Постанова

від 24.03.2015 по справі 902/1335/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Справа №902/1335/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Мамченко Ю.А.

при секретарі Німчук А.М.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явились

третьої особи на стороні позивача - не з'явились

відповідача - ОСОБА_1 (директор, згідно рішення №6 від 07.02.2014 року, паспорт АА074400 )

- ОСОБА_2 (довіреність від 26.08.2014р.)

- ОСОБА_3 (довіреність від 26.08.2014р.)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 підприємство "Мегасервіс-2010" на рішення господарського суду Вінницької області від 21 жовтня 2014 року у справі №902/1335/14 (суддя Тісецький С.С.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: фізична особа-підприємець ОСОБА_5

до ОСОБА_4 підприємство "Мегасервіс-2010"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2014 року, рішенням господарського суду Вінницької області було задоволено позов ПАТ "УкрСиббанк" до ПП "Мегасервіс-2010" про звернення стягнення на предмет іпотеки, звернено стягнення на предмет іпотеки, що належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Вінницької міської ради 16 листопада 2010 року, а саме: квартир № 1, 2, розташованих за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 33, шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за ціною визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, для задоволення вимог позивача, що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту №11308916000 від 26 березня 2008 року в сумі 2706 032,13 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 54 120,64 грн. - судового збору.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, в своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки він є добросовісним набувачем квартир №1 та №2, що по вул. Соборній, 33 в м. Вінниці і відповідно до приписів ст. 388 ЦК України, дане майно не може бути у нього витребувано на підставі ст. 23 Закону України "Про іпотеку".

Зазначає, що на час укладення всіх правочинів з вищезазначеними квартирами, вони в реєстрі заборон не перебували, а відтак не було проведено державної реєстрації у відповідності до ст. 4 Закону України "Про іпотеку", таким чином він, набуваючи у власність зазначене нерухоме майно, не міг знати про наявність перешкод для вчинення даних правочинів.

Також, вказує, що позивач не пред'явив вимоги до нього, як до майнового поручителя, протягом шести місяців з моменту від дня настання строку виконання основного зобов'язання (порушення виконання основного зобов'язання настало 25 лютого 2009 року), тому порука була припинена 25 вересня 2009 року.

Крім того, вказує на те, що господарський суд першої інстанції, не встановив вартість нерухомого майна, на яке звертається стягнення, та при стягненні судового збору помилково взяв за основу суму боргу по Кредитному договору, не взявши до уваги, що відповідно до ст. 11 Закону України "Про іпотеку", майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки, розмір якої, згідно до звітів про оцінку квартир №№1,2 становить 73 377,00 грн. та 82 863,00 грн., відповідно, а тому розмір судового збору мав би становити 3 124,80 грн., а не 54 120,64 грн., як вказано в рішенні.

Позивач не скористався своїм правом відзиву на апеляційну скаргу, проте його відсутність, відповідно ч.2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Автоматизованою системою документообігу суду було визначено колегію суддів для розгляду справи №902/1335/14 у складі: ОСОБА_6 - головуючий, ОСОБА_7, ОСОБА_8

30 грудня 2014 року, розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Юрчука М.І. було внесено зміни до складу колегії суддів та визначено її у складі: ОСОБА_6 - головуючий, ОСОБА_7, ОСОБА_9

31 грудня 2014 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 11 лютого 2015 року.

10 лютого 2015 року, розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду №01-07/30, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Демянчука Ю.Г., було здійснено заміну головуючого судді та призначено нову колегію для розгляду апеляційної скарги по суті у складі: ОСОБА_10 - головуючий, ОСОБА_9, ОСОБА_7

10 лютого 2015 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду новою колегією суддів апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 11 лютого 2015 року.

11 лютого 2015 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги було відкладено на 10 березня 2015 року.

10 березня 2015 року, у судовому засіданні представником відповідача було заявлено відвід члену колегії - судді Крейбух О.Г., який ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду було залишено без задоволення.

10 березня 2015 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги було відкладено на 24 березня 2015 року.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просять її задоволити, а рішення господарського суду Вінницької області скасувати.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились, хоча і були завчасно повідомлені про час і місце судового розгляду, на що вказують повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням, в якому заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення господарського суду Вінницької області від 21 жовтня 2014 року залишити без змін а судове засідання провести за його відсутності.

Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників позивача та третьої особи.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

26 березня 2008 року, між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", як кредитодавцем, та ФОП ОСОБА_5, як позичальником, було укладено Кредитний договір №11308916000, згідно умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі 1321300,00 грн. до 25 березня 2019 року, а позичальник зобов'язався прийняти дані кошти, належним чином використовувати і повернути банку з сплатою 15% річних. (т.1, а.с.11-17)

За п.5.7. даного Кредитного договору, у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту та плати за кредит банк має право стягнути з позичальника суму боргу, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення (заставу, поручительство тощо).

26 березня 2008 року, на забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором №11308916000, між АКІБ "УкрСиббанк", як іпотекодержателем, та ТОВ "Южметтехпром", як іпотекодавцем, було укладено нотаріально посвідчений Договір іпотеки, згідно умов якого іпотекодавець, зокрема, передав в іпотеку банку квартири №1 та №2, розташовані по вул. Соборна, 33 в м. Вінниця, які йому належать на праві власності зареєстрованого КП "Вінницьке ООБТІ" 20 грудня 2006 року за реєстровим №264, загальною площею 58,3 м 2 . (т.1, а.с.18, 19)

Пунктом 1.2 Договору іпотеки сторони погодились, що ринкова вартість зазначених квартир складає 1039189,00 грн.

Згідно п.п.4.1, 4.1.1, 4.1.2 Договору іпотеки, іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки: у разі порушення іпотекодавцем або божником будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором; у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом.

У зв'язку з укладенням даного Договору нотаріусом було накладено заборони на відчуження вказаного в договорі нерухомого майна до припинення чи розірвання цього договору та зареєстровано в реєстрі за №737. (т.1, а.с.21)

Банком на виконання умов Кредитного договору №11308916000, в період з 26 березня 2008 року по 02 вересня 2014 року було надано позичальнику ФОП ОСОБА_5 кредитні кошти в сумі 1 321 300,00 грн., проте останній свої зобов'язання щодо сплати відсотків за користування кредитом і вчасного повернення кредитних коштів виконав частково та повернув кредит у розмірі 80 271,22 грн. (т.1, а.с.32-45)

25 червня 2010 року, рішенням Ленінського районного суду Вінницької області, у справі №2-3586/10, було задоволено позов ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_5, ТОВ "ТЦ Маки", ОСОБА_11, ТОВ ВКП "Ма-кі" ЛТД про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором та стягнуто з ОСОБА_5, ТОВ "ТЦ Маки", ОСОБА_11, ТОВ ВКП "Ма-Кі ЛТД", солідарно, на користь банку борг за Кредитним договором №11308916000 від 26 березня 2008 року в сумі 1505697,80 грн. та судові витрати в розмірі 1820,00 грн. 06 липня 2010 року рішення набрало законної сили. (т.1, а.с.128-131)

29 вересня 2010 року, ухвалою Теплодарського міського суду Одеської області, у справі №2-181/10р., за позовом ОСОБА_12 до ТОВ "Южметтехпром", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_11, про зобов'язання виконати умови договору та стягнення 1415200,00 грн. було затверджено мирову угоду згідно якої ТОВ "Южметтехпром" в рахунок погашення заборгованості передало у приватну власність ОСОБА_12 за актом приймання-передачі нерухоме майно, і зокрема, квартиру №1 загальною площею 26,3 м 2 та квартиру №2 загальною площею 29,7 м 2 , що знаходяться по вул. Соборній, 33 в м. Вінниця, причому сторони вказали, що дане майно не перебуває в іпотеці. (т.1, а.с.82)

