Постанова

від 07.02.2011 по справі 11/б-1066

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

07.02.11 Справа № 11/Б-1066

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Новосад Д.Ф.

ОСОБА_1

розглянув апеляційні скарги ДПІ у Чортківському районі; ВАТ «Тернопільобленерго»; ВАТ «Укртелеком в особі Тернопільської філії; відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Чортківському та Заліщицькому районах

на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 07.12.2010р.

у справі № 11/Б-1066

за заявою ДПІ у Чортківському районі, м.Чортків

до ПАП «Весна-2000», с.Улашківці Чортківського району Тернопільської області

про визнання банкрутом ,

з участю представників :

від ДПІ у Чортківському районі -ОСОБА_2

від ВАТ «Тернопільобленерго» -ОСОБА_3

від ВАТ «Укртелеком»-не з»явився

від Фонду соцстрахування -не з»явився

від боржника -не з»явився

арбітражний керуючий -не з»явився

В ході судового засідання сторонам права і обовВ»язки, передбачені ст.22 ГПК України розВ»яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.

Сторони належним чином були повідомлені про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерували, в звВ»язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 07.12.2010р. у справі № 11/Б-1066 (суддя Півторак М.Є.) про банкрутство приватного агропромислового підприємства «Весна-2000», с.Улашківці Чортківського району Тернопільської області задоволено клопотання арбітражного керуючого ОСОБА_4 та стягнуто з кредиторів пропорційно на користь арбітражного керуючого-ліквідатора оплату послуг в розмірі 11412,42 грн. та 831 грн. витрат на здійснення ліквідаційної процедури.

Не погоджуючись з даною ухвалою кредитори -ДПІ у Чортківському районі; ВАТ «Тернопільобленерго»; ВАТ «Укртелеком»в особі Тернопільської філії; відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Чортківському та Заліщицькому районах подали до Львівського апеляційного господарського суду апеляційні скарги, в яких просять скасувати згадану ухвалу.

Враховуючи те, що скаржниками подано апеляційні скарги на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 07.12.2010р., суд апеляційної інстанції вирішив обВ»єднати їх в одне апеляційне провадження.

Підставами для скасування оскаржуваної ухвали скаржники вважають те, що вона є незаконна, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та суперечать вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі -Закон), оскільки порядок припинення провадження у справі про банкрутство чітко врегульовано статтею 40 Закону, а чинним законодавством не передбачено можливості розгляду судом заяв учасників судового процесу у справі про банкрутство після припинення провадження у справі, а також не передбачено поновлення провадження у справі про банкрутство для розгляду заяв чи клопотань ліквідатора, а лише у випадку визнання мирової угоди недійсною.

Крім того, на думку скаржників -ВАТ «Тернопільобленерго»та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Чортківському та Заліщицькому районах, процедура щодо визнання боржника банкрутом проводилась відповідно до статті 52 Закону, яка не передбачає обов»язку ліквідатора щодо скликання зборів кредиторів та утворення комітету кредиторів, а тому кошти на оплату праці ліквідатора та на відшкодування витрат ліквідатора повинні стягуватись з ініціюючого кредитора.

Наводять скаржники і інші доводи, що є на їх думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

В провадженні господарського суду Тернопільської області знаходилась справа № 11/Б-1066 про банкрутство приватного агропромислового підприємства «Весна-2000», с.Улашківці Чортківського району Тернопільської області, порушеної за заявою ДПІ у Чортківському районі, м.Чортків в порядку передбаченому статтею 52 Закону.

Згідно ч. 10. ст. 3-1 Закону оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, тобто на платній основі.

У відповідності до ч. 12 ст. 3-1 Закону, оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Ліквідатором ОСОБА_4 до господарського суду подано розрахунок розміру оплати праці за період здійснення ним обов'язків ліквідатора у справі, згідно якого оплата послуг ліквідатора становить 11412,42 грн. та 831,00 грн. витрат на здійснення ліквідаційної процедури, яку ліквідатор просив стягнути, посилаючись на п.п. 10, 12 ст. 3 1 Закону.

Враховуючи, що провадження у даній справі здійснювалося за особливою процедурою банкрутства, в порядку ст. 52 Закону, що виключає створення комітету кредиторів, поданий арбітражним керуючим розрахунок оплати послуг за період виконання ним повноважень ліквідатора боржника складений в мінімальному розмірі (в межах подвійної мінімальної заробітної плати) згідно ухвали господарського суду від 27.08.2008р., господарський суд, виходячи з системного аналізу п.п. 4, 10, 12 ст. 3 1 , ст.ст. 25, 52 Закону та враховуючи неможливість відшкодування таких витрат за рахунок майна банкрута через відсутність будь-яких активів, підставно визнав його достатнім та належним доказом для відшкодування оплати послуг в заявленому розмірі.

Разом з тим, як встановлено судом, кредитором у даній справі є не лише ініціюючий кредитор, відтак, за наявності інших кредиторів, дотримуючись принципу пропорційності понесених ліквідатором витрат, суд обгрунтовано задовольнив клопотання ліквідатора шляхом покладення обов'язку по відшкодуванню витрат на оплату послуг арбітражного керуючого на всіх кредиторів, чиї грошові вимоги включені до реєстру та ліквідаційного балансу відносно боржника, пропорційно до розміру кредиторських вимог.

За таких обставин, доводи скаржників зазначені в апеляційних скаргах, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 07.12.2010р. у справі № 11/Б-1066 залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Новосад Д.Ф.

суддя Мельник Г.І.