Рішення

від 21.05.2015 по справі 203/6906/14-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/6906/14-ц

Провадження № 2/0203/191/2015

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2015 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Цекместрук Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Енерго Ресурс», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків в примусовому порядку відповідно до договору про фінансовий лізинг, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року ТОВ «Порше Лізинг Україна», пред'явило через суд зазначений позов до ТОВ «ОСОБА_1 Енерго Ресурс», ОСОБА_2 посилаючись на те, що 26 жовтня 2010 року між ТОВ «Порге Лізинг Україна» та ТОВ «ОСОБА_1 Енерго Ресурс» був укладений договір про фінансовий лізинг №00002402 за яким позивачем передано ТОВ «ОСОБА_1 Енерго Ресурс» об'єкт лізингу - транспортний засіб типу Volkswagen Caddy Kombi, 2009 року випуску, днз АА8832КЕ, яке зобов'язалося прийняти об'єкт лізингу та здійснювати у визначені договором строки платежі загальною сумою 18302,25 ларів США без урахування авансового платежу в сумі 6100,75 доларів США, виконання зобов?язань за яким забезпечено порукою ОСОБА_2, проте лізингоодержувачем в порушення умов договору сплата коштів систематично у визначені строки не здійснювалась в результаті чого виникла заборгованість, тому позивач просив суд стягнути на свою користь солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість та штрафні санкції за договором фінансового лізингу №00002402 від 26 жовтня 2010 року в сумі 139943,93 грн., з яких основана заборгованість в сумі 17838,28 грн., збитки в розмірі 111922,32 грн., штраф в розмірі 2636,14 грн., пеня в розмірі 3710,41 грн., 3% річних в розмірі 1113,12 грн., а також покласти на відповідачів в солідарному порядку судові витрати.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, у поданій заяві клопотав про розгляд справи у його відсутності, наполягаючи на задоволенні вимог з наведених у позовній заяві підстав, не заперечуючи проти заочного розгляду справи.

Відповідачі ТОВ «ОСОБА_1 Ресурс», ОСОБА_2 заперечень проти позову не надали, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, причин не повідомили, свого представника до суду не направили, на підставі чого з урахуванням письмової згоди позивача відповідно до ст. 224 ЦПК України справа підлягає розглядові судом з ухваленням цього рішення заочно.

На підставі неявки осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, і журнал судового засідання не ведеться.

Суд, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Однією з основних засад цивільного законодавства є свобода договору, а сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами та відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, вибрати на власний розсуд контрагента, про що говорить ст.ст. 3, 6, 627 ЦК України.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Судом встановлено, що 26 жовтня 2010 року між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ТОВ «ОСОБА_1 Енерго Ресурс» укладено договір про фінансовий лізинг за № 00002402 (а.с.13), за умовами якого ТОВ «Порше Лізинг Україна» передав ТОВ «ОСОБА_1 Енерго Ресурс» у користування транспортний засіб типу Volkswagen Caddy Kombi, 2009 року випуску, днз АА8832КЕ, вартістю об'єкту лізингу еквівалентну 24403,00 долари США, з авансовим платежем еквівалентним 6100,75 доларів США, щомісячним лізинговим платежем еквівалентним 529,20 доларів США, адміністративним платежем еквівалентним 366,05 доларів США, загальним обсягом фінансування еквівалентним 18302,25 доларів США, строком лізингу на 60 місяців.

Цим договором про фінансовий лізинг передбачено, що Лизингоодержувач придбає об'єкт лізингу після завершення погодженого строку лізингу за купівельною ціною Лізингодавцем.

Додатком до договору про фінансовий лізинг № 00002402 від 26 жовтня 2010 року, який є невід'ємною частиною договору, передбачені загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу (надалі - Умови лізингу) (а.с.14-25), відповідно до п. 6.1 якого, для експлуатації об'єкту лізингу Лізингоодержувач щомісяця здійснюватиме на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» лізингові платежі відповідно до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів, що включають: відсотки (проценти) за користування обсягом фінансування; частку від обсягу фінансування (сума яка включає частину вартості об'єкта лізингу); комісії; покриття витрат, пов'язаних з оплатою послуг та відшкодуваннями, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених цим Контрактом та інші витрати передбачені, або прямо пов'язані з Контрактом.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 6.4 Умов лізингу передбачено, що в Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів відображаються лізингові платежі з урахуванням відсотків (процентів/процентної ставки) за використання обсягу фінансування, розмір яких узгоджений сторонами.

Пунктами 6.5, 6.10 Умов лізингу передбачено, що лізингові платежі перераховуються Лізингоодержувачем на рахунок зазначений Порше Лізинг Україна у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів не пізніше дати, вказаної у Графіку.

26 жовтня 2010 року ТОВ «Порше Лізинг Україна», Лізингоодержувач - ТОВ «ОСОБА_1 Енерго Ресурс» та поручитель ОСОБА_2 підписали Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів, яким узгоджено дату сплати та суму сплати (а.с.26-31).

26 жовтня 2010 року сторонами договору складено акт прийому-передачі, відповідно до якого ТОВ «ОСОБА_1 Енерго Ресурс» отримало в користування транспортний засіб типу Volkswagen Caddy Kombi, 2009 року випуску, номер кузова WV2ZZZ2KZAХ052069, днз АА8832КЕ, який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ААС796896, виданий ВРЕР-11 УДАІ в м. Києві належить ТОВ «Порше Лізинг Україна» (а.с.32, 33).

Позивачем 01 лютого 2012 року, 02 березня 2012 року, 03 квітня 2012 року. 03 травня 2012 року, 05 червня 2012 року на адресу відповідача ТОВ «ОСОБА_1 Енерго Ресурс» надіслані рахунок-фактури, згідно якої товариству виставлено рахунки, в яких зазначалася сума частини вартості об'єкта лізингу, а також проценти та комісія, які відповідач не сплатив (а.с.63-67).

У зв'язку з тим, що відповідач ТОВ «ОСОБА_1 Ресурс» не виконував своїх зобов'язань за договором про фінансовий лізинг, позивачем на адресу товариства надіслані нагадування, а саме: перше нагадування від 02 грудня 2011 року про несплату чергових платежів з вимогою сплатити штраф у сумі 119,85 грн., друге нагадування від 16 грудня 2011 року - штраф у сумі 159,80 грн., друге нагадування від 01 січня 2012 року - штраф в сумі 159,80 грн., третє нагадування від 17 січня 2012 року - штраф в сумі 199,74 грн., третє нагадування від 01 лютого 2012 року - штраф в сумі 199,74 грн., третє нагадування від 17 лютого 2012 року - штраф в сумі 199,74 грн., третє нагадування від 02 березня 2012 року - штраф в сумі 199,74 грн., третє нагадування від 02 березня 2012 року - штраф в сумі 199,74 грн., третє нагадування від 16 березня 2012 року - штраф в сумі 199,74 грн., третє нагадування від 20 березня 2012 року - штраф в сумі 199,74 грн., третє нагадування від 04 квітня 2012 року - штраф в сумі 199,74 грн., третє нагадування від 18 квітня 2012 року - штраф в сумі 199,74 грн., третє нагадування від 04 травня 2012 року - штраф в сумі 199,74 грн., третє нагадування від 16 травня 2012 року - штраф в сумі 199,74 грн., третє нагадування від 07 червня 2012 року - штраф в сумі 199,74 грн. (а.с.34-59).

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Частиною 3 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Відповідно до п. 12.6.1 Умов лізингу ТОВ «Порше Лізинг Україна» має право в односторонньому порядку розірвати цей Контракт у разі, якщо Лізінгоодержувач не сплатив 1 (один) наступний лізинговий платіж у повному обсязі, або частково, і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 календарних днів.

У випадках передбачених пунктами 12.6 та 12.12 Контракт вважається розірваним на 10-й робочий день з дня надіслання письмового повідомлення (п. 12.13 Умов лізингу).

