Рішення

від 05.08.2015 по справі 203/3543/15-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/3543/15-ц

Провадження № 2/0203/1059/2015

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Цекместрук Є.О.,

за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року ОСОБА_1 пред'явила через суд позов до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що до 11 липня 2012 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає і знаходиться на утриманні позивача, проте відповідач, проживаючи окремо від них з сином, не бере належної участі у витратах необхідних для виховання і розвитку дитини, хоча має такий обов'язок, тому позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1500,00 грн. на місяць до досягнення дитиною повноліття, а також допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

У судовому засіданні позивач позов підтримала у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні змісту позовних вимог, зазначивши, що наразі відповідач з нею та дитиною не проживає, кошти надає нерегулярно і в замалому розмірі лише на вимогу, тому аліменти просила стягувати кошти в твердій грошовій сумі у визначеному розмірі.

Відповідач позов не визнав, заперечуючи тим, що наразі він одружився, має на утриманні малолітню дитину, отримує мінімальну заробітну плату в ТОВ «Земля+», тому, враховуючи також, що позивач дитину надає для спілкування нерегулярно, при розірванні шлюбу зазначала про відсутність будь-яких вимог матеріального характеру до нього, клопотав про відмову у задоволенні вимог про стягнення з нього аліментів, в тому числі і в розмірі 1500,00 грн.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні письмові докази, дійшов висновку про задоволення позову частково, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 та яка набула чинності для України 27.09.1991, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Стверджуючи ці положення, ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України встановлюють обов'язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 03 червня 2006 року по 02 липня 2012 року, що підтверджується рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2012 року, яке набрало законної сили 02 липня 2012 року (а.с.10). Сторони є батьками, народженої у цьому шлюбі дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 9).

Дитина проживає і зареєстрована з матір'ю, що підтверджується довідкою КП "Житлове господарство Кіровського району" Дніпропетровської міської ради від 03 серпня 2015 року №5638, та перебуває на її утриманні, обставини чого визнані відповідачем у судовому засіданні, а, відтак, за правилами ст. 61 ЦПК України не потребують доказування.

Позивач з 01 червня 2013 року працює в ТОВ «Мега Лінк» на посаді оператора колл-центру та наразі перебуває у відпустці по догляду за дитиною, що підтверджується довідкою ТОВ «Мега Лінк» від 29 липня 2015 року за №01/14-51 та трудовою книжкою, копія якої долучена до матеріалів справи (а.с.32, 33-35).

Відповідач з 01 червня 2015 року працює водієм в ТОВ «Земля плюс» (і.к. 32640532), де його нарахована заробітна плата за червень-липень 2015 року склала 2952,44 грн., загальна сума доходу за вирахуванням податків та сплачених аліментів за цей самий період - 2436,00 грн., що підтверджується довідкою про доходи (а.с.28).

Крім того, відповідач має на утриманні малолітню дитину від шлюбу з ОСОБА_4 - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що до матеріалів справи долучено свідоцтво про народження та свідоцтво про шлюб в копіях (а.с.29, 30).

Також, судом встановлено, що домовленості (договору) щодо сплати аліментів на утримання дитини між сторонами у даній справі досягнуто не було, відповідач проживає окремо від позивача з дитиною, регулярного утримання позивачу на дитину не надає, тому належить визнати, що ним порушено покладений на нього статтею 180 СК України обов'язок по утриманню, який є безумовним, виникає в результаті народження дитини з моменту її народження та покладається законом рівною мірою на обох батьків, не пов'язаний із матеріальним становищем особи, до якої заявлено матеріально-правову вимогу про стягнення аліментів, а тому вбачаються усі підстави для присудження до стягнення з відповідача за цим позовом на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Водночас, визначаючи розмір аліментів, які підлягають присудженню до стягнення з відповідача, суд виходить з положень ч. 3 ст. 181 та ч. 2 ст. 182 СК України, які передбачають присудження за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліменти) у частці від доходу її матері, батька, розмір яких, у будь-якому випадку, не може бути меншим на одну дитину, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При цьому, суд зважає на те, що аліменти у твердій грошовій сумі стягуються на підставі ст. ст. 181, 184 СК України лише у випадку, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, тощо.

Відтак, при вирішенні питання щодо присудження до сплати аліментів та їх розміру, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище малолітньої дитини, яка потребує піклування, утримання, перебуває на утриманні матері (позивача), а також стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, який є працездатним, працює водієм в ТОВ «Земля плюс», має сталий заробіток, наявність на утриманні ще однієї, окрім сина ОСОБА_6, малолітньої дитини ОСОБА_5, а також інші обставини, що мають істотне значення, зокрема, матеріальний стан позивача, розмір прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років, який на час розгляду справи становить 1286,00 грн., на підставі чого суд приходить до висновку про можливість відповідача сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця до повноліття дитини, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, що буде справедливим та співміррним до розміру утримання на іншу дитину та до розміру залишку доходу на утримання відповідача.

За правилами ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто у даній справі з 10 червня 2015 року.

Розв'язуючи решту заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу, проте таке право дитини припиняється у разі припинення навчання.

Разом з тим, дитина сторін ОСОБА_7 наразі є малолітньою і наразі ще не досягла повноліття, а тим більш не вступила на стаціонарне навчання до вищого навчального закладу або іншого навчального закладу, а відтак, обставини, що підлягають встановленню судом при розв'язання спору про призначення аліментів на повнолітню дитину не настали, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог в частині ухвалення рішення про стягнення аліментів на період навчання дитини до 23 років відсутні, оскільки відповідно до ст. 1 ЦПК України суд здійснює захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, а не тих які настануть або не стануть в майбутньому.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Згідно зі ст.ст. 81,88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 214, 215, 218, 367, 81, 88, 222 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) , на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) , на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 10 червня 2015 року та до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах місячних платежів.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

З повним текстом рішення особи, які беруть участь у справі можуть ознайомитись 07.08.2015.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Суддя О.В.Колесніченко