Постанова

від 27.10.2011 по справі б-3/354-23/33

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.11 Справа № Б-3/354-23/33

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий-суддя Давид Л.Л.

Суддів Кордюк Г.Т.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Кіт М.С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Зюйд-Вест»№1/7 від 20.07.2011 р.

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 06.07.2011 р.

у справі №Б-3/354-23/33 (суддя -Рочняк О.В.)

за заявою ліквідатора Відкритого акціонерного товариства «Надвірнянський лісокомбінат», м. Надвірна Івано-Франківської області від 08.04.2011 р. вх. Про визнання недійсним відкритих біржових торгів (аукціонів) від 29.12.2009 р., визнання недійсним договору про реалізацію активів боржника від 01.12.2009 р. та визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 03.03.2010 р. в межах справи про банкрутство

за участю представників сторін:

від апелянта: ОСОБА_2 представник (довіреність №1/05 від 17.05.2011 р.), ОСОБА_3 -директор;

ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області: ОСОБА_4 -представник (довіреність від 26.10.2011 р., №4680/8/10);

ліквідатора ОСОБА_5;

ВСТАНОВИВ:

01.04.2011 р. ліквідатор ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат»ОСОБА_5 подав на розгляд Господарського суду Івано-Франківської області заяву про визнання недійсними відкритих біржових торгів (аукціон) від 29.12.2009 р., визнання недійсним договору про реалізацію активів боржника від 01.12.2009 р. та визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 03.03.2010 р. в межах справи №Б-3/354-23/33 про банкрутство ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат»(а.с.4-6).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 06.07.2011 р. у справі №Б-3/354-23/33 заяву ліквідатора ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат»про визнання недійсним відкритих біржових торгів (аукціон) від 29.12.2009 р., про визнання недійсним договору про реалізацію активів ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат» від 01.12.2009 р. та визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 03.03.2010 р. задоволено частково. Визнано недійсним договір про реалізацію активів ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат»від 21.12.2009 р., укладений Івано-Франківською аграрною товарною біржею та ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат». Визнано недійсним договір купівлі-продажу майна від 03.03.2010 р. укладений ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат»та ТзОВ «Зюйд-Вест». В решті заявлених вимог - відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що продаж майна ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат»здійснено неправомірно, з порушенням вимог ч. 3 ст. 215 ЦК України, ст. 207 ГК України та вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в зв»язку з чим вимоги ліквідатора в частині визнання недійсним договору про реалізацію активів боржника від 01.12.2009 р. та визнання недійсним договору купівлі продажу майна від 03.03.2010 р. визнано судом обґрунтованими. Щодо вимог про визнання недійсними біржових торгів, то місцевий господарський суд вважає, що заявником обрано невірний спосіб захисту свого права, оскільки такий спосіб захисту відсутній, а відтак в цій частині в позові відмовлено.

ТзОВ «Зюйд-Вест», не погодившись з винесеною ухвалою, подав апеляційну скаргу за вих. №1/7 від 20.07.2011 р. (а.с.85-88), в якій посилається на те, що остання прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, а саме:

- судом, на думку Скаржника, порушено вимоги ст. 77 ГПК України, оскільки справу судом розглянуто за відсутності представника ТзОВ «Зюйд-Вест», який не був належним чином повідомлений про дату і час розгляду даної справи;

- також Скаржник вказує, що судом помилково зроблено висновок що ліквідатор в порушення ч. 2 ст. 30 Закону реалізував майно через відкриті біржові торги, не погодивши це з комітетом кредиторів, з огляду на те, що комітет кредиторів немає права приймати рішення щодо заборони реалізації майна, так як згідно ч. 8 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не передбачено такого повноваження комітету кредиторів як -заборона реалізації майна боржника;

- також Скаржник зазначає, що згідно п. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з дня постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Таким чином вважає, що заборона від 04.12.1996 р., накладена державним нотаріусом Яремчанської державної нотаріальної контори скасована, а постанова про арешт майна від 02.02.2010 р. є нікчемною;

- також Скаржник зазначає, що судом помилково застосовано до спірних правовідносин Закон України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», з аналізу якого, як вказує останній, вбачається, що мораторій на примусову реалізацію майна господарських товариств у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25% стосується лише цілісних майнових комплексів таких товариств, які складаються із нерухомого майна та інших основних фондів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими цілісним майновими комплексами. Майно, яке є предметом спору в даній справі не використовувалось ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат»у виробничій діяльності останнього, а перебувало в оренді ДП «Яремче»згідно наказу ФДМ України №-7 ДАТ від 26.12.1995 р. та наказу ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат»№5 від 12.01.1996 р. Крім цього вказує, що дане майно не входить до складу цілісного майнового комплексу, оскільки згідно реструктуризації ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат», частина майна була передана ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат»в статутний фонд ТзОВ «Курортний комплекс «Яремча», а частина залишилась в оренді ДП «Яремче».

Дані обставини, на думку Скаржника, є безумовною підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду в частині задоволення заяви про визнання недійсним договору про реалізацію активів боржника від 01.12.2009 р. та визнання недійсним договору купівлі-продажу майна ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат»від 03.03.2010 р.

Ліквідатор ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат»- арбітражний керуючий ОСОБА_5 у відзиві (вх. № суду 6447від 11.08.111 р. (а.с.111-114)) заперечує доводи апеляційної скарги, посилаючись на те, що безпосередньо в судовому засіданні місцевим господарським судом встановлено, що ТзОВ «Зюйд-Вест» було належно повідомлено про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення. Крім цього вказує, що згідно ст. 106 Господарського процесуального кодексу України оскаржувана ухвала не оскаржується в апеляційному порядку. Щодо обставин справи, то вказує на те, що Договір про реалізацію активів боржника від 01.12.2009 р. укладений ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат»та Івано-Франківською аграрною біржею є таким, що суперечить ч. 8 ст.16 , п.2 ст.30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Крім цього, вказує, що вартість виставленого на торги майна становила 1 763 701,34 грн. без ПДВ, хоча згідно експертної оцінки - 2 079 673 грн. без ПДВ, тобто була завідомо заниженою майже на 31,6 тис. грн. Ліквідатор зазначає, що відбувся фактично прямий продаж по заниженій ціні майна, що становить більше 1% балансової вартості активів боржника, хоча згідно Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»продаж майна передбачає обов»язкове погодження із комітетом кредиторів. Також порушенням вважає недодержання 30-денного строку публікації оголошення про аукціон (торги), оскільки оголошення опубліковане 11.12.2009 р., а самі торги відбулись 29.12.2009 р. Ліквідатор також вказує, що протокол аукціону укладений без дотримання норм Закону України «Про товарну біржу», зокрема такий підписаний тільки продавцем, покупцем та ліцитатором; відсутні будь-які відомості стосовно, де ж відбувся аукціон, немає ні печатки біржі, ні реєстраційного запису відповідального працівника біржі. Щодо договору купівлі-продажу майна від 03.03.2010 р., укладеного ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат»та ТзОВ «Зюйд-Вест», то сторонами не взято до уваги те, що судовий спір по предмету договору на момент підписання такого існував, про що свідчать матеріали справи. Крім того, відчужуване майно перебуває під забороною від 04.12.1996 р., накладеною державним нотаріусом Яремчанської державної нотаріальної контори на підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат»у зв»язку із укладенням договору застави від 04.12.1996 р. Відповідно до цього, ухвалу місцевого господарського суду вважає вірною.

ДПІ в Надвірнянському районі у відзиві за вих. №3888/10/10 від 09.08.2011 р. (а.с.119-122) заперечує доводи апеляційної скарги, вказуючи на те, що договір купівлі-продажу від 03.03.2010 р. укладений з порушенням вимог ч. 1 ст. 25, ч. 1 ст. 30, п. 2 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а договір від 01.12.2009 р. про реалізацію активів боржника прийнятий з порушенням вимог ч. 8 ст. 16 вищезазначеного Закону та Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна». Крім цього вказує, що оскаржуване майно перебуває під забороною від 04.12.1996 р., накладеною державним нотаріусом Яремчанської державної нотаріальної контори на підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат»у зв»язку із укладенням договору застави від 04.12.1996 р. Також на майно накладено арешт згідно постанови про арешт майна ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат»серії ВП №17048086 від 02.02.2010 р., про що зроблено запис в Єдиному реєстрі заборон відчуження об»єктів нерухомого майна 02.02.2010 р. Відповідно до цього, апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