07 червня 2012 року позивачем на адресу відповідачів направлено вимогу про сплату заборгованості за договором та повернення об'єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору, згідно якої відповідачам запропоновано протягом трьох днів з дня отримання вимоги погасити заборгованість за договором, а також, ТОВ «Порше Лізинг Україна» повідомив відповідачів про те, що відмовляється від договору про фінансовий лізинг № 00002402 та вимагає від ТОВ «ОСОБА_1 Енерго Ресурс» повернути автомобіль Volkswagen Caddy Kombi, 2009 року випуску, днз АА8832КЕ (а.с.60-61).

Таким чином, договір про фінансовий лізинг № 00002402 розірвано в односторонньому порядку 21 червня 2012 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно розрахунку, поданого позивачем та не спростованого відповідачами, за період з 16 лютого 2012 року по 15 червня 2012 року, заборгованість по договору про фінансовий лізинг складає 17838,28 грн., яка підлягає стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача.

Відповідно до п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2.1 Умов лізингу, передбачено, що Лізингоодержувач зобов'язаний негайно повідомити Порше Лізинг Україна про будь-яку передбачену затримку сплати платежів, або прострочення що вже відбулося. У випадку прострочення сплати платежу до Лізингоодержувача застосовуються такі санкції: пеня у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу.

Згідно поданого позивачем розрахунку, правильність якого відповідачами не спростована, загальний розмір пені по договору про фінансовий лізинг, враховуючи кожний з лізингових платежів, починаючи з платежу за лютий 2012 року та до платежу за квітень 2012 року станом на 25 травня 2014 року, становить 3710,41 грн., що підлягають стягненню з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача.

Пунктом 8.2.2 Умов лізингу передбачено, що штрафні санкції за вимоги щодо сплати, що становлять гривневий еквівалент суми у 15 доларів США за першу платіжну вимогу, 20 доларів США за другу платіжну вимогу та 25 доларів США за третю платіжну вимогу. Компенсація будь-яких витрат, понесених позивачем, зокрема витрати на юридичні послуги, судові та позасудові процедури з метою стягнення сум, не сплачених відповідачем-1 у відповідності до договору.

Таким чином, штрафні санкції за вимоги щодо сплати за першу платіжну вимогу від 02 грудня 2011 року складають 119,85 грн., за другу платіжну вимогу від 16 грудня 2012 року - 159,80 грн., за третю платіжну вимогу від 17 січня 2012 року - 199,74 грн., а всього 479,39 грн., які підлягають стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача.

При цьому, суд відзначає, що 10 платіжних вимог, направлених в період з 01 лютого 2012 року по 07 червня 2012 року не можуть бути третіми нагадуваннями, оскільки трете нагадування можливо тільки один раз.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, за період з 15 лютого 2012 року по 08 січня 2014 року, 3% по договору про фінансовий лізинг складає 1113,12 грн., які також підлягають стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

На підставі ч.2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно договору про фінансовий лізинг № 00002402 від 26 жовтня 2010 року поручителем є ОСОБА_2, який несе солідарну відповідальність за виконання зобов'язань Лізингоодержувача на підставі цього договору, з яким поручитель ознайомився та зрозумів зміст договору про фінансовий лізинг та його невід'ємними частинами, про що свідчить підпис ОСОБА_2 на кожній сторінці договору та додатків.

Відповідно до розділу 2 Умов лізингу зобов'язання поручителя включають, окрім іншого лізингові платежі, інші платежі: штрафні санкції та відшкодування збитків, що підлягають сплаті Лізингоодержувачем у відповідності до положень цього Контракту. Поручитель у повному обсязі відшкодовує всі платежі, що підлягають сплаті у відповідності до Контракту протягом 10 робочих днів з моменту отримання відповідного письмового повідомлення.

