Рішення

від 03.08.2015 по справі 761/9829/15-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/9829/15-ц

Провадження №2/761/4820/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

03 серпня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Панасенко Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова група «Ю.Д.К.» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтингова група «Ю.Д.К.» (далі - Позивач), в особі свого представника, 06 квітня 2015 року звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за договором позики.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 13 січня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 619571255 (далі - Договір), на суму 2 000 грн. зі сплатою відсотків та комісії строком на 30 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Відповідача. Відповідач зобов'язувався повернути позику, сплатити відсотки за користування позикою у розмірі 2 % в день від суми позики за кожний день користування позикою, а також комісію за обслуговування по Договору у розмірі 40 грн. 16 червня 2014 року було укладено Договір про відступлення права вимоги відповідно до якого право стягнення боргу з боржників, згідно переліку та за умовами Договору факторингу від 16 червня 2014 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арма Факторинг», передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Ю.Д.К.». У зв'язку з чим, з моменту укладення Договору про відступлення права вимоги від 16 червня 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.Д.К.» є належним Позивачем та Стягувачем за Договором позики. 12 лютого 2014 року термін платежу за Договором закінчився, а Відповідач не виконав свої зобов'язання. Станом на 06 квітня 2015 року, заборгованість ОСОБА_1 за Договором склала 6 840 (шість тисяч вісімсот сорок) грн., з яких: сума позики - 2 000 грн., відсотки за користування позикою - 1 200 грн., відсотки за прострочення виплати позики - 3 600 грн.; комісія за обслуговування договору позики - 40 грн. Просив суд ухвалити судове рішення, яким стягнути вказану суму із Відповідача, а також відшкодувати судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Представник Позивача подав до суду клопотання слухати справу у його відсутність. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Про місце, день та час судового розгляду повідомлений належним чином. Про причину неявки суд не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність, як і заперечень на позов, до суду не подавав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 1 статті 5 Закону України «Про електронний документ та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про електронний документ та електронний документообіг», допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Судом встановлено, що 13 січня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 619571255 (далі - Договір), про надання кредиту в сумі 2 000 грн. на споживчі потреби Відповідача. Кредит виданий строком на 30 календарних днів, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Відповідача. Відповідно до умов договору, Відповідач зобов'язувався повернути позику, сплати відсотки за користування позикою 2% в день від суми позики за кожний день користування позикою, а також комісію за обслуговування договору позики у розмірі 40 грн. (а.с. а.с. 6-14).

Як вбачається із матеріалів справи, згідно платіжного доручення № 482 від 13 січня 2014 року Відповідач отримав кошти у розмірі 2 000 грн. (а.с. 15).

Також судом встановлено, що 16 червня 2014 року було укладено Договір про відступлення права вимоги відповідно до якого право стягнення боргу з боржників, згідно переліку та за умовами Договору факторингу від 16 червня 2014 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арма Факторинг», передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Ю.Д.К.». У зв'язку з чим, з моменту укладення Договору про відступлення права вимоги від 16 червня 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.Д.К.» є належним Позивачем та Стягувачем за Договором позики (а.с. а.с. 16-18).

Разом з тим, судом встановлено, що на час судового розгляду справи, кошти Позивачеві Відповідачем не повернуто.

Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Відповідно до пунктів 4.3.6., 4.3.8., 6.1. Договору, невиконання зобов'язання по погашенню простроченої заборгованості протягом 30 днів з дати відправки повідомлення банком, дає право банку вимагати дострокового погашення кредиту в повній сумі, нарахованих процентів та/або нарахованих комісій, штрафів та пені;

якщо позичальник протягом 31 дня з моменту направлення йому письмової вимоги банком, не виконає вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитом, процентами, комісіями, штрафними санкціями, банк вправі розпочати процедуру примусового стягнення боргу, включаючи звернення до суду за стягненням на кошти та/або майно позичальника в порядку, передбаченому законодавством України;

у разі прострочення строку сплати поточної заборгованості за кредитом, процентами, комісійною винагородою позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки від суми простроченої заборгованості за цим договором за кожний день прострочення платежу, в гривні по курсу НБУ, який діяв на момент сплати.

Судом встановлено, що взяті на себе зобов'язання Відповідачем не виконуються, внаслідок чого за підрахунками Позивача, перевірених судом, у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем у розмірі 6 840 грн., із яких сума позики складає 2 000 грн.; відсотки за користування позикою за період з 13 січня 2014 року по 12 лютого 2014 року складає 1 200 грн.; прострочені проценти за період з 16 лютого 2014 року по 16 квітня 2014 року складає 3 600 грн.; комісія за обслуговування Договору складає 40 грн. (а.с. 5).

Крім того, виходячи із вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 625, 1049, 1050, 1054 1056-1 Цивільного кодексу України, керуючись статями 10, 11, 13, 60, 88, 209, 212- 215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова група «Ю.Д.К.» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - з а д о в о л ь н и т и у повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова група «Ю.Д.К.» (код ЄДРПОУ 32917336) 6 840 (шість тисяч вісімсот сорок) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м. Києва за письмовою заявою ОСОБА_1.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене ОСОБА_1 до Апеляційного суду м. Києва в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення суду може бути оскаржене Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова група «Ю.Д.К.» до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :