Постанова

від 05.10.2011 по справі 30/221(10)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

05.10.11 Справа № 30/221(10)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Галушко Н.А.

суддів Краєвської М.В.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу приватного підприємства В«Резон-КВ» , м.Львів б/н від 22.08.2011 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 13.01.2011 р.

у справі № 30/221(10)

за позовом: регіонального центру технічної експлуатації транспортної комунікаційної мережі №6 філії В«Дирекція первинної мережі ВАТ В«УкртелекомВ» ,м.Львів

до відповідача: приватного підприємства В«Резон-КВ» , м.Львів

про стягнення 57134,16 грн.

Сторони в судове засідання не з»явились

Скаржником подано клопотання б/н від 04.10.2011р. про відкладення розгляду справи, яке залишено судовою колегією без задоволення як необгрунтоване.

Регіональним центром технічної експлуатації транспортної комунікаційної мережі №6 філії В«Дирекція первинної мережі ВАТ В«УкртелекомВ» , м.Львів подано клопотання №2787 від 04.10.2011р. про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81№ГПК України, однак, оскільки сторони в судове засідання не з»явились, у відповідності до ч.8 ст.81№ГПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Про час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином.

Позивач в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомив, отже скористався наданим йому правом на власний розсуд.

Справа розглядається за наявними матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Рішенням господарського суду Львівської області від 13.01.2011р. у справі №30/221 (10) (суддя Мороз Н.)) позовні вимоги задоволено: стягнено з ПП «Резон-К», м. Львів на користь Регіонального центру технічної експлуатації транспортної комунікаційної мережі № 6 філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком», м. Львів 51 641,10грн. заборгованості, 2 375, 49 грн. інфляційних нарахувань, 481, 04 грн. - 3% річних, 2 636, 53 грн. пені, 571, 34 грн. державного мита та 236, 00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ПП «Резон-К»подано апеляційну скаргу б/н від 22.08.2011, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові, посилаючись на те, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з»ясування обставин, що мають значення для справи. Скаржник зазначає, що оскільки місцевий господарський суд при вирішенні спору неповно з»ясував обставини, що мають значення для справи, зокрема щодо припинення договірних відносини між сторонами та відсутності підстав стягнення орендної плати, висновки суду про наявність заборгованості у відповідача перед позивачем не відповідають обставинам справи, порушено норми ст.759,762,795 ЦК України щодо наявності у позивача права на отримання орендної плати, а також норми процесуального права щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Регіональний центр технічної експлуатації транспортної комунікаційної мережі №6 філії В«Дирекція первинної мережі ВАТ В«УкртелекомВ» у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

між філією «Дирекція первинної мережі відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(орендодавець) та ПП «Резон-К»(орендар) укладено договір оренди нерухомого майна товариства № 595-8 від 29.10.2009р. (а.с.14-19).

Згідно умов договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення технічної будівлі №1, площею 212,6 кв. м., майстерні та складів площею 34,8 кв. м, за адресою: м. Львів, вул. Круп'ярська, 20 - для використання під складські та гаражні приміщення.

У відповідності до умов договору позивач зобов'язався передати визначене майно в користування, а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти в користування майно та сплачувати за нього орендну плату та компенсувати витрати на утримання орендованого майна не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим згідно з рахунками, які виставляються орендарем.

Згідно із п.12.1 договору останній набирає чинності з 29.10.2009р. і діє до 28.10.2010р. Дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (п.12.7.1 договору).

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 51 641,10грн. заборгованості за користування об»єктом оренди за період червень-серпень 2010 року з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 2 375,49грн., три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 481,04грн. та пеню у розмірі 2 636,53грн.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що скаржнику -ПП «Резон-К»виставлялись рахунки за користування об»єктом оренди, за якими частково здійснювалась оплата, у зв»язку із чим станом на 31.10.2010р. відповідач заборгував ВАТ «Укртелеком»за користування об»єктом оренди 51 641,10грн. за період червень-серпень 2010р.

Відповідно до ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Пунктом 12.4 договору передбачено, що останній може бути розірваний на вимогу однієї зі сторін або за рішенням суду.

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що 14.05.2010р. відповідачем надіслано позивачу лист про припинення договору оренди шляхом його розірвання на вимогу однієї сторони з 28.05.2010р. на підставі п.12.4 договору, який позивачем отримано 14.05.20010р. (відповідно до відмітки останнього) та сторонами складено та підписано акт прийому-передачі орендованого майна від 14.05.2010р., відповідно до якого договір припинено 28.05.2010р.

З огляду на викладене судова колегія прийшла до висновку, що оскільки договір оренди нерухомого майна №595-8 від 29.10.2009р. від 29.10.2009р. припинив свою дію 28.05.2010р. внаслідок повернення орендованого майна позивачу, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за користування об»єктом оренди за період червень-серпень 2010 року задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

За таких обставин, оцінивши докази в їх сукупності, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про задоволення апеляційної скарги ПП «Резон-К», м. Львів.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу ПП «Резон-К», м.Львів задоволити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 13.01.2011р. у справі №30/221(10) скасувати.

В позові відмовити.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути у господарський суд Львівської області..

Головуючий-суддя Галушко Н.А

Суддя Краєвська М.В.

Суддя Орищин Г.В.