Виходячи з положень п. 1 та п. 2 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

З огляду на вищевикладене слід стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість по сплаті лізингових платежів за період з 16 лютого 2012 року по 15 червня 2012 року у розмірі 17838,28 грн.., штраф у розмірі 479,39 грн., пеню у розмірі 3710,41 грн., 3 % річних у розмірі 1113,12 грн., а всього 23141,12 грн.

Між тим, за вимогами ст.ст. 10, 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених сторонами обставин.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Доказами, відповідно до ст. 57 ЦПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази мають бути належними (ст. 58 ЦПК України) та допустимими (ст. 59 ЦПК України).

Крім того, відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на викладене позовні вимоги про стягнення упущеної вигоди у розмірі 111922,32 грн., то дані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів, які безспірно і достовірно підтверджують існування реальної можливості отримання грошових сум або іншого майна, в тому випадку, якби зобов'язання було виконане належним чином.

Крім того, відповідно до п. 12.9 Договору у випадку припинення лізингу, Відповідач зобов'язаний оплатити різницю між ринковою вартістю об'єкту лізингу та лізинговими платежами, що залишилися несплаченими відповідно до Плану відшкодування.

Між тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження дійсної ринкової вартості об'єкту лізингу. При цьому, дохід, який отримав позивач у сумі 92391,42 грн. не є ринковою вартістю об'єкту лізингу відповідно до вимог п. 12.9 Умов лізингу.

Також, згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Частиною 2 ст. 22 ЦК України передбачено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до п. 3.4 Договору після завершення строку лізингу за контрактом Лізиногоодержувач придбаває об'єкт лізингу у позивача за купівельною ціною, що буде визначена позивачем з урахуванням виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати лізингових платежів та інших платежів, які підлягають здійсненню за цим контрактом. За умови повної плати відповідачем всіх платежів за контрактом, а також виходячи з припущення, що відповідне законодавство України, що регулює відносини сторін за контрактом, не зазнає змін, після остаточного погашення відповідачем належних до сплати платежів за контрактом, купівельна ціна об'єкта лізингу бути вважатися належним чином сплаченою відповідачем.

Як встановлено судом на підставі постанови старшого державного виконавця Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ ОСОБА_3 про закінчення виконавчого провадження від 27 березня 2013 року з виконання виконавчого напису приватного нотаріусу київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 13 вересня 2012 року об'єкт лізингу вартістю 110760,13 грн. було повернуто у володіння позивача (а.с.94-95), що свідчить про можливість покриття збитків позивача за рахунок об'єкту лізингу з урахуванням вимог п. 3.4 Договору та відсутністю розрахунку позивача на повернення об'єкту лізингу за умови повного погашення відповідачем належних до сплати платежів за контрактом.

Більш того, в подальшому спірний об'єкт лізингу було продано за договором купівлі-продажу/поставки автомобіля бувшого у використанні автомобіля від 27 березня 2013 року за ціною в розмірі 112359,60 грн. (а.с.106-108).

Що стосується позовних вимог щодо збитків пов'язаних зі зверненням за правовою допомогу про примусове виконання договору про фінансовий лізинг, то дані вимоги також не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно пункту 12.9 Умов лізингу, у разі дострокового припинення договору Лізингоотримувач зобов'язувався повернути об'єкт лізингу за власний рахунок у відмінному робочому і технічному стані до головного офісу ТОВ «Порше Лізинг Україна» впродовж 10 робочих днів з дати одержання вимог про таке повернення.

Так, 13 вересня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №2374, про повернення ТОВ «ОСОБА_1 Енерго Ресурс» на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» об'єкт лізингу, а саме: транспортний засіб типу Volkswagen Caddy Kombi, 2009 року випуску, номер кузова WV2ZZZ2KZAХ052069, днз АА8832КЕ, колір - сірий, вартістю 110760,13 грн. (а.с.93).

Відповідно до постанови старшого державного виконавця Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 27 березня 2013 року про закінчення виконавчого провадження ВП №34935213 виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського МНО ОСОБА_4 13 вересня 2012 року за №2374 виконано в повному обсязі та об'єкт лізингу переданий представнику позивача.

