Справа № 513/1045/15-ц
Провадження № 2/513/548/15
Саратський районний суд Одеської області
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2015 року Саратський районний суд Одеської області у складі:
судді Смірнової І.О.
при секретарі Коноваленко Т.М.
у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Сарата,
розглянувши цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Кулевчанської сільської ради Саратського району, Одеської області
про
встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності,
В С Т А Н О В И В:
19.08.2015 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою, вказуючи, що 24 серпня 2012 року помер її чоловік ОСОБА_2.
На день смерті померлому, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 15 липня 2011 року приватним нотаріусом Саратського районного нотаріального округу в Одеській області і зареєстрованого в реєстрі за № 1733, належала земельна ділянка, площею 5,02 га, яка розташована на території Кулевчанської сільської ради Саратського району, Одеської області, масив № 60, ділянка № 29, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала його матері ОСОБА_3, на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії IV-ОД № 010132, виданого 10 лютого 2004 року Саратською районною державною адміністрацією в Одеській області, та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010453300534.
25 квітня 2013 року позивачка отримала від приватного нотаріуса Білгород - Дністровського міського нотаріального округу в Одеській області свідоцтво про право на спадщину за законом, серії ВТЕ № 233760, та зареєстрованого в реєстрі за № 564, згідно якого отримала у спадщину 1/4 частину квартири по вулиці Плавнева, 64 у м. Білгород - Дністровський Одеської області, яка за життя належала її чоловіку.
28 липня 2015 року позивачка отримала від приватного нотаріуса Білгород - Дністровського нотаріального округу в Одеській області постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у видачі свідоцтва право на спадщину за законом на земельну ділянку, оскільки за життя чоловік не зареєстрував за собою право власності на земельну ділянку, отриману ним у спадщину після смерті його матері.
Після смерті чоловіка позивачка своєчасно звернулася до нотаріуса із заявою про вступ до спадщини, отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на частку його майна, взяла на зберігання свідоцтво про смерть чоловіка, державний акт на право власності на земельну ділянку, свідоцтво про право на спадщину за законом та інші документи, які належали чоловіку.
На підставі вищевикладеного, позивачка просила суд встановити факт прийняття нею спадщини померлого 24 серпня 2012 року чоловіка ОСОБА_2, згідно закону та визнати за нею право власності на земельну ділянку, площею 5,02 га, яка розташована на території Кулевчанської сільської ради Саратського району, Одеської області, масив № 60, ділянка № 29, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій ОСОБА_3, на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії IV-ОД № 010132, виданого 10 лютого 2004 року Саратською районною державною адміністрацією в Одеській області та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010453300534.
У даному судовому засіданні представник позивачки, діючий на підставі довіреності ОСОБА_4, позов підтримав, просив задовольнити.
Представник Кулевчанської сільської ради Саратського району, будучи належним чином повідомленим про день та час слухання справи, до суду не з'явився, просив розглянути справу у його відсутності, позов визнав, не заперечував проти його задоволення, про що свідчить заява.
Заслухавши представника позивачки, вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Правовідносини між сторонами виникли після набрання чинності ЦК України (в редакції 16 січня 2003 року) та пов'язані з визнанням права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом, тому при розв'язанні даного спору слід керуватись ст.ст. 1217, 1225, 1261, 1268-1270 ЦК України.
Відповідно до ст.ст. 1217, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. У першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив ... Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
З копії свідоцтва про смерть серії I - ЖД № 311843 видно, що ОСОБА_2, помер 24 серпня 2012 року ( а.с. 7).
Позивачка є дружиною померлого, про що свідчить копія свідоцтва про шлюб (а.с. 15).
Як видно із копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.07.2011 року, виданного приватним нотаріусом Саратського районного нотаріально округу Одеської області, ОСОБА_2 отримав у спадщину після матері ОСОБА_3 земельну ділянку № 29 (двадцять дев'ять), площею 5,02 (п'ять цілих дві сотих) гектарів, розташованій на території Кулевчанської сільської ради Саратського району, Одеської області, масив 60 (шістдесят), кадастровий номер 5124581700:01:001:0028, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії IV-ОД № 010132, виданого 10 лютого 2004 року, та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010453300534 (а.с. 8, 9,10,11).
Позивачка, як дружина, отримала у спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_2 спадщину у виді 1/4 частки двокімнатної квартири під номером 43 (сорок три), що знаходиться у місті Білгород - Дністровський Одеської області, по вулиці Плавньової у будинку під номером 64-а, житловою площею 38,7 кв. м., загальною площею 54,9 кв. м., що належало спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане органом приватизації державного житлового фонду виконкому Білгород - Дністровської міської ради, 26.10.1998 року, зареєстрованого у Білгород - Дністровському МБТІ, 26.10.1998 року під № 64Г-6127/194-5601 (а.с. 13). Тому суд вважає, що позов не підлягає задоволенню у частині визнання факту прийняття спадщини позивачкою, т.я. вона отримала спадщину у нотаріальній конторі.
Нотаріус відмовив позивачці в оформлені спадщини на земельну ділянку № 29, площею 5,02 га, масив 60, яка розташована на території Кулевчанської сільської ради Саратського району, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у зв'язку з відсутністю документів необхідних для вчинення нотаріальних дій (а.с. 14).
У судовому засіданні встановлено, що позивачка, як спадкоємець за законом, не відмовлялася від прийняття спадщини; своєчасно звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка, частково прийняла спадщину за законом; не прийняла спадщину у нотаріальній конторі на земельну ділянку з поважних причин, тому суд вважає необхідним позов задовольнити, визнати за позивачкою право власності на спадкове майно, яке належало її чоловіку ОСОБА_2, на вказану земельну ділянку.
Керуючись ст.ст. 1217, 1220, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України (в редакції 16 січня 2003 року), ст.ст. 3-8, 10, 11, 60, 209, 212-215, 294 ЦПК України,
суд
В И Р І Ш И В :
позовну заяву задовольнити частково. Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянкою України, право власності у порядку спадкування за законом на майно чоловіка ОСОБА_2, який помер 24 серпня 2012 року, на земельну ділянку № 29 (двадцять дев'ять), площею 5,02 (п'ять цілих дві сотих) гектарів, розташованої на території Кулевчанської сільської ради Саратського району, Одеської області, масив 60 (шістдесят), кадастровий номер 5124581700:01:001:0028, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
В інший частині позов задоволенню не підлягає.
Апеляційна скарга на рішення суду подається, протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду, а для осіб, які були відсутні під час проголошення рішення, у той же строк з дня отримання копії рішення, до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд.
Суддя І. О. Смірнова
Суд | Саратський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 22.09.2015 |
Оприлюднено | 01.10.2015 |
Номер документу | 51256786 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Саратський районний суд Одеської області
Смірнова І. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні