Рішення

від 20.03.2007 по справі 47/46-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/46-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2007 р.                                                            Справа № 47/46-07

вх. № 857/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В. 

при секретарі судового засідання Малахова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Основіна К.Л. за довіреністю від 15.01.2007р., Чехов Д.А. за довіреністю від 15.01.2007р.  відповідача - Зучек Є.Н. за довіреністю №237 від 23.10.2006р. 3-ї особи - Батрін О.В. за довіреністю №624 від 10.05.2006р.

розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства "Рекорд - Мотор - Сервіс", м. Харків  

до  Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області м. Харків 3-я особа - Державне підприємство Харківський бронетанковий ремонтний завод"

про визнання договору таким що діє

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить суд визнати договір оренди № 2187-Н від 30.12.2005р. від 30.12.2005р., що укладений між сторонами таким, що діє.

Позивач надав через канцелярію господарського суду 24.01.2007р. клопотання в якому він просить суд витребувати у відповідача посадову інструкцію, наказ або інше підтвердження повноважень заступника начальника регіонального відділення Зучек І.М. щодо розірвання договорів оренди та представлення інтересів Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області у господарських відносинах, оригінал договору оренди від 30.12.2006 року № 2187-Н.., документальне підтвердження відправки листа від 27.12.2006 року № 06-13164 (книгу вихідної кореспонденції, реєстр відправки листів, повідомлення про вручення поштового відправлення, тощо).

Суд розглянувши дане клопотання визнав за можливе задовольнити його частково, а саме в частині документального підтвердження відправки листа від 27.12.2006 року № 06-13164 (книгу вихідної кореспонденції, реєстр відправки листів, повідомлення про вручення поштового відправлення, тощо), а в іншій частині клопотання відмовити.

Відповідач надав через канцелярію господарського суду 24.01.2007р. відзив на позовну заяву в якому з позовними вимогами позивача не згоден та просить суд відмовити позивачу у розові.

Представник 3-ї особи надав через канцелярію господарського суду 24.01.2007р. пояснення по справі, які були прийняті судом та залучені до матеріалів справи.

Представники сторін 12.03.2007р. надали через канцелярію суду узгоджене клопотання про продовження строку розгляду справи за межами 2-х місячного терміну, а саме до 20.03.2007р. Заявлене сторонами клопотання було розглянуто та задоволено судом.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін  господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди № 2187-Н від 30.12.2005р. Відповідно до умов договору відповідач передав, а позивач прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визнане майно-нежитлове приміщення насосної, загальною площею 48,38 кв.м. та резервуарний парк- цистерни підземні горизонтальні об"ємом 10 кубічних метрів у кількості 5 штук, 75 кубічних метрів у кількості 4 штук, 100 кубічних метрів у кількості 2 штук, які  розташовані за адресою : м. Харків, вул. Котлова 222, що знаходяться на балансі відповідача.

Пунктом 10.1.вищезазначеного договору було встановлено строк дії договору 11 місяців з 30.12.2005р. до 29.11.2006р. включно.

Як вбачається з матеріалів справи 09.01.2007р.  позивачем було отримано лист від заступника начальника Регіонального відділу Фонду державного майна України Харківської області від 27.12.2006р. за №06-13164 в якому було зазначено, що договір оренди №2187-Н від 30.12.2006р. не буде продовжений.

Згідно п.10.8 Договору: строк дії договору може подовжуватись за умови погодження його з органом, уповноваженим управляти майном.

Відповідно до умов договору та Закону України  „Про оренду державного та комунального майна” відповідач звернувся до позивача з листом №06-10852 від 30.10.2006р. про те, що позивачу (АТ „Рекорд-Мотор-Сервіс”) необхідно надати до відповідача (Регіональне відділення Фонду державного майна по Харківській області) згоду Балансоутримувача (ДП „Харківський бронетанковий ремонтний завод”) щодо подовження договору оренди, після цього буде розглянуте питання пролонгації даного договору.

Проте, як свідчать матеріали справи від позивача ніяких заяв щодо надання згоди на подовження договору оренди на адресу Балансоутримувача не надходило.

Крім того відповідач листом № 06-10851 від 30.10.2006р. звернувся до органу управління майна - Міністерства оборони України з пропозицією щодо подовження терміну дії договору на тих самих умовах.

21.11.2006р. Департаментом економічної та господарської діяльності Міністерства оборони України була подана відмова в подовженні строку дії договору оренди №2187-Н від 30.12.2005р. в зв'язку з економічною недоцільністю, а також з тим що орендоване майно, яке знаходиться на балансі ДП „Харківський бронетанковий ремонтний завод”, планується використовувати у власних цілях.

Згідно Закону України „Про оренду державного та комунального майна” договір оренди вважається укладеним, а отже продовженим, в разі надання згоди від органу управління майном.

Даної згоди органу управління майном щодо подовження дії вищезазначеного договору оренди № 2187-Н від 30.12.2005р. не було.

До того, за умовами п.2.5 договору оренди № 2187-Н від 30.12.2005р., Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ст. 785 Цивільного Кодексу України у разі припинення цього Договору (закінчення строку, на який його було укладено) майно повертається Орендарем Орендодавцю та Балансоутримувачу. Орендар повертає майно Орендодавцю та Балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю за цим Договором, а майно вважається поверненим Орендодавцю та Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Як свідчать матеріали справи , позивач даного обов'язку не виконав і всупереч припиненню дії договору оренди продовжував користуватися даним майном. Тобто позивач, своїми діями не зважаючи на повідомлення про відмову в продовженні договору оренди, перешкоджав власнику майна ДП „Харківський бронетанковий ремонтний завод” в здійсненні свого права володіння даним майном.

Відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Держава гарантує рівний захист майнових прав всіх суб'єктів права власності. Крім того, враховуючи специфіку використання Майна - зберігання пального - ДП „Харківський бронетанковий ремонтний завод” при отриманні повідомлення від Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області № 06-13164 від 27.12.2006р. щодо відмови в подовженні договору оренди №2187-Н від 30.12.2005р. надав АТ „Рекорд-Мотор-Сервіс” пропозиції щодо строку звільнення орендованого майна.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене суд  визнав за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 85,00грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22,  33, 43, 47-49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя                                                                                            Светлічний Ю.В.