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, вважаючи його таким, що винесено при неповному з»ясуванні обставин справи, при невідповідності висновків обставинам справи, приватним підприємцем ОСОБА_2, м.Чернівці оскаржено його в апеляційному порядку.

Вимоги апеляційної скарги частково скасувати рішення господарського суду в частині задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову, прийняти нове, яким повністю відмовити у задоволенні первісного позову, задовольнити зустрічний позов, визнати право притримання приміщення загальною площею 178,7 кв.м за адресою м.Чернівці, вул.Заводська,7, як забезпечення виконання зобов»язання за договором оренди №7/24 від 24.12.2007р. обґрунтовуються тим, що:

- рішення у справі прийнято судом без участі відповідача;

- зобов»язання по передачі скаржником позивачу приміщення площею 178,7 кв.м. припинилось 01.04.2009р. поєднанням боржника і кредитора в одній особі, на підставі договору оренди №7/24 від 24.12.2007р., договору товариства, листа №1/3 від 03.03.2009р. третьої особи до позивача, скаржник стосовно позивача володіє правом вимоги приміщення площею 178,7 кв.м.;

- відповідачем не перераховувались грошові кошти на поточний рахунок позивача, а використано право відмовитись від виконання свого обов»язку по оплаті залишку за орендну плату відповідно до п.3 ст.538 ЦК України.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, вимоги скаржника відхилив, покликаючись, що:

- у скаржника відсутні будь-які законні підстави стосовно притримання приміщення площею 178,7 кв.м. за адресою м.Чернівці, вул.Заводська,7, існує прямий обов»язок виконати вимоги ст.785 ЦК України, п.1 ст.762 ЦК України, п.2,3, п.3.6 договору оренди №7/179 від 22.08.2007р.;

- відповідно до ч.1 ст.761 ЦК України, п.2.2 договору №7/179 від 22.08.2007р. право передання майна у найм має власник речі;

- згідно ч.1 ст.774 ЦК України, п.6.1.6 договору оренди нерухомого майна №7/179 від 22.08.2007р., передача наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця.

Представник третьої особи в засідання суду не з'явився, був належним чином повідомлений про призначення апеляційної скарги до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника третьої особи суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги в зв»язку із здійсненням пошуку представника.Судова колегія, порадившись на місці, дійшла висновку про безпідставність задоволення цього клопотання враховуючи ту обставину, що пошук представника може тривати в необмеженому часі, участь представників сторін обов»язковою не визнавалась, докази не витребовувались, нез»явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника скаржника.

Львівським апеляційним господарським судом встановлено:

22.08.2007 року між малим приватним підприємством фірмою «Атлас»та приватним підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди нерухомого майна за №7/179 (Договір №7/179, а.с. 13), згідно умов якого орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 178,7 м 2 , що знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. Заводська, 7.

В п.п. 12.1 Договору №7/179 сторони обумовили одинадцятимісячний строк його дії, тобто до 22.08.2008 року, а відповідно до додаткових угод до Договору №7/179 від 29.02.2008 року та 03.09.2008 року, строк дії договору двічі продовжувався, востаннє -до 01.04.2009р. (а.с. 136).

Пунктом 2.1. Договору №7/179 встановлено, що передача майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноваженими представниками сторін акту приймання-передачі, але не пізніше трьох днів з моменту підписання сторонами Договору.

Згідно акту приймання-передачі від 23.08.2007 року, позивач передав відповідачу об'єкт оренди визначений умовами Договору №7/179.

П.2.2.договору № 7/179 від 22.08.2007 року зазначає , що передача майна в оренду не передбачає передачі орендареві права власності на нього. Власником

майна залишається Орендодавець, а орендар користується ним протягом строку дії цього договору, з відповідними правами та обов'язками передбаченими договором та законодавством.

Пунктом 2.3 Договору №7/179 передбачено, що майно передане орендареві, повертається орендодавцеві не пізніше ніж через п'ять днів після закінчення строку дії договору (якщо не досягнуто згоди про його продовження або в разі його дострокового розірвання) за актом передачі-приймання, звіреним з актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 3.6 договору № 7/179 від 22.08.2007р., у разі закінчення строку дії цього договору орендна плата вноситься орендарем до дня фактичної передачі орендодавцю за Актом приймання-передачі орендованого майна.

П.6.1.6. договору № 7/179 від 22.08.2007р. позивач передбачив заборону передачі в оренду орендованого майна та заборону розміщувати обладнання третіх осіб без письмової згоди орендодавця на такі дії.

З листів позивача від 04.02.2009 року, 10.02.2009 року та 20.02.2009 року вбачається, що позивач звертався до відповідача з вимогами про повернення орендованого майна після закінчення дії Договору №7/179.

Відповідач, в свою чергу, власні договірні зобов'язання щодо звільнення орендованого приміщення в обумовлений Договором №7/179 строк, не виконав, мотивуючи це застосуванням з його боку до спірного приміщення права притримання в порядку передбаченому статтями 594 - 597 Цивільного кодексу України.

