Постанова

від 13.12.2011 по справі 5015/3707/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.11 Справа № 5015/3707/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Бонк Т. Б.

суддів Гриців В. М.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Чорній Н.І.

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_2 -представник

від відповідача 1 -не з'явився

віл відповідача 2 -ОСОБА_3 -представник

розглянув апеляційну скаргу Комунального підприємства «Куликівське управління житлово-комунального господарства Жовківського району Львівської області», смт. Куликів, Жовківський район, Львівська область № 118 від 12.09.2011 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 07.09.2011 р. (суддя Гоменюк З. П.)

у справі № 5015/3707/11

за позовом ПрАТ Страхової компанії «Граве Україна», м. Львів

до відповідача 1 Комунального підприємства «Куликівське управління житлово-комунального господарства Жовківського району Львівської області», смт. Куликів, Жовківський район, Львівська область

до відповідача 2 ВАТ НАСК «Оранта», м. Київ

про стягнення 20 320, 39 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області від 07.09.2011 р. у справі № 5015/3707/11 повністю задоволено позов ПрАТ Страхової компанії «Граве Україна», з КП «Куликівське управління житлово-комунального господарства Жовківського району Львівської області»стягнуто на користь позивача 20 320, 39 грн. завданої шкоди, 203, 20 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

У своїй апеляційній скарзі відповідач 1, не оспорюючи суми збитків, просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції і припинити провадження у справі, посилаючись на те, що суд першої інстанції порушив ст.ст. 256 - 257 ЦК України, прийнявши рішення, коли сплив 3-річний строк позовної давності.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що подання позову до Жовківського районного суду Львівської області (29.04.2009 р.) спричинило переривання перебігу строку позовної давності, а отже, перебіг строку позовної давності в даному випадку розпочався 29.01.2011 р., що відповідає ч. 2 ст.264 ЦК України.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач 2 просить відмовити у задоволенні позову повністю, зазначаючи, що НАСК «Оранта»не визнає позовні вимоги СК «Граве Україна», а також вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності, що є підставою для відмови в позові.

Розглянувши доводи і заперечення, які викладені в апеляційній скарзі та у відзивах на неї, заслухавши представників сторін у судових засіданнях, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити частково з огляду на наступне.

03.12.2007 р. між ЗАТ Страховою компанією «ІНПРО», правонаступником якої є ПрАТ Страхова компанія «Граве Україна»(страховик) та ТОВ Торговим домом «Геосистеми»(страхувальник) укладено договір страхування № 03998.30-150.154 про страхування автомобіля НОМЕР_1.

Відповідно до п. 3 даного договору страхування, страховими випадками визнаються пошкодження, втрата або знищення транспортного засобу або додаткового обладнання внаслідок подій, які вказані в основній частині договору від ДТП, стихійного лиха, пожежі, падіння предметів, протиправних дій третіх осіб, протиправного позбавлення транспортного засобу.

Судом встановлено, що 25.01.2008 р. в смт. Куликів Жовківського району Львівської області мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля НОМЕР_2, який належить відповідачу, під керуванням ОСОБА_5 Внаслідок вчинення ДТП автомобіль НОМЕР_3 отримав технічні пошкодження.

Відповідно до Постанови Жовківського районного суду Львівської області від 24.03.2008 р., ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено штраф в сумі 68 грн.

При цьому, на час вчинення ДТП ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується долученим до матеріалів справи наказом № 43 від 03.12.2007 р. (а. с. 34).

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження, вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_4 становить 21 214, 06 грн.

Як зазначено у висновку, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу -це грошові витрати, що необхідні для відновлення пошкодженого чи розукомплектованого транспортного засобу, з врахуванням необхідності придбання нових складових -запчастин, замість тих, що потребують заміні.

Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику дорожнього транспортного засобу -вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або з укомплектування транспортного засобу з врахуванням фізичного зносу цього транспортного засобу та його складових (з врахуванням зменшення вартості нових складових-запчастин, які необхідно придбати для заміни, за рахунок зносу тих, які потребують заміни на пошкодженому чи розукомплектованому транспортному засобі).

