Постанова

від 07.09.2015 по справі 808/4686/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2015 року (11 год. 15 хв.) Справа № 808/4686/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпродторг», м. Запоріжжя

про: стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач або ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області) звернулась із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпродторг» (далі - відповідач або ТОВ «Інтерпродторг»), в якому позивач просить суд стягнути кошти з рахунків платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпродторг» у банках, обслуговуючих такого платника податків, за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 89 746,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 89 746,40 грн., який виник в результаті несплати узгоджених грошових зобов'язань, самостійно задекларованих відповідачем, та грошових зобов'язань донарахованих контролюючим органом згідно податкових повідомлень-рішень. Крім того, за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань відповідачу нараховано пеню на загальну суму 7 216,67 грн. Зазначає, що позивачем вживались, визначені нормами податкового законодавства, заходи щодо стягнення з ТОВ «Інтерпродторг» податкового боргу. Однак, направлена відповідачу податкова вимога форми «Ю» від 08.08.2013 № 19-15/1579/10/8-26-15-03 залишилась без виконання. Враховуючи, що заборгованість відповідача є несплаченою до бюджету, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.08.2015 відкрито провадження в адміністративній справі № 808/4686/15 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 07.09.2015.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, факсимільним повідомленням надіслав до суду клопотання вх. № 38231 про розгляд справи без участі представника ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та зазначає, що сума боргу станом на 07.09.2015 залишається не погашеною.

В судове засідання представник відповідача також не з'явився. Поштова кореспонденція направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернулась до суду 04.09.2015 з відміткою відділення поштового зв'язку - «за закінченням терміну зберігання».

Частиною 4 ст. 33 КАС України передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи те що, поштова кореспонденція направлялась відповідачу за адресою, яка відповідає реєстраційним відомостям, то згідно вимог ст.ст. 33, 35 КАС України, слід вважати, що останній повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

За приписами ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.07.2015 № 20939702, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпродторг» (код ЄДРПОУ 32731378) зареєстроване як юридична особа 18.11.2003, номер запису про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу - 1 103 120 0000 005983.

Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України) визначено обов'язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Як передбачено п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України, звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість є календарний місяць.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «Інтерпродторг» були подані до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області податкові декларації з податку на додану вартість, а саме:

- податкова декларація від 22.04.2014 № НОМЕР_1, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 2 246,00 грн.;

- податкова декларація від 20.05.2014 № НОМЕР_2, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 3 945,00 грн.;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань від 01.05.2014 № НОМЕР_3, відповідно до якого відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 670,00 грн.;

- податкова декларація від 21.07.2014 № НОМЕР_4, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 2 270,00 грн.;

- податкова декларація від 19.09.2014 № НОМЕР_5, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 5 773,00 грн.;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань від 24.11.2014 № НОМЕР_6, відповідно до якого відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 5 773,00 грн. та суму штрафу у розмірі 174,00 грн.

За правилами п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Як передбачено ст. 67 Конституції України та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Оскільки, сума самостійно задекларованих податкових зобов'язань згідно поданих до контролюючого органу вищевказаних податкових декларацій з податку на додану вартість не була сплачена відповідачем у визначені законодавством строки, то вона набула статусу податкового боргу.

Крім того, судом встановлено, що на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 54.3 ст. 54 та п.75.1.1.п. 75.1. ст. 75 ст. Податкового кодексу України заступником начальника відділу оподаткування та контролю об'єктів та операцій ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області ОСОБА_1 проведено камеральну перевірку ТОВ «Інтерпродторг» з питання виявлених помилок у податковій звітності з податку на додану вартість, перевіркою встановлено порушення абзацу 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині безпідставного віднесення до податкового кредиту податкових накладних, виписаних контрагентами, що перевищує 365 календарних днів з дати виписки податкової накладною.

За результатами вищезазначеної перевірки контролюючим органом складено акт від 08.08.2014 № 81/153/32731378.

На підставі акту перевірки від 08.08.2014 № 81/153/32731378 позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 29.09.2014 № НОМЕР_7, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 37 840,00 грн. за основним платежем та 9 460,00 грн. за штрафними санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення, разом з актом перевірки, отримано уповноваженою особою ТОВ «Інтерпродторг» 13.10.2014, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідачем не надано суду доказів оскарження податкового повідомлення-рішення від 29.09.2014 № НОМЕР_7, отже грошові зобов'язання за ним вважаються узгодженими та підлягають сплаті до бюджету у визначені податковим законодавством строки.

Окрім вищезазначеного, на підставі п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування та контролю об'єктів та операцій ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області ОСОБА_2 проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «Інтерпродторг» у податковій звітності з податку на додану вартість, перевіркою встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

За результатами вищезазначеної перевірки контролюючим органом складено акт від 03.03.2015 № 35/153/32731378.

На підставі акту перевірки від 08.08.2014 № 81/153/32731378 позивачем винесені податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 09.04.2015 № НОМЕР_8, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 293,00 грн та від 09.04.2015 № НОМЕР_9, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 16 170,37 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення та акт перевірки направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Проте, поштова кореспонденція повернулась на адресу податкового органу з відміткою відділення поштового зв'язку - «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується наданою позивачем копією поштового конверту.

Пунктом 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З урахуванням положень п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 09.04.2015 № НОМЕР_8 та від 09.04.2015 № НОМЕР_9 вважається врученим відповідачу належним чином.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Враховуючи, що сума грошових зобов'язань, визначена згідно податкових повідомлень-рішень від 09.04.2015 № НОМЕР_8 та від 09.04.2015 № НОМЕР_9 ТОВ «Інтерпромторг» у встановлені законодавством строки не сплачена до бюджету, то вона набула статусу податкового боргу.

Також, згідно приписів п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п. 131.1 ст. 131 Податкового кодексу України, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Судом з'ясовано, що за відповідачу податковим органом нараховано пеню у розмірі 7 216,67 грн.

Підсумовуючи вищенаведені, встановлені судом, обставини за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість у сумі 89 746,40 грн.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Судом з'ясовано, що 09.08.2013 ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 08.08.2013 № 19-15/1579/10/8-26-15-03 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями в розмірі 34 784,00 грн.

Проте, як вбачається із наданої позивачем копії поштового конверту, кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків.

З урахуванням положень ст. 58 Податкового кодексу України, вказана податкова вимога вважається врученою відповідачу належним чином.

На даний час податкова вимога форми «Ю» від 08.08.2013 № 19-15/1579/10/8-26-15-03 в порядку визначеному ст. 60 Податкового кодексу України позивачем не відкликана, оскільки з моменту її виставлення заборгованість, яка рахується за відповідачем, залишається не погашеною, про що свідчать надані позивачем картки особового рахунку платника податків за спірний період та довідка про заборгованість.

Згідно з пп. 95.1 - 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно зі ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно наданої позивачем картки особового рахунку платника податків, за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 89 746,40 грн.

Під час розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів повного або часткового погашення заборгованості, нормативно та документально обґрунтованих заперечень проти позовних вимог та доказів, які б спростовували доводи позивача.

Беручи до уваги вищезазначені обставини, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпродторг» про стягнення податкового боргу, - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпродторг» (69002, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32731378), у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 38025440, р/р 31112029700003, код платежу 14010100, банк - ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015) кошти за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 89 746,40 (вісімдесят дев'ять тисяч сімсот сорок шість гривень 40 коп.) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко