Ухвала

від 16.09.2015 по справі 814/3587/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/3587/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОХРАНА" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.04.2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОХРАНА" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "ОХРАНА" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.08.2014 р. №0001912203, № 0001902203.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що висновки відповідача при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, стосовно порушення позивачем податкового законодавства, відсутності господарської операції між ним та його контрагентами не відповідають дійсності.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.04.2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "ОХРАНА" в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови про скасування податкового повідомлення-рішення №0001902203 від 20.08.2014 року в частині зобов'язання сплати суми податку на додану вартість у розмірі 34338,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17169,00 грн.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ОХРАНА" з питань правомірності формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинам з ТОВ "ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ" (код за ЄДРПОУ 36502478) за липень 2011 року, з ТОВ "ПІВДЕННІ ТРАДИЦІЇ" (код з ЄДРПОУ 37550936) за липень-вересень 2011 року, з ПП "ФРАЙБУРГ СТИЛ" (код за ЄДРПОУ 37607933) за серпень 2013 року, з ТОВ "УКРЮГКОНТРАКТ" (код за ЄДРПОУ 38086550) за січень, лютий 2014 року, з ТОВ "БК "ТРАСТ ІНВЕСТ" (код за ЄДРПОУ 39113417) за травень, червень 2014 року, з ТОВ "БІА" (код за ЄДРПОУ 34483857) за травень 2014 року та правомірності формування податкових зобов'язань та доходів, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування по взаємовідносинам з покупцями за товари (роботи, послуги), які були придбані у ТОВ "ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ" (код за ЄДРПОУ 36502478) в липні 2011 року, у ТОВ "ПІВДЕННІ ТРАДИЦІЇ" (код за ЄДРПОУ 37550936) в липні-вересні 2011 року, у ПП "ФРАЙБУРГ СТИЛ" (код за ЄДРПОУ 37607933) в серпні 2013 року, у ТОВ "УКРЮГКОНТРАКТ" (код за ЄДРПОУ 38086550) в січні, лютому 2014 року, у ТОВ "БК "ТРАСТ ІНВЕСТ" (код за ЄДРПОУ 39113417) в травні, червні 2014 року, у ТОВ "БІА" (код за ЄДРПОУ 34483857) в травні 2014 року та відповідно правомірності відображення зазначених операцій в податковому обліку.

За результатами даної перевірки відповідачем було складено Акт №2667/14-02-22-01/13857245 від 07.08.2014р., згідно висновків якого, перевіркою встановлено порушення:

- п. 185.1 , ст. 185, п.188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 35875,83 грн.

- п. 185.1 , ст. 185, п.187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI в результаті чого завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на 35875,83 грн.

- п. 185.1 , ст. 185, п.188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI в результаті чого занижено податок на додану вартість на 58183 грн.

- п. 138.1, пп. 138.1.1 п. 138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI в результаті чого занижено податок на додану вартість на 4768 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.08.2014 р. №0001912203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 4768 грн., № 0001902203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 58183 грн.

Висновки податкового органу обґрунтовані тим, що операції між позивачем та ТОВ "ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ", ТОВ "ПІВДЕННІ ТРАДИЦІЇ", ПП "ФРАЙБУРГ СТИЛ", ТОВ "БК "ТРАСТ ІНВЕСТ", ТОВ "БІА" були здійснені без мети настання реальних наслідків, по яких не встановлено їх фактичності та використання у господарській діяльності.

Також, рішенням відповідача № 935/10/14-02-22-01-13 від 24.04.2015р. за заявою позивача було погоджено застосування процедури податкового компромісу. Відповідно до вказаного рішення було досягнуто податкового компромісу за податковим повідомленням-рішенням №0001912203 від 20.08.2014р. на суму 4768,00 гривень у повному обсязі та за податковим повідомленням-рішенням №0001902203 від 20.08.2014р. частково, на суму 35768,00 гривень. Грошові кошти за податковим компромісом були сплачені позивачем у повному обсязі.

Неузгодженою за податковим повідомленням-рішенням №0001902203 від 20.08.2014р. залишається сума 51507 гривень, з яких 34338,00 гривень - податок на додану вартість та 17169,00 гривень - штрафні санкції.

Таким чином позивач не наполягає на скасуванні податкового повідомлення-рішення №0001912203 від 20.08.2014р. на суму 4768,00 гривень та відмовився від позову в цій частині.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 14.1. статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Отже, підставами для формування податкового кредиту є наявність належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Пунктом 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірювач, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 1 ст.9 цього ж Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо же неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (надалі - Положення) під первинними документами розуміються документи, створені у письмовій або електронній формах, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральній та /або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис особи, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.5 Положення документ повинен бути підписаний особисто та підпис може бути скріплений печаткою.

Як вбачається з матеріалів справи, у контрагентів позивача податковою встановлено відсутність в фінансово-господарської діяльності фактів передачі та постачання товарів (послуг); неможливість фактичного здійснення господарських операцій, у податкових накладних не вказано номерів, відсутні дати та номери довіреностей на отримання товару, відсутні підписи осіб які відвантажували товар та не вказано ПІБ осіб які прийняли товар, відсутність майна та інших матеріальних ресурсів економічно необхідних для здійснення господарських операцій; здійснення правовідносин з підприємством створеним фізичними особами за винагороду та без мети використання підприємства у господарської діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності; відсутність управлінського та технічного персоналу, не доведено факт реалізації кінцевої продукції покупцями, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, безтоварність господарських операцій, їх спрямованість лише на отримання податкової вигоди шляхом.

При цьому, позивачем при здійсненні правових відносин з ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ» 25.06.2011 року було укладено договір №145 згідно якого ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ» (Продавець) зобов'язувалось продати ТОВ «ОХРАНА» (Покупець) обладнання та матеріали.

На підтвердження виконання зобов'язань за вказаними договорами позивачем надані податкові та видаткові накладні виписані ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ» на загальну суму 101545,20 грн., з яких вбачається, що поставка товарів від постачальника ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ» до покупця ТОВ «ОХРАНА» нібито відбувалася в червні 2011 року, а саме: 29.06.2011 р. та 30.06.2011 р., при цьому податкові накладні на поставку цього товару на адресу позивача виписані постачальником в липні 2011 р., а саме: 12.07.2011 р., 20.07.2011 р. та 25.07.2011 р. Таким чином, товари нібито відвантажені постачальником в червні 2011 року, а оприбутковані на складі ТОВ «ОХРАНА» в липні 2011 р.

Також, у видаткових накладних виписаних ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ», не має номерів, не вказано дату та номеру довіреності на отримання товару, не вказано ПІБ особи, яка відвантажила товар та не вказано ПІБ особи, яка прийняла товар. У видатковій накладній від 29.06.2011 р. виписаної ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ» на загальну суму 22399,99 грн. відсутній підпис особи, яка відвантажила товар.

Крім того, на податкових накладних виписаних ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ» в липні 2011 р. не вказано прізвище особи, яка склала податкову накладну. Податкова накладна від 20.07.2011 р. на загальну суму 16429,50 грн. та від 25.07.2011 р. на загальну суму 16737 грн. мають однаковий номер - 25722.

Також, до перевірки не надано товарно-транспортні накладні на перевезення товарів придбаних у ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ».

У судовому засіданні судом було залучено до матеріалів справи вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.09.2013 р. по справі №1-кп/344/229/13 в якому фігурує ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ» як підприємство з ознаками фіктивності.

Таким чином, договір, податкові та видаткові накладні, в даному випадку, не можуть вважатися достатніми первинними документами, що підтверджують факт реальності господарської операції з ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ».

Щодо безпідставного віднесення до витрат сум по господарським операціям позивача з ТОВ «ПІВДЕННІ ТРАДИЦІЇ» в липні-вересні 2011 року, то з матеріалів справи, що до перевірки надано видаткові та податкові накладні виписані ТОВ «ПІВДЕННІ ТРАДИЦІЇ» в липні-вересні 2011 року на загальну суму 24877,90 грн., у яких не вказано дату та номер довіреності. У видаткових накладних, крім видатковій накладній від 10.08.2011 р. №001322 не вказано ПІБ особи, яка отримала товар та немає її підпису.

Податкові накладні: від 02.07.2011 р. №3365/4, від 27.07.2011 р. №3366/4, від 30.07.2011 р. №3614/4, від 20.08.2011 р. №3144/4, від 31.08.2011 р. №3664/4, від 03.09.2011 р. №544/4 отримані від постачальника ТОВ «ПІВДЕННІ ТРАДИЦІЇ» не підписані особою, яка склала ці податкові накладні.

Крім того, до перевірки не надано товарно-транспортні накладні на перевезення товарів придбаних в липні-вересні 2011 р. у ТОВ «ПІВДЕННІ ТРАДИЦІЇ».

Враховуючи вищезазначене, первинні документи по взаємовідносинам ТОВ «ОХРАНА» з ТОВ «ПІВДЕННІ ТРАДИЦІЇ» в липні-вересні 2011 р. оформленні зі значними дефектами, що вказує на формальний підхід до ведення первинної документації, також підприємством не доведено перевезення товару від ТОВ «ПІВДЕННІ ТРАДИЦІЇ».

Також, надані позивачем документи щодо реалізації кінцевим покупцям продукції не є належними доказами, оскільки вони не доводять, що ними було реалізовано саме таку продукцію придбану у ТОВ «ПІВДЕННІ ТРАДИЦІЇ».

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «ФРАЙБУРГ СТИЛ», то останнім взагалі не надано первинної документації на підтвердження здійснення господарської операції.

При здійсненні взаємовідносин з ТОВ «БК «ТРАСТ ІНВЕСТ» 15.05.2014 року між позивачем та ТОВ «БК «ТРАСТ ІНВЕСТ» укладено договір поставки №40, згідно якого ТОВ «БК «ТРАСТ ІНВЕСТ» (Постачальник) бере на себе зобов'язання постачати прилади за асортиментом та в кількості, згідно замовлень ТОВ «ОХРАНА».

