Ухвала

від 30.06.2010 по справі 22-ц-2321/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц-2321/10 Суддя-доповідач - Лузан Категорія -

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2010 року м.Суми

колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Маслова В.О.,

суддів - Дубровної В.В., Лузан Л.В.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Сумикомунтранс»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 квітня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Сумикомунтранс» про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати, середнього заробітку при звільнені,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 квітня 2010 р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Сумикомунтранс» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 4847 грн. 66 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 11410 грн. 05 коп., а всього 16257 грн. 71 коп., без урахування податків, зборів, обов'язкових платежів, а також стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 162 грн. 57 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн., стягнути вищезгадані суми р/рахунок 26006741749 в Харківській філії ВАТ «Кредит промбанк», МФО 350727 код 05514620.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з тих підстав, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 працював у відповідача з 1988 року, був звільнений з посади начальника відділу кадрів та начальника штабу ЦО з 30 листопада 2009 року за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України (а.с. 3,4).

Заборгованість по заробітній платі станом на 01.12.2009 року складає 4847 грн. 66 коп. З пояснень сторін вбачається, що названа заборгованість утворилась за останні 4 місяці до звільнення : серпень-листопад 2009 року.

Колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були підстави для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги є необгрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Не заперечуючи наявність заборгованості по виплаті ОСОБА_1 заробітної плати в сумі 4847 грн. 66 коп., в апеляційній скарзі ТОВ «Сумикомунтранс» посилається на незаконність рішення суду з тих підстав, що 18 грудня 2009 року позачерговими загальними зборами учасників ТОВ «Сумикомунтранс» було вирішено припинити ТОВ «Сумикомунтранс» шляхом його ліквідації і вимоги працівників, серед яких є і позивач, щодо сплати заробітної плати включені до другої черги вимог кредиторів.

Проте колегія суддів вважає, що такі доводи ТОВ «Сумикомунтранс» не є підставою для задоволення апеляційної скарги.

По-перше. На підтвердження названих доводів ТОВ «Сумикомунтранс» ніяких письмових доказів не надав. Зокрема, з пояснень представника ТОВ «Сумикомунтранс» вбачається, що навіть на день розгляду справи у суді апеляційної інстанції загальні збори учасників товариства ще не затверджували проміжний ліквідаційний баланс, складовою частиною якого є реєстр вимог кредиторів і в даний час невідомо, коли таке рішення буде прийняте. Таким чином колегія суддів вважає, що ні на час розгляду справи в суді першої інстанції, ні на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції немає підстав вважати, що вимоги позивача в установленому порядку включені до реєстру вимог кредиторів.

По-друге. Ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідач не посилався на те, що заборгованість по заробітній платі перед позивачем утворилась з будь-яких поважних причин, наприклад, у зв'язку з відсутністю коштів у відповідача та іншого майна. З цього приводу суду ніяких доводів не наводилось і доказів не надавалось.

Навпаки, з пояснень сторін в судовому засіданні вбачається, що ТОВ «Сумикомунтранс» на протязі багатьох років виконувало за відповідними договорами з юридичними і фізичними особами роботи, пов'язані з вивозом твердих побутових відходів з міста. Такі роботи виконувались ТОВ «Сумикомунтранс» фактично до 1 жовтня 2009 року. ТОВ «Сумикомунтранс» має для цього автопарк спеціалізованої техніки. Після прийняття рішення про ліквідацію товариства названа техніка використовується за договорами підряду іншою юридичною особою.

Таким чином вина відповідача у несвоєчасній виплаті заробітної плати позивачу є очевидною, так як відповідач мав можливість своєчасно розрахуватись з позивачем по заробітній платі, тому у суду були підстави для задоволення позову.

Застосування ж до відповідача санкцій, передбачених ст. 117 КЗпП України, можливо, прискорить вирішення відповідачем питання виплати позивачу заборгованості по заробітній платі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування постановленого рішення.

Керуючись ст.ст. ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сумикомунтранс» відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 квітня 2010 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців .

Головуючий -

Судді -