Постанова

від 03.11.2011 по справі 7/244 (10)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.11 Справа № 7/244 (10)

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий-суддя Давид Л.Л.

Суддів Кордюк Г.Т.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Кіт М.С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Малого приватного підприємства «ГРО»за вих. №80 від 02.08.2011 р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 18.07.2011 р.

у справі №7/244 (10) (головуючий суддя -Фартушок Т.Б., судді -Ділай У.І., Козак І.Б.)

за позовом Малого приватного підприємства «ГРО», м. Львів

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів

про стягнення збитків на суму 57 435,23 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 -директор;

від відповідача: не з»явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.07.2011 р. у справі №7/244 (10) частково задоволено позовні вимоги Малого приватного підприємства «ГРО», м. Львів (надалі -Позивач) до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів про стягнення збитків на суму 57 435,23 грн. Стягнуто з Відповідача на користь МПП «Гро»14 724,15 грн., 147,24 грн. державного мита та 61,36 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог -відмовлено (Т-2, а.с.79-88).

Позивач -МПП «ГРО», не погодившись частково з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу від 02.087.2011 р. №80, в якій посилається на те, що останнє в частині відмови в позові прийнято з порушенням норм чинного законодавства та неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

Суд, на думку Скаржника, відмовивши в задоволенні вимог щодо відшкодування додаткових витрат (збитків) Позивача на вимушену реконструкцію тимчасового альтернативного джерела теплової енергії (ТАДТЕ) не дослідив належним чином: додатку до клопотання №31 від 02.03.2011 р., де подано суду копію технічних умов на електропостачання будівлі; не взято до уваги пояснень позивача щодо необхідності встановлення ТАДТЕ резервних тенів через неможливість їх заміни при перегоранні без повного зливу води з системи та припинення опалення приміщень на значний час, що зимою є неможливим. Така заміна також є пов»язаною з незначними трудозатратами і, в зв»язку з цим, за наявності технічної неможливості, є економічно обґрунтованим встановлення резерву, що не має будь-якого зв»язку з іншими витратами (розміром ємкості, обсягом теплоносія, витратами на утеплення, перерізом електропроводів та характеристиками встановленої пуско-регулювальної апаратури).

Скаржник також вказує, що для отримання проектної кількості тепла в ТАДТЕ необхідно встановити 45,64 кВт. потужності за умови його круглодобової роботи в опалювальний період . Відповідач не спростував наведеного розрахунку, маючи у своєму розпорядженні відповідних фахівців. Поданий суду розрахунок ґрунтується виключно на проектних розрахунках фахівців Відповідача і на фізичних константах. З розрахунку вбачається необхідність встановлення потужності 45,64 кВт. електричних тенів за умови їх круглодобової роботи , що у 6,5 рази більше 7 кВт. Якби Позивач не вжив заходів до забезпечення будівлі теплом від ТАДТЕ, його збитки від простою та псування сухих пиломатеріалів на складі перевищили б 150 000 грн. та призвели б до втрати ділової репутації підприємства. .

Також Скаржник зазначає, що судом в оспорюваному рішенні не надано правової оцінки обставинам справи щодо наявності вини Відповідача у завдані Позивачу збитків від додаткових витрат на реконструкцію ТАДТЕ, як обов»язкового елементу повного складу цивільного правопорушення.

Дані обставини, на думку Скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду в частині відмови в позові та просить прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Відповідач -ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»- у запереченні від 12.09.2011 р. №06-9014 не погоджується з вимогами апеляційної скарги посилаючись на те, що договір оренди укладено між МПП «ГРО»та ВАТ «АСК «Дністер», тому обов»язки, набуті в силу договору оренди МПП «ГРО»не можуть бути покладені до виконання третіми особами без належної правової підстави. Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається наст. 22ЦК України, однак, Відповідач вказує, що дана норма права, яка визначає поняття збитків та порядок їх відшкодування, не може бути застосована до даної ситуації, пов»язаної з укладенням договору оренди. За змістом ст.. 22 ЦК України відшкодування збитків виникає з факту невиконання обов»язків. Однак, впродовж 2009 р. між ВАТ «Львівгаз»та МПП «ГРО»не існувало жодних договірних зобов»язань, а тому застосування даної норми вважає необґрунтованим. Крім, цього вказує, що відповідно до п.5.8.2. «Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж»експлуатація теплових установок та мереж, що не відповідає проектній документації, державним будівельним нормам, державним стандартам і правилам -забороняється. В пункті 5.8.3. також вказано, що усі теплові установки та мережі, що приймаються в експлуатацію повинні відповідати вимогам цих Правил, інших чинних нормативних документів та забезпечуватися проектною документацією, узгодженою в установленому порядку та приймально-здавальною документацією. Відповідно до цього, наявність договору підряду між МПП «ГРО»та ПП «Фарт-1»на влаштування теплового пункту за місцем здійснення господарської діяльності Позивача, не підтверджує правомірність використання МПП «ГРО»теплового пункту. Відповідач також наголошує на тому, що сам по собі факт укладення договору підряду на виконання робіт з реконструкції теплового пункту, не свідчить про право Позивача користуватися тепловою установкою для задоволення своїх потреб. Відповідно до цього, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення, як безпідставну і необґрунтовану.

15.09.2011 р. ПАТ «Львівгаз»подано клопотання про призначення по справі інженерно-технічної експертизи, виконання якої просить покласти на Держгірпромнагляд (79037, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 233 а (Т-2, а.с.123-124)).

Позивач в письмових поясненнях від 13.10.2011 р. №98 (Т-2, а.с.137-138) заперечує проти проведення судової експертизи, вказуючи при цьому на те, що у відповідності до вимог ст. 41 ГПК України судова експертиза призначається у випадку, коли у суду при вирішенні господарського спору виникають запитання, роз»яснення яких потребує спеціальних знань. При цьому призначення судової експертизи не передбачено для отримання додаткових доказів на підтвердження доводів однієї із сторін; з питань, які не мають значення для вирішення спору; з питань, які потребують правової оцінки суду. При цьому Позивач вказує, що ним вбачається, що з переліку питань, які наведено у клопотанні, він намагається шляхом проведення судової експертизи отримати додаткові докази на підтвердження своїх доводів про те, що ТАДТЕ не є тепловим пунктом згідно з визначенням яке надано правилами; ТАДТЕ не відповідає вимогам Правил, які встановлено до теплових пунктів; на ДАДТЕ відсутня проектна документація , яка є обов»язковою для теплових пунктів, і він не прийнятий в експлуатацію уповноваженим органом, всупереч вимогам Правил; спорудження ТАДТЕ проведено з порушенням Правил і не має права його використовувати.

20.10.11 р. ПАТ «Львівгаз»від 19.10.11 р. №06-9984 подано клопотання про призначення експертизи з листом ДП «Західний експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України»№46-04-01/1205 від 19.10.2011 р. (Т-2, а.с.141), в якому останній вказує, що зможе провести експертизу , однак відповіді на всі питання дати не зможе, оскільки такі знаходяться поза їх компетенцією . Оцінку робіт , матеріалів та послуг ДП «ЗЕТЦ»не проводить.

В задоволенні клопотання про призначення судової експертизи з дорученням проведення її ДП «Західний експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України»судова колегія ухвалила відмовити, з огляду на те, що жоден експерт цієї установи не має кваліфікації судового експерта та не включений до Державного реєстру атестованих судових експертів станом на 24.10.2011 р. Крім цього, листом від 19.10.11 р. ДП «ЗЕТЦ»повідомляє про можливість проведення експертизи, а не судової експертизи.

