Рішення

від 05.08.2014 по справі 616/179/14-ц

ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/616/68/14

справа № 616/179/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31 липня 2014 року Великобурлуцький районний суд Харківської області в складі головуючого - судді Нестайка Ю.В.

з участю: секретаря судового засідання - Бабак К.А.

позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (до суду не з'явилися),

представника позивачів - ОСОБА_6

відповідача - приватного сільськогосподарського підприємства «Імені Шевченка», представник ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ПСП «Імені Шевченка» про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовами, які при відкритті провадження у справах об'єднані в одне провадження, до приватного сільськогосподарського підприємства «Імені Шевченка» про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок від 1 листопада 2007 року:

- площею 6,4561 га, кадастровий номер 6321481000:02:000:0365, укладеного між ОСОБА_1 і ПСП «Імені Шевченка» строком на 10 років;

- площею 5,5618 га , кадастровий номер 6321481000:01:000:0149, укладеного між ОСОБА_2 і ПСП «Імені Шевченка» строком на 10 років;

- площею 6,8658 га, кадастровий номер 6321481000:01:000:0208, укладеного між ОСОБА_3 і ПСП «Імені Шевченка» строком на 10 років;

- площею 5,5613 га, кадастровий номер 6321481000:02:000:0084, укладеного між ОСОБА_4 і ПСП «Імені Шевченка» строком на 10 років;

- площею 6,2156 га, кадастровий номер 6321481000:02:000:0193, укладеного між ОСОБА_5 і ПСП «Імені Шевченка» строком на 10 років.

Позивачі посилаються на те, що вони лише 3 березня 2014 року дізналися з листа відділу Держземагенства у Великобурлуцькому районі Харківської області за № 01-17/289 про те, що вони надали свої земельні ділянки в оренду ПСП «Імені Шевченка» терміном на 10 років і що реєстрація цих договорів оренди земельних ділянок (далі - Договори) відбулася: ОСОБА_1 - 09.12.2011 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - 19.02.2009 року, ОСОБА_3 - 30.03.2009 року, ОСОБА_5 - 16.03.2009 року, про що у Державному реєстрі земель вчинені реєстраційні записи за номерами, відповідно - 632148104000561; 040968900084; 040968900044; 040968900206; 040968900153. А згідно з п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 року № 2073 для державної реєстрації договорів оренди юридична або фізична особа (заявник) подає особисто або надсилає поштою до відповідного державного органу земельних ресурсів: заяву про державну реєстрацію договору оренди; договір оренди (у трьох примірниках), план (схему) земельної ділянки, яка надається в оренду (у трьох примірниках), копію державного акта на право власності на землю, що перебуває у власності фізичних або юридичних осіб. Позивачі також зазначили, що надані на реєстрацію Договори не містять істотних умов, відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», а саме: відповідальність за несплату орендної плати, і те, що позивачі та ПСП «Імені Шевченка» не досягли згоди по деяким положенням, підтверджується відсутністю підписів сторін на окремих їх аркушах. В Договорах не зазначена ціна та точне найменування продукції, якою передбачена виплата орендної плати. А також Договори не прошиті, не пронумеровані, кожен з Договорів не скріплений в єдиний документ підписами та печатками сторін, що суперечить вимогам ст.ст. 207, 638 ЦК України. Крім цього, орендна плата виплачується без урахування індексу інфляції, грошова оцінка орендної плати не приведена у відповідність до вимог п. 1 Указу Президента України від 02.02.2002 року № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» із змінами, внесеними Указом Президента України від 19.08.2008 року «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв). Згідно з вищезазначеним Указом та п. 43 Договорів орендар повинен був переглянути розмір орендної плати за згодою позивачів у бік її збільшення. Тобто підставою недійсності договорів оренди земельних ділянок позивачі вважають недотримання в момент вчинення правочину вимог законодавства.

Позивачі особисто до суду не з'явилися, не повідомивши про причини неявки.

Представник позивачів ОСОБА_6 позовні вимоги підтримав, пояснивши, що в укладених Договорах не відображено дійсне волевиявлення позивачів, вони не містять істотних умов відповідно до затвердженої Типової форми договору, зокрема не визначена відповідальність за невиконання договору, не зазначено необхідність індексації орендної плати, не чітко визначено продукцію, яка може бути орендною платою. Також представник позивачів пояснив, що позивачі не підписували перші три сторінки договорів, а підписували лише останню, четверту, їм не було надано копій договорів. ОСОБА_6 визнав ту обставину, що позивачі щорічно з 2007 року отримували обумовлену Договорами плату. При цьому представник зазначив, що позивачі вважали цю плату компенсацією за неможливість користуватися своїми земельними ділянками, а не орендною платою за землю.