01.11.2007 року між приватним підприємцем ОСОБА_2 та приватним підприємцем ОСОБА_3 укладено договір простого товариства (а.с. 146), згідно умов якого сторони за договором взяли на себе зобов'язання спільно діяти з метою одержання прибутку для досягнення спільної мети - реконструкції магазину за адресою: м. Чернівці, вул. Заводська, 7 та здійснення діяльності із надання послуг відносно потреб споживачів у харчуванні та торгівлі за вказаною адресою. Згідно умов договору простого товариства від 01.11.2007 року вкладом приватного підприємця ОСОБА_3 у спільну з відповідачем у справі діяльність, є права за договором оренди №7/179 від 22.08.2007р.

Відповідач покликається на умови укладеного між ним та третьою особою договору простого товариства від 01.11.2007 року, як на підставу виникнення у відповідача відносно позивача, правового статусу кредитора за договором оренди від 22.08.2007 року № 7/24.

Відповідно до п.п. 3.2 Договору №7/179, орендна плата за перший (базовий) та останній (одинадцятий) місяці оренди майна становить 14229 грн., а додатковою угодою від 29.02.2008 року розмір орендної плати збільшено до 22725 грн. на місяць.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем числиться заборгованість з орендної плати за період з січня по березень 2009 року у розмірі 12940,60 грн.

Крім того, відповідно до п.п. 8.2 Договору №7/179 відповідачу нараховано неустойку у вигляді пені за період з 01.04.2009 року по 10.06.2009 року у розмірі 106051,07 грн. на підставі статті 549 Цивільного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що на момент розгляду спору, в провадженні господарського суду Чернівецької області знаходилась справа №9/103 за позовом приватного підприємця ОСОБА_3 до малого приватного підприємства фірми «Атлас»про спонукання до виконання умов договору оренди №7/24 від 24.12.2007 року шляхом передачі приміщення по вул. Заводська, 7 м. Чернівці.

Заслухавши пояснення представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи і прийняте в ній судове рішення, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Договір є обов»язковим до виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно з ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 6 ст. 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами у справі укладено договір оренди і до правовідносин сторін підлягають застосуванню норми гл.58 ЦК України «Найм/оренда».

Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи, що договір оренди №7/179 припинив свою дію 1.042009р., у орендаря виник обов»язок повернути орендоване приміщення орендодавцеві в строк, встановлений п.2.3 договору, якого орендар не виконав, а тому місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку про задоволення позову в частині примусового повернення займаних приміщень.

Щодо відмови у задоволенні вимог зустрічного позову, місцевий господарський суд вірно прийшов до такого висновку.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов»язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов»язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання, вчинений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.547 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, договору притримання у письмовій формі між МПП «Атлас»та ПП ОСОБА_2 не укладено, а тому доводи позивача, за зустрічним позовом, що у нього виникло право притримання, оскільки він діє, як представник третьої особи на підставі договору Товариства не ґрунтуються на нормах закону.

А тому місцевим господарським судом вірно зроблено висновок про відмову у зустрічному позові СПД ФО ОСОБА_2, хоча мотивувальна частина рішення містить інші підстави відмови, які не вплинули на правильність прийнятого рішення.

Рішення місцевого господарського суду про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 12940,60 грн. за період з січня по березень 2009р. ґрунтується на нормі ст.193 ГК України, ст.629 ЦК України, п.3.2 договору оренди №7/179, а стягнення неустойки в подвійному розмірі орендної плати за фактичне користування приміщенням за період з 1.04 по 10.06.2009р. узгоджується із нормами ч.2 ст.785 ЦК України, яка встановлює, що якщо наймач не виконує обов»язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Застосування місцевим господарським судом норми ст.549 ЦК України до даного випадку невірне, однак не вплинуло на правильність прийнятого рішення у справі.

Стосовно договору оренди №7/24 від 24.12.2007 року, підписаного між Позивачем (МППФ «Атлас») та третьою особою (ПП ОСОБА_3 О.), слід зазначити , що третя особа, вважаючи, що її права порушені , використала своє право передбачене ст.16 ЦК України, звернувшись до суду з окремим позовом, спірні питання стосовно дійсності даного договору та виконання зобов'язань по ньому знаходились на розгляді в суді (справа №9/103 за позовом приватного підприємця ОСОБА_3 до малого приватного підприємства фірми «Атлас»про спонукання до виконання умов договору оренди №7/24 від 24.12.2007р. шляхом передачі приміщення по вул.Заводська,7 у м.Ченівці) під час розгляду даної справи господарським судом, відповідно в господарського суду були правові підстави для залишення позовної заяви приватного підприємця ОСОБА_3 у даній справі без розгляду на підставі пункту другого частини першої статті 81 ГПК України.

Львівський апеляційний господарський суд вважає, що господарський суд Чернівецької області в оскаржуваному рішенні вірно застосував норми матеріального права і обгрунтовано визнав безпідставними доводи відповідача, оскільки такі є необґрунтовані, а доказів протилежного, матеріали справи не містять.

Зазначені обставини не спростовані скаржником при подачі апеляційної скарги.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи положення норм ст.ст.4 3 , 32, 33, 34 ГПК України скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували неправомірність і безпідставність рішення суду першої інстанції про задоволення первісного позову, відмову у зустрічному та про залишення без розгляду позовних вимог третьої особи.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Чернівецької області від 29.12.2009 р. у справі № 10/66 залишити без змін, апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2, м.Чернівці без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку

3.Матеріали справи повернути в господарський суд Чернівецької області.

Головуючий-суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Мурська Х.В.