Рішення

від 26.03.2007 по справі 12/1584

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/1584

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" березня 2007 р.Справа № 12/1584

Розглянувши матеріали за позовом Міського комунального підприємства “Хмельницьктеплокомуненерго” м. Хмельницький

до Приватного підприємця Марценюка Олександра Вікторовича м. Хмельницький

про стягнення 1225грн. 68коп.

Суддя            Шпак В.О.

Представники сторін:

Позивача:      Зайчук Т.В. –за довіреністю №3 від 04.01.2007р.

Відповідача:  не з'явився

Суть спору:

Міське комунальне підприємство “Хмельницьктеплокомуненерго” м. Хмельницький звернулось з позовом до Приватного підприємця Марценюка Олександра Вікторовича м. Хмельницький про стягнення 1225грн. 68коп., з яких 1151грн. 54коп. заборгованості, 36грн. 16коп. різниці від встановленого індексу інфляції, 10грн. 56коп. 3% річних, 27грн. 42коп. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором на відпуск теплової енергії №400/487а від 21.04.2002р.

В судовому засіданні представник позивача повідомив, що відповідач після пред'явлення позову сплатив 1151грн. 54коп. основного боргу.

Відповідач відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не подав, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив та  не заперечив проти позовних вимог, що не перешкоджає розглядові справи у відповідності із ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

21.04.2002р. між Підприємством „Хмельницьктеплокомуненерго” (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договір на відпуск теплової енергії №400/487а.

Відповідно до умов даного договору (п.1.1, п.6.1, п.6.3, п.10.4) за цим договором постачальне підприємство бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Споживач зобов'язаний здійснювати розрахунки з постачальником за спожиту теплову енергію щомісячно, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідно до одержаних від постачальника рахунків. Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 21.01.2003р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмове заявлено однією з сторін.

Позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань, постачав споживачу (відповідачу) теплову енергію у період з 01.03.2006р. по 01.02.2007р. та щомісячно виставляв відповідачеві для сплати відповідні рахунки.

Відповідач умов договору належно не виконав, розрахунків за спожиту теплову енергію вчасно та у повному обсязі не провів, внаслідок чого у нього станом на 01.02.2007р. виник борг перед позивачем в сумі 1151грн. 54коп.

В ході судового розгляду встановлено, що відповідач після пред'явлення позову сплатив 1154грн. 54коп. заборгованості.

Пунктом 7.2.3 договору від 21.04.2002р. встановлено, що споживач за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію сплачує пеню в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Відповідно, позивачем нараховано 27грн. 42коп. пені.

Посилаючись на ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 36грн. 16коп. різниці від встановленого індексу інфляції та 10грн. 56коп. 3% річних за період з березня 2006р. по січень 2007р.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України до господарських та цивільних відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями цих кодексів, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Оскільки договір №400/487а на відпуск теплової енергії від 21.04.2002р., укладений між сторонами, вважається пролонгованим, на кожний наступний рік за відсутності письмової заяви жодної із сторін щодо його припинення, а зобов'язання, що виникли на його підставі продовжують існувати, при прийнятті рішення суд керується нормами Господарського та Цивільного кодексів України.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору №400/487а на відпуск теплової енергії від 21.04.2002р., за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із вищенаведеного, позов Міського комунального підприємства “Хмельницьктеплокомуненерго” м. Хмельницький до Приватного підприємця Марценюка Олександра Вікторовича м. Хмельницький в частині стягнення 36грн. 16коп. різниці від встановленого індексу інфляції, 10грн. 56коп. 3% річних, 27грн. 42коп. пені є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню.

В частині стягнення 1151грн. 54коп. заборгованості провадження по справі належить припинити на підставі п.1.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки дана сума боргу сплачена відповідачем після пред'явлення позову.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідача.

          Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, п.1.1 ст.80, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в:

Позов  Міського комунального підприємства “Хмельницьктеплокомуненерго” м. Хмельницький до Приватного підприємця Марценюка Олександра Вікторовича м. Хмельницький про стягнення 1225грн. 68коп. задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємця Марценюка Олександра Вікторовича м. Хмельницький, вул. Вайсера, 15 (р/р 26007501210220 КБ „Промінвестбанк” м. Хмельницький, МФО 315278, код 2055814932) на користь міського комунального підприємства “Хмельницьктеплокомуненерго” м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5 (р/р 26006301211420 в ЦВ Промінвестбанку, МФО 315278, код ЄДРПОУ 03356571) –36грн. 16коп. (тридцять шість гривень 16коп.) різниці від встановленого індексу інфляції, 10грн. 56коп. (десять гривень 56коп.) 3% річних, 27грн. 42коп. (двадцять сім гривень 42коп.) пені, 102грн. (сто дві гривні) витрат по оплаті державного мита, 118грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення 1151грн. 54коп. провадження по справі припинити.

                              Суддя                                                                      В.О. Шпак

Віддруковано в 3 примірниках: 1.До справи; 2.Позивачу; 3.Відповідачу.