Постанова

від 18.09.2015 по справі 803/3287/15

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2015 року Справа № 803/3287/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С. Ф.,

при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області до Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області (далі - УПФУ в Любешівському районі, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 (далі - СФГ ОСОБА_1, відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за липень-серпень 2015 року в сумі 7665,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов'язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів В«бВ» - В«зВ» частини першої статті 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» та пункту 2 Розділу ХV В«Прикінцеві положенняВ» Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» . Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відповідач не проводив відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку таких пільгових пенсій, заборгованість СФГ ОСОБА_1 з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за липень-серпень 2015 року становить 7665,32 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

В судове засідання представник позивача не прибув, проте подав письмове клопотання про розгляд справи без участі представника управління (а. с. 20).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, свого представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення судової повістки за поштовим відправленням № 4423500074127 від 14.09.2015 року. Причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У зв'язку з цим, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або його представника, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Разом з тим, частиною 1 статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 зареєстроване як юридична особа, що підтверджується довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 730 від 30.03.1999 року (а. с. 4), взяте на облік в УПФУ в Любешівському районі як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зобов'язане відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV В«Прикінцеві положенняВ» Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» .

З матеріалів справи вбачається, що у Селянському (фермерському) господарстві ОСОБА_1 працювали громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, пенсія яким призначена на підставі пунктів В«бВ» -В«зВ» статті 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» .

СФГ ОСОБА_1 підпадає під дію частини 2 Прикінцевих положень Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» та пунктів В«бВ» -В«зВ» статті 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» , що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунком фактичних витрат на доставку пенсій, призначених на пільгових умовах з 2015 року та довідками УПФУ в Любешівському районі (а. с. 8-12) про те, що вказані пенсіонери знаходяться на обліку в позивача і їм призначена пенсія на підставі вказаних вище пунктів Закону, а тому повинне сплачувати до Пенсійного фонду фактичні витрати на доставку та виплату пільгових пенсій.

Управлінням Пенсійного фонду України в Любешівському районі надсилалися та вручені відповідачу розрахунки сум фактичних витрат на доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів В«бВ» -В«зВ» статті 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» з 2015 року, з липня по серпень 2015 року (а. с. 7).

Відповідно до пункту 2 розділу ХV В«Прикінцеві положенняВ» Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» від 09.07.2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України В«Про пенсійне забезпеченняВ» . При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України В«Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів В«бВ» - В«зВ» статті 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» .

Як передбачено статтею 3 Закону України В«Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» , платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно з підпунктами 6.4, 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (з наступними змінами та доповненнями), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за липень-серпень 2015 року в сумі 7665,32 грн., щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано заперечень, не надано доказів її погашення, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 41, 122, 128, 162, 163 КАС України, на підставі Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» , Закону України В«Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» , Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» , суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 (44235 Волинська область, Любешівський район, село Люб'язь, ідентифікаційний код 30002777) на користь Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області (44200 Волинська область, Любешівський район, смт. Любешів, вулиця Червоної Армії, будинок 8, ідентифікаційний код 20125620) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 7665,32 грн. (сім тисяч шістсот шістдесят п'ять гривень 32 копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич