Ухвала

від 21.09.2015 по справі 816/1389/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 р.Справа № 816/1389/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2015р. по справі № 816/1389/15

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування вимоги, рішення про застосування штрафних санкцій та податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

29 квітня 2015 року позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати

- вимоги про сплату боргу (недоїмки) Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області № Ф-0063101701 від 06.04.2015;

- рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0069071701 від 21.04.2015

- податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0069101701 від 21.04.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що підставою для винесення оскаржуваних рішень є акт від 06.03.2015 № 1400/16-01-17-01-11/НОМЕР_3 про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014. Вважає помилковими висновки акта перевірки про порушення позивачем п. 44.1 ст.44, п. 138,1 статті 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, п. 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", ст. 128 п. 6 Господарського кодексу України, п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, оскільки господарські операції з ТОВ "Наш папір" носили реальний характер та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.15 року позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування вимоги, рішення про застосування штрафних санкцій та податкового повідомлення - рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 21.04.2015 року № 0069101701.

Визнано протиправним та скасовано вимогу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2015 року № Ф-0063101701.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про застосування штрафних санкцій та донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0069071701 від 21.04.2015 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ФОП ОСОБА_1 /ідентифікаційний номер НОМЕР_3/ зареєстрований як фізична особа-підприємець 26.06.2000, взятий на податковий облік у контролюючому органі 26.06.2000 та станом на 06.04.2015 перебував на обліку в ДПІ у м. Полтаві.

У термін з 10.03.2015 по 30.03.2015 посадовою особою ДПІ у м. Полтаві проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 06.03.2015 № 1400/16-01-17-01-11/НОМЕР_3 /том 1 а.с. 15-45/.

За висновками перевірки встановлено наступні порушення /том 1 а.с. 44-45/:

- п. 44.1 ст.44, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на доходи з фізичних осіб у періоді, що перевірявся на загальну суму 28376 грн. 46 коп., у тому числі за періоди: за 2013 рік у сумі 25483 грн. 71 коп., за 2014 рік у сумі 2892 грн. 75 коп.;

- п. 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у результаті чого занижено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 28008 грн. 32 коп., а саме за 2013 рік у сумі 24094 грн. 05 коп., за 2014 рік у сумі 3914 грн. 27 коп.;

- ст. 128 п. 6 Господарського кодексу України, п.п 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме включення до декларації неправдивих даних, що не підтвердженні первинними документами.

ДПІ у м. Полтаві на підставі акту перевірки від 06.03.2015 № 1400/16-01-1701-11/НОМЕР_3 винесено:

- податкове повідомлення-рішення від 21.04.2015 № 0069101701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у розмірі 35470 грн. 58 коп., у тому числі: за основним платежем - у розмірі 28376 грн. 46 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 7094 грн. 12 коп. /том 1 а.с. 47/;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2015 № Ф-0063101701 з вимогою до позивача сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 28008 грн. 32 коп., у тому числі: недоїмка в сумі 28008 грн. 32 коп. /том 1 а.с. 46/;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0069071701 від 21.04.2015, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 2605 грн. 12 коп. /том 1 а.с. 103/.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з недоведеності факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваних вимоги та рішень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки від 06.03.2015 № 1400/16-01-1701-11/НОМЕР_3, перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності у сумі 3640077 грн. 56 коп., у тому числі за 2013 рік - у сумі 1612891 грн. 63 коп. та за 2014 рік - у сумі 2027185 грн. 93 коп., відображених у додатку № 5 до податкових декларацій, встановлено їх завищення на суму 182051 грн., а саме: за 2013 рік - у сумі 162766 грн. та за 2014 рік - у сумі 19185 грн. /том 1 а.с. 33/.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих податкових деклараціях про майновий стан і доходи (з додатками) за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 встановлено завищення позивачем величини витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів у 2013-2014 роках у сумі 182051 грн. по причині включення до їх складу витрат, понесених за рахунок придбання газетного паперу у період липень, вересень, жовтень, грудень 2013 року в сумі 162766 грн. та у січні 2014 року у сумі 19285 грн. у ТОВ "Наш папір", операції з яким, на думку перевіряючого, не спричиняють реального настання правових наслідків та здійснення яких не підтверджено у ході перевірки, чим порушено п. 44.1 ст.44, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України /том 1 а.с. 34/.

Перевіркою правильності визначення чистого оподатковуваного доходу у загальній сумі 122572 грн. 10 коп., у тому числі: за 2013 рік у сумі 28315 грн. 38 коп., за 2014 рік у сумі 94256 грн. 72 коп., відображеного у додатках 5 до податкових декларацій, встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу у розмірі 182051 грн., у тому числі: за 2013 рік у сумі 162766 грн. та за 2014 рік у сумі 19285 грн. по причині включення до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів витрат, понесених за рахунок придбання паперу газетного у період липень, вересень, жовтень, грудень 2013 року в сумі 162766 грн. та у січні 2014 року у сумі 19285 грн. у ТОВ "Наш папір", операції з яким, на думку відповідача, не спричиняють реального настання правових наслідків та здійснення яких не підтверджено у ході перевірки, чим порушено п. 44.1 ст.44, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України /том 1 а.с. 34-35/.

У зв'язку із встановленням зазначеного вище порушення перевіряючим встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності у сумі 28376 грн. 46 коп., а саме: за 2013 рік у сумі 25483 грн. 71 коп., за 2014 рік у сумі 2892 грн. 75 коп. /том 1 а.с. 35/.

Крім того, як вбачається з акту перевірки, перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу за 2012-2014 роки, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб та на який нараховується єдиний податок, встановлено його заниження всього на суму 80715 грн. 15 коп., у тому числі: за 2013 рік - 69434 грн. 82 коп., за 2014 рік - 11280 грн. 33 коп. /том 1 а.с. 39/. Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску у розмірі 61119 грн. 79 коп. з суми доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7% , задекларованого позивачем за 2012-2014 роки встановлено заниження єдиного внеску у розмірі 24094 грн. та за 2013 рік у розмірі 3914 грн. 27 коп. /том 1 а.с. 41/.

Представник відповідача у судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що всі оскаржувані рішення, які винесені на підставі акту перевірки від 06.03.2015 № 1400/16-01-1701-11/НОМЕР_3, ґрунтуються на висновках про безтоварний характер господарських операцій з купівлі позивачем у ТОВ "Наш папір" газетного паперу у липні, вересні, жовтні, грудні 2013 року та січні 2014 року. При цьому посилався на отримання контролюючим органом податкової інформації ДПІ у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 05.12.2014 № 139/22/35962250 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Наш папір" (код ЄДРПОУ 35962250) з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень, вересень, жовтень, грудень 2013 року та січень 2014 року /том 1 а.с. 179- 192/.

Відповідач вважає, що господарські операції позивача з купівлі газетного паперу у ТОВ "Наш папір" у липні, вересні, жовтні, грудні 2013 року та січні 2014 року є безтоварними, оскільки ТОВ "Наш папір" здійснювало діяльність, спрямовану на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам /том 1 а.с. 31/.

У акті перевірки в обґрунтування безтоварного характеру господарських операцій з купівлі позивачем у ТОВ "Наш папір" газетного паперу у липні, вересні, жовтні, грудні 2013 року та січні 2014 року контролюючий орган також посилається на відсутність інформації щодо умов транспортування у договорі поставки № 130114 від 14.01.2013, не надання до перевірки документів, по яким відбувався рух товару від продавця (ТОВ "Наш папір") до покупця (ФОП ОСОБА_1), а саме документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження ТМЦ, а також довіреностей на отримання паперу газетного, актів приймання-передачі товару, документів на підтвердження надання послуг по завантаженню та розвантаженню товару, умов зберігання товару та інших /том 1 а.с. 29- 30/.

Відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України, платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно приписами п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є:

163.1.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

163.1.3. іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Згідно п. 167.1 ст. 167 Податкового Кодексу України / у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин/, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Відповідно до пунктів 177.1-177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З огляду на вимоги наведених правових норм, підставою для зменшення платником податків об'єкту оподаткування на суму витрат з придбання (виготовлення) товарів (послуг) є будь-які витрати платника податку, визначені на підставі первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та здійснені для провадження господарської діяльності платника податку.

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464 /в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин/ визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Частиною 11 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Матеріалами справи підтверджено, що 14.01.2013 між позивачем (покупець) та ТОВ "Наш папір" (постачальник) укладено договір № 130114 /том 1 а.с. 49-51/, за умовами якого постачальник зобов'язується поставляти покупцю товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та сплачувати його на умовах, визначених цим договором.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 договору, постачальник поставляє товар партіями в обсягах щодо кожної партії, що визначаються у рахунках фактурах, які є додатками до цього договору і є його невід'ємною частиною. Товар поставляється покупцю на умовах м. Київ, склад продавця або на інших умовах за згодою сторін. Пунктом 11.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту підписання сторонами договору та діє до 31 грудня 2014 року, але в будь-якому разі до моменту повного виконання сторонами договору своїх зобов'язань, включаючи сплату процентів за користування товарним кредитом, збитків та неустойки (штрафу, пені).

Спеціальними витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджено, що ТОВ "Наш папір" зареєстроване як юридична особа 17.12.2008, станом на 14.01.2013 та на 16.01.2014 відомості про юридичну особу ТОВ "Наш папір" були підтверджені, станом на 14.01.2013 та на 16.01.2014 у ЄДР не внесено відомостей про відсутність вказаної юридичної особи за місцезнаходженням /том 2, а.с. 240-242, 245-247/.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів не бере до уваги доводи відповідача про відсутність ТОВ "Наш папір" за місцезнаходженням на час укладення договору та здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Факт здійснення господарських операцій з ТОВ "Наш папір" згідно укладеного договору № 130114 від 14.01.2013 позивач підтверджує видатковими накладними на папір газетний 45 г/м2 ф. 84 см брутто: № 15 від 16.01.2014, № 1064 від 13.12.2013, № 1086 від 26.12.2013, № 885 від 08.10.2013, № 945 від 23.10.2013, № 841 від 23.09.2013, № 597 від 15.07.2013, № 656 від 31.07.2013, копії яких наявні у матеріалах справи та які надавалися до перевірки, про що зафіксовано в акті перевірки /том 1 а.с. 71, 78, 80, 84, 88, 92, 96, 100/.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ "Наш папір" згідно укладеного договору № 130114 від 14.01.2013 позивачем надано копії податкових накладних на папір газетний 45 г/м2 ф. 84 см брутто, виписаних ТОВ "Наш папір" /том 2 а.с. 187-188, 192-194, 197-199/ та копії рахунків на оплату /том 1, а.с. 70, 75, 79, 83, 87, 91, 95, 99/.

Отримання паперу газетного за якістю позивач підтверджує копією висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 12.03.2013 № 05.03.02-03/23572, виданого Державною санітарно-епідеміологічною службою та дійсного до 12.03.2014 /том 2 а.с. 149-150/.

Розрахунки за товар здійснювалися позивачем у безготівковій формі та підтверджуються копіями платіжних доручень та банківських виписок /том 2 а.с. 169-186/.

Із письмових пояснень представника відповідача встановлено, що позивачем до перевірки надано завірені копії Книг обліку доходів і витрат за 2013-2014 роки, де оприбутковувалися всі операції /том 2 а.с. 229/.

Вказані копії з Книг обліку доходів і витрат, які надані позивачем до перевірки, приєднані до матеріалів справи /том 3 а.с. 12-79/. Зауважень щодо ведення Книг обліку доходів і витрат представниками відповідача не наведено.

Позивач у судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що перевезення товару, придбаного у ТОВ "Наш папір" здійснювалося на замовлення позивача із залученням перевізників зі складу ТОВ "Наш папір" у м. Харків, на підтвердження чого до надав до суду: копії товарно-транспортних накладних /том 1 а.с. 73-74, 77, 82, 86, 90, 94, 98, 111/; копію договору № 52 від 12.10.2013, укладеного з ТОВ "Експрес-Сервіс Авто" та додаткових угод до нього /том 1 а.с. 57-59/; копію договорів на перевезення вантажу № 15 від 01.01.2014, № 23 від 01.12.2013, укладених з ФОП ОСОБА_2 /том 1 а.с. 62-65/ та копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), актів виконання транспортно-експедиційних послуг /том 1 а.с. 72, 76, 81, 85, 89, 93, 97, 101/.

Слід зазначити, що товарно-транспортні накладні та платіжні доручення надавалися позивачем до перевірки, про що зафіксовано в акті перевірки /том 1 а.с. 30/.

Позивач також пояснював, що перевозити товар з м. Харкова було ближче, ніж з м. Київ, а тому сторони домовилися про отримання товару у м. Харків, оскільки зберігання товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Наш папір" здійснювалось Державною організацією "Комбінат "Світанок", яка знаходиться у м. Харків по вул. Польовій, 87, на підтвердження чого надано копію договору на надання послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей № 13-01/13-Х від 01.01.2013, укладеного між ТОВ "Наш папір" та Державною організацією "Комбінат "Світанок" з копіями додатків та угод /том 3 а.с. 1-7/.

Як вбачається з товарно-транспортних накладних, товар розвантажувався за адресою: АДРЕСА_1, за якою позивач орендує приміщення для виробництва паперу та картону загальною площею 238,1 кв.м згідно договору оренди приміщення АР 371/07 від 01.07.2007, копія якого разом з додатковими угодами №№ 7,8, наявні у матеріалах справи /том 1 а.с. 196-200/.