Відповідно до договору страхування № 03998.030-0150.154/1, страхового акту № СНТ/03998.030-0150.154/1 та рішення про виплату страхового відшкодування № СНТ/03998.030-0150.154/1 від 04.03.2008 р., ПрАТ Страхова компанія «Граве Україна»виплатила страхове відшкодування у розмірі 20 320, 39 грн., про що свідчить рахунок № 202 від 04.02.2008 р.

При прийнятті рішення про виплату страхового відшкодування позивачем було розглянуто акт огляду транспортного засобу від 28.01.2008 р., висновок спеціаліста № 146 від 27.02.2008 р., заяву про виплату страхового відшкодування.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ст. 192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Враховуючи наведене, а також відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу XII ГПК України», ухвалою суду залучено відповідачем 2 у справі ВАТ НАСК «Оранта».

Як вбачається з полісу ВАТ НАСК «Оранта»№ ВА/3388042 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, долученого до матеріалів справи, він чинний з 02.04.2007 р. по 01.04.2008 р. Предметом страхування, згідно даного полісу, є автомобіль НОМЕР_5, номер кузова НОМЕР_6, який належить страхувальнику -Куликівському УЖКГ, тобто відповідачу 1 у даній справі. Страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 35 000 грн.

Ухвалами суду від відповідачів у даній справі -Куликівського УЖКГ та ВАТ НАСК «Оранта», витребовувалась довідка про те, що поліс № ВА/3388042 є чинним і чи ньому не здійснювались страхові виплати в період його дії. Проте, таких доказів суду не було надано, а у судовому засіданні представник ВАТ НАСК «Оранта»підтвердив видачу вищезгаданого страхового полісу саме Страховою компанією «Оранта»та не заперечив належними та допустимими доказами чинності такого полісу.

Оскільки автомобіль, належний відповідачу 1, який спричинив збитки, застрахований у ВАТ НАСК «Оранта»згідно страхового полісу, страхова сума покриває розмір збитків, завданих ДТП, яке мало місце 03.12.2007 р., тобто в період чинності вказаного страхового полісу, то кошти, заявлені позивачем до стягнення в порядку регресу, які виплачені ним згідно договору добровільного страхування, підлягають стягненню з відповідача 2 -ВАТ НАСК «Оранта».

Твердження апелянта щодо пропуску позивачем строку позовної давності не береться судом до уваги з огляду на ч. 2 ст. 264 ЦК України, згідно якої позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників. Після переривання перебіг строку позовної давності починається спочатку. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

В даному випадку подання позову ПрАТ СК «Граве Україна»до Жовківського районного суду Львівської області з вимогою про відшкодування шкоди до відповідача ОСОБА_5 29.04.2009 р. і спричинило переривання перебігу строку позовної давності.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49, п. 10 ч. 2 ст. 105 ГПК України, апеляційний господарський суд проводить новий розподіл витрат.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з неповним врахування всіх обставин справи та з невірним застосуванням норм чинного законодавства, а тому підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Куликівське управління житлово-комунального господарства Жовківського району Львівської області», смт. Куликів, Жовківський район, Львівська область задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 07.09.2011 р. у справі № 5015/3707/11 скасувати. Прийняти нове рішення.

В позові ПрАТ Страхової компанії «Граве Україна», м. Львів до «Куликівське управління житлово-комунального господарства Жовківського району Львівської області»про стягнення 20 320, 39 грн. відмовити.

Стягнути з ВАТ НАСК «Оранта», м. Київ на користь ПрАТ Страхової компанії «Граве Україна», м. Львів 20 320, 39 грн., 203, 20 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Господарському суду Львівської області видати наказ в порядку ст. 116 ГПК України.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Суддя Гриців В. М.

Суддя Марко Р. І.

Повний текст постанови виготовлений 19.12.2011 р.