06.10.2011 р. в канцелярію суду від Скаржника поступили заперечення від 04.10.2011 р. на відзив (а.с.161-164), в яких останній зазначає, що законодавством не встановлено заборони оскарження ухвали суду винесеної в процесі процедури банкрутства підприємства про визнання недійсним договорів. Пункт 6 ст. 3 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»зобов»язує ліквідатора при реалізації своїх прав діяти сумлінно й розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. Положення вищезазначеного Закону надають можливість ліквідатору розпочати продаж майна банкрута в порядку, визначеному комітетом кредиторів, але у випадку надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута, зобов»язує ліквідатора провести конкурс (аукціон). Комітет кредиторів не встановлював інший порядок продажу майна банкрута, ніж визначений у п. 1 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Так як на торги надійшло дві пропозиції, то продаж майна було здійснено у відповідності із Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»через продаж на аукціоні. Вказує також те, що на стадії ліквідації згода на продаж майна від комітету кредиторів не потрібна. Відповідно до цього, апеляційну скаргу просить задоволити.

Апеляційне провадження у справі №Б-3/354-23/33 порушено ухвалою суду від 29.07.2011 та призначено справу до розгляду на 11.08.2011 р. в складі колегії: головуючий суддя Процик Т.С., судді: Дубник О.П., Скрипчук О.С. (а.с.98).

11.08.2011 р. представники Скаржника та ДПІ, ліквідатор подали суду заяву, в якій вказують, що не заперечують проти розгляду апеляційної скарги поза межами двохмісячного строку, встановленого ст.102 ГПК України (а.с.116).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.08.2011 р. розгляд справи відкладено в судове засідання на 29.09.2011 р. (а.с.148-149).

29.09.2011 р. розгляд справи відкладено судове засідання на 27.10.11 р. (а.с.156-157).

В зв»язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Процика Т.С., що унеможливлює участь судді у розгляді справи 24.10.2011 р., справу №Б-3/354-23/33 згідно розпорядження керівника апарату суду №85, передано на повторний автоматичний розподіл справ (Т-2,а.с.166).

Згідно автоматичного розподілу справ 24.10.2011 р. справу №Б-3/354-23/33 передано на розгляд колегії суддів в складі: головуючого судді Давид Л.Л., суддів - Кордюк Г.Т., Мурської Х.В.

В судовому засіданні 27.10.2011 р. представник Апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, а ліквідатор та представник ДПІ - заперечив, з підстав, викладених у відзивах.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивами на неї, оцінивши зібрані докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про часткову не відповідність ухвали Господарського суду Івано-Франківської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.02.2007 р. ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат»визнано банкрутом.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 06.11.2009 р. припинено обов»язки арбітражного керуючого ОСОБА_6 у зв»язку з смертю останнього.

Ухвалою від 23.11.2009 р. продовжено строк ліквідаційної процедури до 12.03.2010 р. та призначено ліквідатором ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат»арбітражного керуючого ОСОБА_7

25.01.2011 р. ліквідатором по справі ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат»призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5, яким при виконанні своїх обов»язків встановлено, що на зборах кредиторів у справі про банкрутство №Б-3/354 ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат»було повідомлено, що 29.12.2009 р. відбулись відкриті біржові торги (аукціон) з продажу майна ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат», а саме: нежитлових приміщень та споруд, які знаходяться за адресою м. Яремче, вул.. Свободи 330, а саме: спальний корпус №2 початкова ціна - 454 252,00 грн.; клуб-їдальня початкова ціна - 1 138 936,100 грн; трансформаторна підстанція №1 початкова ціна 10 515,00 грн.,; трансформаторна підстанція №2 початкова ціна - 10 360,00 грн.; ігровий павільйон початкова ціна - 100 207,00 грн. каналізація насосна станція КСН №1 початкова ціна - 6 008,00 грн.; каналізація насосна станція КНС №1 початкова ціна 9168,00 грн.; каналізація насосна станція КНС №3 початкова ціна 15 358,00 грн.; резервна дизельна станція №1 початкова ціна - 517,25 грн.; резервна дизельна станція №1 початкова ціна 517,25 грн.; дистанційне управління КНС початкова ціна - 383,06 грн.; трансформаторна підстанція КНС початкова ціна - 236,94 грн.; виробнича каналізації початкова ціна - 665,50 грн.; госпфекальна каналізація початкова ціна - 2 023,51 грн.; напірна каналізація початкова ціна - 240,85 грн.; позаплощадочна напірна каналізація початкова ціна - 678,84 грн.; зовнішнє електропостачання початкова ціна - 329,55 грн.; зовнішнє електроосвітлення початкова ціна - 9 304,15 грн.; незавершене будівництво початкова ціна - 4 000,44 грн.

В аукціоні взяли участь два учасники -ТзОВ «Зюйд-Вест»та ПП «Присілок». Вартість виставленого на торги майна згідно експертної оцінки склала 2 116 441,00 грн. з ПДВ. На підставі проведених торгів, складено протокол від 29.12.2009 р. та укладено договір купівлі-продажу майна від 03.03.2010 р. між ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат»та ТзОВ «Зюйд-Вест».

25.03.2011 р. відбулись збори комітету кредиторів, на яких зобов»язано ДПІ в Надвірнянському районі та ліквідатора звернутись із відповідною заявою до господарського суду про визнання недійсними угод боржника.

01.04.2011 р. ліквідатор ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат»ОСОБА_5 подав на розгляд Господарського суду Івано-Франківської області заяву про визнання недійсними відкритих біржових торгів (аукціон) від 29.12.2009 р., визнання недійсним договору про реалізацію активів боржника від 01.12.2009 р. та визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 03.03.2010 р. в межах справи №Б-3/354-23/33 про банкрутство ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат»(а.с.4-6).

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 06.07.2011 р. у справі №Б-3/354-23/33 заяву ліквідатора ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат»про визнання недійсним відкритих біржових торгів (аукціон) від 29.12.2009 р., про визнання недійсним договору про реалізацію активів ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат» від 01.12.2009 р. та визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 03.03.2010 р. задоволено частково. Визнано недійсним договір про реалізацію активів ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат»від 21.12.2009 р., укладений Івано-Франківською аграрною товарною біржею та ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат». Визнано недійсним договір купівлі-продажу майна від 03.03.2010 р. укладений ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат»та ТзОВ «Зюйд-Вест». В решті заявлених вимог - відмовлено.

ТзОВ «Захід-Вест»не погодився з винесеною ухвалою в частині задоволених нею вимог ліквідатора.

При перегляді ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 06.07.2011 р. в апеляційному порядку, судова колегія керувалась наступним.

Статтею 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є, зокрема, і забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Господарський процесуальний кодекс України не містить заборони оскарження ухвали місцевого господарського суду, винесеної в процесі провадження справи про банкрутство, а тому сама лише відсутність в статті 106 Господарського процесуального кодексу України прямої вказівки на оскарження такої в апеляційному порядку, не позбавляє кредитора можливості реалізувати його конституційне право на оскарження судового рішення. Покликання арбітражного керуючого на безпідставність прийняття апеляційної скарги до розгляду не випливають з закону, а тому судова колегія вважає такі безпідставними.

Відповідно до п. 1 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ліквідатор з дня свого призначення здійснює певні повноваження, в тому числі і реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, але тільки в порядку, передбаченому цим Законом.

Пунктом 1 статті 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено продаж майна на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Згідно пункту 3 статті 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута, ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно Закону України «Про приватизацію певних державних підприємств (малу приватизацію)».

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, комітет кредиторів відкритого акціонерного товариства «Надвірнянський лісокомбінат»не встановлював інший порядок продажу майна банкрута, ніж визначений у пункті 1 статті 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до протоколу № 5 проведення відкритих біржових торгів (аукціонів) від 29.12.2009 р., в аукціоні по продажу майна банкрута прийняли участь два учасники: ПП «Пролісок»і переможець торгів на аукціоні -ТзОВ «Зюйд -Вест», а тому продаж майна було здійснено у відповідності до положень Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» через продаж на аукціоні.

