Рішення

від 05.03.2007 по справі 17/754-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/754-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.03.07           Справа № 17/754-06.

За позовом: Приватного підприємства «Тристан»

До відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Світсервіс»

Третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс»

Про стягнення 69 259 грн. 88 коп.

Суддя  Коваленко О.В.

За участю:

Представника позивача:           Кутовий Я.А.

Представника відповідача: Назаренко О.О., Суровцева І.О.

Представника третьої особи: Грищенко Б.М.

Секретаря судового засідання:          Котенко Н.М.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 69 259 грн. 88 коп. штрафу за неналежне виконання договору поставки №84 від 09.08.2006р., укладеного між сторонами.

Відповідач подав до суду відзив, в якому позовні вимоги позивача не визнає. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що продукція не була поставлена внаслідок відмови позивача в її прийнятті, а також в зв‘язку з відсутністю належних замовлень з боку позивача.

Третя особа в своєму поясненні зазначає, що відповідно договору №02-т на транспортно-експедиторське обслуговування від 01 квітня 2004р. (з додатковими угодами) нею виконувалися замовлення відповідача по доставці продукції до позивача, але той відмовлявся від її прийняття.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

09.08.2006р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №84 (далі - Договір) відповідно до якого постачальник ТОВ «Світсервіс» зобов'язувався поставити продукції на загальну суму 720 000 гривень, а покупець ПП «Тристан» зобов'язувався прийняти цю продукцію та оплатити її вартість на умовах відстрочки платежу 21 календарний день.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що ТОВ «Світсервіс» систематично в односторонньому порядку порушувало графік поставки продукції, що в свою чергу привело до недопоставки продукції в магазини торгівельної мережі «Тристан» на загальну суму 143 282 грн. 48 коп., за що позивачем нараховані штрафні санкції в розмірі 14 430 грн. 29 коп., також позивач вважає, що відповідач безпідставно з 30 листопада 2006р. в односторонньому порядку відмовився від виконання поставок на загальну суму 498 886грн. 16 коп., виходячи з цього позивачем нараховані штрафні санкції в розмірі 49 886 грн. 16 коп. Також ПП «Тристан» вважає, що відповідач порушив умови договору, а саме: ТОВ «Світсервіс» повинно направляти на адресу ПП «Тристан» єдину податкову накладну та акт звірення взаєморозрахунків, за невиконання цього позивачем нараховані штрафні санкції в розмірі 4 000 грн. 00 коп. Крім того ТОВ «Світсервіс» при здійснені поставок не довозило продукцію яку зазначав у замовленні ПП «Тристан», виходячи з цього позивачем нараховані штрафні санкції в розмірі 943 грн. 43 коп. Внаслідок невиконання відповідачем зобов‘язань, позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх інтересів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази, які мають значення для вирішення справи по суті, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Так штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Отже необхідною умовою для виникнення права на неустойку є наявність порушення зобов‘язання. Відповідно до ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Також статтею 614 встановлено: «Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач нарахував відповідачу 14 430 грн. 29 коп. штрафних санкцій з посиланням на п. 8.11 договору за недопоставку продукції в магазини торгівельної мережі «Тристан».

Суд вважає вимоги позивача в цій частині не обґрунтованими, оскільки у відповідності до ч. 1 п. 3.1. Договору поставки №84 від 09 серпня 2006 року товар постачається ТОВ «Світсервіс» згідно письмового замовлення, завчасно наданого ПП «Тристан». Відповідач зазначає, що письмових замовлень на протязі дії договору поставки не отримував. Доказів того, що позивачем надавались в адресу відповідача письмові замовлення на товар суду не надані. Посилання позивача про направлення замовлень електронною поштою не є належним письмовим доказом, так як позивачем не надані докази отримання відповідачем таких електронних замовлень, а також неможливо установити зміст таких електронних листів позивача. Електронний лист не є письмовим замовленням. Таким чином, належних доказів щодо отримання замовлень відповідачем, позивач не надав, отже безпідставно вимагає стягнення на свою користь штрафних санкцій в розмірі 14 430 грн. 29 коп.

Також необґрунтованими та недоведеними є ствердження позивача про безпідставну відмову відповідача від виконання поставок товару та стягнення за це з відповідача 49 886 грн. 16 коп. У відповідності до ч. 1 ст. 193 ГК України, виконання господарського зобов'язання може бути покладено в цілому або в частині на третю особу, що не є стороною в зобов'язанні. У зв'язку з тим, що ТОВ "Світсервіс" не має власних транспортних засобів та ліцензії на перевезення вантажів, з метою належного виконання своїх зобов'язань, постачання товару позивачу здійснювалось перевізником - ТОВ "Автотранссервіс" (третя особа) на підставі договору №02-т на транспортно-експедиторське обслуговування від 01 квітня 2004р. (з додатковими угодами). Виконуючи свої договірні зобов'язання, на підставі частини 5 пункту 3.1 договору поставки, ТОВ "Світсервіс" з метою постачання продукції в торгові точки ПП "Тристан" з 02.11.2006р. по 15.11.2006р. передав продукцію перевізнику згідно накладних, талонів замовника, та товаротранспортних накладних (копії в матеріалах справи). За період з 02.11.2006р. по 15.11.2006р. відповідачем отримано від перевізника у відповідності до п. 3.1.7. договору №02-т на транспортно-експедиторське обслуговування повідомлення про неможливість виконання замовлень по доставці продукції в торгівельні магазини мережі "Тристан" у зв'язку з відмовою представників в магазинах ПП "Тристан" приймати товар, підписувати товаротранспортні накладні та видавати довіреності на прийняття товару, що також підтверджено у відзиві третьої особи.

Пунктом 3.13 договору поставки передбачено, що право власності на товар переходить від позивача до відповідача з моменту підписання позивачем накладних та видачі довіреності. За умови заперечення позивача проти прийняття товару та підписання документів про прийняття товару, перевізник не мав можливості передати товар в торгівельну мережу ПП "Тристан", а ТОВ "Світсервіс" виконати належним чином умови договору поставки.

У відповідності до ст. 221 ГК України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором. Частина 3 статті 220 ГК України встановлює, що боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора. Згідно ч. 6 ст. 193 ГК України зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих ГК України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Ст. 692 ЦК України передбачено, що якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Пунктами 1.1, п. 2.2.3 договору поставки передбачено обов'язок позивача прийняти товар від відповідача. Також умовами договору поставки (п. 3.13) передбачені обов'язкове виконання дій позивачем без яких відповідач не міг виконати свого зобов'язання, а саме підписання позивачем накладної про прийняття товару та надання довіреності на отримання товару. Отже з огляду на викладене, суд вважає недоведеним факт односторонньої відмови відповідача від виконання умов договору, а тому вимоги про стягнення 49 886 грн. 16 коп. штрафних санкцій також не підлягають задоволенню.

Вимоги позивача в частині стягнення штрафних санкцій в розмірі 4 000 грн. 00 коп., відповідно до п. 8.5 договору, а саме за не направлення відповідачем на адресу ПП «Тристан» єдиної податкової накладної та акту звірки взаєморозрахунків підлягають лише частковому задоволенню в розмірі 1 000 грн., оскільки відповідачем не надано доказів направлення позивачу акту звірки за вересень 2006р. Вимоги в частині стягнення 3 000 грн. 00 коп. задоволенню не підлягають, оскільки підстава передбачена в договорі та відповідно до якої позивач здійснив це нарахування, а саме не направлення єдиної податкової накладної, є такою що суперечить вимогам Закону України “Про податок на додану вартість” та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і не може бути підставою для застосування штрафу.

Вимоги позивача про стягнення 943 грн. 43 коп. штрафних санкцій передбачених за недопоставку відповідачем замовленої продукції, суд вважає обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню оскільки повністю підтверджуються матеріалами справи, зокрема відповідними заявками та товаротранспортними накладними з яких вбачаються розбіжності між отриманою продукцією та замовленнями (в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, позивачем не доведено правомірності своїх вимог в частині стягнення з відповідача 67 316 грн. 45 коп., отже вони задоволенню не підлягають. Вимоги в частині стягнення 1 943 грн. 43 коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по держмиту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Світсервіс» (40030, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 26, код 31397048) на користь Приватного підприємства “Тристан” (Сумська обл., м. Охтирка, вул. Жовтнева,4, код 31877110) 1 943 грн. 43 коп. штрафних санкцій, 19 грн. 39 коп. витрат по сплаті державного мита та 3 грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                                  О.В. КОВАЛЕНКО