Справа № 463/1670/14 Головуючий у 1 інстанції: Лакомська Ж.І.
Провадження № 22-ц/783/3962/15 Доповідач в 2-й інстанції: Монастирецький Д.І.
Категорія: 27
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Монастирецького Д.І.,
суддів: Кабаля І.І., Копняк С.М.,
секретаря Юзефович Ю.І.,
з участю представників: ОСОБА_2 - ОСОБА_3; ПАТ «Банк Форум» - Жулінського А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03 квітня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація УБТ», про стягнення заборгованості за кредитним договором, та зустрічним позовом ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація УБТ», про визнання поруки припиненою, -
в с т а н о в и л а:
08 квітня 2014 року ПАТ «Банк Форум» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2, третя особа ТзОВ «Корпорація УБТ», про стягнення заборгованості за кредитним договором.
02 грудня 2014 року представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала до суду зустрічний позов до ПАТ «Банк Форум», третя особа ТзОВ «Корпорація УБТ» про визнання поруки припиненою.
Оскаржуваним рішенням первісний позов Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_2, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація УБТ» про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором № 0024/08/10-KLI від 07 серпня 2008 року в сумі 286 978 (двісті вісімдесят шість тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) доларів США 68 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 25.03.2014 року становить 7093029 (сім мільйонів дев'яносто три тисячі двадцять дев'ять) гривень 36 копійок.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація УБТ», про визнання поруки припиненою - відмовлено за безпідставністю.
Стягнуто з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні 04 копійки судового збору.
Рішення суду оскаржила представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, вважає його таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що ухвалене з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що із змісту укладеного договору поруки від 03.09.2010 року вбачається, що сторонами визначено зобов'язання, за яке поручається ОСОБА_2, а саме: повернення кредиту в сумі 5 774 000,00 грн., який повинен отримати позичальник в рамках Договору кредиту № 0024/08/10-КLI; банк набуває права звертатись до ОСОБА_2 у разі невиконання боржником - ТзОВ «Корпорація УБТ» обов'язку повернути кредит у сумі 5 774000,00 грн.; право вимоги у банку до поручителя виникає у разі реального надання боржнику ТзОВ «Корпорація УБТ» кредиту у розмірі 5 774 000,00 грн. Однак при ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції не врахував того, що станом на 01 грудня 2014 року позивач не пред'явив поручителю ОСОБА_2 вимоги щодо погашення заборгованості та не надав доказів реального отримання кредиту ТзОВ «Корпорація УБТ». Посиланням на ч. 4 ст. 559 ЦК України обґрунтовує припинення договору поруки від 03.09.2010 року та безпідставність позовних вимог ПАТ «Банк Форум». Просить скасувати рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03 квітня 2015 року та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити та у задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк Форум» відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників: ОСОБА_2 - ОСОБА_3; ПАТ «Банк Форум» - Жулінського А.А., перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Частиною 1 ст. 292 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» роз'яснено, що, перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції повинен з'ясувати: чи враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини (факти), якими мотивовано рішення, належними й допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримано та чи правильно застосовані норми матеріального й процесуального права. При перегляді судових рішень необхідно виходити з повноважень суду апеляційної інстанції, визначених статтею 307 ЦПК, і відповідних їм підстав щодо перегляду судових рішень в апеляційному порядку, передбачених статтями 308-311 ЦПК. При цьому апеляційний суд керується статтею 307 ЦПК (відповідним пунктом) та нормою ЦПК, що визначає підстави перегляду судового рішення в такому разі, і відповідно до неї та наданих суду апеляційної інстанції повноважень формулює резолютивну частину своєї ухвали чи рішення.
Відповідно до статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних прав, свобод чи інтересів у спосіб, передбачений законом або договором.
Захист цивільних прав це передбачені законом або договором способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Частинами першою та другою ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку, або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).
За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Крім того, важливим є визначення правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин. Саме визначення цих правовідносин дає можливість суду остаточно визначитись, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Таким чином, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Виходячи з вимог ст. ст. 10, 214, 215 ЦПК України, суд повинен сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснювати особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджати про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом, та встановлювати у рішенні обставини справи (в тому числі пропущення позовної давності), характер правовідносин сторін, правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин, навести мотиви прийнятого рішення: встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.
Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Колегія суддів приходить до переконання, що дане рішення суду таким вимогам в повній мірі не відповідає.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_2 і відмовляючи у зустрічному позові ОСОБА_2 до ПАТ «Банк Форум» виходив з того, що оскільки остаточною датою погашення кредиту є 30 вересня 2013 року, а 23 січня 2014 року ОСОБА_2 було направлено вимогу про усунення порушень умов виконання договору і такі порушення усунуті не були, то в подальшому Публічним акціонерним товариством «Банк Форум»в межах піврічного строку, у відповідності до законодавства, подано позовну заяву про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_2, а тому до стягнення підлягає заборгованість за Кредитним договором в гривнях згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 25 березня 2014 року (10,3762 грн. за 1 долар США), яка становить 7 093 029,36 грн. та підтверджена представленим суду розрахунком.
Проте з таким висновком суду повністю погодитись не можна.
З матеріалів справи вбачається наступне.
07 серпня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація УБТ» було укладено кредитний договір № 0024/08/10-KLI, відповідно до умов якого банк надав позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на придбання обладнання, запуску нової виробничої лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 1 875 000,00 доларів США, із графіком зниження ліміту кредитної лінії щомісячно рівними частинами у сумі 36 100 доларів США, строком по 05.08.2009 року зі сплатою 13,5% річних за користування кредитними коштами (т. 1, а.с. 9-14).
Договором № 1 від 08.08.2008 року про внесення змін до Кредитного договору встановлено, що кредитні кошти надаються в сумі 1 875 000,00 доларів США із графіком зниження ліміту кредитної лінії щомісячно рівними частинами у сумі 36100 доларів США, починаючи з квітня 2009 року, з погашенням залишку заборгованості в кінці строку кредитування (т. 1, а.с. 15).
У відповідності до договору № 2 від 18.11.2008 року про внесення змін до Кредитного договору, за користування кредитними коштами для траншів, що видані до 17.11.2008 року, встановлюється плата в розмірі 13,5 процентів річних, за користування кредитними коштами для траншів, що видані після 17.11.2008 року встановлюється плата в розмірі 17 процентів річних (т. 1, а.с. 16).
Укладеним 05.08.2009 року Договором № 3 про внесення змін до Кредитного договору змінено ліміт кредитування до 1 100 000 доларів США, змінено графік зменшення ліміту кредитної лінії, змінено строк надання кредитних коштів до 04.08.2010 року, встановлено плату за користування кредитними коштами - 17% річних (т. 1, а.с. 17-19).
Договором № 01/10 від 04.08.2010 року про внесення змін до Кредитного договору змінено строк надання кредитних коштів до 03.09.2010 року (т. 1, а.с. 20).
У відповідності до Договору № 02/10 від 03.09.2010 року про внесення змін до Кредитного договору сторони домовились змінити п.п. 1.1., 1.2, 1.3, 2.1, 2.3, 2.4, 2.5., 2.6, 3.5.7, виклавши їх у наступній редакції: Банк надає позичальнику кредитні кошти у гривні та/або доларах США, та/або в євро у формі не відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості на день надання кредитних коштів в сумі 8 825 000 (вісім мільйонів вісімсот двадцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок на поповнення обігових коштів (в сумі 400 000,00 грн.) та на придбання обладнання, запуску нової виробничої лінії, на придбання та запуску обладнання (лінії) з виробництва джгута та трубки із спіненого поліетилену (в сумі залишку ліміту кредитування) із графіком зниження ліміту кредитної лінії у відповідності до Додатку № 1 до цього договору про внесення змін. Кредитні кошти в межах суми, зазначеної вище можуть надаватися позичальнику окремими частинами (траншами) лише у гривні, відповідно до письмової заяви позичальника, також змінено строк надання кредитних коштів по 02 вересня 2011 року, встановлено плату за користування кредитними коштами, наданими у гривні - 20% річних, для наданих у доларах США/євро -14% річних, відкрито відповідні рахунки для повернення кредитних коштів, змінено порядок повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування (т. 1, а.с. 21-24).
Додатковою угодою від 28.12.2011 року до Кредитного договору змінено п.п. 1.1., 1.2., 1.3, а саме: Банк надає позичальнику кредитні кошти у гривні та/або доларах США, та/або в євро у формі не відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості на день надання кредитних коштів в сумі 8 825 000 (вісім мільйонів вісімсот двадцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок на поповнення обігових коштів (в сумі 400 000,00 грн.) та на придбання обладнання, запуску нової виробничої лінії із графіком зниження ліміту кредитної лінії у відповідності до Додатку № 1 до даного Договору, також змінено строк надання кредитних коштів по 30.11.2012 року, відкриваються рахунки для повернення кредитних коштів, встановлено порядок сплати процентів по кредиту та повернення кредитних коштів (т. 1, а.с. 25-28).
Згідно Додаткового договору від 29.03.2012 року до Кредитного договору за користування кредитними коштами у будь-якій валюті встановлено плату у розмірі 5% річних, відкрито відповідні рахунки для повернення кредитних коштів, змінено порядок повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування (т. 1, а.с. 29-30).