На виконання договору купівлі -продажу майна, укладеного 03.03.2010 р. ТзОВ «Зюйд - Вест»та ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат», останньому перераховано кошти в розмірі 2 116 441,61 грн., факт поступлення коштів на рахунок боржника підтвердив і ліквідатор ОСОБА_5 в судовому засіданні.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор вправі звернутись до господарського суду з заявами про визнання недійсними угод боржника з підстав, передбачених частиною 10 статті 17 цього Закону, зокрема, якщо виконання договору завдає збитків боржнику.

Як вбачається зі звіту № 66/1009 «Про належну оцінку ринкової вартості групи будівель та споруд ВАТ санаторія «Яремча»(а.с. а.с. 15-18), вірогідна оцінна вартість проданих об'єктів станом на 01.12.2009 р. без врахування ПДВ складає 1763701,34 грн. Таким чином, продаж майна боржника на аукціоні за 2116441,61 грн. спростовує доводи заявника про понесення боржником збитків в результаті укладення спірного договору.

Доводи заявника про значимість угоди, укладеної ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат»та ТзОВ «Зюйд-Вест»03.03.2010 р. в результаті проведеного аукціону, документально не доведені, а відтак твердження ліквідатора про необхідність погодження відчуження майна комітетом кредиторів в порядку статті 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не доведені.

Згідно вимог статті 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»до складу ліквідаційної маси включаються всі види майнових активів, які належать банкруту на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені у процесі самої процедури. Закон не містить обмежень стосовно включення до ліквідаційної маси майнових активів банкрута, що перебувають в заставі. Суть цього режиму полягає в тому, що виручка від його реалізації направляється спочатку на задоволення вимог заставного кредитора, грошова сума, що залишилася, включається в загальну ліквідаційну масу.

Перебування спірного майна під арештом згідно постанови серії ВП № 17048086 від 02.02.2010 р. та під забороною від 04.12.1996 р., накладеною державним нотаріусом Яремчанської державної нотаріальної контори на підставі статті 73 Закону України «Про нотаріат»у зв'язку з укладенням договору застави від 04.12.1996 р., не може бути підставою для задоволення заяви ліквідатора, оскільки в силу колізії між нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та нормами Законів України «Про іпотеку»і «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», в частині регулювання правового становища кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, у зв'язку з порушенням провадження у справах про банкрутство, не може здійснюватись стягнення на предмет застави в порядку, передбаченому Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»і Законом України «Про іпотеку»окремо від провадження у справі про банкрутство, оскільки встановлення у Законі «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»особливого порядку задоволення майнових вимог до боржника не припускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку (мораторій на задоволення вимог кредиторів передбачає припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання зобов'язань окремих кредиторів).

Крім того, пункт 1 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачає, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника.

Судова колегія погоджується з твердженням апелянта про те, що необхідною умовою визнання недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсні, є оскарження таких в місячний термін учасником аукціону, оскільки такі вимоги передбачені статтею 20 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)». В даному випадку угода оскаржена більш, ніж через рік, ліквідатором банкрута, призначеного таким після виконання оспорюваної угоди (перерахування коштів покупцем ТзОВ «Зюйд-Вест»та передачею майна боржника).

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, судова колегія прийшла до висновку, що при укладенні з Івано-Франківською аграрною товарною біржою договору на організацію відкритих біржових торгів ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат», ліквідатор -арбітражний керуючий ОСОБА_7 діяв в межах повноважень, наданих йому ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.2009 р. у справі № Б-3/354 та статті 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: провів оцінку майна банкрута (а.с. а.с. 16-18) та опублікував оголошення про продаж майна банкрута (а.с. 10). Як вбачається з матеріалів справи, на участь в торгах було подано дві заяви (а.с. а.с. 12,13) в результаті проведених торгів майно реалізовано покупцю, який запропонував більшу ціну - 2 116 441,61 грн. (а.с. 11), в результаті чого ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат»та ТзОВ «Зюйд-Вест»03.03.2010 р. укладено договір купівлі-продажу.

Положення пункту 6 статті 3 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»зобов'язують ліквідатора при реалізації своїх прав діяти сумлінно і розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Статтею 25 Закону передбачено можливість надання ліквідатором, з підстав визначених частиною 10 статті 17 цього Закону, заяви до господарського суду про визнання недійсним угод боржника.

Частина 10 статті 17 Закону передбачає можливість відмовитись від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо: виконання договору завдає збитків боржнику; договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахований на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.

Враховуючи те, що підстави для визнання угод боржника недійсними містяться у ч. 11 ст. 17 Закону про банкрутство, положення останньої і підлягають застосуванню у випадку подання ліквідатором заяви про визнання угоди недійсною.

Застосування у ліквідаційній процедурі ч. 10 ст. 17 Закону про банкрутство є необґрунтованим з таких підстав.

Частина 10 статті 17 Закону про банкрутство передбачає розірвання укладених до порушення провадження у справі про банкрутство договорів, які не виконані повністю або частково.

Вказане виключає можливість визнання ліквідатором банкрута на підставі ч. 10 ст. 17 Закону про банкрутство недійсними договорів, які повністю виконані, а відтак і повернення цього майна до ліквідаційної маси боржника з метою більш повного задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи те, що за ч. 10 ст. 17 Закону про банкрутство розірванню підлягають лише договори, які не виконані повністю або частково, то вони майже завжди завдають збитків боржнику. Натомість, як було зазначено вище, виконані повністю договори та які завдають збитків боржнику не можуть бути розірвані (визнані недійсними у ліквідаційній процедурі) на підставі вказаної норми.

При визнанні договорів боржника недійсними, завдання ліквідатора полягає у поверненні майна боржника до ліквідаційної маси завдяки використанню засобів процедури банкрутства. Тому законодавець обмежив ці підстави тільки двома випадками (ч. 11 ст. 17 Закону про банкрутство):

-угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки;

-угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію, і надає перевагу одному кредитору перед іншими або пов'язана з виплатою (видачею) частки (паю) в майні боржника у зв'язку з його виходом зі складу учасників боржника.

При цьому, виходячи з приписів Закону про банкрутство, у справі про банкрутство угода може бути визнана недійсною відповідно до цивільного законодавства України, однак на підставах передбачених цим Законом, а саме ч. 11 ст. 17 цього Закону.

Отже, у справі про банкрутство розглядаються угоди, які відповідають вимогам цивільного законодавства, однак які укладені у В«підозрілийВ» період, зокрема протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію та вчинені боржником на шкоду кредиторам.

Таким чином, вказані у ч. 11 ст. 17 Закону про банкрутство підстави є спеціальними та безпосередньо пов'язані з відносинами неспроможності (банкрутства), тому надають можливість визнати у справі про банкрутство таку угоду недійсною як в процедурі санації боржника, так і в процедурі ліквідації боржника.

За таких умов застосування у ліквідаційній процедурі підстав визнання недійсними договорів боржника, встановлених ч. 10 ст. 17 Закону про банкрутство для розірвання договорів боржника, є юридично неспроможним.

Наведений вище аналіз правової ситуації відображено в постанові Вищого господарського суду України від 11.02.2009 р. у справі №5/769/07.

Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі -продажу майна, укладений ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат»та ТзОВ «Зюйд-Вест»03.03.2010 р. сторонами договору виконаний, банкруту не спричинено збитків його виконанням, в результаті реалізації майна за цим договором банкрутом одержано значний прибуток (як різниця оціночної вартості майна 1 763 701,34 грн., та ціни продажу - 2 116 441,61 грн.), а тому підстави для задоволення заяви арбітражного керуючого -ліквідатора ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат»ОСОБА_5 про визнання недійсними договору про реалізацію активів боржника від 01.12.2009 р. та визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 03.03.2010 р. -відсутні.

З наведеного вище вбачається, що місцевий господарський суд прийшов до помилкового висновку про задоволення позову в цій частині

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України,

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зюйд-Вест»№ 1/7 від 20.07.2011 р. - задоволити.

2. Частину другу та третю резолютивної частини ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 06.07.2011 р. у справі №Б-3/354-23/33 скасувати В задоволенні заяви ліквідатора ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат»про визнання недійсним договору про реалізацію активів боржника від 01.12.2009 р. та визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 03.03.2010 р. відмовити.

3. В решті ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

6. Справу № Б-3/354-23/33 повернути господарському суду Івано-Франківської області.

Головуючий -суддя Давид Л.Л.

Суддів Кордюк Г.Т.

ОСОБА_1

повний текст постанови підписано 03.11.2011 р.