Рішення

від 22.03.2007 по справі 20-7/012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-7/012

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"22" березня 2007 р. справа № 20-7/012

За позовом:          Кримського Закритого акціонерного товариства

          по туризму и екскурсіям „Кримтур”

          (95017 м.   Сімферополь, вул.  Шмідта, 9)

до відповідача:          Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплектсервіс”

          (99011 м. Севастополь, вул. Сіманок, 30)

про          стягнення заборгованості 65476,04 грн. з яких: основний борг –5400,00 грн., пеня –57564,00 грн., неустойка –2160,00 грн., 3% річних –47,25 грн., індекс інфляції –304,79 грн.;

          звільнення приміщення за адресою: 99011, м. Севастополь, Панорамний пер., 13,

          в порядку ст.22 ГПК України, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості зменшені до 12808,52грн., з яких: 5400,00 грн. –основний борг; 67,50 грн. –3% річних; 6480,00грн. –неустойка в розмірі подвійної орендної плати; відшкодування комунальних платежів (телефонні послуги) –551,30 грн., 78,84 грн. –індекс інфляції, 230,88 грн. –пеня;

Суддя Ілюхіна Г.П.

Представники сторін:

від позивача:          - Харчук О.Б., начальник юридичного управління, довіреність № 08/01 від 09.01.2007;

від відповідача:          - не з'явився.

Суть спору:

24.01.2007 (вх.№198) Кримське ЗАТ по туризму и екскурсіям „Кримтур” звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплектсервіс” про:

- стягнення заборгованості  по орендній платі в сумі 65476,04 грн. з яких: основний борг –5400,00 грн., пеня –57564,00 грн., неустойка –2160,00 грн., 3% річних –47,25 грн., індекс інфляції –304,79 грн.;

- звільнення приміщення за адресою: 99011, м. Севастополь, Панорамний пер., 13

Ухвалою суду від 14.12.2006 порушено провадження по справі (арк. с. 1-2).

Клопотанням (вх.№ 9485) позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив позовні вимоги, надавши новий обґрунтований розмір стягуваної суми, до 12808,52грн., яка складається з: основного боргу за період з 01.08.2006 по 31.12.2006 в сумі  5400,00 грн., 3% річних за період з 01.08.2006 по 31.12.2006 в розмірі 67,50 грн., неустойки в розмірі подвійної орендної плати за період з 01.01.2007 по березень 2007 року  в сумі 6480,00грн., відшкодування комунальних платежів (телефонні послуги) –551,30 грн.,  індексу інфляції за період з 01.08.2006 по 31.12.2006 в сумі 78,84 грн. та  пені за період з 01.08.2006 по 01.02.2007 в розмірі 230,88 грн. з урахуванням обмежень, встановлених статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та статтею 231, 343 Господарського кодексу України, рекомендацій Президії Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.12.2006, постанови Верховного Суду України від 28.03.2006 по справі № 48/299, в якій викладена правова позиція про дію Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” в частині обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Зменшення позовних вимог приймається судом, так як воно відповідає закону і не ущемлює права та охоронювані законом інтереси інших осіб, окрім зменшення розміру індексу інфляції, так як в позовній заяві індекс інфляції в сумі 304,79 грн. розрахований вірно, зменшенню не підлягає.

Повноваження представника перевірені.

Відповідач явку уповноважених представників в попереднє 08.02.2007 та судові засідання 19.02.2007 та 22.03.2007 не забезпечив, вимоги ухвали суду від 26.01.2007 та 19.02.2007 не виконав, витребуваних документів та доказів, відзиву на позовну заяву не надав, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, так як позивачем надані докази, які в достатній мірі характеризують правовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд, -

в с т а н о в и в:

З`ясовані наступні обставини:

15.07.2006 між Кримським ЗАТ по туризму і екскурсіям „Кримтур” (Орендодавець) та ТОВ „Комплектсервис” (Орендар) укладено договір оренди № 25/06, згідно з яким Орендодавець передає, а Орендар приймає в орендне користування нежитлові приміщення ДП ЗАТ „Кримтур” Севастопольського бюро подорожей і екскурсій, загальною площею 16,00м2, розташованих в м. Севастополі по пров. Панорамний, 13, для використання виключно під офіс, строком до 31.12.2006 (п.п.1.1., 1.2. Договору) (а.с.11-12).

Згідно пункту 2.1. Договору, за зазначені приміщення Орендарем щомісячно –не пізніше 1-го числа звітного місяця сплачується орендна плата в розмірі 1080,00 грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Орендодавця.

Відповідно до пункту 4.2. Договору, зазначені приміщення передаються Орендодавцем Орендарю після укладення цього договору по Акту прийому-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно пункту 4.3. Договору по закінченню строку договору або дострокового його розірвання, протягом двох днів передати Орендодавцю приміщення, обладнання, майно (по Додатку № 1), в технічно справному вигляді, з урахуванням зносу по Акту прийому-передачі.

Пунктом 5.2 Договору за несвоєчасне здійснення оплати орендних платежів Орендарем встановлена пеня в розмірі 10% від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 6.2.1 Договору передбачено дострокове розірвання договору Орендодавцем у випадку, порушення Орендарем строків внесення орендної плати, відшкодування витрат по сплаті комунальних платежів більш ніж на один місяць.

15.07.2006 складено Акт прийому-передачі орендованого майна (Додаток № 1 до договору) (арк.с.12-оборот).

10.01.2007, 15.01.2007 позивачем виставлялись відповідачу рахунки про сплату заборгованості та пені на суму 60264,00 грн., 62964 грн., відповідно (арк.с.13, 14-оборот).

20.12.2006 (вих.№№1245/01-р) позивачем на адресу відповідача надіслано претензію з вимогою сплатити орендну плату за липень-грудень 2006 року в сумі 5940,00,00 грн., в якій зазначив, що у випадку несплати заборгованості по орендній платі, ЗАТ „Кримтур” відповідно до ст.782 ЦК України, не буде укладати з ТОВ „Комплектсервис” договір оренди на 2007 рік, яку відповідач залишив без розгляду, заборгованість не погасив (арк.с.15).

10.01.2007 (вих.№ 16/01-р) позивачем на адресу відповідача надіслано претензію з вимогою сплатити орендну плату за серпень-грудень 2006 року в сумі 4500,00 грн. та пеню в сумі 56364,00 грн. та вимогою повернути об'єкт оренди, невиконання якої потягне у відповідності зі ст.ст. 763, 785 ЦК України сплату неустойки в подвійному розмірі орендної плати, яку відповідач залишив без розгляду, заборгованість не погасив (арк.с.14).

Станом на 22.03.2007 заборгованість по орендній платі за період з липня 2006 року складає 54000,00 грн.

Спір виник у зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідач не виконує належним чином умови Договору, а саме в частині оплати за оренду.

Правовідносини сторін регулюються статтями 193, 231, 232 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 546, 549, 551, 611, 625, 762, 773, 782, 785 Цивільного кодексу України, статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Цивільним кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічні положення містяться в статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

При таких обставинах, заборгованість по орендній платі в сумі 5400,00 грн. підлягає стягненню.

Відповідно до статей 546, 549, 551 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Статтями 231, 232 Господарського кодексу України встановлено, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов'язань, визначається відповідним суб'єктом господарювання - господарською організацією.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В судовому засіданні позивач зменшив позовні вимоги, надав розрахунок пені з урахуванням обмеження, встановленого статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та статтею 231, 343 Господарського кодексу України, рекомендацій Президії Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.12.2006, постанови Верховного Суду України від 28.03.2006 по справі № 48/299, в якій викладена правова позиція про дію Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” в частині обмеження розміру пені, що підлягає стягненню, відповідно до якого пеня складає 230,88 грн., яка підлягає стягненню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

- сплата неустойки.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 773 Цивільного кодексу України, якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Статтею 782 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Позовні вимоги в частині зобов'язання звільнити займаєме приміщення суд вважає такими, що також підлягають задоволенню, так як договір вважається розірваним в порядку статті 782 Цивільного кодексу України та у зв'язку з закінченням строку дії договору 31.12.2006 та відсутністю згоди орендодавця на його пролонгацію, що знайшло підтвердження в матеріалах справи.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Вимога про стягнення неустойки в розмірі подвійної орендної плати в сумі 6480,00 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3 % річних складає 67,50грн., індекс інфляції становить 304,79 грн., які підлягають також стягненню.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Все вищевикладене дає суду підстави для задоволення позову повністю в розмірі: 13034,47грн., з яких: основний борг -  5400,00 грн., 3% річних - 67,50 грн., неустойка в розмірі подвійної орендної плати за три місяці - 6480,00грн., відшкодування комунальних платежів (телефонні послуги) –551,30 грн., індекс інфляції –304,79 грн. та  пеня за період з 01.08.2006 по 31.12.2006 - 230,88 грн.

Витрати позивача на оплату державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на відповідача, відповідно розміру задоволених вимог в порядку статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Статтею 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” встановлено, що сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках:

- внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством;

- повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті, а також відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у вчиненні нотаріальних дій;

- припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою;

- скасування в установленому  порядку рішення суду; 

- неприйняття Кабінетом Міністрів України у встановлені строки рішення про створення (реєстрацію) промислово-фінансової групи або зняття проекту створення промислово-фінансової групи з розгляду уповноваженою особою ініціаторів створення цієї промислово-фінансової групи;

- в інших випадках, передбачених законодавством України.

Діючим законодавством України повернення державного мита у випадку зменшення розміру позовних вимог не передбачено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 193, 231, 232 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 546, 549, 551, 611, 625, 762, 773, 782, 785 Цивільного кодексу України, статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, статтею 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, статтями 22, 33, 34, 44, 47, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд,  –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Комплектсервис” (99011, м. Севастополь, вул. Сімонок,30 , ідентифікаційний код 34339193, п/р 26005060124414 в СФ „Приватбанк”, МФО 324935) звільнити приміщення, розташовані в м. Севастополі по пров. Панорамний, 13, що ним займаються, та передати ці приміщення по акту прийому-передачі Закритому акціонерному товариству по туризму і екскурсіям „Кримтур” (95017 м.   Сімферополь, вул.  Шмідта, 9, ідентифікаційний код 02648828, п/р 26003314341 в Сімферопольській філії АКБ „Морський транспортний банк”, МФО 384748).

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплектсервис” (99011, м. Севастополь, вул. Сімонок,30 , ідентифікаційний код 34339193, п/р 26005060124414 в СФ „Приватбанк”, МФО 324935) на користь Закритого акціонерного товариства по туризму і екскурсіям „Кримтур” (95017 м. Сімферополь, вул.  Шмідта, 9, ідентифікаційний код 02648828, п/р 26003314341 в Сімферопольській філії АКБ „Морський транспортний банк”, МФО 384748) основний борг 5400,00 грн., 3% річних в розмірі 67,50 грн., неустойку в сумі 6480,00грн., відшкодування комунальних платежів (телефонні послуги) –551,30 грн.,  індекс інфляції в сумі 304,79 грн., пеню в розмірі 230,88 грн., 215,34 грн. витрат по сплаті державного мита в сумі та 118,00 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                     Г.П. Ілюхіна

Рішення оформлено і підписано

в порядку статті 84 ГПК України

27.03.2007