На підтвердження виконання зобов'язань за вказаними договорами позивачем надані податкові та видаткові накладні виписані «БК «ТРАСТ ІНВЕСТ» в травні, червні 2014 р. на загальну суму 171239,72 грн.

У видаткових накладних виписаних контрагентом-постачальником «БК «ТРАСТ ІНВЕСТ» не вказано особу відповідальну за здійснення господарської операції і правильності її оформлення. У видатковій накладній від 29.05.2014 р. №2 не вказано довіреність на отримання товару.

Товарно-транспортні накладні на перевезення товарів від контрагента-постачальника ТОВ «БК «ТРАСТ ІНВЕСТ» до покупця ТОВ «ОХРАНА» до перевірки не надані.

Також, надані позивачем документи щодо реалізації кінцевим покупцям продукції не доводять, що ними було реалізовано саме таку продукцію придбану у ТОВ «БК «ТРАСТ ІНВЕСТ».

Щодо взаємовідносин з ТОВ "БІА" позивачем до перевірки надано видаткові та податкові накладні виписані ТОВ "БІА" в травні 2014 року. У видаткових накладних виписаних контрагентом-постачальником ТОВ "БІА" не вказано довіреності на отримання товару, не вказано ПІБ особи, яка отримала товар та не вказано особу відповідальну за здійснення господарської операції і правильності її оформлення.

До перевірки не надано сертифікатів на товар, які згідно п.5.1 Договору №26 від 19.05.2014 р. повинні бути надані при постачанні товарів.

Товарно-транспортні накладні на перевезення товарів від ТОВ "БІА" до ТОВ «ОХРАНА» до перевірки не надані.

Отже, відсутність необхідних та відповідним чином оформлених документів свідчать, що проведення операцій з отримання товарів та послуг здійснювалось позивачем без господарської мети.

Виходячи з зазначеного судова колегія суду апеляційної інстанції вважає, що позивачем не доведено реальність господарських операцій між ним та його контрагентами.

Перевіривши матеріали справи судова колегія дійшла до висновку, що взаємовідносини між підприємствами не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому висновки контролюючого органу щодо відсутності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ", ТОВ "ПІВДЕННІ ТРАДИЦІЇ", ПП "ФРАЙБУРГ СТИЛ", ТОВ "БК "ТРАСТ ІНВЕСТ", ТОВ "БІА", колегія суддів вважає вмотивованими, оскільки вони ґрунтуються на фактичних обставинах.

Після розгляду справи по суті рішенням відповідача № 935/10/14-02-22-01-13 від 24.04.2015р. за заявою позивача було погоджено застосування процедури податкового компромісу. Відповідно до вказаного рішення було досягнуто податкового компромісу за податковим повідомленням-рішенням №0001912203 від 20.08.2014р. на суму 4768,00 гривень у повному обсязі та за податковим повідомленням-рішенням №0001902203 від 20.08.2014р. частково, на суму 35768,00 гривень.

У зв'язку з чим, 09.09.2015 року за вх..№12606 надійшло клопотання ТОВ «Охрана» про закриття провадження по справі щодо скасування податкових повідомлень-рішень №0001912203 від 20.08.2014р. та податкового повідомлення-рішення №0001902203 від 20.08.2014р. в частині донарахування суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

Згідно п.1 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 01 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п.7 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до п.8 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Згідно п.12 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України заява про застосування податкового компромісу може бути подана протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності цим підрозділом.

У підтвердження здійснення передбачених наведеними вище положеннями законодавства заходів щодо досягнення примирення апелянтом додано рішення про погодження застосування податкового компромісу від 24 квітня 2015 року №935/10/14-02-22-01-13, платіжні доручення від 25 квітня 2015 року за №32443071 та №32443072 за платежем ПДВ на суму 1192,25 грн. та 238.40 грн. відповідно.

З огляду на викладене та враховуючи сплату платником податків податкових зобов'язань у сумі, визначеній пунктом 2 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про досягнення податкового компромісу.

Приписами п.11-2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Стаття 194 КАС України передбачає, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.

Частинами 1, 3 ст. 113 КАС України передбачено, що сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову. У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.203 КАС України якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Таким чином, з огляду на викладене та враховуючи встановлення судом апеляційної інстанції правомірності винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне постанову суду першої інстанції в частині скасування податкових повідомлень-рішень №0001912203 від 20.08.2014р. на суму 4768,00 гривень у повному обсязі та за податковим повідомленням-рішенням №0001902203 від 20.08.2014р. частково, на суму 35768,00 гривень скасувати, а провадження у цій частині закрити, а в іншій частині залишити без змін.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 113, 195,197,198, 200, 203,205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОХРАНА" задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.04.2015 року в частині відмови у скасуванні податкових повідомлень-рішень №0001912203 від 20.08.2014р. на суму 4768,00 грн. у повному обсязі та податкового повідомлення-рішення №0001902203 від 20.08.2014р. частково на суму 35768,00 гривень - визнати нечинною та провадження у справі в цій частині закрити.

В іншій частині постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.04.2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик