Постанова

від 28.03.2007 по справі 27/430-06-13723а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/430-06-13723А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"28" березня 2007 р. Справа  № 27/430-06-13723А

Час прийняття Постанови - 10:30

Господарський суд Одеської області у складі:

Головуючого суддіСеменюка Г.В.

при секретаріСанковської Ю.В.

За позовомІзмаїльського міського центру зайнятості

до відповідачасільськогосподарського кооперативу „Агропослуги”

Про стягнення заборгованості страхових внесків у розмірі 549,78 грн.

Представники:

Від позивачаПетров А.М., довіреність № 15 від 09.01.2007 року;

Від відповідачаНегруць А.К., довіреність від 30.01.2007 року;

Суть спору:Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з сільськогосподарського кооперативу „Агропослуги” страхових внесків в розмірі 549,78 грн.

          У судовому засіданні від 31.01.2007 року Відповідач надав до господарського суду Одеської області заперечення на позов, у якому просить суд відмовити Позивачу в задоволені позову з підстав зазначених у запереченні.

          У судовому засіданні від 28.03.2007 року Відповідач по справі визнав позов частково на суму 15,10 грн.

Розглянувши матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі  обставини справи та заслухавши представників позивача та відповідача, суд, встановив.

          Відповідно до абзацу другого п. 3 Розділу VІІІ Закону України „про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” Фонд загальнообов'язкового соціального   страхування на випадок безробіття є правонаступником державного Фонду сприяння зайнятості населення.

          Ізмаїльський міський центр зайнятості згідно ст. 12 вищевказаного закону є робочим органом виконавчої дирекції Фонду, у зв'язку з чим він виступає органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

          Сільськогосподарський кооператив „Агропослуги” зареєстрований 08.09.2000 року як платник внесків до Фонду  та як платник фіксованого сільськогосподарського податку.

          Центром   зайнятості   проведено   перевірку   сільськогосподарського кооперативу „Агропослуги”  щодо  правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових  внесків   з   загальнообов'язкового   державного   страхування   на   випадок  безробіття за результатами якого складено акт № 110 від 09.11.2006 року.

          Актом перевірки № 110 від 09.11.2006 року зафіксовано наявність у відповідача  заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду за період 08.09.2000 по 30.09.2006 у сумі 549,78 грн.

          Причиною виникнення спору зі справи стало питання про застосування  колізійних норм чинного законодавства України, які регулюють  співвідношення між сплатою фіксованого сільськогосподарського податку та страхових внесків до Фонду.

          Закон України "Про фіксований сільськогосподарський податок" від  17.12.1998 № 320-XIV (далі-Закон №320) набрав чинності з 01.01.1999 р.  Згідно з частиною другою статті 1 цього Закону фіксований  сільськогосподарський податок сплачувався, зокрема, й у рахунок збору на обов'язкове соціальне страхування.

          Відповідно до пункту 4 статті 9 Закону № 320 для сільськогосподарських товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподарського податку було зупинено дію Закону України від 25.06.1991 № 1251-XII "Про систему оподаткування" (далі - Закон № 1251) у частині сплати сум податків і зборів (обов'язкових платежів), що включені до складу фіксованого сільськогосподарського податку, та дію Закону України від 26.06.1997 № 402/97-ВР "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" (далі -Закон № 402/97).                                                                              

          На час набрання чинності Законом № 320 пункт 16 частини першої статті 14 Закону № 1251 (в редакції Закону України від 18.02.1997 № 77/97-ВР "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" (далі - Закон № 77/97) визначав збір на обов'язкове соціальне страхування як загальнодержавний обов'язковий платіж, тоді як Закон № 402/97, в свою чергу, визначав порядок справляння та використання збору на обов'язкове соціальне страхування (в тому числі збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття).

          Разом з тим, відповідно до пункту 2 розділу II "Порядок введення в дію Закону України від 18.02.1997 № 77/97-ВР "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" дія цього Закону поширюється на відповідні правовідносини у сфері соціального страхування щодо зборів на соціальне страхування лише до прийняття законів України з питань соціального страхування.

          Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі - Закон № 1533) набрав чинності з 01.01.2001. Цей Закон визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

          Відповідно до статті 34 Закону № 1533 забезпечення збору страхових внесків, контроль правильності їх нарахування та своєчасності сплати віднесено до обов'язків Фонду.

          Стаття 35 названого Закону передбачає обов'язок роботодавця своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески.

          Частиною першою статті 38 Закону № 1533 визначено відповідальність роботодавця за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків: у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом внесків (недоїмки), штраф та пеню; штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми; пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

          Пунктом 2 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону № 1533 визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

          З 01.01.2001 набрав чинності й Закон України від 11.01.2001 № 2213-ІІ "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" (далі - Закон № 2213), яким встановлено розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, а також - на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

          Згідно з пунктом 5 статті 6 Закону № 2213 з 01.01.2001 втратив чинність Закон № 402/97.

          Пункт 16 частини першої статті 14 Закону № 1251, який передбачав збір на обов'язкове соціальне страхування, виключено на підставі підпункту 2 пункту 9 Закону України від 16.01.2003 № 429-IV "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування".

          Таким чином, з 01.01.2001 законодавцем встановлено новий порядок сплати страхових внесків й, зокрема, внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

          З огляду на викладені приписи чинного законодавства України суд з цієї справи дійшов висновку про те, що страхові внески до Фонду не включаються до складу фіксованого сільськогосподарського податку.                    

          Таку ж правову позицію висловили:

          - Вищий господарський суд України в своїй Постанові № 28/75-05-1442 від 20.09.2005 року зі справи за позовом робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття –Ізмаїльського міського центру зайнятості до ТОВ „Бесарабія” про стягнення заборгованості зі страхових внесків у сумі 92034,09 грн.;

          - Вищий господарський суд України в своїй Постанові № 20-5/136 від 08.08.2002 року зі справи за позовом Прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольського міського центру зайнятості до закритого акціонерного товариства „Паллада” про  стягнення  11712,29  грн.

          У судовому засіданні від 28.03.2007 року Відповідач по справі визнав позов частково на суму 15,10 грн., сплативши означену заборгованість платіжним дорученням № 1 від 28.03.2007 року.

          Таким чином, заборгованість Відповідача з урахуванням часткової сплати становить - 534,68 грн.

          Відповідно до п. 4 ст. 94 КАС України, - у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи  юридична  особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

          Керуючись ст. ст. 87, 94, 159,163, розділом 7 (п. 6) КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з сільськогосподарського кооперативу „Агропослуги” (68653, Одеська обл., Ізмаїльський район, с. Комишівка, вул. Миру, 3), код ЄДРПОУ 30800381, р/р 260023100  філіал АППБ „Аваль” у м. Ізмаїл, МФО 328351 на користь Ізмаїльського міського центру зайнятості (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, пр-т. Суворова, 32), п/р 37173301900214, п/р 37172302900214 Банк: УДК в Одеській обл., код 20997047, МФО 828011 –534,68 грн. заборгованості страхових внесків.

3.В решті позову відмовити.

          Постанову може бути оскаржено в порядку ст. 186 КАС України.          

          Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Суддя                                                                                 Семенюк Г.В.