При цьому, суд приймає до уваги висновки Верховного Суду України у постанові від 18 грудня 2012 року у справі № 3-68гс12, постанови Верховного Суду України від 29 січня 2013 року у справі N 3-70гс12, стосовно того, що при розгляді судами справ щодо стягнення неустойки за прострочення повернення об'єкта лізингу слід враховувати особливості наслідків припинення договору фінансового лізингу, що встановлені пунктами 5, 6 ст. 10 Закону України від 16 грудня 1997 року № 723/97-ВР "Про фінансовий лізинг". До зазначеного договору не застосовуються положення ст. 785 ЦК України, яка передбачає стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення у разі неповернення наймодавцеві предмета найму.

Також, під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження й посилання позивача на отримання збитків у зв'язку зі зверненням до спеціалізованих організацій ТОВ «Орум» та ТОВ «Юридична компанія «Тріплі Сі» з метою відновлення свого порушеного права з огляду на наступне.

Так, 01 лютого 2011 року між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ТОВ «Орум» укладений договір про надання колекторських послуг №29/28-011, предметом якого є надання колекторських послуг - забезпечення повернення об?єктів лізингу замовнику (ТОВ «Порше Лізинг Україна»), забезпечення виконання лізингоодержувачем грошових зобов?язань перед замовником відповідно до договору лізингу, вжиття заходів, спрямованих на представництво інтересів замовника у виконавчому провадженні, з метою вилучення майна, переданого лізингоодержувачу за договором лізингу (а.с..68-73).

Згідно актів приймання передачі робіт №13-1012 від 10 жовтня 2012 року, №05-0712 від 05 липня 2012 року (а.с.75, 84), складених між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ТОВ «Орум», останньому оплачено 800,00 грн. та 1242,05 грн. за юридично-консультаційні послуги з повернення заборгованості по справі ТОВ «ОСОБА_1 Енерго Ресурс» згідно договору №29/28-011 від 01 лютого 2011 року, проте акти не містять переліку виконаних робіт та послуг з повернення заборгованості, вартості кожної роботи/послуги, а також за яким саме договором з ТОВ «ОСОБА_1 Енерго Ресурс» проводились такі роботи, зважаючи також на те, що протягом цього часу відповідно до умов договору лізингу позивач самостійно направляв нагадування та вимоги щодо сплати заборгованості.

Крім того, відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №06-0113 від 17 січня 2013 року (а.с.78, 79), складеного між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ТОВ «Орум» останньому оплачено 20000,00 грн. за надання юридично-консультаційних послуг з повернення об?єкта лізингу по справі ТОВ «ОСОБА_1 Енерго Ресурс», разом з тим, не зазначено за яким саме договором лізингу проводилася робота, склад та перелік виконаних робіт, вартість кожної з робіт/послуг, розрахунок такої вартості, при цьому, суд зважає на те, що станом на 17 січня 2013 року вже був вчинений виконавчий напис від 13 вересня 2012 року за зверненням ТОВ «Порше Лізинг Україна», відкрито виконавче провадження також за заявою позивача, а не представників ТОВ «Орум».

Що стосується акту № 10-0912 від 07 вересня 2012 року здачі приймання робіт за договором № 29/28-011 від 01 лютого 2011 року (а.с.81, 82), то договір не містить такого обов'язку виконавця, як надання юридично-консультаційних послуг з вчинення нотаріального напису. Натомість, згідно п.п. 6.3.1 договору замовник здійснює передоплату виконавця для оформлення виконавчого напису у розмірі еквіваленту 500 доларів США без ПДВ, проте не є юридично-консультаційними послугами з вартістю визначеною в акті - 4000,00 грн.

Також, позивачем не надано суду доказів на підтвердження, витрат понесених у зв'язку з вчиненням виконавчого напису.

Крім того, суд звертає увагу, що при вирішенні спору між позивачем та відповідачем була застосована процедура повернення майна шляхом вчинення виконавчого напису та примусового його виконання в порядку Закону України «Про виконавче провадження» саме за зверненням позивача, без використання допомоги будь-яких третіх осіб, про що свідчать надані позивачем копії договорів.

Стосовно оплати 1600,00 грн. позивачем ТОВ «Тріпл Сі» згідно акту наданих послуг №277 від 26 травня 2014 року за договором про надання юридично-консультаційних послуг від 21 червня 2012 року (а.с.86, 92), суд відзначає, що відповідно до п.6.1.5, 3.5.4 про виконання робіт/послуг за якими вказано в акті, ТОВ «Тріплі Сі» представляє інтереси замовника в судовому провадженні зі стягнення заборгованості/повернення об?єкта лізингу за попереднім письмовим запитом, разом з тим, як встановлено судом позовна заява у даній цивільній справі подана представником ТОВ «Порше Лізинг Україна», а не представником ТОВ «Тріплі Сі», об?єкт лізингу на час розгляду справи повернутий позивачу та навіть вже проданим ним іншій особі, а вказаний акт не містить переліку тих послуг, які надані товариством як це передбачено п.3.1 договору від 21 червня 2012 року, зокрема, відповідно до п.3.5.4 в судовому провадженні і якому саме, тому вимоги про стягнення вказаних витрат задоволенню не підлягають.

Що стосується вимог позивача про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, то вони також не підлягають задоволенню по наступним підставам.

Частиною 2 ст. 806 ЦК України передбачено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.2 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Частиною 1 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Частиною третьою статті 692 ЦК України встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Ця норма є спеціальною і поширює свою дію лише на правовідносини, пов'язані з купівлею-продажем товару, або на правовідносини, до яких згідно із чинним законодавством застосовуються положення про купівлю-продаж.

Частиною третьою статті 692 ЦК України фактично конкретизовано передбачений статтею 536 цього Кодексу обов'язок боржника сплачувати встановлений договором або законом розмір процентів за користування чужими грошовими коштами та передбачене статтею 625 ЦК України право продавця вимагати від покупця сплати 3 % річних за весь час прострочення, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У розумінні зазначених норм проценти є не відповідальністю, а платою за весь час користування грошовими коштами, що не були своєчасно сплачені боржником. При цьому договором може бути встановлено лише інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення.

Разом із цим згідно з положеннями статті 549 ЦК України грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредитору у разі порушення зобов'язання, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, є пеня.

Отже, проценти за користування чужими грошовими коштами, які хоче отримати позивач, за своєю правовою природою, підпадають під визначення пені (частина третя статті 549 ЦК України), яка вже нарахована відповідно до пункту 8.2.1 договору в розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожний день затримки до моменту повної виплати платежу, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, за змістом якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Аналогічна позиція знайшла своє відображення в Постановах Верховного Суду України від 01 липня 2014 року, які є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» задовольнити частково.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (код ЄДРПОУ 35571472, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-Т, п/р 26004011991000, філія «КІБ» ПАТ «Креді ОСОБА_5», м .Київ, МФО 300379) солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Енерго Ресурс» (ЄДРПОУ 36296246, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 68, 49000) та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), заборгованість по сплаті лізингових платежів за договором про фінансовий лізинг №00002402 від 26 жовтня 2010 року за період з 16 лютого 2012 року по 15 червня 2012 року в розмірі 17838,28 грн., штраф у розмірі 479,39 грн., пеню у розмірі 3710,41 грн., 3 % річних у розмірі 1113,12 грн., а всього 23141,20 грн. (двадцять три тисячі сто сорок одну гривню 20 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (код ЄДРПОУ 35571472, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-Т, п/р 26004011991000, філія «КІБ» ПАТ «Креді ОСОБА_5», м .Київ, МФО 300379) з товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Енерго Ресурс» (ЄДРПОУ 36296246, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 68, 49000) та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), судовий збір в сумі 115,71 грн . (сто п?ятнадцять гривень 71 коп.) з кожного.

Відповідач має право подати до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а така само відповідачем з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя О.В. Колесніченко