15 жовтня 2010 року, рішенням господарського суду Вінницької області, у справі №2/141-10, за позовом ПАТ "Укрсиббанк" до ТОВ "Южметтехпром", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ФОП ОСОБА_5, про звернення стягнення на заставне майно було звернено стягнення на предмети іпотеки нерухоме майно, зокрема, квартиру №1 та квартиру №2, що по вул. Соборній, 33 в м. Вінниця, загальною площею 58,3 м 2 , які були передані в іпотеку ПАТ "УкрСиббанк" на підставі Договору іпотеки від 26 березня 2008 року. (т.1, а.с.120-123)

16 листопада 2010 року, рішенням №2472 виконкому Вінницької міської ради було оформлено право власності ПП "Мегасервіс-2010" квартири №1, №2 по вул. Соборній, 33 в м. Вінниця, загальною площею 29,7 м 2 та 26,3 м 2 , відповідно, та видано свідоцтва ПП "Мегасервіс-2010" про право власності на вказані вище квартири. (т.1, а.с.58-61)

25 листопада 2010 року, рішеннями №№593,594 КП Вінницької міської ради "Вінницьке ООБТІ" було зареєстровано право приватної власності за ПП "Мегасервіс-2010" на квартири №1 та №2, що розташовані по вул. Соборній, 33 в м. Вінниця. (т.1, а.с.62-65)

12 березня 2011 року, між ОСОБА_12, як продавцем, та ОСОБА_13, як покупцем, було укладено нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №655 Договір купівлі-продажу майнових прав, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує майнові права ПП "Мегасервіс-2010", а саме: 100% статутного капіталу, у п.4 якого зазначено, що майнові права у капіталі підприємства нікому не продані або іншим чином не відчужені, не заставлені, під забороною (арештом) не перебувають, не є внеском в статутному фонді інших підприємств, права третіх осіб на них відсутні. (т.1, а.с.99)

27 листопада 2012 року, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Вінницькій області було закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-3585-2010 від 31 травня 2011 року стосовно стягнення з ТОВ "Южметтехпром" на користь ПАТ "УкрСиббанк" коштів в сумі 2 605 796,42 грн., в зв'язку з визнанням господарським судом Вінницької області (постанова у справі №5/17/2012/5003 від 13 листопада 2012 року) ТОВ "Южметтехпром" банкрутом. (т.1, а.с.136)

В цей же день, 27 листопада 2012 року, постановою головного державного виконавцем Ленінського відділу ДВС Вінницького управління юстиції було закінчено виконавче провадження з виконання наказу суду №2/141-10 від 31 березня 2011 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв'язку з визнанням господарським судом Вінницької області (постанова у справі №5/17/2012/5003 від 13 листопада 2012 року) ТОВ "Южметтехпром" банкрутом. (т.1, 126-127)

26 вересня 2013 року, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Вінницькій області, у зв'язку з відсутністю майна, на яке можливо звернути стягнення в ході виконання виконавчого листа №2-3586/10 від 06 вересня 2010 року щодо стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ "УкрСиббанк" боргу в сумі 1 505 697,80 грн. та судових витрат в розмірі 1820,00 грн., було повернуто стягувачеві виконавчий документ без виконання. (т.1, а.с.133-135)

12 грудня 2013 року, ухвалою господарського суду Вінницької області, у справі №5/17/2012/5003, за заявою Вінницької ОДПІ Вінницької області до ТОВ "Южметтехпром" про визнання банкрутом було затверджено наданий ліквідатором звіт і ліквідаційний баланс боржника та ліквідовано ТОВ "Южметтехпром" як юридичну особу. Дана ухвала була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 22 липня 2014 року. (т.1, а.с.154-161)

У постанові колегія Вищого господарського суду України зазначила, що оскільки на дату відкриття ліквідаційної процедури квартири №1, №2 в м. Вінниця, вул. Соборна, 33 не були у власності банкрута, то вони не могли бути включені до складу ліквідаційної маси банкрута.

