Рішення

від 22.03.2007 по справі 20-7/013

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-7/013

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"22" березня 2007 р. справа № 20-7/013

За позовом:          Кримського Закритого акціонерного товариства

          по туризму и екскурсіям „Кримтур”

          (95017 м.   Сімферополь, вул.  Шмидта, 9)

до відповідача:          Товариства з обмеженою відповідальністю “Спорт Білдінг Адженсі”

          (99046, м. Севастополь, пр. Перемоги, д. 49, кв. 18)

          (99011, м. Севастополь, Історичний бульвар, 1)

про          розірвання договору оренди № 22/06 від 16.05.2006 та звільнення орендованого майна;

          стягнення заборгованості 24296,11 грн. з яких: основний борг –3198,00   грн., пеня –20893,60 грн., 3% річних –165,97 грн., індекс інфляції –38,54 грн.,

          в порядку ст.22 ГПК України, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості зменшені до 3840,51грн., з яких: 3530,00 грн. –основний борг; 202,07 грн. –пеня; 66,60 грн. –3% річних; 41,21 грн. –індекс інфляції,

Суддя Ілюхіна Г.П.

Представники сторін:

від позивача:          - Харчук О.Б., начальник юридичного управління, довіреність № 08/01 від 09.01.2007;

від відповідача:          - Рєзанов А.М., директор, паспорт АР 084499, довідка управління статистики № 22-366-6212 від 06.05.2006.

Суть спору:

24.01.2007 Кримське ЗАТ по туризму и екскурсіям „Кримтур” звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю “Спорт Білдінг Адженсі” про:

- розірвання договору оренди № 22/06 від 16.05.2006 та звільнення орендованого майна;

- стягнення заборгованості 24296,11 грн. з яких: основний борг –3198,00 грн., пеня за липень, серпень, листопад, грудень 2006 року та січень 2007 року –20893,60 грн., 3% річних за листопад, грудень 2006 року та січень 2007 року – 165,97 грн., індекс інфляції за листопад, грудень 2006 року  –38,54 грн.

Ухвалою суду від 14.12.2006 порушено провадження по справі (арк. с. 1-2).

Клопотанням (вх.№ 9479) позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив суму позовних вимог до 3840,51 грн., надавши новий обґрунтований розмір стягуваної суми: 5640,51 грн., яка складається з: 5330,00 грн. –основний борг; 66,60 грн. –3% річних; 41,21 грн. – індекс інфляції; 202,07 грн. –пеня за період з 01.11.2006 по 22.03.2007, з урахуванням обмежень, встановлених статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та статтею 231, 343 Господарського кодексу України, рекомендацій Президії Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.12.2006, постанови Верховного Суду України від 28.03.2006 по справі № 48/299, в якій викладена правова позиція про дію Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” в частині обмеження розміру пені, що підлягає стягненню; в частині стягнення основного боргу в сумі 1800,00грн. просить провадження припинити у зв'язку з частковою оплатою суми боргу відповідачем 21.03.2007 (арк.с.68-72).

Відповідач в судовому засіданні надав докази часткової сплати заборгованості по орендній платі згідно умов договору в сумі 1800,00грн., що є підставою для припинення провадження у справі в цій частині по пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору, про що винесено ухвалу.

Аналогічно підлягає припиненню по пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору, вимога позивача про розірвання договору оренди № 22/06 від 16.05.2006, так як договір вважається розірваним в порядку статті 782 Цивільного кодексу України, згідно з якою наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд; у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору, що знайшло підтвердження в матеріалах справи 15.02.2007 (арк.с.63), про що винесено ухвалу.

Позивачем помилково зменшено позовні вимоги до 3840,51 грн., а не 3839,88 грн. в результаті описки,  у зв'язку з тим, що при підрахунку загальної суми, яка підлягає стягненню, помилково включено суму пені в розмірі 202,70грн., а не 202, 07 грн., як зазначено в розрахунку.

Зменшення позовних вимог приймається судом, так як воно відповідає закону і не ущемлює права та охоронювані законом інтереси інших осіб.

Повноваження представника перевірені.

Відповідач письмового відзиву суду не надав, вимоги ухвал суду по справі не виконав.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю визнав позовні вимоги, надав докази часткової оплати орендної плати (арк.с.75).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ненадання представником відповідача відзиву на позов не перешкоджає розгляду спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в:

З`ясовані наступні обставини:

16.05.2006 між Кримським ЗАТ по туризму і екскурсіям „Кримтур” (Орендодавець) та ТОВ „Спорт Білдінг Адженсі” (Орендар) укладено договір оренди № 22/06, згідно з яким Орендодавець передає, а Орендар приймає в орендне користування два нежитлових приміщення ДП ЗАТ „Кримтур” Севастопольського бюро подорожей і екскурсій, загальною площею 40,00м2, розташованих в м. Севастополі по вул. Історічний бульвар, 1, для використання виключно під офіс, строком до 01.05.2007 (п.п.1.1., 1.2. Договору) (арк.с.11-12).

Згідно пункту 2.1. Договору, за зазначені приміщення Орендарем щомісячно –не пізніше 1-го числа звітного місяця сплачується орендна плата в розмірі 1066,00 грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Орендодавця.

Відповідно до пункту 4.2. Договору, зазначені приміщення передаються Орендодавцем Орендарю після укладення цього договору по Акту прийому-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 5.2 Договору за несвоєчасне здійснення оплати орендних платежів Орендарем встановлена пеня в розмірі 10% від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 6.2.1 Договору передбачено дострокове розірвання договору Орендодавцем у випадку, порушення Орендарем строків внесення орендної плати, відшкодування витрат по сплаті комунальних платежів більш ніж на один місяць.

16.05.2006 складено Акт прийому-передачі орендованого майна (Додаток № 1 до договору) (арк.с.12-оборот).

14.08.2006, 21.11.2006, 10.01.2007, 15.01.2007 позивачем виставлялись відповідачу рахунки про сплату заборгованості та пені на суму 6289,40 грн., 3304,60 грн., 13471,20 грн., 17802,19 грн., відповідно (арк.с.14-17).

10.01.2007 (вих.№01/07) позивачем на адресу відповідача надіслано претензію з вимогою сплатити орендну плату за листопад та грудень 2006 року та пеню за липень, серпень, листопад та грудень 2006 року на загальну суму 19760,60 грн., яку відповідач залишив без розгляду, заборгованість не погасив (арк.с.13).

15.02.2007 (вих.№149/01-р) позивач направив на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору № 22/06 від 16.05.2006 в порядку статті 782 Цивільного кодексу України (арк.с.63).

Сторони підтвердили, що договір оренди є розірваним.

Станом на 22.03.2007 заборгованість по орендній платі за період з листопада 2006 року складала 5330,00 грн.(арк.с. 70-71).

Спір виник у зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідач не виконує належним чином умови Договору, а саме в частині оплати за оренду.

Правовідносини сторін регулюються статтями 193, 231, 232 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 546, 549, 551, 611, 625, 651, 653, 762, 773, 782, 785 Цивільного кодексу України, статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Цивільним кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічні положення містяться в статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

При таких обставинах, заборгованість по орендній платі в сумі 3530,00 грн. підлягає стягненню.

Відповідно до статей 546, 549, 551 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Статтями 231, 232 Господарського кодексу України встановлено, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В судовому засіданні позивач зменшив позовні вимоги, надав розрахунок пені з урахуванням обмеження, встановленого статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та статтею 231, 343 Господарського кодексу України, рекомендацій Президії Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.12.2006, постанови Верховного Суду України від 28.03.2006 по справі № 48/299, в якій викладена правова позиція про дію Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” в частині обмеження розміру пені, що підлягає стягненню, відповідно до якого пеня складає 202,07 грн., яка підлягає стягненню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

- припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

- сплата неустойки.

Статтями 651, 653 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 773 Цивільного кодексу України, якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Статтею 782 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3 % річних складає 66,60грн., індекс інфляції становить 41,21 грн., які підлягають також стягненню.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судовому засіданні надав докази часткової сплати основного боргу в сумі 1800,00грн., що є підставою для припинення провадження у справі в цій частині по пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору, про що винесено ухвалу.

Позивачем помилково зменшено позовні вимоги до 3840,51 грн., а не 3839,88 грн. в результаті описки,  у зв'язку з тим, що при підрахунку загальної суми, яка підлягає стягненню, помилково включено суму пені в розмірі 202,70грн., а не 202, 07 грн., як зазначено в розрахунку, що є підставою для відмови в стягненні пені в сумі 0,63 грн.

Все вищевикладене дає суду підстави для задоволення позову частково в розмірі: 3839,88 грн., яка складається з: 3530,00 грн. – основний борг; 202,07 грн. –пеня за період з 01.11.2006 по 22.03.2007; 66,60 грн. –3% річних за період з листопада 2006 року по лютий 2007 року; 41,21 грн. –індекс інфляції за період з листопада 2006 року по лютий 2007 року.

Позовні вимоги в частині зобов'язання звільнити займаєме приміщення суд вважає такими, що також підлягають задоволенню, так як відповідач в порушення умов договору та діючого законодавства не здійснював оплату орендованого приміщення. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору, що знайшло підтвердження в матеріалах справи 15.02.2007 (арк.с.63).

Договір є розірваним в порядку статті 782 Цивільного кодексу України, тому відсутні підстави для користування приміщенням.

Вимога позивача про розірвання договору оренди № 22/06 від 16.05.2006 підлягає припиненню по пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору, так як договір вважається розірваним в порядку статті 782 Цивільного кодексу України, про що винесено ухвалу.

Витрати позивача на оплату державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на відповідача, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.  

На підставі викладеного, керуючись статтями 193, 231, 232 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 546, 549, 551, 611, 625, 651, 653, 762, 773, 782, 785 Цивільного кодексу України, статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, статтями 33, 34, 44, 49, 75, 77, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд,  –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Спорт Білдінг Адженсі” (99046, м. Севастополь, пр. Перемоги, д. 49, кв. 18 / 99011, м. Севастополь, Історичний бульвар, 1, ідентифікаційний код 34393821, п/р 2600901300244 в СФ Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромбанк”, МФО 284834) звільнити приміщення, розташовані в м. Севастополі по вул. Історічний бульвар, 1, що ним займаються, та передати ці приміщення по акту прийому-передачі Закритому акціонерному товариству по туризму і екскурсіям „Кримтур” (95017 м.   Сімферополь, вул.  Шмидта, 9, ідентифікаційний код 02648828, п/р 26003314341 в Сімферопольській філії АКБ „Морський транспортний банк”, МФО 384748).

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Спорт Білдінг Адженсі” (99046, м. Севастополь, пр. Перемоги, д. 49, кв. 18 / 99011, м. Севастополь, Історичний бульвар, 1, ідентифікаційний код 34393821, п/р 2600901300244 в СФ Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромбанк”, МФО 284834) на користь Закритого акціонерного товариства по туризму і екскурсіям „Кримтур” (95017 м.   Сімферополь, вул.  Шмидта, 9, ідентифікаційний код 02648828, п/р 26003314341 в Сімферопольській філії АКБ „Морський транспортний банк”, МФО 384748) 3530,00 грн. –основного боргу; 202,07 грн. –пені; 66,60 грн. –3% річних; 41,21 грн. –індексу інфляції, 187,00 грн. витрат по сплаті державного мита в сумі та 118,00 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          В частині стягнення пені в розмірі 0,63 грн. відмовити.

Суддя                                                                                                                     Г.П. Ілюхіна

Рішення оформлено і підписано

в порядку статті 84 ГПК України

27.03.2007