Із пояснень позивача та представника позивача у судових засіданнях встановлено, що газетний папір придбавався у ТОВ "Наш папір" з метою виготовлення канцелярських виробів, які реалізовувалися третім особам, на підтвердження чого надано копію розрахунку норм витрат сировини на одиницю продукції /том 2 а.с. 202- 204/, довідку № 6 від 14.04.2015 про використання паперу газетного у виробництві за період липень 2013-січень 2014 року /том 2 а.с. 211/, копії видаткових накладних та довіреностей /том 1 а.с. 212-250, том 2 а.с. 1-147/.

Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 станом на 14.01.2013 мав право на здійснення таких видів діяльності як 17.23. Виробництво паперових канцелярських виробів, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля /том 2 а.с. 243-244/.

Відповідачем не спростовано надані позивачем докази реальності господарських операцій: факту перевезення товару, його отримання позивачем, проведеного розрахунку за товар та факт використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивача.

Колегія суддів зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Колегія суддів не бере до уваги доводи відповідача про безтоварний характер господарських операцій з посиланням на податкову інформацію ДПІ у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 05.12.2014 № 139/22/35962250 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Наш папір" (код ЄДРПОУ 35962250) з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень, вересень, жовтень, грудень 2013 року та січень 2014 року, оскільки будь-які можливі порушення порядку здійснення господарської діяльності ТОВ "Наш папір" не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, адже у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Аналізуючи зміст податкової інформації ДПІ у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 05.12.2014 № 139/22/35962250 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Наш папір" (код ЄДРПОУ 35962250) з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень, вересень, жовтень, грудень 2013 року та січень 2014 року /том 1 а.с. 179-192/, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що дослідження первинних та інших бухгалтерських документів, якими оформлено господарські операції позивача із ТОВ "Наш папір" в ході наведеної звірки не здійснювалося, а тому такий акт не може бути належним та достовірним доказом факту не підтвердження реальності господарської операції. Натомість позивачем до перевірки надавалися договір, накладні, товарно-транспортні накладні та платіжні документи по взаємовідносинам з ТОВ "Наш папір", про що зафіксовано в акті перевірки від 06.03.2015 № 1400/16-01-17-01-11/НОМЕР_3.

Колегія суддів також зазначає, що у податковій інформації ДПІ у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 05.12.2014 № 139/22/35962250 зафіксовано, що протягом звіряємого періоду ТОВ "Наш папір" здійснювало імпорт товарів згідно ВМД наведених у таблиці /зворот а.с. 187-а.с. 190/, серед яких зокрема наявний товар - папір газетний.

Відповідачем не доведено, що договір, укладений між позивачем та ТОВ "Наш папір" був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не надано доказів про наявність умислу сторін, тобто, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного правочину і суперечність його мети інтересам держави та суспільства, прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Разом з тим, вироками судів ознаки узгоджених кримінально-карних дій в діях позивача та ТОВ "Наш папір" не встановлені.

Таким чином, з огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем п. 44.1 ст.44, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України по господарським операціям з ТОВ "Наш папір", що полягає у заниженні податку на доходи з фізичних осіб у періоді, що перевірявся на загальну суму 28376 грн. 46 коп., та відповідно не доведено факту порушення позивачем пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та заниження єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 28008 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з виявленням перевіркою порушення пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та донарахуванням за її наслідками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, рішенням ДПІ у м. Полтаві № 0069071701 від 21.04.2015 до позивача застосовано штраф у розмірі 2605 грн. 12 коп. на підставі пункту 3 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" /том 1 а.с. 103/.

Відповідно до пункту 3 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" /в редакції чинній до 01.01.2015/, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Згідно пункту 3 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" /в редакції чинній з 01.01.2015/ ,орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Разом з тим, відповідачем не доведено факту порушення позивачем пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та заниження позивачем у перевіряємому періоді єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 28008 грн. Відтак, штрафні санкції в розмірі 2605 грн. 12 коп. застосовані до позивача безпідставно та неправомірно.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів висновку, що податкове повідомлення - рішення від 21.04.2015 року № 0069101701, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2015 року № Ф-0063101701, а також рішення про застосування штрафних санкцій та донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0069071701 від 21.04.2015 винесені ДПІ у м. Полтаві без урахування всіх обставин, необхідних для прийняття рішень, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 23.06.15 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2015р. по справі № 816/1389/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Рєзнікова С.С. Судді Бегунц А.О. Старостін В.В. Повний текст ухвали виготовлений 28.09.2015 р.