03.11.11 р. в канцелярію суду від ПАТ «Львівгаз»поступило клопотання від 03.11.2011 р. №06-10342 про відкладення розгляду справи, в зв»язку з тим, що уповноважений представник, який безпосередньо ознайомлений з матеріалами справи та брав участь у попередніх судових засіданнях перебуває на лікарняному.

В задоволенні даного клопотання судова колегія ухвалила відмовити з огляду на те, що апеляційне провадження у справі №7/244 (10) порушене ухвалою суду від 02.09.2011 р. (Т-2, а.с.106), в судових засіданнях 15.09.2011 р. та 20.10.2011 р. оголошувались перерви, а відтак усі пояснення представників сторін були заслухані в попередніх засідання, нових доказів станом на 03.11.2011 р. сторонами не подано.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, запереченням на неї та письмовими поясненнями, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін в попередніх судових засіданнях, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про часткову невідповідність рішення Господарського суду Львівської області в частині відмови в позові, нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

МПП «ГРО»подано на розгляд Господарського суду Львівської області позовну заяву до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»про стягнення з останнього 53 106,56 грн. збитків від додатково понесених витрат на реконструкцію теплового пункту та сплату штрафних санкцій (Т-1, а.с.4-5).

14.02.2011 р. Позивачем подано уточнення до позовної заяви, згідно яких просить стягнути з ПАТ «Львівгаз 57 435,23 грн. прямих збитків від додатково понесених витрат на реконструкцію теплового пункту з урахуванням індексу інфляції за період до 01.02.2011 р. та сплату штрафних санкцій (Т-1, а.с.61-62), а саме: витрати на придбання багатотарифного електролічильника - 2 950 грн., витрати на оплату вартості повірки електролічильника - 32,41 грн., витрати на оплату вартості підрядних робіт - 35 400 грн., інфляційні втрати - 4 328,67 грн., витрати на сплату штрафу на відшкодування судових витрат за рішенням суду від 21.12.2010 р. у справі №19/140 - 14 724,15 грн.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області від 28.08.2009р. у справі №20/110 за позовом малого приватного підприємства В«ГРОВ» до відкритого акціонерного товариства В«ЛьвівгазВ» (на даний час публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації) про зобовВ»язання до вчинення дій та стягнення 12 680,88 грн., вирішено: позов задоволити частково; зобовВ»язати Відкрите акціонерне товариство В«ЛьвівгазВ» (79039, м. Львів, вул. Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039) в 10-ти денний строк за власний рахунок отримати необхідні дозволи та відновити газопостачання Малого приватного підприємства В«ГРОВ» (79014, м. Львів, вул. На Викопах, 10, код ЄДРПОУ 13797945) за адресою м. Львів, вул. На Викопах, 10; стягнути з Відкритого акціонерного товариства В«ЛьвівгазВ» на користь Малого приватного підприємства В«ГРОВ» суму в розмірі 13 315, 06 грн. (Т-1, а.с.6-10), яке набрало законної сили згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 р. (Т-1, а.с.11-14).

Рішенням у справі №20/100 встановлено, що : «23.02.2009 р. о 16-25 год. подачу газу позивачу було припинено та вентиль опломбовано, про що складено акт № б/н, копію якого долучено до матеріалів справи», «Невиконання відповідачем своїх зобовВ»язань, та протиправне припинення постачання газу призвело до понесення позивачем збитків …»; а «що стосується відшкодування збитків від додаткових витрат понесених позивачем через протиправне припинення газопостачання, судом встановлено, що з метою запобігання простою підприємства та псування пиломатеріалів (продовження технологічного процесу сушки деревини та дотримання необхідного температурного режиму на складі сухих пиломатеріалів) позивач в період з 23.02.2009 р. по 05.03.2009 р. підтримував плюсову температуру у приміщеннях електричними повітряними ТЕНами. Однак, в зв'язку з неможливістю досягнення необхідного температурного режиму з використанням повітряних ТЕНів, позивачем укладено договір підряду від 25.02.2009 р. з ПП В«Фарт-1В» на спорудження в частині виробничо-складських приміщень теплового пункту. Згідно акту прийому-передачі робіт від 05.03.2009 р. роботи були виконані в повному обсязі на загальну суму 8 400,00 грн. Факт оплати виконаних робіт у сумі 8 400,00 підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучено до матеріалів справи, а відтак дана сума є витратами позивача на відновлення порушеного права, що підлягають до стягнення з відповідача.».

