Постанова

від 20.03.2007 по справі 20-6/012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-6/012

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-6/012

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"20" березня 2007 р.  12:05                                                                                          м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Лазарева С.Г., при секретарі Сербенюка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства „Південна сировинна компанія” до Державної податкової інспекцій в Нахімовському районі м.Севастополя, за участю прокуратури м.Севастополя про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними,

Суддя Лазарев С.Г.

представників сторін:

позивача –   Волосатов В.А., довіреність б/н від 09.02.2007,          

відповідач –Расохацька І.В., довіреність № 7147/10-0 від 28.11.2006,

прокурор –не з'явився,

С у т ь   с п о р а:

Приватне підприємство „Південна сировинна компанія” звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Нахімовському районі м.Севастополя про визнання податкових повідомлень-рішень від 07.03.2006 № 0000182310/0 і № 1000022310/0  недійсними.

Ухвалою від 23.02.2007 відкрите провадження у адміністративній справі, призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою від 12.03.2007, у зв'язку із необхідністю одержання додаткових матеріалів по справі, попереднє судове засідання по адміністративній справі відкладено на 20.03.2007.

14.03.2007 на адресу суду від Прокуратури міста Севастополя надійшло повідомлення (вх. № 8201) про прийняття участі у справі.

Відповідно до положень статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Представник прокуратури міста Севастополя в попереднє судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника прокуратури міста Севастополя  за наявними в неї матеріалами.

Представником позивача в порядку статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України заявлене клопотання (вх. № 9046 від 20.03.2007) про початок судового розгляду справи по суті. Відповідач з заявленим клопотанням погодився.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на момент здійснення операції та оформлення податкових накладних контрагент позивача, ПП „Электродіагност” було діючим підприємством, мало державну реєстрацію, діючи установчі документи та зареєстровано як платник податку на додану вартість, податкові накладні були складені у відповідності з Законом України „Про податок на додану вартість”, підписані уповноваженою особою.

          Відповідач з позовними вимогами не згоден з мотивів, викладених у відзиві на позов (вх. № 6655 від 01.03.2007), основні з яких складаються у тому, що позивачем заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виданих контрагентом позивача.

Але в ході проведеної перевірки встановлено, що контрагент позивача, ПП „Электродіагност” оформило на адресу ПП „Південна сировинна компанія” первинні документи, що містять явно фальшиві відомості про поставку товару, що відображено у постанові Гагарінського районного суду м.Севастополя від 19.01.2006 у справі № 1-225/06.

          Отже, на думку ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя позивачем занижений розмір податкових зобов'язань, що підлягають до сплати в бюджет у лютому-квітні 2003 року на загальну суму 426759,30 грн. та завищені суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2003 у розмірі 2766,00 грн.

Згідно ст.ст.27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслуховуючи пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

24.02.2006 співробітниками ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя проведена позапланова виїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового і валютного законодавства України ПП „Південна сировинна компанія” з питань взаємовідносин  з ПП „Электродіагност” за лютий-квітень 2003 року, за результатами якої складений акт № 81/10/23-123/31981311/25 від 24.02.2006.

Перевіркою встановлено порушення вимог підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997, з наступними змінами та доповненнями (далі –Закон), які виразилися у занижені розміру податкових зобов'язань, що підлягають до сплати в бюджет у лютому-квітні 2003 року на загальну суму 426759,30 грн., у тому числі у лютому 2003 року –75333,30 грн., у березні 2003 року –157526,00 грн., у квітні 2003 року –193900,00 грн., а також у завищені суми відшкодування з бюджету податку на додану вартість за квітень 2003 року у сумі 2766,00 грн.

На підставі акту перевірки, відповідно до п.п.17.1.3 и 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 від 21.12.2000, ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя прийняті податкові повідомлення-рішення:

-          № 0000182310/0 від 07.03.2006 про визначення ПП „Південна сировинна компанія” суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 640138,95 грн., з яких: 426759,30 грн. –основний платіж, 213379,65 грн. –штрафні санкції;

-          № 1000022310/0 від 07.03.2006 про зменшення ПП „Південна сировинна компанія”  бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у сумі 2766,00 грн.

Відповідно до положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, провівши оцінку представленим доказам, суд вважає вимоги позивача про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя від 07.03.2006 № 0000182310/0 і № 1000022310/0 такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

28.01.2003 між ПП „Південна сировинна компанія” та ПП „Электродіагност” (код ЕДРПОУ 30651489) був укладений договір купівлі-продажу № 08 відповідно до умов якого ПП „Электродіагност”  передає, а ПП „Південна сировинна компанія” приймає та оплачує товар –промисловий брухт чорних металів, чавун, відповідно до актів прийому-передачі в кількості і за цінами, що діяли на день підписання договору.

Згідно накладним, податковим накладним та актами прийому-передачі, які прикладені до матеріалів справи, за період з 06.02.2003 по 30.04.2003, ПП “ Электродіагност” поставлено ПП “Південна сировинна компанія” товарів на загальну суму 2114497,46 грн.

Відповідно до пункту 3 Договору оплата товару здійснюється шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок ПП “ Электродіагност” згідно виставленого їм рахунку.

ПП „Південна сировинна компанія” здійснило оплату отриманого товару шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок ПП “ Электродіагност”.

Таким чином, Договорі виконаний обома сторонами у повному обсязі.

Видані ПП “ Электродіагност” податкові накладні, знайшли відображення в книги обліку продажів товарів (робіт, послуг) ПП “Південна сировинна компанія”, сума ПДВ за лютий-квітень 2003 року у розмірі 429525,30 грн. включена їм до складу податкових зобов'язань відповідних звітних періодів.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до положень п. 1.7 ст. 1 Закону, податковий кредит –це сума, на яку платник податку  має право  зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону,  податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (підпункт 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону).

Згідно з п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, податковий  кредит звітного періоду складається із сум податків,  сплачених (нарахованих) платником  податку  у  звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт,  послуг),  вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва  (обігу)  та основних   фондів   чи   нематеріальних   активів,  що  підлягають амортизації.

          Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в  оплату  вартості таких робіт (послуг). У разі коли на  момент  перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством,   нарахованих  на  суму  податкового  кредиту,  не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником податку - продавцем, як зазначалося вище, визначено п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону.

Порядок заповнення податкової накладної затверджений наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165, пунктом 2 якої передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

В ході судового розгляду ДПІ в Нахімовському районі м.Севастополя надано рішення господарського суду міста Севастополя від 10.06.2004 по справі № 20-5/119 за позовом ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя про скасування державної реєстрації ПП „Электродіагност” (код ЕДРПОУ 30651489). Рішення не оскаржувалось та набрало законної сили.

Крим того, як вбачається з матеріалів справи, постановою Гагарінського районного суду м.Севастополя від 19.01.2006 при розгляді кримінальної справи № 1-225/06 за обвинуваченням Дудника С.А. у здійсненні злочинів, передбачених частиною другою статті 205, частин першої та другої статті 366 Кримінального кодексу України, судом встановлено, що Дудник С.А., будучи директором ПП „Электродіагност”, не маючи наміру здійснення підприємницької діяльності протягом січень-травень 2003 року знімав з поточного рахунку підприємства кошті, отримані від ПП „Південна сировинна компанія” за набито реалізований товар, у виді готівки, які потім передавав посадовим особам ПП „Південна сировинна компанія”.

При цьому Дудник С.А.  надавав на адресу ПП „Південна сировинна компанія” первинні бухгалтерські і податкові документи, виписані від ПП „Электродіагност”, у тому числі і ті, що надають право на податковий кредит, яки дозволили посадовим особам ПП „Південна сировинна компанія” сформувати незаконний податковий кредит на суму 462858,38 грн.

Зазначена постанова Гагарінського районного суду м.Севастополя містить висновок, що податкові накладні, виписані від ПП „Электродіагност” на адресу ПП „Південна сировинна компанія” за період січень-травень 2003 року є явно помилкові, а податковий кредит, сформований ПП „Південна сировинна компанія” на підставі зазначених податкових накладних, є незаконним.

Постанова Гагарінського районного суду м.Севастополя від 19.01.2006 по справі № 1-225/06  набрала законної сили 06.02.2006, про що є відмітка на копії зазначеної постанови, прикладеної до матеріалів справи.

Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Зазначені обставини свідчать, про те, що включення позивачем до податкового кредиту сума податку на додану вартість по цих операціях не відповідає фактичним податковим зобов'язанням платника податку –продавця, а тому надані позивачем на обґрунтування позовних вимог податкові накладні, які оформлені від імені ПП “Электродіагност”, не можуть бути підтвердженням права на податковий кредит.  

Крим того, 14.03.2006 прокуратурою Нахімовського району м.Севастополя порушена кримінальна справа № 465004 відносно посадових осіб ПП „Південна сировинна компанія” за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212, ч.2 ст.366, ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України, яка постановою ВВС Слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації в м.Севастополі від 11.05.2006 закрита відповідно до п.8 статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України щодо померлого.

В ході досудового слідства встановлено, що Бутаков С.А., будучи посадовою особою, директором ПП „Південна сировинна компанія”, за період січень-травень 2003 року здійснював фінансово-господарську діяльність в оптової торгівлі брухтом чорних та кольорових металів.

При цьому, Бутаков С.А., з метою ухилення від сплати податків до бюджету, шляхом незаконного включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по фінансово-господарським операціям з ПП „Электродіагност”, яки фактично не проводилися.

В результати незаконних дій Бутаков С.А. ухилився від сплати до бюджету податку на  додану вартість на загальну суму 429525,30 грн.

Але слід зазначити, що ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя за порушення діючого законодавства застосовані фінансові санкції до ПП „Південна сировинна компанія”, тобто до юридичної особи.

З постанови ВВС Слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації в м.Севастополі від 11.05.2006 убачається, що посадови особи ПП „Південна сировинна компанія” та ПП „Электродіагност” діяли у зговорі з метою ухилення від оподаткування, що призвело до ненадходження до бюджету коштів у сумі 429525,30 грн.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення № 0000182310/0 від 07.03.2006 про визначення ПП „Південна сировинна компанія” суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 640138,95 грн., з яких: 426759,30 грн. –основний платіж, 213379,65 грн. –штрафні санкції та податкове повідомлення-рішення № № 1000022310/0 від 07.03.2006 про зменшення ПП „Південна сировинна компанія”  бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у сумі 2766,00 грн. винесені ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя правомірно.

          На підставі висловленого, керуючись ст.ст. 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову відмовити.

Копії постанови направити сторонам.

Суддя                                            підпис                                                   С.Г.Лазарев

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                                    С.Г.Лазарев

23.03.2007

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

23.03.2007.