Справа № 761/8366/15-ц
Провадження №2/761/4428/2015
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
(заочне)
11 вересня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Рибака М.А.,
при секретарі Савенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «М.ТЕСОРО» про звільнення з посади директора, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2015 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернулась до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «М.ТЕСОРО» (далі по тексту - відповідач, ТОВ «М.ТЕСОРО») про звільнення з посади директора.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Фролової І.В., 07.07.2015 року згідно із протоколом автоматичного розподілу справ між суддями, справу передано на розгляд судді Рибаку М.А.
В процесі розгляду справи судом було залучено ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач була призначена на посаду директора ТОВ «М.ТЕСОРО» відповідно до протоколу загальних зборів учасників товариства № 1/2014 від 22.01.2014 року. 26.02.2015 року, вирішивши припинити свою трудову діяльність на вказаній посаді, ОСОБА_1 подала заяву про звільнення з посади за власним бажанням, в якій просила звільнити її з 12.03.2015 року. Оскільки звільнення директора віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників, позивачем було вжито заходи для організації проведення таких зборів шляхом направлення повідомлення іншому учаснику товариства ОСОБА_2 Проте, загальні збори, призначені на 12.03.2015 року не відбулися у зв'язку із відсутністю кворуму через неявку іншого учасника - ОСОБА_2
Посилаючись на викладене, позивач просила суд визнати її звільненою з посади директора ТОВ «М.ТЕСОРО» з ініціативи працівника на підставі ст. 38 КЗпП України та зобов'язати відповідача здійснити відповідні дії щодо виключення відомостей про позивача як директора ТОВ «М.ТЕСОРО» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
В судове засідання третя особа ОСОБА_2 не з'явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлялась належним чином.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечувала, суд, на підставі ч. 1 ст. 224 та відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «М.ТЕСОРО» від 22.01.2014 року на посаду директора товариства обрано ОСОБА_1 (а.с. 23).
25.01.2015 року було видано наказ № 01-01-с про призначення директора, відповідно до якого ОСОБА_1 приступила до виконання обов'язків директора ТОВ «М.ТЕСОРО» (а.с. 24).
26.02.2015 року позивачем було складено заяву, адресовану загальним зборам товариства із проханням про звільнення з посади директора за власним бажанням (а.с. 25).
26.02.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Затварницькою І.П. було надіслано загальним зборам учасників товариства ТОВ «М.ТЕСОРО» лист про те, що вона передає загальним зборам нотаріально звірену копію заяви ОСОБА_1 про її вихід зі складу товариства та заяву про її звільнення за власним бажанням (а.с. 26, 27, 28, 29).
26.01.2015 року нотаріусом було надіслано третій особі лист-повідомлення позивача про проведення загальних зборів товариства на 12.03.2015 року на 11:00 год. (а.с. 30, 31, 32, 33, 34).
Відповідно до п. 1.3. статуту ТОВ «М.ТЕСОРО» засновниками товариства є позивач та третя особа (а.с. 7).
Згідно із пп. г) п. 9.6. товариства до виключної компетенції загальних зборів учасників належить питання обрання та відкликання директора, а п. 9.7. передбачено, що загальні збори учасників вважаються правомочними, якщо на них присутні учасники, їх представники, що володіють у сукупності більш ніж 60 відсотками голосів (а.с. 17).
Змістом ст. 22 КЗпП України, відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
Частиною 1 ст. 38 КЗпП України передбачено право працівника розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
За змістом положень ст. 38 КЗпП України, ст. 145 ЦК України, ст. ст. 58,60-62 Закону України «Про господарські товариства» праву директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов'язок учасників товариства провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення.
Проте, як встановлено судом, учасники товариства не провели загальних зборів товариства та заяву позивача про звільнення з посади директора не розглянули.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Розглядаючи справи, пов'язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.
Оскільки відповідачем порушено право позивача на звільнення з роботи з ініціативи працівника, питання звільнення директора товариства вирішується загальними зборами учасників у встановленому законом порядку, то позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання такою, що звільнена з посади директора, підлягають задоволенню частково, оскільки у даному випадку належним способом захисту порушеного права позивача є визнання припиненими трудових відносин між сторонами.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити відповідні дії щодо виключення відомостей про позивача як директора ТОВ «М.ТЕСОРО» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині.
Керуючись ст. ст. 3, 57-61, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «М.ТЕСОРО» про звільнення з посади директора - задовольнити частково.
Визнати припиненими трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «М.ТЕСОРО» (код ЄДРПОУ 39066226) та директором товариства ОСОБА_1 на підставі ст. 38 КЗпП України з дня набрання рішенням законної сили.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «М.ТЕСОРО» (код ЄДРПОУ 39066226), вчинити необхідні дії щодо виключення відомостей про ОСОБА_1 як директора Товариства з обмеженою відповідальністю «М.ТЕСОРО» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ М.А. РИБАК
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2015 |
Оприлюднено | 28.09.2015 |
Номер документу | 51120182 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Шевченківський районний суд міста Києва
Рибак М. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні