Ухвала

від 14.09.2015 по справі 818/1061/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2015 р.Справа № 818/1061/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мир-12" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.07.2015р. по справі № 818/1061/15

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мир-12"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі (далі по тексту - позивач, УПФУ в Путивльському районі) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мир-12" (далі по тексту - відповідач, ТОВ "Мир-12", в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 за лютий 2015 року в сумі 2823 грн. 09 коп.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07.07.2015 року по справі №818/1061/15 адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мир-12" про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мир-12" (ідентифікаційний код 03370737, вул. Леніна, 4, с. Мазівка, Путивльський район, Сумська область, 41532) на користь Управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі (ідентифікаційний код 21129689, вул. Кірова, 34, м. Путивль, 41500, Філія Сумське обласне управління АТ Ощадбанк м. Суми р/р №256033302219 МФО 337568) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 за лютий 2015 року в сумі 2823 (дві тисячі вісімсот двадцять три) грн. 09 коп.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ненадання належної правової оцінки обставинам справи, просив скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.07.2015 року по справі №818/1061/15 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 , що призвело до неправильного вирішення справи. Отже, з викладених підстав, вважає, що відсутні підстави для стягнення з ТОВ "Мир-12" вказаної позивачем суми заборгованості.

Позивач, у надісланих запереченнях на апеляційну скаргу, з викладених підстав, посилаючись на обов'язок ТОВ "Мир-12" відшкодовувати пенсійному органу витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мир-12", зареєстроване як юридична особа та включене в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, відповідно до п.1 ч.1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є страхувальником та зареєстроване як платник страхових внесків в органі Пенсійного фонду України, що підтверджується копією виписки з ЄДРПОУ (а.с.9).

З листа від 10 лютого 2015 року № 530/02-11 та розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2015 року (а.с.11-12), які були надіслані відповідачу, вбачається, що розмір щомісячної суми до відшкодування з лютий 2015 року визначено згідно сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в сумі 2823,09 грн.

У зв'язку з порушенням відповідачем строків відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно зі списком № 2 за лютий 2015 року, за ним утворилася заборгованість в сумі 2823,09 грн., що підтверджується розрахунком позовних вимог (а.с.7).

Матеріалами справи підтверджено, що фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно зі списком № 2 за лютий 2015 року у розмірі 2823,09 грн. залишаються не відшкодованими відповідачем.

Відповідачем не було сплачено у визначені законом строки всю суму зі сплати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мта ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відповідач зобов'язаний проводити оплату фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мир-12" вказаної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, цей Закон визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального Пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Отже, спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, а отже, і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, згідно зі статтею 14 Закону № 1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у контексті статті 14 Закону № 1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до

1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-XII.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вказує на те, що обов'язок з відшкодовування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону № 1788-XII, покладений на підприємства.

Вказана правова позиція узгоджується з судовою практикою Верховного Суду України у спорах цієї категорії, зокрема у постанові від 07.07.2015 року (№2а/0370/1328/11), врахування якої при відправленні правосуддя є обов`язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Так, у відповідності до ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до положень пункту 6 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.

За приписами пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів ПФУ щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог Інструкції, УПФУ в Путивльському районі на адресу відповідача у встановлений Інструкцією строк направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених застрахованим особам - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відповідно до пункту "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за лютий 2015 року, що підтверджується наявних розрахунком та повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 11-13).

Вказані розрахунки не було оскаржено відповідачем у встановлені законом строки.

Отже, на час розгляду справи заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 за лютий 2015 року становить 2823 грн. 09 коп., що також підтверджується розрахунком. (а.с. 11-12).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо обов'язку ТОВ "Мир-12" відшкодувати УПФУ в Путивльському районі витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у розмірі 2823 грн. 09 коп.

Посилання відповідача на норми п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" стосовно того, що з 01.01.2005 р. виплата пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, як на підставу для висновку про відсутність обов`язку у відповідача відшкодовувати пенсійному органу витрати на виплату та доставку пенсій, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що для платників єдиного податку, до яких належить відповідач, винятків щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не передбачено. Інших пільг зі сплати пільгових пенсій відповідач не має, пільгові пенсії, призначені його колишнім працівникам, фінансуються на загальних підставах, тобто за рахунок коштів Пенсійного фонду України, які підлягають відшкодуванню.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо обов'язку ТОВ "Мир-12" відшкодувати УПФУ в Путивльському районі витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 2823 грн. 09 коп.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 07.07.2015 року по справі №818/1061/15 відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача у справі колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мир-12" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.07.2015р. по справі № 818/1061/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П. Судді Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 18.09.2015 р.