Постанова

від 03.10.2011 по справі 26/196 (10)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.11 Справа № 26/196 (10)

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого судді Кравчук Н.М. суддів Гнатюк Г.М. ОСОБА_1 розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства «Колядки»(надалі ПП «Колядки») б/н від 30.03.2011р.

на рішення господарського суду Львівської області від 01.03.2011р.

у справі № 26/196 (10)

за позовом: публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк»в особі «Центрального відділення ПуАТ «СЕБ Банк»у м. Львові (надалі ПАТ «СЕБ Банк»в особі «Центрального відділення ПуАТ «СЕБ Банк»у м. Львові), м. Львів

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю «СЕБО»(надалі ТзОВ «СЕБО»), м. Львів

до відповідача-2: ПП «Колядки», м. Львів

про: стягнення 5 284 805,60грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 -головний юрисконсульт (довіреність від 07.09.2011р. за № 1018);

від відповідачів: не з'явились

Керуючись рішенням зборів суддів Львівського апеляційного господарського суду від 28.12.2010р., голова Львівського апеляційного господарського суду 02.06.2011р. у зв`язку із відрядженням судді Мирутенка О.Л., розпорядився ввести у склад колегії суддів замість судді Мирутенка О.Л. суддю Зварич О.В.

22.09.2011р. голова Львівського апеляційного господарського суду у зв`язку із перебуванням судді Зварич О.В. у щорічній відпустці, керуючись рішенням зборів суддів Львівського апеляційного господарського суду від 28.12.2010р розпорядився ввести у склад колегії суддів замість судді Зварич О.В. суддю Хабіб М.І.

Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 28, ГПК України представнику позивача роз'яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 01.03.2011р. у справі № 26/196 (10) (суддя Деркач Ю.Б.) позовні вимоги ПАТ «СЕБ Банк»в особі «Центрального відділення ПАТ «СЕБ Банк»у м. Львові до ТзОВ «СЕБО»та до ПП «Колядки»про стягнення 5 284 805,60грн. задоволено частково. Стягнуто з відповідача-2 на користь позивача 385 287,44грн. прострочених нарахованих процентів, 682 615,76грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та несвоєчасну сплату процентів, 4 216 832, 40 грн. боргу за несплачену (прострочену) частину кредиту по договору, 70,00грн. простроченої нарахованої комісії, 25 500,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні позовних вимог щодо відповідача-1 -відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач-2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій рішення місцевого суду вважає незаконним та необґрунтованим, просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема скаржник зазначає, що судом безпідставно було відмовлено останньому у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі. Також, на думку скаржника, судом першої інстанції в порушення норм господарського процесуального права оскаржуване рішення прийнято без участі представника ПП. «Колядки», який не був належним чином повідомлений про день та час судового засідання. Скаржник вказує на те, що при підписанні додаткової угоди до договору поруки останнього не було повідомлено про внесення змін до умов кредитного договору. Окрім того, зазначає, що не був ознайомлений з додатковою угодою про зміну графіку погашення кредитної заборгованості, внаслідок чого збільшено обсяг відповідальності останнього. Окрім того, скаржник зазначає, що судом в порушення норм ч. 6 ст. 232 ГК України задоволено позовні вимоги щодо стягнення пені за несвоєчасну (прострочену) частину кредиту та несвоєчасну сплату процентів за більш тривалий термін.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в попередніх ухвалах Львівського апеляційного господарського суду.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів скаржника заперечив, рішення місцевого господарського суду вважає законним та обгрунтованим, прийнятим на підставі правильного застосування норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить оспорюване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідачі явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між АБ «Факторіал-Банк»(правонаступником всіх прав та обов`язків якого є ПуАТ «СЕБ Банк») (Кредитодавець) та ТзОВ «Себо»(Позичальник) 28.01.2008р. було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 1-В/46/08, відповідно до умов якого Кредитодавець, при наявності вільних кредитних ресурсів, зобов`язується надати Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості 400 000,00 Євро з кінцевим терміном повернення заборгованості 27.01.2010 року та сплатою за користування кредитом процентів в розмірі 12% річних та комісій у порядку, визначеному п.п. 2.4. - 2.6. кредитного договору.

Підпунктом 1.1.1. кредитного договору сторонами визначено Графік погашення заборгованості за кредитом згідно якого Позичальник зобов'язаний проводити часткове погашення кредиту відповідно до п.п. 3.3.5. в строки та в сумі згідно з графіком погашення заборгованості за кредитом.

У відповідності до п. 4.5. кредитного договору, у разі порушення зобов'язань, визначених п.п. 3.3.1-3.3.17. кредитного договору, протягом більше 30 днів, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився, та відповідно відповідач-1 зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом, комісії та нараховані штрафні санкції.

Окрім того, п. 4.2. договору про надання відновлювальної кредитної лінії сторони передбачили, що у разі прострочення Позичальником строків сплати процентів та комісій, прострочення строків повернення кредиту та штрафних санкцій Позичальник сплачує Кредитодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення у виконанні зобов`язань.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, між АБ «Факторіал-Банк»(Кредитор) ТзОВ «СЕБО»(Боржник) та ПП «Колядки»(Поручитель) 28.01.2008р. було укладено договір поруки № 1-П/46/08, відповідно до умов якого Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за виконання Боржником умов щодо сплати суми кредиту, процентів за користування кредитом, комісійних, а також можливих штрафних санкцій та інших витрат у розмірі, в строк та на умовах, передбачених договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 1-В/46/08 від 28.01.2008р. (а.с. 29-30).

У випадку невиконання Боржником та Поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, Поручитель зобов`язаний відповідати перед Кредитором, як солідарні боржники будь-яким своїм майном, на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути звернено стягнення (п.п. 3.1.2. договору поруки).

Також слід зазначити, що в забезпечення виконання зобов`язань за вищезазначеним договором про надання відновлювальної кредитної лінії між АБ «Факторіал-Банк»та ТзОВ «СЕБО»28.01.2008р. було укладено іпотечний договір (а.с. 33-37), посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований за № 565 та договір застави від 28.01.2008р. (а.с. 39-43) посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований за № 568.

30 листопада 2009 року було проведено реструктуризацію кредитної заборгованості та подовжено кінцевий термін погашення заборгованості за договором кредиту до 27 липня 2010 року у зв'язку з чим до кредитного договору, договору застави, іпотечного договору та договору поруки було внесено відповідні зміни, про що підписано додаткові договори. Згідно з діючими тарифами по наданню послуг у позивача станом на 30.11.2009 р. відповідач-1 зобов'язався сплатити комісію за внесення змін до запису про реєстрацію застави рухомого майна у розмірі 70,00 грн.

Як видно з матеріалів справи, позивачем видачу траншів було здійснено до 23.03.2009 року відповідно до порядку передбаченого п.п. 2.1. - 2.3. кредитного договору, що підтверджується випискою по особовому рахунку з 01.01.2008 року по 23.03.2009 року. (а.с. 27-28). Таким чином, позивачем повністю виконано свої фінансові зобов'язання за вказаним кредитним договором.

Проте, як встановлено судом першої інстанції та як видно з матеріалів справи, відповідач-1 умови кредитного договору виконував неналежним чином, в зв`язку з чим станом на 17.12.2010р. заборгованість відповідача-1 перед позивачем склала суму в національній валюті по курсу НБУ у розмірі 5 284 805,60грн., з яких: 385 287,44грн. -прострочені нараховані проценти, 4 216 832,40грн. -борг за несплачену (прострочену частину) кредиту, 70,00грн. -прострочена нарахована комісія та пеня за несвоєчасну сплату кредиту та несвоєчасну сплату процентів за період з 22.09.2009р. по 16.12.2010р. в розмірі - 682 615,76грн. (а.с. 76-88).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем неодноразово надсилались на адресу відповідачів претензії, повідомлення про існування кредитної заборгованості та з вимогою її погашення (а.с. 45-47), які залишені останніми без відповіді та задоволення.

У заявлених вимогах (з врахуванням заяви № 116 від 17.02.2011р. про уточнення позовних вимог) (а.с. 105) позивач просить стягнути заборгованість відповідача-1 з майнового поручителя відповідача-2, мотивуючи тим, що господарським судом Львівської області 24.01.2011р. прийнято до розгляду заяву ПуАТ «СЕБ Банк»про визнання кредитором у справі № 33/57 (10) про банкрутство ТзОВ «СЕБО»(відповідач-1 у справі № 26/196 (10)) з грошовими вимогами до боржника в сумі 6 258 649,74грн., у зв`язку з чим просить у відповідності до ст.. 81 ГПК України позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з ТзОВ «СЕБО»- відповідача-1 залишити без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Таким чином, виходячи з вищенаведених норм права та матеріалів справи, відповідач-1 порушив зобов`язання, що виникло з вищевказаного кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою.

Тобто, порука є одним із способів забезпечення виконання зобов`язання.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. 1 ст.553 ЦК України).

Статтею 554 ЦК України визначено правові наслідки порушення зобов`язання, забезпеченого порукою. Зокрема, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст.. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексу визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

В силу ст.. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку , передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ст.. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 вищевказаного Закону, вказує на те, що розмір пені, передбачений ст.. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно поданого розрахунку позивачем нараховано відповідачу пеню за неналежне виконання останнім зобов`язань по кредитному договору, а саме за несвоєчасну сплату кредиту та несвоєчасну сплату процентів за період з 22.09.2009р. по 16.12.2010р. в розмірі - 682 615,76грн. (а.с. 76-88), яка правомірно задоволена судом першої інстанції.

Безпідставними на думку суду апеляційної інстанції є твердження скаржника стосовно того, що судом в порушення норм ч. 6 ст. 232 ГК України задоволено позовні вимоги щодо стягнення пені за несвоєчасну (прострочену) частину кредиту та несвоєчасну сплату процентів за більш тривалий термін, оскільки у відповідності до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Як зазначалось вище п. 4.2. договору про надання відновлювальної кредитної лінії сторони передбачили, що у разі прострочення відповідачем-1 строків сплати процентів та комісій, прострочення строків повернення кредиту та штрафних санкцій останній сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період невиконання зобов`язань за цим договором за кожен день прострочення , від суми несплаченої заборгованості, а отже стягненню сума пені нарахованої з часу прострочення - 29.09.2009р. до часу фактичного зупинення нарахування пені - 16.12.2010р.

Також слід зазначити, що договором поруки № 1-П/46/08 від 28.01.2008р. сторони передбачили, що відповідач-2 у разі невиконання зобов`язання забезпеченого порукою відповідачем-1, відповідає перед позивачем, як солідарний боржник будь-яким своїм майном на яке згідно чинним законодавством України, може бути звернено стягнення.

Виходячи з вищенаведених норм права, умов договорів та матеріалів справи, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги ПАТ «СЕБ Банк»в особі Центрального відділення ПуАТ «СЕБ Банк»та підставно стягнуто з ПП. «Колядки»- відповідача-2 385 287,44грн. -прострочені нараховані проценти, 4 216 832,40грн. -борг за несплачену (прострочену частину) кредиту, 70,00грн. -прострочена нарахована комісія та пеня за несвоєчасну сплату кредиту та несвоєчасну сплату процентів за період з 22.09.2009р. по 16.12.2010р. в розмірі - 682 615,76грн., оскільки дані вимоги підтверджені матеріалами справи.

Проте, суд першої інстанції дійшов хибного висновку стосовно відмови у задоволенні позовних вимог щодо відповідача-1 -ТзОВ «СЕБО», з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся в межах справи про банкрутство із заявою про грошові вимоги до ТзОВ «СЕБО»в сумі 6 258 649, 74 грн. (а.с. 106). Реєстр вимог кредиторів до боржника -ТзОВ «СЕБО»затверджено ухвалою господарського суду Львівської області від 10.02.2011р. (долучено до матеріалів апеляційного провадження) .

Відповідно до п.8.13. Рекомендацій президії ВГСУ від 04.06.2004р. № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Закон і ГПК України не містять приписів про заборону на прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також на вирішення спору за тим позовом по суті.

Тому суди мають у встановленому ГПК України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі п.1 статті 79 ПІК України зупиняє позовне провадження та роз'яснює позивачу зміст частини 2 статті 14 Закону, зазначивши про це в ухвалі або протоколі судового засідання.

Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону.

У разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, після винесення ухвали суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 статті 80 ГПК України.

Як зазначалося вище, позивач включений в реєстр вимог кредиторів до боржника -ТзОВ «СЕБО», в сумі 5 610 216,79 грн. 9вимоги першої черги).

Таким чином, судом першої інстанції всупереч вищенаведеним нормам права безпідставно було відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо відповідача-1 -ТзОВ «СЕБО», а тому в цій частині рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове рішення яким припинити провадження в частині позовних вимог до відповідача-1на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України.

Щодо тверджень скаржника про те, що останнього не було повідомлено про судові засідання, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки в матеріалах справи містяться повідомлення про вручення поштового відправлення на всі судові засідання, підписані повноважним представником ПП. «Колядки»(а.с.5, 7, 60).

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід частково скасувати, а апеляційну скаргу ПП «Колядки»-частково задоволити.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу ПП «Колядки»- задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 01.03.2011р. у справі № 26/196 (10) в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо відповідача-1 скасувати, в цій частині прийняти нове рішення яким припинити провадження на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України.

3. В решті рішення залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

5. Справу передати в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді Г.М. Гнатюк

ОСОБА_1