Рішення

від 13.03.2007 по справі 4/62-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/62-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

13.03.2007                                                                               Справа №  4/62-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом     державного  підприємства  "Дельта-лоцман"  м.Миколаїв

до     товариства  з обмеженою відповідальністю "Арктур"  м.Херсон  

3-я особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору -   державне підприємство  "Дніпро-Бузький морський  торговельний порт"  м.Миколаїв  

про   стягнення  3.582,24 дол. США  

за участю представників сторін:

від  позивача   - уповноважена особа  Божнюк С.Ю.

від  відповідача   - головний бухгалтер Скрипка І.А.

від  3-ї особи   - уповноважена особа Зінченко Ю.В.

                                                  в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 3.582,24 дол. США, в тому числі 154,62 дол. США пені. Він  посилається на несвоєчасні розрахунки по канальному збору та невиконання відповідачем зобов'язань за договором № 425/04 від 31.12.2003 року відповідно до  виставленого  позивачем розрахунку   від  19.09.2006року  у зв'язку з  забезпеченням  безпечного  проведення  Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом судна «ANNA”  під  агентуванням відповідача.

Відповідно до ст. 27 ГПК України  суд  ухвалою  від  20.02.2007року залучив до  участі у справі  як третю особу без  самостійних  вимог  на предмет  спору на стороні відповідача державне підприємство "Дніпро - Бузький морський торговельний порт", оскільки рішення по справі може вплинути на права та обов'язки зазначеного підприємства.

Позивач заявою від 25.01.2007року №334 відповідно до  статті 22 ГПК України зменшив суму позову. Він  просить  стягнути  3203,38дол.США заборгованості за  забезпечення в період  з 09.10.2006року по 19.10.2006року  безпечного  проведення Бузько-Дніпровсько-лиманським  каналом суден, інших суден  COLDEN EACLE TUG та  COLDEN BLESSED,   AL RUFAAT 2 під  агентуванням  відповідача. Крім  того, позивач просить  стягнути 72,02 дол.США пені, а всього –3275,40 дол. США, посилаючись на  допущенні помилки  при  подачі позовної  заяви.          

Відповідачем подано суду відзив на позов, в якому він заперечує проти позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність. Він зазначає, що сума канального збору, яка є предметом спору, сплачена в повному обсязі на користь ДП "Дніпро - Бузький морський торговельний порт", оскільки в період з 01.09.2006 року по 30.09.2006 року позивачем зазначені послуги йому не  надавалися, а рахунки на сплату збору надходили не від позивача, а від зазначеного підприємства. У виставлених позивачем рахунках  від 11.09.2006року №2608 та 2609   позивачем  зазначено  розрахунковий рахунок  який не  узгоджувався сторонами  при  підписанні договору від 31.12.2004року, на  який позивач посилається як  на підставу позовних  вимог.

Позивач в засіданні суду позовні вимоги підтримав відповідно до  заяви  про  зменшення суми позову  та надав заперечення на відзив відповідача і третьої особи.

Третя особа  позовні вимоги відхиляє,  надавши в засіданні свої  доводи  та заперечення. Представник третьої  особи  посилається на те, що у  зв'язку з  реорганізацією позивача шляхом приєднання до державного підприємства  "Дніпро-Бузький морський торговельний порт" Бузько-Дніпровсько-Лиманський і Херсонський канали  в період  з 04.05.2006року по  02.10.2006року знаходилися в повному господарському віданні  третьої  особи, утримувалися нею,  саме нею  надавалися відповідачу послуги  з безпечного  проходу суден  під  агентуванням  відповідача по  цих  каналах на підставі договору № 52 від 22.07.2003року та додаткової   угоди  до  цього  договору №1, тому вважає що  правові підставі стягнення канального  збору в період  знаходження каналів на його  балансі у позивача відсутні. Крім  того, він  вважає  безпідставними  посилання позивача на те, що  канальний збір  є  обов'язковим платежем та вважає  його  послугою, яка  надається  як цільовий портовий збір  на підставі укладеного  між  сторонами господарського  договору.

Дослідивши  матеріали  справи, заслухавши представників сторін, суд  дійшов до  висновку про  те, що  позовні вимоги задоволенню  не  підлягають  з  урахуванням  наступного.

31.12.2004року між  державним  підприємством «Дельта-лоцман»(позивач) та ТОВ «Арктур»(відповідач) укладено  договір  №425/04. Відповідно до  цього  договору позивач прийняв на себе зобов'язання  за заявками  відповідача надавати  послуги з  лоцманського  проведення, регулювання руху  суден  та надавати   право безпечного  проходження суден  під  агентуванням  відповідача  по Бузько-Дніпровсько-лиманському  і Херсонському морських каналах. Відповідач, який діє  від  імені і за дорученням судновласника,  зобов'язаний за умовами пункту 1.1 договору  прийняти  і оплатити  надані позивачем послуги.

Звертаючись  з  позовною  заявою позивач зазначає, що  ним  надавалися  відповідачу послуги з  безпечного  проходження судна "ANNA"   по Бузько-Дніпровсько-Лиманському  і Херсонському морському каналах. При  цьому конкретного  періоду в який ці послуги надавалися не  зазначає, уточнивши заявою  від 25.01.2007року №334 що  ним здійснено  забезпечення проведення Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом  інших  суден  -  COLDEN EACLE TUG та  COLDEN BLESSED,   AL RUFAAT 2 під  агентуванням  відповідача в період  з 09.10.2006року по 19.10.2006року. Однак до  матеріалів справи  позивач надає  рахунки  № 2608 та 2609 від 11.09.2006року, які ним  зазначені  в розрахунку  суми позову та які  надіслані відповідачу  за реєстром   №2288 від 06.10.2006року та № 23956 від 16.10.2006 року.

Матеріали  справи  свідчать  про  те, що  фактично судна  COLDEN EACLE TUG та  COLDEN BLESSED,   AL RUFAAT 2 під  агентуванням  відповідача  здійснювали  прохід  зазначеними каналами  в період  з  01.09.2006року  по 03.09.2006року.

За нормою  статті 509 ЦК України  зобов'язанням  є  правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити  на користь другої  сторони певну дію (передати  майно, виконати  роботу, надати  послугу, сплатити  гроші тощо) або  утриматися від  певної  дії, а кредитор  має  право  вимагати  від  боржника виконання  його  обов'язку. Зобов'язання виникають  з  підстав встановлених  статтею 11 ЦК України, зокрема –із актів цивільного  законодавства,  договорів та інших  правочинів.

Договір  від 31.12.2004року №425/04 за своєю правовою природою  є  договором про надання послуг, тому правовідносини  сторін  регулюються, серед  іншого, главою 63 ЦК України.

Відповідно до  статті 901 ЦК України за договором про  надання послуг  одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням  другої  сторони (замовника) надати  послугу, яка  споживається  в процесі вчинення певної  дії або  здійснення певної  діяльності, а замовник зобов'язується оплатити  виконавцеві  зазначену послугу, якщо  інше не встановлене  договором. При цьому положення   зазначеної  норми   застосовуються до  всіх  договорів про  надання  послуг, якщо  це  не  суперечить  суті зобов'язання.

Згідно зі статтею 902 ч.1 ЦК України виконавець  повинен  надати  послугу особисто.

Документального  підтвердження того, що  в у вересні 2006року  року саме  позивач   за завданням  відповідача  надавав йому послуги  з безпечного  проведення суден COLDEN EACLE TUG та  COLDEN BLESSED,   AL RUFAAT 2   під  агентуванням  відповідача  по Бузько-Дніпровсько-Лиманському  і Херсонському морських каналах позивач суду не  надав як  при  подачі позову, так і в наступні засідання.

Не надано  ним і  документального  обгрунтування підстав надіслання відповідачу рахунків від 11.09.2006року №2608 та №2609 для оплати  суми, яка  є  предметом спору, в той час як відповідно до  пункту 2.2.2 договору  від 31.12.2004року  такою  підставою   є  підписана  уповноваженими  особами  відповідача інформація для виставлення рахунку, яка  подається відповідачем до   відходу судна  і за достовірність  якої  він  несе  відповідальність.

За посиланням  відповідача така інформація в спірний період  ним позивачу не  надавалася. Посилання  ж  позивача на те, що  зазначена інформація ним  отримана від ДП «Державна  морська лоцманська служба»не є  належним  доказом по  справі в розумінні ст. 34 ГПК України, оскільки  саме  інформація відповідача  відповідно до  пункту 2.2.2 договору надає  позивачу право  на  виставлення рахунку для оплати вартості наданих  послуг.

Крім  того, матеріалами  справи  підтверджується, що  у зв'язку з реорганізацією  позивача шляхом приєднання його  до  третьої особи, Бузько-Дніпровсько-лиманський  і Херсонський морські канали в період  з 04.05.2006року по  02.10.2006року знаходилися на балансі і повному господарському віданні третьої  особи та утримувалися нею. Між  третьою  особою  та відповідачем    22.07.2003року  укладено  договір  №52про  агентування та комплексне  обслуговування суден. Відповідно до  пункту 2.1.1 та умов  додаткової  угоди №1 від 11.05.2005року до зазначеного договору    саме  ДП «Дніпро-Бузький морський торговельний порт»  надає відповідачу послуги  з безпечного  проходу суден  під  агентуванням  відповідача по  цих  каналах  та проводить з  ним розрахунки  на підставі виставлених  рахунків відповідно до  інформації про  виставлення рахунку,  яка  надається йому відповідачем.

Із  наданих  відповідачем та третьою особою  доказів  встановлено, що   в період за який позивачем виставлено відповідачу рахунки №2608 та №2609  від 11.09.2006року відповідач  надавав інформацію   для виставлення рахунку не позивачу, а  третій особі,  отримав він  неї  послуги  з безпечного  проведення суден COLDEN EACLE TUG та  COLDEN BLESSED,   AL RUFAAT 2   під  агентуванням  відповідача, що  підтверджується актом прийому-передачі за вересень 2006року  і здійснив повні розрахунки  за ці послуги відповідно до  рахунків третьої  особи №27 та №28 від 11.09.2006року.

Жодних  доказів, які б  свідчили  про  те, що  між  позивачем і відповідачем існували  господарські  відносини під  час   проходження зазначеними суднами каналів  і позивачем надавалися будь-які послуги з  безпечного проведення  суден під  агентуванням  відповідача,  суду не  надано.

Відповідно до  пунктів 1, 7 статті 193 ГК України  суб'єкти  господарювання та інші  учасники  господарських  відносин  повинні виконувати  господарські зобов'язання належним чином відповідно до  вимог  закону, інших  правових  актів, договору. Одностороння відмова від  виконання  господарського  зобов'язання  не  допускається, крім  випадків передбачених  законом. При  цьому, відповідно до  частини 8 зазначеної  норми, управнена сторона, приймаючи  виконання господарського  зобов'язання на вимогу зобов'язаної  сторони повинна видати  письмове посвідчення виконання зобов'язання  повністю  або  його  частини.

Документального  обгрунтування того, що ним надавалися передбачені   договором від 31.12.2004року   послуги  відповідачу  під  час проходження суден COLDEN EACLE TUG та  COLDEN BLESSED,   AL RUFAAT 2   під  агентуванням  відповідача Бузько-Дніпровсько-лиманським і Херсонськими  морськими  каналами, отримання від  нього  будь-яких  підтверджень  прийняття цих  послуг  та інформації  для виставлення рахунку  позивач суду не  надав.

Його  посилання на те, що  канальний збір  не є  послугою, а відноситься до  обов'язкових платежів, а  тому він  здійснюється  за сам  факт проходження  каналу судном і    ніякого  підтвердження надання цієї  послуги не  потрібно не  відповідає вимогам закону  та договору.

Так, статтею 84 Кодексу  торговельного  мореплавства України  встановлено, що  у  морському порту  справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний     та санітарний. Таким чином, канальний збір, як  і інші портові збори, віднесено  законом до  цільових  портових зборів в розумінні послуг і будь-якого  виключення  для канального  збору цією  нормою  не  передбачено.

Статтею 86 Кодексу  торговельного  мореплавства України  передбачено, що  під  час перебування  в порту  будь-яке судно  повинно  дотримуватися  чинних  законів  і правил України, в тому числі і тих, що  стосуються  безпеки  порту і судноплавства в порту. Оскільки  статтею  84 зазначеного  Кодексу  канальний збір  віднесено  до  цільового  портового  збору та зазначено, що  його  використання  допускається виключно  за цільовим призначенням, правовий режим канального збору  повинен  регулюватися нормами  законодавства, які застосовуються  до  порядку сплати  цільових  портових  зборів.

Крім того, згідно зі статтею 1 закону України «Про  систему оподаткування»від  18.02.1997року №77/97-ВР  будь-які податки  і збори  (обов'язкові платежі) встановлюються  законами  України. Ці податки  і збори   мають  бути   включені до  закону України «Про  систему оподаткування». Зазначеним  законом встановлено  вичерпний перелік обов'язкових  податків  і зборів а також  порядок їх  стягнення. Однак,  ним  не  визначено, що  канальний збір  віднесено до обов'язкового  збору, а тому він  підлягає  стягненню  на  підставі  вимог  закону і укладеного  між сторонами договору.  

Статтею  903 ЦК України зазначено,  якщо  договором передбачено  надання послуг  за плату, замовник зобов'язаний  оплатити  надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що  встановлені договором.                                            

Позивачем не  надано  доказів надання послуг на суму позову за   завданням  відповідача. Не  надано  ним і обгрунтування підстав надіслання  відповідачу рахунків на оплату цих  послуг а також  того, що  канальний збір  є  обов'язковим збором і сплачується  відповідачем за сам  факт  проходження судна Бузько-Дніпровсько-Лиманським  і Херсонським морськими каналами, чим не  доведено  своє  право  на стягнення  боргу та обов'язок відповідача його  сплатити.

З урахуванням  викладеного, правові  підстави  стягнення суми  позову відсутні.

В засіданні за згодою  представників сторін  оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Судові витрати  відповідно до  статті 49 ГПК України відносяться на позивача.

          На підставі вищезазначених  норм  права,  керуючись ст.ст. 22, 44, 49,  

82-85 ГПК України, суд  

в и р і ш и в:

          1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

         Суддя                                                                                      З.І. Ємленінова

     5прим.сл.                                                                         Рішення оформлено  відповідно до  

                                                                                ст.84 ГПК України 16.03.2007 року.