11 вересня 2014 року, ПАТ "УкрСиббанк" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до ПП "Мегасервіс-2010" про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якому просить суд звернути стягнення на квартири №1, №2 по вул. Соборна, 33 в м. Вінниця, оскільки вони входять до складу іпотечного майна за Договором іпотеки від 26 березня 2008 року. (т.1, а.с.2-4)

21 жовтня 2014 року, рішенням господарського суду Вінницької області даний позов було задоволено та звернуто стягнення на предмет іпотеки, що належить на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Вінницької міської ради 16 листопада 2010 року відповідача, а саме: квартир №1, №2, розташованих за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 33, шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за ціною визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, для задоволення вимог позивача, що виникли на підставі Договору про надання споживчого кредиту №11308916000 від 26 березня 2008 року в сумі 2706032,13 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача 54120,64 грн. - судового збору. (т.1, а.с.164-170)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як встановлено з матеріалів справи, 26 березня 2008 року, між позивачем та третьою особою було укладено Кредитний договір №11308916000, згідно якого банком було передано ФОП ОСОБА_5 кредитні кошти в сумі 1321300,00 грн., що підтверджується банківською випискою рахунку №26007171002100 за період з 26 березня 2008 року по 02 вересня 2014 року, проте, доказів повернення кредитних коштів у повному обсязі у відповідності до укладеного договору сторонами не надано.

Згідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, заставою або іншими видами забезпечення, встановленими договором або законом.

Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Згідно ч.1 ст. 575 ЦК України, окремим видом застави є іпотека - застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За приписами ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником, забезпеченого іпотекою, зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

На забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором №11308916000, між АКІБ "УкрСиббанк", як іпотекодержателем, та ТОВ "Южметтехпром", як іпотекодавцем, було укладено нотаріально посвідчений Договір іпотеки, згідно умов якого іпотекодавець, зокрема, передав в іпотеку банку квартири №1 та №2, розташовані по вул. Соборна, 33 в м. Вінниця, які йому належать на праві власності. (т.1, а.с.18, 19)

Нормами ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що позичальник - ФОП ОСОБА_5 свої зобов'язання за Кредитним договором №11308916000 виконав не у повному обсязі та допустив заборгованість перед банком у розмірі 2706032,13 грн., де: 1241027,78 грн. - сума кредитної заборгованості; 1279253,21 грн. - сума заборгованості по процентам; 64406,13 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та 121344,01 грн. - пені за прострочення оплати процентів.

Частина 1 ст. 612 ЦК України, визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.11.1 та п.5.5, п.5.7. Кредитного договору №11308916000, встановлено, що банк, у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту та плати за кредит, має право визнати термін повернення кредиту таким що настав та стягнути з позичальника суму боргу, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення (заставу, поручительство тощо).

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки банк, як іпотекодержатель, має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановлений іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

За приписами ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

ПАТ "УкрСиббанк", як правонаступник АКІБ "УкрСиббанк" звернувся з позовом до позичальника ОСОБА_5, його поручителів ТОВ "ТЦ Маки", ОСОБА_11, ТОВ ВКП "Ма-кі" ЛТД про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором №11308916000 від 26 березня 2008 року, а також до ТОВ "Южметтехпром", як іпотекодателя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ФОП ОСОБА_5, про звернення стягнення на заставне майно за Договором іпотеки від 26 березня 2008 року.

Рішенням Ленінського районного суду Вінницької області від 25 червня 2010 року було задоволено позов ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_5, ТОВ "ТЦ Маки", ОСОБА_11, ТОВ ВКП "Ма-кі" ЛТД про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором та стягнуто з ОСОБА_5, ТОВ "ТЦ Маки", ОСОБА_11, ТОВ ВКП "Ма-Кі ЛТД", солідарно, на користь банку борг за Кредитним договором №11308916000 від 26 березня 2008 року в сумі 1505697,80 грн. та судові витрати в розмірі 1820,00 грн. Дане рішення набрало законної сили. (т.1, а.с.128-131)

Рішенням господарського суду Вінницької області від 15 жовтня 2010 року, також було задоволено позов ПАТ "Укрсиббанк" до ТОВ "Южметтехпром", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ФОП ОСОБА_5, про звернення стягнення на заставне майно та звернено стягнення на предмети іпотеки на нерухоме майно, зокрема, квартиру №1 та квартиру №2, що по вул. Соборній, 33 в м. Вінниця, загальною площею 58,3 м 2 , яке перебуває в іпотеці на підставі Договору іпотеки від 26 березня 2008 року. (т.1, а.с.120-123)

Виконавчі документи, видані на виконання вказаних вище рішень судів залишились без виконання у зв'язку з відсутністю майна у боржника - ОСОБА_5 та визнанням банкрутом ТОВ "Южметтехпром".

Проте, з матеріалів справи встановлено, що на квартиру №1 та квартиру №2, що по вул. Соборній, 33 в м. Вінниця, загальною площею 58,3 м 2 , які перебувають в іпотеці на підставі Договору іпотеки від 26 березня 2008 року

- за ухвалою Теплодарського міського суду Одеської області про затвердження мирової угоди від 29 вересня 2010 року, у справі №2-181/10р., право власності перейшло від ТОВ "Южметтехпром" до ОСОБА_12

- на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав від 12 вересня 2011 року, право власності від ОСОБА_12 перейшло до ПП "Мегасервіс-2010" та рішенням виконкому Вінницької міської ради №2472 від 16 листопада 2010 року, проведено державну реєстрацію за ПП "Мегасервіс-2010" та видано свідоцтва на право власності на вказане нерухоме майно за відповідачем.

Згідно ст. 23 Закону України "Про іпотеку", у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ПАТ "УкрСиббанк", як іпотекодержатель майна за Договором іпотеки від 26 березня 2008 року, вправі був звернутися з позовними вимогами до ПП "Мегасервіс-2010", оскільки перехід власності до відповідача не позбавило банк можливості звернення стягнення на предмет іпотеки, яке перебуває у третіх осіб, а оскільки право власності на предмет іпотеки перейшло від іпотекодавця - ТОВ "Южметтехпром" до відповідача - ПП "Мегасервіс-2010", то останній набув статусу іпотекодавця та має всі його права і несе всі його обов'язки за Договором іпотеки від 26 березня 2008 року, а тому позовні вимоги про звернення стягнення на заставне майно у спосіб визначений в позові, не суперечить умовах договору іпотеки та чинному законодавству України - підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що він є добросовісним набувачем квартир №1 та №2, що по вул. Соборній, 33 в м. Вінниці, на час укладення всіх правочинів щодо вищезазначених квартир, останні в реєстрі заборон не перебували, не було проведено державної реєстрації, відповідно до ст. 4 Закону України "Про іпотеку", тобто він, набуваючи у власність спірне нерухоме майно, не знав і не міг знати про наявність перешкод для його придбання, і таким чином, відповідно до приписів ст. 388 ЦК України, дане майно не може бути у нього витребувано на підставі ст. 23 Закону України "Про іпотеку", колегією суддів оцінюється критично та відхиляються як безпідставні, оскільки за приписами ст. 23 Закону України "Про іпотеку", у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження цього майна іпотекою.

Що ж до доводів відповідача про те, що позивач не пред'явив до нього, як майнового поручителя, вимог майнового характеру протягом шести місяців з моменту від дня настання строку виконання основного зобов'язання (порушення виконання основного зобов'язання настало 25 лютого 2009 року), а тому у зв'язку з припиненням поруки втратив право стягнення на заставне майно, колегія суддів зазначає, що згідно роз'яснень абз.4 п.4.4.2. постанови Вищого господарського суду України №1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" від 24 листопада 2014 року, при вирішенні спорів про звернення стягнення на предмет іпотеки, господарські суди мають враховувати приписи ст. 35 Закону України "Про іпотеку", якими передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення, проте ненадіслання іпотекодержателем іпотекодавцю відповідної вимоги не виключає права іпотекодержателя на звернення до суду з відповідним позовом за захистом своїх порушених прав.

В силу ст. 11 Закону України "Про іпотеку", майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Частиною 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку", передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно ч.1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки: опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку"; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Проте місцевим господарським судом дані вимоги Закону України "Про іпотеку" не було дотримано в частині визначення початкової ціни предмета іпотеки - квартир №1 та №2 по вул. Соборній, 33 в м. Вінниці.

Згідно абз.4 п.4.4.3. постанови Вищого господарського суду України №1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" від 24 листопада 2014 року, у випадку застосування процедури продажу предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, навіть за наявності згоди сторін щодо початкової ціни продажу предмета іпотеки, початкова ціна такого продажу повинна бути встановлена на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності про оцінку майна, оскільки відповідно до ч.2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку" початкова ціна продажу не може бути нижчою за 90% вартості майна, визначеної шляхом його оцінки.

В матеріалах справи містяться звіти про оцінку квартири №1 загальною площею 26,3 м 2 та квартири №2, загальною площею 29,7 м 2 , які розташовані на вул. Соборна, 33 в м. Вінниця, зроблені оцінювачем-суб'єктом господарської діяльності ТОВ "Консалтінг Центр Професіонал", згідно яких ринкова вартість квартири, що складає 51/100 частину квартир №1,2 загальною площею 26,3 м 2 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, без урахування ПДВ, станом на 31 жовтня 2014 року складає 73 377,00 грн. (т.1 а.с.233-241), а ринкова вартість квартири, що складає 49/100 частину квартир №1,2 загальною площею 29,7 м 2 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, без урахування ПДВ, станом на 31 жовтня 2014 року складає 82 863,00 грн. (т.1 а.с.242-250) і таким чином загальна вартість квартир №1, №2 становить 156 240,00 грн.

Інші заперечення відповідача, викладені у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

З огляду на вищенаведене, ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази, надані сторонами, перевіривши об'єктивність прийняття рішення судом першої інстанції, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу позивача слід задоволити частково, а рішення господарського суду Вінницької області скасувати в частині "за ціною визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна" та в цій частині прийняти нове рішення, зазначивши, що визначити початкову ціну предмету іпотеки квартири, що складає 51/100 частину квартир №1,2 загальною площею 26,3 м 2 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, без урахування ПДВ, станом на 31 жовтня 2014 року складає 73 377,00 грн., квартири, що складає 49/100 частину квартир №1,2 загальною площею 29,7 м 2 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, без урахування ПДВ, станом на 31 жовтня 2014 року складає 82 863,00 грн. У зв'язку з цим п.2 рішення суду викласти у такій редакції:

"Звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на підставі Свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Вінницької міської ради 16.11.2010 року приватному підприємству "Мегасервіс-2010" (код ЄДРПОУ 37085179, 21050 м. Вінниця, вул. Кропивницького, 1), а саме : квартир № 1, 2, розташованих за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 33, шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з початковою ціною предмету іпотеки квартири, що складає 51/100 частину квартир №1,2 загальною площею 26,3 м 2 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, без урахування ПДВ, станом на 31 жовтня 2014 року складає 73 377,00 грн., квартири, що складає 49/100 частину квартир №1,2 загальною площею 29,7 м 2 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, без урахування ПДВ, станом на 31 жовтня 2014 року складає 82 863,00 грн., для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (код ЄДРПОУ 09807750, 61050, м. Харків, проспект Московський, 60, р/р 29090000000113 в АТ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005), що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту № 11308916000 від 26 березня 2008 року в сумі 2 706 032,13 грн.

Крім того, господарським судом першої інстанції невірно визначено розмір судового збору, який підлягав стягненню з відповідача.

Так, згідно роз'яснень у п.6 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" зазначається, що вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру, якщо така вимога пред'явлена після вирішення вимоги про виконання основного зобов'язання (стягнення заборгованості тощо). Вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави, пред'явлена до звернення до суду з вимогою про виконання основного зобов'язання, оплачується судовими збором як вимога майнового характеру. При цьому ціна позову визначається розміром виконання, на яке претендує заставодержатель за рахунок заставленого майна.

Таким чином розмір судового збору повинний був визначатися з ціни позову залежного від вартості реалізації заставного майна - квартир №1 та №2 на вул. Соборна, 33 в м. Вінниця ринкова вартість яких, на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності, складає 156 240,00 грн. А, оскільки, позивач - ПАТ "УкрСиббанк" звертався до суду з позовом до позичальника ОСОБА_5, поручителів - ТОВ "ТЦ Маки", - ОСОБА_11, - ТОВ ВКП "Ма-кі" ЛТД стягнення заборгованості за Кредитним договором №11308916000 від 26 березня 2008 року, тобто з вимогою про виконання ними основного зобов'язання, і дана вимога була вирішена судом (стягнуто з ОСОБА_5, ТОВ "ТЦ Маки", ОСОБА_11, ТОВ ВКП "Ма-Кі ЛТД", солідарно, на користь банку борг за Кредитним договором №11308916000 від 26 березня 2008 року в сумі 1505697,80 грн. та судові витрати в розмірі 1820,00 грн.), то вимога банку, як заставодержателя, про звернення стягнення на предмет застави повинна оплачуватися судовим збором як вимога немайнового характеру.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі.

Підпунктами 2, 4 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви не майнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік", станом на 01 січня 2014 року мінімальний розмір заробітної плати встановлено у розмірі 1218,00 грн.

Отже, відповідно до Закону України "Про судовий збір", розмір судового збору, який належало стягнути з відповідача, складає 1218,00 грн., а не 54 120,64 грн.

Також, згідно підпункту 8 п.4 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку судового збору у розмірі 50% ставки, що підлягає сплаті при подачі позовної заяви, а оскільки відповідачем при подачі апеляційної скарги було сплачено судовий збір у розмірі 1562,41 грн. (т.1 а.с.224) надмірно сплачені кошти у сумі 953,41 (1562,41 - (1218,00 : 2))грн. підлягають поверненню апелянту.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_14 підприємства "Мегасервіс-2010" на рішення господарського суду Вінницької області від 21 жовтня 2014 року у справі №902/1335/14 задоволити частково.

Рішення господарського суду Вінницької області від 21.10.14 р. у справі №902/1335/14 скасувати в частині -

"за ціною визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна".

В цій частині прийняти нове рішення та визначити початкову ціну предмету іпотеки квартири, що складає 51/100 частину квартир №1,2 загальною площею 26,3 м 2 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, без урахування ПДВ, станом на 31 жовтня 2014 року складає 73 377,00 грн., квартири, що складає 49/100 частину квартир №1,2 загальною площею 29,7 м 2 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, без урахування ПДВ, станом на 31 жовтня 2014 року складає 82 863,00 грн.

В зв'язку з цим п.2 рішення суду викласти у такій редакції:

"Звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на підставі Свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Вінницької міської ради 16.11.2010 року ОСОБА_14 підприємству "Мегасервіс-2010" (код ЄДРПОУ 37085179, 21050 м. Вінниця, вул. Кропивницького, 1), а саме: квартир №1 та №2, розташованих за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 33, шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з початковою ціною предмету іпотеки квартири що складає 51/100 частину квартир №1,2 загальною площею 26,3 м 2 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, без урахування ПДВ, станом на 31 жовтня 2014 року складає 73 377,00 грн., квартири, що складає 49/100 частину квартир №1,2 загальною площею 29,7 м 2 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, без урахування ПДВ, станом на 31 жовтня 2014 року складає 82 863,00 грн., для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (код ЄДРПОУ 09807750, 61050, м. Харків, проспект Московський, 60, р/р 29090000000113 в АТ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005), що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту № 11308916000 від 26 березня 2008 року в сумі 2 706 032,13 грн.

Стягнути з відповідача - ОСОБА_14 підприємства "Мегасервіс-2010" (код ЄДРПОУ 37085179, 21050 м. Вінниця, вул. Кропивницького, 1) на користь позивача - Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (код ЄДРПОУ 09807750, 61050, м. Харків, проспект Московський, 60, р/р 29090000000113 в АТ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005) 1218,00 (одну тис. двісті вісімнадцять) грн. - відшкодування витрат пов'язаних з сплатою судового збору за подання позову.

Повернути ОСОБА_14 підприємству "Мегасервіс-2010" (код ЄДРПОУ 37085179, 21050 м. Вінниця, вул. Кропивницького, 1) 953,41 грн. (дев'ятсот п'ятдесят три грн. 41 коп.) надмірно сплачених коштів за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Вінницької області від 21 жовтня 2014 року.

В решті рішення залишити без змін.

Видачу наказів доручити господарському суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №902/1335/14 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Крейбух О.Г.