Постанова

від 12.03.2007 по справі ас-27/802-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-27/802-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "12" березня 2007 р.  12:20              Справа № АС-27/802-06

вх. № 15908/1-27

Суддя господарського суду Харківської області Яризько В.О.

за участю секретаря судового засідання Булавінова Ю.В.

представників сторін позивача - Петрова О.В. (дов.)

відповідача – Бережний Р.М. (дов.), Заікіна В.М. (дов.)

по справі за позовом  Золочівської районної спілка Споживчих товариств "Райспоживспілка", м. Золочів харківської області   

до  Дергачівської МДПІ Харківської області,  м.Дергачі Харківської області  

про визнання недійсної вимоги  

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Золочівська районна спілка Споживчих товариств „Райспоживспілка”, після уточнення позовних вимог, просить визнати зобов'язання зі сплати єдиного податку за 3, 4 квартали 2006р. виконаними, скасувати податкові вимоги Дергачівської МДПІ у Харківській області № 1/76 від 25.10.2006р., № 2/83 від 27.11.2006р., першу податкову вимогу № 1/4 від 27.01.2007р., зобов'язати Дергачівську МДПІ внести зміни до облікової картки особового рахунку платника податків шляхом виключення із облікової картки суми податкового боргу за єдиним податком.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що сплачена в травні-червні 2001 році сума єдиного податку в розмірі 4972,35 грн. перерахована через банк "Україна", однак на рахунок держбюджету не надійшла, тому відповідачем дана сума визнана заборгованістю.

Позивач вказує, що рішеннями суду, які набрали законної сили, вказана сума єдиного податку в розмірі 4972,35 грн. визнана сплаченою, а також визнано неправомірним зарахування сплати поточних сум єдиного податку в рахунок сплати попередньої заборгованості, яка існує лише на думку ДПІ.

Позивач зазначає, що всі поточні платежі з єдиного податку ним сплачувались своєчасно та в повному обсязі, в т.ч. і за 3-4 квартали 2006р., отже у нього відсутня заборгованість зі сплати єдиного податку, а відповідачем неправомірно прийняті спірні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує, в обгрунтування своїх заперечень проти позову посилається на те, що у позивача не існує заборгованості, яка виникла через сплату сум єдиного податку через банк „Україна”, оскільки дана заборгованість вже погашена за рахунок сплати поточних платежів.

Зарахування сум, які надходили до держбюджету від позивача по єдиному податку, здійснені з дотриманням вимог п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181.

Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд встановив, що позивач знаходиться на спрощеній системі оподаткування шляхом сплати єдиного податку за ставкою 10%.

Позивачем до відповідача поданий розрахунок сплати єдиного податку від 17.10.06р. за 3 квартал 2006р., в якому до сплати визначені зобов'язання в сумі 9799,00 грн.

Позивачем до матеріалів справи надані платіжні доручення, в яких вказано про сплату єдиного податку за певний місяць. Як вбачається з наданих платіжних доручень (а.с. 14-22)  позивачем за 3 квартал 2006р. сплачені зобов'язання по єдиному податку в загальній сумі 9799,08 грн.

Також позивачем до відповідача поданий розрахунок сплати єдиного податку від 18.01.07р. за 4 квартал 2006р., в якому до сплати визначені зобов'язання в сумі 8621,00 грн.

Позивачем до матеріалів справи надані платіжні доручення, в яких вказано про сплату єдиного податку за певний місяць. Як вбачається з наданих платіжних доручень (а.с. )  позивачем за 4 квартал 2006р. сплачені зобов'язання по єдиному податку в загальній сумі 8621,52 грн.

Відповідачем на адресу позивача направлені перша податкова вимога від 25 жовтня 2006 року №1/76, в якій вказано про наявність у позивача податкового боргу зі сплати єдиного податку станом на 25.10.2006 року в загальній сумі 6333,65 грн., та лист від 25.10.2006 року №629/10/24-209, яким відповідач просив позивача визначити перелік ліквідних активів, які можуть бути реалізовані в рахунок погашення податкового боргу.

27 листопада 2006 року відповідачем була направлена на адресу позивача друга податкова вимога від 27 листопада 2006 року №2/83, в якій вказано про наявність у позивача податкового боргу зі сплати єдиного податку станом на 27.11.2006 року в загальній сумі 3328,21 грн.

Також відповідачем до позивача направлена перша податкова вимога № 1/4 від 27.01.2007р., в якій вказано про наявність у позивача податкового боргу зі сплати єдиного податку станом на 27.01.2007 року в загальній сумі 5546,12 грн., а також направлений лист № 50/10/24-243 від 27.01.2007р., в якому позивачу запропоновано визначити перелік ліквідних активів, які можуть бути реалізовані в рахунок погашення податкового боргу.

Як встановлено в судовому засіданні несвоєчасна сплата єдиного податку позивачем виникла за рахунок за рахунок того, що сплачена сума єдиного податку в розмірі 4972,35 грн. була перерахована на рахунок в банку "Україна", не була отримана відповідачем, а тому не зарахована ним як сплата. Суми єдиного податку, які сплачувались позивачем в подальшому зараховувались відповідачем в сплату попередньої заборгованості, яка виникла за даними відповідача, як вже зазначалось, за рахунок незарахування сплати в сумі 4972,35 грн. Оскільки позивачем своєчасно здійснюються поточні платежі з єдиного податку, а відповідачем сплачені суми зараховуються в рахунок оплати попередньої заборгованості, то у позивача постійно виникає недоїмка по платежах з єдиного податку, у зв'язку з чим відповідач надсилає на адресу позивача податкові вимоги.

Сторонами не заперечується, що сума єдиного податку в розмірі 4972,35 грн. була сплачена позивачем та перерахована на рахунок в банк "Україна".

Сторони не заперечують, що первісний борг виник за рахунок не зарахування відповідачем вказаної суми як сплати зобов'язань з єдиного податку.

Суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до п.п.16.5.1 п.16.5 ст.16  Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідальність за порушення строків зарахування податків, зборів до бюджетів всіх рівнів або державних цільових фондів з вини банку, покладається на банк. При цьому платник податків та зборів звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне перерахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів (при наявності необхідної кількості грошових коштів на його рахунку).

П.п.16.5.2 п.16.5 ст.16 вказаного Закону визначає, що днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Таким чином, позивачем було виконано свої зобов"язання перед бюджетом по сплаті єдиного податку за 2001р. у сумі 4972,35 грн., а отже у відповідача не було підстав вважати дану суму недоїмкою позивача, обліковувати цю суму як заборгованість в обліковій картці особового рахунку та зараховувати поточні платежі в рахунок оплати неіснуючої заборгованості.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.07.2006р. по справі № АС-27/298-06 встановлено, що у Золочівської районної спліки споживчих товариств відсутні борги по сплаті єдиного податку, згідно Указу Президента “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” за період з 1 кварталу 2003 року по 1 квартал 2006року.

Ухвала Харківського апеляційного господарського суду від  25.07.2006р. по вказаній  справі  набрала законної сили.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2006р. по справі № АС- 04/358-06, яка набрала законної сили, встановлена відсутність заборгованості позивача щодо сплати єдиного податку за 1 та 2 квартали 2006р.

Відповідно до ч.1 ст. 72. КАС України обставини, встановлені судовим рішенням  в адміністративній,  цивільній або господарській справі,  що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді інших  справ,  у  яких беруть  участь  ті самі особи або особа,  щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суду незрозуміло в рахунок погашення якої заборгованості відповідачем зараховувались платежі з єдиного податку за 3 квартал та 4 квартал 2006р.

Як вже зазначалось, до матеріалів справи надані докази сплати позивачем зобов”язань з єдиного податку за 3 та 4 квартал 2006року в повному обсязі, а тому у відповідача не було законних підстав для направлення на адресу позивача спірних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями   4, 8, 7, 17, 86, 94, 160 - 163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати зобов'язання зі сплати єдиного податку за 3 квартал 2006р., 4 квартал 2006р. виконаними.

Скасувати податкові вимоги Дергачівської МДПІ у Харківській області № 1/76 від 25.10.2006р., № 2/83 від 27.11.2006р., № 1/4 від 27.01.2007р.

Зобов'язати Дергачівську МДПІ внести зміни до облікової картки особового рахунку платника податків - Золочівської районної спілки споживчих товариств шляхом виключення із облікової картки суми податкового боргу за єдиним податком в розмірі 4972,35 грн.

Стягнути з державного бюджету на користь Золочівської районної спілки споживчих товариств, код 30767732, держмито в сумі 3,40 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Постанова в повному обсязі виготовлена 19.03.2007р.

Суддя                                                                                            Яризько В.О.