Рішення

від 21.09.2015 по справі 577/3575/15-ц

КОНОТОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 577/3575/15-ц

Провадження № 2/577/1118/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2015 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

у складі:

судді Лебедько М.М.,

при секретарі Кузнєцовій Л.В.,

за участю представника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Конотопі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради Сумської області, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Держгеокадастру у Конотопському районі Сумської області про визнання приватизації земельної ділянки недійсною та скасування державної реєстрації земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду зі вказаною вище позовною заявою, у якій з уточненням позовних вимог, просила визнати недійсним рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради від 30.12.2009 р. в частині затвердження землевпорядної документації та визнання за ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку площею 0,1000 га по вул. Лугова, 13 м. Конотоп.

Водночас просила визнати недійсним Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку серії ЯИ № 259271 від 15.02.2010 р. та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 5910400000:06:060:0020 у Державному земельному кадастрі.(а.с.2-3,39)

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що в м. Конотопі по вул. Лугова, 13 знаходиться житловий будинок з господарчо-побутовими будівлями, який на праві приватної спільної часткової власності належить їй, позивачці 6/25 частин, а ОСОБА_4 - 19/25 частин.

Житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,1547га, з них: 0, 1000 га під забудовами, а 0,0547 га під городом.

У 2015 році вирішила приватизувати земельну ділянку, але при оформлені з'ясувалося, що рішенням виконкому від 30 грудня 2009 року була затверджена землевпорядна документація та визнано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га. На його ім"я видані Державні акти на право власності на земельні ділянки ЯИ № 259271 та ЯИ № 259291 від 15.02.2010 р.загальною площею 0,1547га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд і для ведення особистого селянського господарства.

У зв"язки з чим посилаючись на те, що її фактично позбавили права користування земельною ділянкою, оскільки така приватизована лише одним співвласником будинку, хоча їй і належить 6/25 частин житлового будинку із надвірними будівлями.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала.

Відповідач ОСОБА_3 міська рада надала заяву про розгляд справи у відсутність їх представника, а при ухваленні судового рішення покладається на розсуд суду. (а.с.53)

Відповідачка ОСОБА_4позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Держгеокадастру у Конотопському районі головний спеціаліст-юрисконсульт ОСОБА_1 проти задоволення позовних вимог не заперечував, посилаючись на те, що під час приватизації земельної ділянки були порушені права позивачки.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, а згідно частини 4 цієї статті у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

За змістом ст.ст. 10, 11, 59, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У судовому засіданні достеменно встановлено, що в м. Конотопі по вул. Лугова, 13 знаходиться житловий будинок з господарчо-побутовими будівлями, який на праві приватної спільної часткової власності належить: ОСОБА_4 -19/25 частин, а позивачці на підставі договору дарування, посвідченого 12.05.2009 р. приватним нотаріусом Конотопського міського нотаріального округу - 6/25 частин. (а.с.6-7,47)

Вищезазначений житловий будинок розташований на земельній ділянці загальною площею 0,1547га. З них 0, 1000 га під забудовами, а 0,547 га під городом.(а.с.8-14)

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 15.02.2010 р на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради від 30 грудня 2009 року на ім"я ОСОБА_4 видані Державні акти на право власності на земельні ділянки ЯИ № 259271 та ЯИ № 259291 за адресою: м. Конотоп вул. Лугова,13, відповідно площами 0,1 га для будівництва обслуговування жилого будинку, господарчих будівель та 0,0547 га для ведення особистого селянського господарства. (а.с.8-9)

Відповідно до ч. 1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відтак розпорядником спірної земельної ділянки є ОСОБА_3 міська рада.

Згідно ч.1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;г) прийняття спадщини;ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Позивачці на законних підставах належить 6/25 частин вказаного вище жилого будинку з господарчо-побутовими будівлями.

Відтак виконавчий комітет ОСОБА_3 міської ради порушив вимоги ч.4 ст.120 ЗК України, яка передбачає, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Однак незважаючи на це приватизація земельної ділянки була здійснена лише на одну особу.

Таким чином, винесені виконавчим комітетом ОСОБА_3 міської ради рішення від 30.12.2009 року в частині затвердження землевпорядної документації та про надання відповідачу власності на земельну ділянку загальною площею 0,1000 га по вул. Лугова, 13 м. Конотоп для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд є протиправними та такими, що порушують права позивачки.

Визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку є похідним й залежить від доведеності незаконності рішення, на підставі якого виданий оспорюваний державний акт.

Оскільки факт незаконності рішення ОСОБА_3 міської ради від 30.12.2009 року в частині затвердження землевпорядної документації та визнання за ОСОБА_4права власності на земельну ділянку площею 0,1000 га по вул. Лугова, 13 м. Конотоп встановлений судом то державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 259271, виданий 15.02.2010р. на підставі такого рішення і необхідно визнати недійсними.

Підлягають задоволенню і вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки, оскільки відповідно до ч.1ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

На підставі ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Виходячи із змісту зазначених правових норм слідує, що скасування або визнання недійсним документа, що підтверджує виникнення, перехід чи припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є підставою для внесення запису до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав.

Керуючись ст. 81,120,122 Земельного кодексу, ст. 393 ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст..ст. 3, 8, 10, 11,14, 15, 30,59- 62, 213-215 ЦПК України, суд ,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати недійсним рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради від 30 грудня 2009 року в частині затвердження землевпорядної документації та визнання за ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку площею 0,1000 га по вул. Лугова, 13 м. Конотоп.

Визнати недійсними Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, серії ЯИ № 259271 від 15 лютого 2010року виданий на ім"я ОСОБА_4 за адресою: м. Конотоп вул. Лугова, 13.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,1000 га по вул. Лугова, 13 м. Конотоп, кадастровий номер земельної ділянки 5910400000:06:060:0020

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги до Конотопського міськрайонного суду протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлене 23 вересня 2015року.

Суддя Лебедько М. М.