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.12.2010 р. у справі №19/140 за позовом ВАТ В«Акціонерна страхова компанія В«ДністерВ» до МПП В«ГРОВ» про стягнення 15 334,80 грн. вирішено стягнути з МПП В«ГРОВ» на користь ВАТ В«Акціонерна страхова компанія В«ДністерВ» 14 334,80 грн. штрафу із відстрочкою виконання до 01.05.2011р., стягнути з МПП В«ГРОВ» на користь ВАТ В«Акціонерна страхова компанія В«ДністерВ» 153,35 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (Т-1, а.с.24-25).

З обставин даної справи, що відповідає обставинам, встановленим у справі №19/140, що 11.09.2009 р. між МПП «ГРО»(Орендодавець) та ВАТ В«Акціонерна страхова компанія В«ДністерВ» (Орендар) укладено Договір оренди Б/Н, відповідно до умов якого, Орендодавець здав, а Орендар прийняв в оренду приміщення першого поверху і масандри окремої нежитлової будівлі за адресою: м. Львів, вул. На Викопах, 10, загальною площею 393,2 м. кв., яка належить за правом власності МПП В«ГРОВ» . Факт передачі в оренду приміщень підтверджується Актом прийому-передачі від 30.09.2009р. із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін.

Відповідно до п.3.1.3. Договору, на підставі рахунку МПП «ГРО», 13.10.2009р. Орендар оплатив вартість оренди приміщення за місяць жовтень 2009 року в сумі 7 667,40 грн., підтвердженням чого є платіжне доручення № 1318 від 13.10.2009р.

Пунктом 4.9 Договору сторони погодили, що у випадку, якщо не з вини позивача використання орендованих приміщень є неможливим, зокрема, у зв'язку із відсутністю тепла (газу) впродовж 5 днів в опалювальний період (з 15 жовтня по 15 квітня) Орендар має право без попереднього попередження Орендодавця в односторонньому порядку припинити дію даного Договору; МПП «ГРО»у місячний термін з дня припинення Договору оренди з підстав, встановлених даним пунктом, зобов'язаний сплатити Орендарю одноразовий штраф у сумі подвійного розміру орендної плати за останній повний місяць оренди.

Рішенням у справі №20/110 встановлено, що 23.02.2009 р. о 16-25 год. подача газу Позивачу була припинено та вентель опломбовано, про що складено акт; також встановлено протиправне припинення постачання газу.

З матеріалів справи вбачається, що подача газу Позивачу за адресою м. Львів, вул. На Викопах, 10 відновилась лише 05.02.2010р., що підтверджується актом б/н від 05.02.2010 р. (Т-1, а.с.15). Відповідно припинення постачання газу Відповідачем Позивачу у період з 23.02.2009 р. по 05.02.2010 р. було протиправним.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.12.2010 р. у справі №19/140 стягнуто з МПП «ГРО»на користь ВАТ «АСК «Дністер»14 334,80 грн. штрафу із відстрочкою виконання до 01.05.2011 р. , 153,35 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (Т-1, а.с.24-25). Дані суми МПП «Гро»сплачено, що підтверджується платіжним дорученням №110/10 від 24.12.2010 р., №43/11 від 12.04.2011 р. (Т-1, а.с.27, 28, 29).

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія керувалась наступним.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов»язання, що виникає між суб»єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб»єкт (зобов»язана сторона, у тому числі боржник) зобов»язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб»єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб»єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.

Частиною 1 ст. 193 ГК України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов»язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб»єкту, права або законні інтереси якого порушено.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 225 ГК України додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб»єктам, вартість додаткових робіт, додатково витравчкених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов»язання другою стороною включаються до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення.

Частиною 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності.

Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв»язку між протиправною поведінкою і збитками, вина. При цьому важливим елементом об»єктивної сторони правопорушення є причинний зв»язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов»язань. Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки наслідком протиправної дії.

Особа, яка вимагає відшкодування збитків, повинна довести факт заподіяння шкоди, розмір понесених збитків, безпосередній причинно-наслідковий зв»язок між заподіянням шкоди і збитками та вину особи, яка заподіяла шкоду.

Враховуючи те, що протиправна поведінка Відповідача, яка встановлена рішенням Господарського суду Львівської області у справі №20/110, а також встановлені судом та присуджені до стягнення рішенням Господарського суду Львівської області по справі №19/140 збитки, наявний причинно-наслідковий зв»язок між протиправною поведінкою Відповідача та спричиненням Позивачу збитків у розмірі 14 724,15 грн. і враховуючи їх сплату, місцевим господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 14 724,15 грн. понесених ним витрат.

При цьому, місцевим господарським судом відмовлено в задоволенні позовних вимог МПП «ГРО»щодо стягнення витрат на оплату вартості робіт і матеріалів в зв»язку з розширенням і реконструкцією теплового пункту (тимчасове альтернативне джерело теплової енергії) та інфляційних втрат, а саме: на придбання багато тарифного електролічильника в розмірі 2 950 грн., на оплату вартості повірки електролічильника - 32,41 грн., на оплату вартості підрядних робіт - 35 400,00 грн., інфляційні втрати 4 328,67 грн. Даний висновок, мотивовано тим, що Позивачем не доведено необхідність збільшення потужності ТАДТЕ та рівень, до якого було необхідно збільшити потужність, та чи здатне збільшене в потужності ТАДТЕ забезпечити нагрівання приміщень, а відтак вважає недоведеність необхідності і розміру понесених витрат.

З даними висновком судова колегія Львівського апеляційного господарського суду не погоджується, з огляду на наступне:

У рішенні Господарського суду Львівської області по справі №20/110, що стосується відшкодування збитків від додаткових витрат, понесених Позивачем через протиправне припинення газопостачання, встановлено, «що з метою запобігання простою підприємства та псування пиломатеріалів (продовження технологічного процесу сушки деревини та дотримання необхідного температурного режиму на складі сухих пиломатеріалів) Позивач в період з 23.02.2009 р. по 05.03.2009 р. підтримував плюсову температуру у приміщеннях електричними повітряними ТЕНами. Однак в зв'язку з неможливістю досягнення необхідного температурного режиму з використанням повітряних ТЕНів, позивачем укладено договір підряду від 25.02.2009 р. з ПП В«Фарт-1В» на спорудження в частині виробничо-складських приміщень теплового пункту. Згідно акту прийому-передачі робіт від 05.03.2009 р. роботи були виконані в повному обсязі на загальну суму 8 400,00 грн. Факт оплати виконаних робіт у сумі 8 400,00 підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучено до матеріалів справи, а відтак дана сума є витратами позивача на відновлення порушеного права, що підлягають до стягнення з відповідача.». Зазначений ромір збитків наведеним рішенням суду присуджено до стягнення.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, що у відповідності до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи , не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З матеріалів та обставин справи вбачається, що Позивачем 05.03.2011 р. споруджено тепловий пункт (тимчасове альтернативне джерело теплової енергії) потужнівстю 7кВт/год. для забезпечення опалення будівлі.

Як в позовній заяві, так і апеляційній скарзі Позивач зазначає, що для опалення частини виробничих приміщень потужності 7 кВт/год. було недостатньо, в зв»язку з чим проведено роботи з реконструкції та розширення існуючого теплового пункту із збільшенням його потужності до 32 кВт/год. та здійснено заходи до переходу на споживання електроенергії за триставковим тарифом, в тому числі придбано електролічильник та здійснено його повірку.

Понесення Позивачем витрат на придбання електролічильника та проведення його повірки підтверджується платіжним дорученням з відмітками банку про сплату №98/9 від 05.10.2009 р. на суму 2 950 грн. (Т-1, а.с.17) та № 105/9 від 27.10.2009 р. на суму 32,41 грн. (Т-1, а.с.18). Крім цього, ВАТ «Львівобленерго»розроблені організаційно-технічні заходи переходу Позивача на розрахунки за спожиту електроенергію по тарифах, диференційованих за періодами часу №145-3902/2 від 04.08.2009 р. (Т-1, а.с.16) та Личаківським РЕМ ВАТ «Львівобленерго»складено акт №4-79 приймання виконаних робіт від 28.10.2009 р. з перевірки трифазного електролічильника.

Щодо витрат в розмірі 35 400 грн. то такі підтверджуються укладеним 09.11.2009 р. Позивачем та ПП «Фарт-1»договору підряду (Т-1, а.с.19-20), згідно умов якого останній в термін до 22.01.2010 р. в два етапи виконує роботи по реконструкції та збільшення потужності теплового пункту з доведенням його потужності в еквіваленті використаної електроенергії до 50 кВт. на годину. Оплата Позивачем за Договором на суму 35 400 грн., підтверджується платіжними дорученнями №126/9 від 30.11.2009 р. на суму 19 200 грн. та №127/9 від 02.12.2009р. на суму 16 200 грн. (Т-1, а.с.23).

З позовної заяви вбачається, що відповідно до технічного паспорта, будівля Позивача має загальну опалювальну площу розміром 562,8 кв. м., а відтак забезпечення опалення будівлі з теплового пункту потужністю 7 кВт.год. вважає неможливим. Позивач також зазначає, що спорудження теплового пункту розглядалось ним, як вимушений тимчасовий захід до строку вирішення справи судом та виконання судового рішення про відновлення газопостачання. Однак, враховуючи, що опалення шляхом використання електричної енергії за звичайних умов в 2,5 рази дорожче від опалення з використання газу, що встановлено у справі №20/110, останній ,як вказує не мав наміру використовувати тепловий пункт у подальшому після відновлення газопостачання.

Оскільки рішення по справі №20/100 було оскаржено в апеляційному порядку, Позивач, як вказує, змушений був провести роботи з реконструкції та розширення існуючого теплового пункту з збільшенням його реальної потужності до 32 кВт./год. здійснити заходи по переходу на споживання електроенергії за трьохставочним тарифом.

Згідно п. 1 акту прийому-передачі робіт за Договором від 21.01.2010 р. потужність існуючого теплового пункту збільшено до 63 кВт/год. з врахуванням резервних тенів (Т-1, а.с.22).

У відповідності до робочого проекту №33-21-2000 (Т-1, а.с.112-153) на встановлення лімітів на газове паливо для опалення приміщень МПП «ГРО», який розроблено ВАТ «Львівгаз» у 2000р., річна потреба в паливі складає 31,4 ТУП, або 27,3тис. нм. Кубічних природного газу. При цьому, з розрахунку річних витрат палива вбачається, що теплотворча здатність природного газу в силу його фізичних властивостей складає 8050 ккал/нм.кубічний, а загальні річні витрати тепла для будівлі складають 186,6 Гкал. при розрахунковій температурі повітря приміщень 18 градусів. Враховуючи теплотворчу здатність 1 кВт.год. електроенергії в розмірі 892ккал., для отримання 186,6Гкал. тепла необхідно затратити 186600000:892=209193кВт.год. електроенергії. Відповідно до проекту, тривалість опалювального періоду становить 191 день, за цей період необхідно використати 27300куб.м. газу. Відповідно, за умови круглодобової роботи електронагрівального обладнання, необхідно встановити потужність 209193 кВт. Год.:24год.:191день=45,64кВт. Відповідно, опалювати будівлю площею 562,8 м.кв. електронагрівальним обладнанням встановленою потужністю 7 кВт. до належної температури 18 градусів неможливо.

З листа Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області №23/03-898 від 29.09.2011 р. (Т-2, а.с.136) вбачається, що змонтована в приміщенні МПП «ГРО»установка не входить в перелік теплових установок вказаних в Правилах технічної експлуатації теплових установок і мереж, в Правилах відсутні вимоги до безпечної та економічної експлуатації електронагрівачів. Будова та експлуатація встановленої в будинку МПП «ГРО» електроводонагрівної установки не суперечать Правилам технічної експлуатації теплових установок і мереж.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає доведеною протиправну поведінку Відповідача (факти, встановленні в рішенні Господарського суду Львівської області у справі № 20/110) та причинно-наслідковий зв»язок між протиправною поведінкою (протиправне відключення постачання газу Відповідачем) та завданням Позивачу збитків.

Відповідно, протиправне відключення газу Відповідачем призвело до того, що Позивач власними силами повинен був вчиняти дії для того, щоб обігріти приміщення, в зв»язку з чим ним створена теплова установка.

Матеріалами та обставинами справи підтверджено, що приміщення, яке використовує Позивач для виробничої діяльності, з вини Відповідача не отоплювалось в зимовий період, а відтак ПП «ГРО»вимушено провело роботи з реконструкції ТАДТЕ до потужності, яка йому була дозволена до використання (32 кВт), а не до потужності, яка є необхідною для забезпечення опалення всієї будівлі. Відповідно проведення цих робіт дозволило ПП «ГРО»не припиняти роботу в опалювальний період, убезпечило від псування заготовки на складі сухих пиломатеріалів та спричинило до запобігання збитків.

Відповідно до цього, судова колегія вважає ,що понесенні Позивачем збитки в сумі 42 711,08 грн. з яких: 2 950 грн. витрати на придбання багатотарифного електролічильника, 32,41 грн. оплата вартості повірки лічильника, 35 400 грн. оплата вартості підрядних робіт та 4 328,67 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, що Скаржником зроблено.

Щодо уточненого розрахунку судових витрат (Т-2, а.с.113), судова колегія зазначає, що подання Довідки з ЄДРПОУ передбачено вимогами ст. 54 ГПК України як підтвердження юридичного статусу Позивача, а витрати на отримання експертного висновку фахівців НУ «Львівська політехніка»не можуть розцінюватись як судові витрати, оскільки згідно ст. ст. 32-34 ГПК України, розподіл тягаря доказування визначається предметом спору і покладається на особу , яка посилається на ці обставини. Сторона у справі вільна у виборі доказів.

Стаття 49 ГПК України надає перелік судових витрат, до яких не включено витрати сторони, пов»язані зі збиранням доказів у справі, а тому розподіл судових витрат за розгляд справи покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги та часткову не відповідність рішення Господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «ГРО»за вих. №80 від 02.08.2011 р. задоволити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 18.07.2011 р. у справі №7/244 (10) скасувати в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог, в цій частині прийняти нове рішення.

3. Стягнути з Відповідача на користь МПП «Гро»42 711,08 грн. збитків з яких: 2 950 грн. витрати на придбання багатотарифного електролічильника, 32,41 грн. оплата вартості повірки лічильника, 35 400 грн. оплата вартості підрядних робіт та 4 328,67 грн. інфляційних втрат.

4. Стягнути з Відповідача на користь МПП «ГРО»- 427,11 грн. державного мита та 174,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Відповідача на користь МПП «ГРО»- 287,18 грн. за подання апеляційної скарги.

6. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

8. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

9. Справу № 7/244 (10) повернути Господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Мурська Х.В.

повний текст постанови підписано 04.11.2011 р.