У відповідності до Додаткового договору від 28.05.2013 року до Кредитного договору (т. 1, а.с. 31-43) сторони домовились, що заборгованість Позичальника перед Кредитором за основною сумою боргу та процентами за користування кредитним коштами за Кредитним договором, яка становить 3 557 971,00 (три мільйони п'ятсот п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот сімдесят одна) гривні 00 копійок та 275 704,50 (двісті сімдесят п'ять тисяч сімсот чотири) доларів США 50 центів - вважати строковою, починаючи з 28 травня 2013 року. Одночасно сторони дійшли згоди викласти текст Кредитного договору в новій редакції:
У відповідності до пункту 1.1. Додаткового договору до Кредитного договору, Кредитор, на умовах, визначених цим Договором, відкриває Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у гривні та/або доларах США, в рамках якої надає останньому кредитні кошти (надалі - «Кредит») окремими частинами, надалі - «Вибірки», на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах визначеної цим Договором (п. 1.2) граничної суми коштів (надалі за текстом - Кредитний ліміт), а Позичальник зобов'язується вчасно погашати Кредитору заборгованість за Кредитом, а також сплачувати на користь Кредитора проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно п. 1.2. Додаткового договору до Кредитного договору максимальна заборгованість Позичальника за цим Договором (загальна сума усіх Вибірок) не може перевищувати Кредитний ліміт в сумі 5 774 000 (п'ять мільйонів сімсот сімдесят чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Кредит надається з метою (на цілі): на придбання обладнання, запуску нової виробничої лінії (п. 1.3. Додаткового договору до Кредитного договору).
У відповідності до п. 1.4. Додаткового договору до Кредитного договору кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за Кредитом, встановлюється 30 вересня 2013 року.
Згідно п. 3.1., 3.2., 3.3 Додаткового договору до Кредитного договору за користування Кредитом в національній валюті України - гривні, доларах США Позичальник сплачує Кредитору проценти за фіксованою процентною ставкою в розмірі 10% річних, що нараховуються на суму фактичної заборгованості Позичальника за Кредитом за фактичний строк існування заборгованості з наступною періодичністю: у разі чергового надання Кредиту в період з 1-го по 25-те число поточного місяця включно проценти за користування Кредитом нараховуються Кредитором за період від дати надання Кредиту по 25-те число поточного місяця включно або до дати повного погашення заборгованості за Кредитом, залежно від того, що настане раніше. Сплаті такі проценти підлягають в період з 26-го числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно. У разі чергового надання Кредиту після 25-го числа поточного місяця (або продовження існування заборгованості за Кредитом станом на 26-те число поточного місяця) проценти за користування Кредитом нараховуються Кредитором за період від дати надання Кредиту (а у разі продовження існування заборгованості за Кредитом станом на 26-те число поточного місяця - за період з 26-числа поточного місяця) по 25-те число наступного календарного місяця включно або до дати повного погашення заборгованості за Кредитом, залежно від того, що настане раніше. Сплаті такі проценти підлягають в період з 26-го числа наступного календарного місяця по останній календарний день наступного місяця включно (т. 1, а.с. 31-43).
В забезпечення повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування та можливої неустойки ТзОВ «Корпорація УБТ» між Позивачем та ОСОБА_2 03.09.2010 року укладено договір поруки.
Відповідно до п. 1.1 договору поруки, поручитель поручається перед кредитором за належне та своєчасне виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація УБТ», надалі боржник, зобов'язань за Кредитним договором № 0024/08/10-КLI від 07.08.2008 року, Договором № 1 від 08.08.2008 року про внесення змін до Кредитного договору № 0024/08/10-КLI від 07.08.2008 року, Договором № 2 від 18.11.2008 року про внесення змін до Кредитного договору № 0024/08/10-КLI від 07.08.2008 року, Договором № 3 від 05.08.2009 року про внесення змін до Кредитного договору № 0024/08/10-КLI від 07.08.2008 року, Договором № 01/10 від 04.08.2010 року до Кредитного договору № 0024/08/10-КLI від 07.08.2008 року, Договором № 02/10 від 03.09.2010 року до Кредитного договору № 0024/08/10-КLI від 07.08.2008 року, які було укладено між кредитором та боржником у повному обсязі.
Згідно з п. 2.1 договору поруки, поручитель зобов'язується в разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити заборгованість за кредитним договором, а саме несплачені суми: кредиту, нарахованих відсотків по кредиту, відсотків по простроченій позиції (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені кредитним договором протягом 15 банківських днів з моменту отримання від кредитора відповідного повідомлення. Черговість проплат погоджується з кредитором.
У випадку невиконання зобов'язань за кредитним договором та даним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 3.1 договору поруки).
При внесенні змін у кредитний договір і його пролонгації, обставини, що з нього виникають, розповсюджуються на поручителя (п. 3.4 договору поруки).
Крім того, між сторонами укладалися додаткові договори до договору поруки від 03.09.2010 року, а саме: додатковий договір № 1 від 28 грудня 2011 року (а.с. 50-53), яким виклали текст договору поруки від 03.09.2010 року в новій редакції; Додатковий договір № 2 від 29 березня 2012 року (а.с. 54, 56 ), яким пункти 1.1, 1.2 та 1.3 виклали в новій редакції та пунктом 2 встановили, що проценти за користування, які нараховані та не сплачені до дати підписання Додаткового договору від 29 березня 2012 року до Кредитного договору № 0024/08/10-КLI від 07.08.2008 року в сумі 373360,81 грн. та 55607,70 долларів США, сплачуються боржником до 30 серпня 2012 року; та Додатковий договір № 3 від 28 травня 2013 року про внесення змін до договору поруки від 03.09.2010 року, яким виклали текст договору поруки від 03.09.2010 року в новій редакції.
У відповідності до п. 1.1 Додаткового договору № 3 від 28 травня 2013 року про внесення змін до договору поруки від 03.09.2010 рокуПоручитель поручається перед Кредитором за належне та своєчасне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація УБТ» (ідентифікаційний код 32310078) у повному обсязі зобов'язань за Кредитним договором № 0024/08/10-КLІ від 07.08.2008 р., (надалі-Боржник), а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірах та у випадках, передбачених Кредитним договором. У разі порушення Боржником забезпечених порукою згідно з Договором зобов'язань за Кредитним договором Поручитель та Боржник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, а Кредитор відповідно має право звернутись з вимогою про повне або часткове виконання будь-якого із забезпечених порукою зобов'язань як до Боржника та Поручителя разом, так і до будь-кого з них окремо.
Згідно п. 2.1. порука за цим договором забезпечує в повному обсязі виконання всіх платіжних зобов'язань боржника за кредитним договором, а саме - повернення кредиту в сумі 577400,00 гривень з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 30 вересня 2013 року.
Пунктом 5.8 договору поруки в редакції додаткового договору від 28.05.2013 року також передбачено, що договір діє до виконання в повному обсязі зобов'язань за кредитним договором та договором.
23 січня 2014 року ПАТ «Банк Форум» було направлено вимоги про усунення порушень умов виконання договору (т. 1, а.с. 162 - 166) ОСОБА_2, які той отримав 27 січня 20014 року.
Судом встановлено, що позивачем належним чином виконано умови кредитного договору, що підтверджується відповідними меморіальними валютними ордерами (т. 1, а.с. 62-161). Проте позичальником ТзОВ «Корпорація УБТ» умови наведеного вище кредитного договору не виконувалися, внаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої згідно представленого суду розрахунку (т. 1, а.с. 44-47) в гривнях згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 25 березня 2014 року (10,3762 грн. за 1 долар США) становить: 7 093 029,36 грн.
Згідно зі статтею 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Частиною 1 статті 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до ч. 1 та 2 статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники , якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Частиною 4 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).
Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 251 та ч. 2 ст. 252 ЦК України).
З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 5.8) про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора. Це означає, що строк поруки відноситься до преклюзивних строків.
У кредитному договорі строк виконання основного зобов'язання чітко визначений - строк повного погашення кредиту є 30 вересня 2013 року.
За таких обставин у банку виникло право пред'явити вимогу до поручителів про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 30 вересня 2013 року, протягом наступних шести місяців.
Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.
Отже, вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання можна було пред'явити в межах строку дії поруки, а в даному випадку - до 30 березня 2014 року.
Тому, навіть якщо в межах строку дії поруки була пред'явлена вимога (а.с. 162-164), а саме 27 січня 2014 року (в даному випадку після настання строку повного погашення кредиту) і поручитель не виконав вказані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку (30 березня 2014 року), оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право.
За таких обставин висновок суду першої інстанції, що оскільки остаточною датою погашення кредиту є 30 вересня 2013 року, а 23 січня 2014 року ОСОБА_2 було направлено вимогу про усунення порушень умов виконання договору (т. 1, а.с. 162-165) і такі ним усунуті не були, то позовна заява ПАТ «Банк Форум» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості пред'явлена у межах установленого законом шести місяців з часу звернення до нього з письмовою вимогою, а саме 08 квітня 2014 року, не можна визнати таким, що відповідає вимогам закону.
Згідно положення ч. 4 ст. 559 ЦК України припинення поруки презюмується.
Таким чином, звернення особи до суду з позовом про визнання поруки такою, що припинена, на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору.
На підставі викладеного та з урахуванням зазначених правових норм колегія суддів приходить до висновку, що передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум повинен обчислюватись з 30 вересня 2013 року, та оскільки такі вимоги були заявлені до поручителя більше ніж через шість місяців (8 квітня 2014 року) після настання строку виконання зобов'язань, то в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука за договором поруки від 03.09.2010 року (в редакції 28 травня 2013 року) між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_2 припинила свою дію, а тому в задоволенні позову ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості слід відмовити.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ «Банк Форум» про визнання поруки припиненою за договором поруки від 03.09.2010 року (в редакції 28 травня 2013 року), укладеного між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_2, з підстав які зазначені в позові, а саме: банк набуває права звертатись до ОСОБА_2 у разі невиконання боржником - ТзОВ «Корпорація УБТ» обов'язку повернути кредит у сумі 5 774 000,00 грн.; право вимоги у банку до поручителя виникає у разі реального надання боржнику - ТзОВ «Корпорація УБТ», кредиту у розмірі 5 774 000,00 грн., однак станом на 01 грудня 2014 року позивач не пред'явив поручителю - ОСОБА_2 вимоги щодо погашення заборгованості та не надав доказів реального отримання кредиту ТзОВ «Корпорація УБТ» в рамках договору кредиту № 0024/08/10-KLI в редакції 28 травня 2013 року, - то колегія суддів приходить до висновку, що такі є необґрунтованими.
Колегія судів не погоджується з твердженнями представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 про те, що додатковим договором від 28.05.2013 року до кредитного договору сторони ТзОВ «Корпорація УБТ» та ПАТ «Банк Форум» погодили нове, додаткове кредитування, оскільки, як вбачається з п. 1 Додаткового договору від 28.05.2013 року сторони дійшли згоди викласти кредитний договір в новій редакції, тобто змінені умови договору, а не умови додаткового кредитування та пунктом 2.1. зазначили суму повернення кредиту, а саме 577400,00 гривень з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 30 вересня 2013 року.
Відповідно безпідставним є й твердження представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 що вимоги щодо погашення заборгованості за кредитним договором до поручителя ОСОБА_2 позивач міг пред'явити до 01 грудня 2014 року.
А тому в зустрічному позові про припинення поруки з підстав неотримання ТзОВ «Корпорація УБТ» 5774000,00 грн., які позичальник повинен був отримати в рамках договору кредиту № 0024/08/10-KLI в редакції 28 травня 2013 року і непред'явлення позову до поручителя до 01 грудня 2014 року слід відмовити.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація УБТ», про визнання поруки припиненою не спростовують.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи встановленої ЦПК України, тому підстав для зміни чи скасування рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація УБТ», про визнання поруки припиненою - колегія суддів не убачає.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частинах: стягнення з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованості за кредитним договором № 0024/08/10-KLI від 07 серпня 2008 року в сумі 286 978 (двісті вісімдесят шість тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) доларів США, 68 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 25.03.2014 року становить 7093029 (сім мільйонів дев'яносто три тисячі двадцять дев'ять) гривень, 36 копійок; стягнення з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні, 04 копійки судового збору, як таке, що ухвалене невідповідності висновків суду обставинам справи; з неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в первісному позові та стягнення судового збору в дохід держави відповідно до ст. 88 ЦПК України з ПАТ «Банк Форум».
Рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація УБТ», про визнання поруки припиненою - слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 305 ч. 2, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п.п. 3, 4; 314 ч. 2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03 квітня 2015 року в частинах: стягнення з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованості за кредитним договором № 0024/08/10-KLI від 07 серпня 2008 року в сумі 286 978 (двісті вісімдесят шість тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) доларів США, 68 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 25.03.2014 року становить 7093029 (сім мільйонів дев'яносто три тисячі двадцять дев'ять) гривень, 36 копійок; стягнення з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні, 04 копійки судового збору - скасувати та ухвалити в цих частинах нове рішення, яким:
В первісному позові Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація УБТ», про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», 02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7, в користь держави 3 654,04 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні чотири копійки) судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Монастирецький Д.І.
Судді: Кабаль І.І.
Копняк С.М.
Суд | Апеляційний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2015 |
Оприлюднено | 30.09.2015 |
Номер документу | 51302842 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Амелін Вячеслав Іванович
Цивільне
Апеляційний суд Львівської області
Монастирецький Д. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні