Рішення

від 22.03.2007 по справі 9/531-06-13749

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/531-06-13749

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" березня 2007 р.Справа  № 9/531-06-13749

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Бор”

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод „Поліграфмаш”

Про  відшкодування збитків в сумі 135734 грн.  

                                                                                                               Суддя Бакланова Н.В.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Бондаровський С.І. дов. №б/н від 03.10.2006р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтер-Бор” звернулося з позовом про стягнення з відповідача   Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод „Поліграфмаш” збитків в сумі 135734 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.12.2006р. задоволено заяву  Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Бор»про вжиття запобіжних заходів   до   подання   позову   по   відношенню   до   Відкритого   акціонерного   товариства Поліграфмаш»шляхом накладення арешту на його майно.

Відповідач позов не визнає.

               У судовому засіданні оголошувалась перерва з 24.01.2007р. по 12.02.2007р., з 12.02.2007р. по 22.02.2007р.,  в порядку ст.77 ГПК України.

      Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2003р. відповідно до договору фінансового лізингу від 28.01.2003р. ТОВ "Інтер-Бор" набуло у користування, а 21.04.2005р. і у власність виробниче обладнання та будівлі розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Картамишевська, 9, яке було об'єктом договору фінансового лізингу від 28.01.2003р. Право власності перейшло до ТОВ "Інтер-Бор" згідно з п. 4.5. вказаного договору, відповідно до якого право власності на об'єкт лізингу переходить до ТОВ "Інтер-Бор" після  сплати повної вартості об'єкту лізингу.

Позивач стверджує, що, оскільки,  20.04.2005р. ТОВ "Інтер-Бор" сплатило вартість об'єкту лізингу у повному обсязі, воно стало його власником з 21.04.2005р.

Однак, ВАТ "Поліграфмаш" перешкоджало ТОВ "Інтер-Бор" у реалізації його права власності на вказане вище майно та не визнавало його.

З метою захисту своїх невизнаних прав ТОВ "Інтер-Бор" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання права власності на майно та усунення перешкод у користуванні ним. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2006р. по справі № 30-5-28/271-05-6348 суд задовольнив вимоги ТОВ "Інтер-Бор" у повному обсязі.

При примусовому виконанні вказаного рішення та вселенні в будівлі розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Картамишевська,9 була проведена інвентаризація майна, яке в них знаходилось. В результаті цього була виявлена недостача майна на суму 135 734, 00 гривень, підтверджується актом інвентаризації майна від 27.11.2006р. та актом до договору № 52 від 27.11.2006р. Це є прямими збитками ТОВ "Інтер-Бор", які підлягають відшкодуванню у повному обсязі особою, яка їх завдала, а саме - ВАТ «Поліграфмаш», відповідно до ст. 1166 ЦК  України.

Таким чином, на думку позивача, на сьогоднішній день ВАТ "Поліграфмаш" грубо порушило законні майнові права та інтереси ТОВ "Інтер-Бор", що й змусило його звернутися з позовом до суду.

Відповідач позовні вимоги не визнає та повідомив суд, що 23.01.2007р. Вищим господарським судом України було винесено постанову по справі № 30-15-28/271-05-6348. Зазначено постановою було скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2006 р., якою було визнано право власності на приміщення та інше майно, розташоване за адресою м.Одеса вул.Картамишевьска буд. № 9. Таким чином, ТОВ “Інтер-Бор” на даний час не є власником будь-яких приміщень чи майна, розташованих за вказаною адресою.

При таких умовах, відповідач вважає, що провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Суд вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин повноту їх з'ясування і доведеність, дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 224, п.3 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Ст.33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншим учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 22 ГПК України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Юридична заінтересованість позивача в судовому процесі зобов'язує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту обставину, що саме на даного відповідача  має бути покладено відповідальність за порушення матеріального права.

Позивач, заявляючи позов про відшкодування збитків, мотивує тим, що майно, а саме: виробниче обладнання та будівлі розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Картамишевська, 9, є його власністю, що підтверджується постановою Одеського   апеляційного  господарського   суду  від 5.07.2006р. по справі № 30-15-28/271-05-6348.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.01.2007р. по справі №30-15-28/271-05-6348 Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2006р. по справі № 30-5-28/271-05-6348 скасовано.

Таким чином, на даний час у ТОВ “Інтер-Бор” відсутні законні підстави для висування будь-яких вимог, пов'язаних з майном, право на яке було отримано на підставі постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2006 р. по справі № 30-15-28/271-05-6348.

Крім того, позивачем не надано необхідних доказів, які б підтверджували факт  протиправного заволодіння відповідачем спірним майном.

Відповідно до частини третьої статті 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу, згідно з частиною третьою якої не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.    

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.          У задоволенні позову відмовити.

2.          Заходи, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від  14.12.2006р., скасувати.

Рішення набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                       Бакланова Н.В.