В письмових заперечення проти позову, наданих відповідачем до суду, зазначається, що позовні вимоги позивачів не обґрунтовані, суперечать закону і викладені у позовних заявах обставини не підтверджуються доказами. При цьому директор ПСП «Імені Шевченка» ОСОБА_9 в запереченнях зазначає, що візування кожної сторінки договору не передбачено законом, а розміщення підписів сторін на останньому аркуші договору не суперечить чинному законодавству і не є підставою для визнання його недійсним, оскільки договір оренди землі укладений між сторонами шляхом використання форми Типового договору оренди землі, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року за № 220. Умови договору сторонами виконувалися та виконуються і до цього часу, орендна оплата приймається позивачами без зауважень, сторонами у належній формі досягнуто згоди по усім істотним умовам договору. Пунктом 41 договорів встановлена однакова відповідальність для обох сторін і його дія поширюється на всі випадки невиконання або неналежного виконання договору. Відповідач вказує, що Указ Президента України від 2 лютого 2002 року за № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», на який посилаються позивачі, на момент підписання договорів оренди земельних ділянок діяв у редакції із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 13.09.2002 року № 830/2002, відповідно до якого запроваджувалась плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 1,5 % визначеної згідно з законодавством вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово - економічного стану орендаря. В цьому Указі відсутні посилання на обов'язковість включення до текстів договорів оренди землі положень про індексацію орендної плати, а врегулювання питання поступового збільшення орендної плати віднесено до компетенції сторін, тобто за наявності їх спільної згоди, та поставлено у залежність від результатів господарської діяльності та фінансово - економічного стану орендаря. З п. 11 договорів оренди земельних ділянок випливає, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції. Крім того, постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 року № 783 втратила чинність. Розмір орендної плати, яку фактично отримали позивачі на час подання до суду позовів (з урахуванням авансів), не дозволяє їм стверджувати, що виплати по договорам оренди землі є заниженими, не відповідають законодавству та є невигідними, оскільки на даний час розмір орендної плати, яку отримували позивачі, значно перевищує період перебування землі у оренді та період, за який відповідач повинен був здійснювати орендну плату, що сплачувалася з моменту підписання договорів - 01.11.2007 року, а не з моменту їх державної реєстрації. Зі змісту договорів оренди землі вбачається, що сторони визначили розмір та форму орендної плати, вирахували грошову суму, яка дорівнює 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, та передбачили натуральний еквівалент оплати, визначивши точний перелік продукції та її кількість, яка дорівнює грошовій сумі орендної плати. І за весь час дії договорів від позивачів жодного разу не надходило ніяких вимог, пропозицій або претензій (а.с. 154-157).

Разом із запереченнями до суду надана заява про застосування позовної давності, в якій вказується, що позивачам станом на 01.11.2007 року був відомий зміст договорів оренди земельних ділянок, оскільки вони їх підписали, і тому сплив строку позовної давності є підставою для відмови у позовах (а.с. 158).

Представник відповідача ОСОБА_7 у судовому засіданні також заявив про невизнання позовів і пояснив, що договори оренди були складені у трьох примірниках, кожна із сторін отримала по одному примірнику, що засвідчено підписами сторін Договорів, усі позивачі розуміли, що уклали саме договори оренди земельних ділянок, у 2007 році уповноважили довіреностями представника здійснити необхідні дії по реєстрації договорів оренди. Умови укладених Договорів не суперечать Закону, містять усі істотні умови, які до цього часу орендодавцями не оспорювалися, вони без заперечень приймали виконання за Договорами - орендну плату.

На підставі досліджених доказів судом встановлені обставини справи і визначено відповідно до них правовідносини.

Державний акт на право приватної власності виданий: - ОСОБА_1 серії ХР № 125750, на земельну ділянку площею 6,4561 га, кадастровий номер 6321481000:02:000:0365; - ОСОБА_2 серії ХР № 145087, на земельну ділянку площею 5,5618 га, кадастровий номер 6321481000:01:000:0149, вартістю 57913,37 грн.; - ОСОБА_3 серії ХР № 145147, на земельну ділянку площею 6,8658 га, кадастровий номер 6321481000:01:000:0208, вартістю 57910,65 грн.; - ОСОБА_4 серії ХР № 145200, на земельну ділянку площею 5,5613 га, кадастровий номер 6321481000:02:000:0084; - ОСОБА_5 серії ХР № 125551, на земельну ділянку площею 6,2156 га, кадастровий номер 6321481000:02:000:0193. Земельні ділянки призначені для товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області (а.с. 32-33, 43, 56, 68, 79).

Договори оренди землі укладені 1 листопада 2007 року на 10 років між ПСП «Імені Шевченка» і ОСОБА_1В, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с. 37-38, 46-48, 59-61, 71-73, 82-84).

Укладені договори за формою і змістом відповідають вимогам Типової форми договору оренди землі, затвердженої ПКМ України від 03.03.2004 р. № 220. Договори підписані позивачами та директором ПСП «Імені Шевченка», у п.43 Договорів зазначено, що вони укладені у трьох примірниках, один з яких отримав орендодавець. Договори містять погоджені сторонами істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

У день укладення Договорів позивачами були також підписані акти визначення меж земельних ділянок та акти приймання-передачі земельних ділянок (а.с. 36, 46,64,70,71,82).

В МПП «Великобурлуцький земельний кадастр» за замовленням ПСП «Імені Шевченка» було заведено реєстраційні справи до договорів оренди земельних ділянок, які передаються ПСП «Ім. Шевченка» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 31, 41, 54, 67, 77).

01.11.2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_8 звернулися до Великобурлуцького районного відділення Харківської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» при Держкомземі України з заявами з проханням зареєструвати договори оренди їх земельних ділянок, укладених між ними та ПСП «Імені Шевченка» (а.с. 50).

З такими ж заявами щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, укладених між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ПСП «Ім. Шевченка», звертався 12.01.2009 року директор ПСП «Імені Шевченка» ОСОБА_9 (а.с. 63).

Згідно з висновками № 164 від 30.03.2009 року, № 2008 від 23.05.2008 року, № 2176 від 23.05.2008 року, № 2170 від 05.2008 року, № 2000 від 23.05.2008 року Відділу Держкомзему у Великобурлуцькому районі Харківської області з надання земельних ділянок в оренду та по складу, повноті реєстраційних справ, відповідно - ОСОБА_1В, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 щодо передачі в оренду ПСП «Імені Шевченка» земельних ділянок сформовані в повному обсязі, згідно з рішенням науково - технічної ради від 9 червня 2004 року і можуть бути передані на державну реєстрацію до районного відділу Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах (а.с. 49, 73).

Договори були зареєстровані: ОСОБА_1 - 09.12.2011 р. за № 632148104000561; ОСОБА_2 - 19.02.2009 р. за №040968900084; ОСОБА_3 - 30.03.2009 р. за № 04096800206; ОСОБА_4 - 19.02.2009 о. за № 04096800044; ОСОБА_5 - 16.03.2009 р. за № 04096800153.

Згідно з ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

У правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 25 грудня 2013 року (справа № 6-94 цс 13), яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України, зазначено, що оскільки відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України та статті 3 Цивільного процесуального кодексу України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, суд повинен встановити, чи дійсно порушуються права орендодавців у зв'язку з відсутністю в договорах оренди умов, передбачених статтею 15 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі», визначити істотність цих умов, а також з'ясувати у чому саме полягає порушення їхніх законних прав.

На підставі досліджених доказів у справі, що розглядається, судом встановлено, що позивачі, здійснивши власне волевиявлення, передали в оренду ПСП «Імені Шевченка» належні їм земельні ділянки на узгоджених умовах, які не суперечать законодавству України, у повному обсязі отримували з 2007 року орендну плату за землю.

При розгляді справи не встановлено підстав для визнання Договорів недійсними, передбачених ст. 215 ЦК України.

Таким чином судом не встановлено фактів порушення прав позивачів, які б могли бути підставою для визнання недійсними Договорів, у зв'язку з чим у задоволенні позовів належить відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 1 статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про укладення договорів оренди знали 1 листопада 2007 року, так як власноруч підписали договори, акти визначення меж земельних ділянок в натурі, акти прийняття-передачі земельних ділянок і з вказаного часу щорічно отримували орендну плату за землю.

Таким чином перебіг позовної давності щодо вимоги про визнання недійсними договорів оренди землі слід відраховувати з 01.11.2007 року.

ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися з позовами до суду 21.03.2014 року, тобто через три роки, 4 місяці і 20 днів після спливу строку позовної давності.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, також є підставою для відмови у позові.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у позові до Приватного сільськогосподарського підприємства «Імені Шевченка» про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області шляхом подання апеляційної скарги через Великобурлуцький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 5 серпня 2014 року.

Суддя Ю.В. Нестайко