Ухвала

від 27.08.2010 по справі 11а-609/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11а - 609/ 2010 р. Головуючий у І інстанції - Стрепко Н.Л.

Категорія - ч. 1 ст. 286 КК України Доповідач: Тенюх В.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючого: Тенюха В.П.

Суддів: Партики І.В., Гаврилова В.М.

З участю прокурора: Гнатіва Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляцію представника цивільного відповідача (ВАТ "Львівське АТП 14630") ОСОБА_1 на вирок Личаківського районного суду м. Львова від 24 червня 2010 року, -

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого.

засуджено: - за ч.1 ст. 286 КК України на 2 (два) роки обмеження волі у кримінально-виконавчій установі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_2 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтись на реєстрацію.

Цивільний позов ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 5 000 (п'ять) тисяч грн.- залишено без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та відкритого акціонерного товариства "Львівське автотранспортне підприємство - 14630" на користь ОСОБА_3 10 000 (десять тисяч) грн., в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Вирішено питання з речовими доказами, колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду, ОСОБА_2 визнано винним за те, що він, 06.08.2009р. близько 20.00 год. в м. Львові по вул. Личаківській, керуючи маршрутним автобусом «БАЗ» д.н.з. НОМЕР_1, проводячи висадку і посадку пасажирів в салон автобуса, грубо порушив вимоги Розділу 1 п.1.3, 1.5, розділу 2 п.2.3 п.п. б, розділу 10 п.10.1, розділу 21 п.21.4 Правил дорожнього руху України, відчинив двері до зупинки транспортного засобу. Такими своїми діями, засуджений в момент посадки в салон автобуса через передні двері пасажирки ОСОБА_4 зачинив автоматичні двері, притиснувши ними праву руку та праву ногу останньої, і розпочав в цей момент рух автобуса, внаслідок чого її тіло опинилося назовні, а рука та нога - притиснуті автоматичними дверима автобуса. На повідомлення пасажирів автобуса про те, що її притиснуло дверима, водій відчинив автоматичні двері салону автобуса від чого остання випала з салону автобуса на проїжджу частину, між автобусом і бордюром та отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В своїй апеляції представник цивільного відповідача (ВАТ "Львівське АТП 14630") ОСОБА_1 покликається на те, що вирок суду в частині стягнення моральної шкоди винесено без належних на це підстав, судом не враховано обставину, що як представниками ВАТ "Львівське АТП - 14630" так і представниками страхової компанії "Іллічівська" потерпілій пропонувалось звернутися до цієї страхової компанії для написання заяви на відшкодування та отримання відповідних відшкодувань, однак остання до даної компанії не звернулась та не враховано, що потерпіла мала всі можливості на отримання коштів в рахунок відшкодування шкоди, ще до винесення вироку. Крім цього, суд у вироку не навів мотивів, визначаючи розмір відшкодування шкоди. Просить винести ухвалу, якою змінити даний вирок, а саме - відмовити повністю у задоволенні цивільного позову про відшкодування моральної шкоди.

Вислухавши доповідача, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення.

Висновки суду про доведеність винності засудженого у вчиненні зазначеного у вироку злочину відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтований.

Вина засудженого та правильність його дій не оспорюється в апеляції.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Як правильно зазначив місцевий суд у вироку, за моральну шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах.

З матеріалів справи вбачається, що засуджений ОСОБА_2 на час спричинення шкоди потерпілій ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ВАТ "Львівське АТП - 14630", що підтверджується випискою з наказу № 125 (а.с.291) та копією трудової книжки засудженого (а.с.293).

В зв'язку з цим, на думку колегії суддів, місцевий суд помилково стягнув солідарно із засудженого та цього товариства в користь потерпілої моральну шкоду, оскільки така повинна стягуватись із останнього як володільця джерела підвищеної небезпеки.

Місцевим судом у вироку правильно зазначено, що ОСОБА_3 переживає фізичну та душевну біль, страждання у зв'язку з переломом п'ятої п'ясної кістки правої кисті. Тривалий час проходила лікування та реабілітацію, що не дало позитивного результату, що підтверджується копією медичної картки амбулаторного хворого № 3792 (а.с.269-285), повинна і надалі проходити курс лікування (а.с.265-267). Це все внесло неповторні, негативні зміни в її життя, порушило її нормальні життєві відносини та позбавило можливості в повній мірі виконувати свої посадові обов'язки на роботі.

Доводи апеляції, про те, що суд першої інстанції не навів мотивів, визначаючи розмір відшкодування шкоди та не врахував обставину, що як представниками ВАТ "Львівське АТП - 14630" так і представниками страхової компанії "Іллічівська" потерпілій пропонувалось звернутися до цієї компанії для отримання відповідних відшкодувань, спростовуються вищенаведеними доказами та визнаються колегією суддів як безпідставні.

Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

вирок Личаківського районного суду м. Львова від 24 червня 2010 року відносно засудженого ОСОБА_2 - залишити без змін, апеляцію представника цивільного відповідача (ВАТ "Львівське АТП 14630") ОСОБА_1 - без задоволення.

В порядку ст.365 КПК України виключити із резолютивної частини вироку покликання на солідарне стягнення із ОСОБА_2 моральної шкоди, .а вважати стягнення такої в сумі 10 000 (десять тисяч) грн. із ВАТ "Львівське АТП 14630у в користь ОСОБА_3.

Головуючий:

Судді: