Постанова

від 01.09.2015 по справі 826/9383/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 вересня 2015 року № 826/9383/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдорресурс» до Державної податкової інспекції у у Голосіївськом районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдорресурс» (надалі - ТОВ «Укрдорресурс», позивач) до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - ДПІ у Голосіївськом районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0001232207 від 25.12.2014р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 153 685,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 38 421,00 грн.

Свої позовні вимоги ТОВ «Укрдорресурс» обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняте рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що первинні бухгалтерські документи, отримані від ПП Фірма «Гелла» відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити. Таким чином, зазначені суми по податкових накладних правомірно включені позивачем до валових витрат відповідного періоду.

Окрім того, позивач зазначає, що товариством у встановлений термін надано пояснення та їх документальне підтвердження відповідно до запиту контролюючого органу, а отже, у відповідача не було законних підстав для призначення перевірки та винесення відповідного наказу з посиланням та пп.78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, подав до суду письмові заперечення проти позову у яких зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до вимог частини шостої ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, судом встановлено наступне.

ТОВ «Укрдорресурс» (ідентифікаційний код юридичної особи 31056577) зареєстроване рішенням Голосіївської районної державної адміністрації м. Києва від 16.08.2000р., свідоцтво про державну реєстрацію від 16.08.2000р. за № 10681050001019050.

ТОВ «Укрдорресурс» взято на податковий облік в органах державної податкової служби від 01.06.1997 р. №189820. та перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.

ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі наказу від 26.11.2014 р. №223, керуючись п.п.78.1.1, п.78.1, ст.78, п.79.1, п.79.2, ст.79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Укрдорресурс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до державного бюджету податків та зборів по фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП Фірма «Гелла» код 30392337 за період з 01.01.2012 року по 30.09.2014 року.

За результатами перевірки складено Акт від 10.12.2014 р. № 58/1/22-07-31056577 (далі - Акт перевірки).

Відповідно до висновків, викладених в Акті, перевіркою встановлено порушення:

- п. 44.1 ст. 44, п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України, внаслідок чото занижено податок на прибуток за 2013 рік на загальну суму 153 685 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та п.5, п.6.3, п.16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів від 01.11.2011 року №1379 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22.11.2011 року №1333/20071, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 161 774 грн., а саме за березень 2013 на суму 161 774 грн.

Висновки Акту перевірки обґрунтовані тим, що операції між позивачем та ПП Фірма «Гелла» є нереальними, а укладений договір купівлі-продажу є нікчемним, а отже ТОВ «Укрдорресурс» протиправно віднесло до валових витрат суми за операціями із зазначеним контрагентом.

На підставі висновків, викладених у Акті перевірки, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення №0001232207 від 25.12.2014р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 153 685,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 38 421,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Як зазначено в акті, перевірку проведено на підставі п.п.78.1.1, п.78.1, ст.78, п.79.1, п.79.2, ст.79 Податкового кодексу України.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до положень п.п. 75.1. 2 п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Податковим Кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 79.1 ст.79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту та виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невинної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Судом встановлено, що податковим органом отримано від співробітників оперативного управління ГУ ДФС у м. Києві лист в якому повідомляється, що ТОВ «Укрдорресурс» формувало податковий кредит з ПДВ та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за рахунок фіктивного підприємства ПП Фірма «Гелла».

У зв'язку із наявністю негативної податкової інформації щодо контрагента позивача, на підставі п.п. 20.1.2 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73 розділу ІІ Податкового кодексу України з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві на адресу позивача направлено запит від 28.10.2014р. №13943/10/26-50-22-07 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліках господарських відносин з ПП Фірма «Гелла».

Позивач листом від 12.11.2014 року №94 надав контролюючому органу письмові пояснення та завірені належним чином ксерокопії первинної документації.

В подальшому, оскільки у податкового органу виникли сумніви стосовно факту реальності здійснення операцій, вказані обставини стали підставою для вжиття ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві заходів для проведення перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до державного бюджету податків та зборів по фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП Фірма «Гелла» за період з 01.01.2012 року по 30.09.2014 року

На виконання вищезазначених норм закону відповідачем видано наказ від 26.11.2014р. №223 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Укрдорресурс» та повідомлення від 26.11.2014р. №10/26-50-22-07 про початок проведення перевірки.

Як зазначає сам позивач у позовній заяві, повідомлення про початок перевірки та копія наказу про проведення документальної виїзної перевірки направлено на адресу позивача поштою з повідомленням про вручення та отримано ТОВ «Укрдорресурс» до початку проведення перевірки.

Таким чином, оскільки здійснення податкового контролю шляхом проведення позапланових перевірок прямо передбачено нормами Податкового кодексу України, відповідачем у встановленому законодавством порядку видано та направлено позивачу наказ про проведення перевірки, суд вважає є необґрунтованими доводи позивача про відсутність у податкового органу законних підстав для призначення перевірки та винесення відповідного наказу.

Щодо реальності здійснення господарських операцій позивача із ПП Фірма «Гелла» суд зазначає наступне.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, між ПП Фірма «Гелла» (Продавець), в особі директора ОСОБА_2 та ТОВ «Укрдорресурс» (Покупець), в особі директора ОСОБА_3, укладено договір купівлі-продажу (поставки) від 01.03.2013 р. №25.

Згідно умов зазначеного договору Продавець зобов'язується поставити бітум нафтовий дорожній марки 60/90, 90/130 за ціною згідно з додатками або рахунками, які є невід'ємною частиною Договору, а Покупець прийняти і сплатити вищезгаданий товар.

Відвантаження продукції здійснюється автотранспортом продавця, ЖД транспортом або самовивозом на підставі заявки покупця.

На виконання умов договору купівлі-продажу №25 ПП Фірма «Гелла» на адресу ТОВ «Укрдорресурс» виписано податкові та видаткові накладні.

Оплата за отриманий товар проведена ТОВ «Укрдорресурс» на розрахунковий рахунок ПП Фірма «Гелла» відщповідно до наступних банківських виписок: - від 17.04.2013 року №0000060 на суму 107 000,00 грн., - від 16.05.2013 року №0000077 на суму 863 645,00 грн.

Станом на дату підписання акту перевірки кредиторська/ дебіторська заборгованість по розрахунках з ПП Фірма «Гелла» відсутня.

З огляду на таке, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Окрім того, необхідно зазначити, що згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в Постанові від 26.09.2006р. правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до Листа від 02.06.2011р. встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Відповідно до пп. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно положень п.п. 139.1.9. п 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України 39.1. не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Податковим кодексом України та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011р. за № 1333/20071, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Порядок), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 цього Порядку визначено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у п. 16 Порядку, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Судом встановлено, що ТОВ «Укрдорресурс» мало господарські взаємовідносини з ПП Фірма «Гелла» у березні 2013 року.

Вся первинна документація від імені ПП Фірма «Гелла» , в тому числі і податкові накладні, підписані ОСОБА_2

В той же час, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від співробітників оперативного управління ГУ ДФС у м. Києві отримано лист в якому повідомляється, що ТОВ «Укрдорресурс» формувало податковий кредит з ПДВ та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за рахунок фіктивного підприємства ПП Фірма «Гелла».

Директор, головний бухгалтер та засновник ПП Фірма «Гелла» з червня 2012 року являється громадянин ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_1).

Під час допиту громадянин ОСОБА_2 повідомив, що жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ПП Фірма «Гелла» не має.

Зокрема, оперативним управлінням ГУ ДФС у м. Києві надано ряд доказів, які свідчать про фіктивність ПП Фірма «Гелла», саме:

- протоколи допиту свідків від 22.08.2014 року, від 16.07.2014 року,

- пояснення ОСОБА_4 від 12.07.2014 року,

- рапорт про виявлене кримінальне правопорушення від 10.09.2014 року старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Кіровоградській області капітана податкової міліції А.Г. Руденко;

- рапорт про проведення опитування особи у режимі телефонної конференції від 16.07.2014 року;

- повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення від 16.07.2014 року №515/07-04 начальника ОУ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області майора податкової міліції О.О. Пісного.

Зі змісту зазначених документів вбачається, що керівником, головним бухгалтером та засновником ПП Фірма «Гелла» в одній особі являється гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 Раніше судимий. ОСОБА_2 став керівником на підприємстві з червня 2012 року.

Під час виїзду за місцем реєстрації ОСОБА_2 до м. Павлограда Дніпропетровської області встановлено, що останній на теперішній час перебуває на заробітках у Київській області, користується номером мобільного телефону НОМЕР_2.

Під час телефонної розмови з вищезазначеним громадянином, ОСОБА_2 повідомив, що фактично жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ПП Фірма «Гелла» не має, вважає що став посадовою особою останнього підприємства внаслідок крадіжки в нього невідомими особами паспорта у 2010 році.

Факт звернення ОСОБА_2 до правоохоронних органів з приводу втрати паспорта підтверджено Державною міграційною службою України Павлоградським районним відділом Дніпропетровської області (лист від 11.07.2014 року №3779). Повідомити своє теперішнє місце перебування та місце роботи відмовився.

Крім того, встановлено та опитано дружину ОСОБА_2 - ОСОБА_4, яка повідомила, що її чоловік в період з 2010 року по 2013 рік працював вантажником. Керівником ПП Фірма «Гелла» не являвся.

Співробітники оперативного управління прийшли до висновків, що відсутність відомостей про здійснення підприємством ПП Фірма «Гелла» реальної діяльності як господарюючого суб'єкта, неможливість визначити фізичне місцезнаходження співробітників підприємства та характеру діяльності підприємства, відсутність за місцем реєстрації службових осіб та підприємства, поєднання в одній особі функцій засновника, керівника та головного бухгалтера ПП Фірма «Гелла» та відсутність у власності та в оренді виробничих площ, складських приміщень, транспортних засобів та техніки свідчать про здійснення ПП Фірма «Гелла» - фіктивного підприємництва що кваліфікується відповідно до статті 205 Кримінального кодексу України.

Для повного всебічного та об'єктивного розгляду справи судом у якості свідка викликався у засідання ОСОБА_2, проте останій у судове засідання не прибув, будь-яких пояснень суду не надав.

Окрім того, суд звертає увагу, що згідно даних вид діяльності ПП Фірма «Гелла» - виробництво iнших виробiв з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння. Тобто, до торгівлі бітумом ПП Фірма «Гелла» не має ніякого відношення.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується із висновком податкового органу, що ПП Фірма «Гелла» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, в даному випадку ТОВ «Укрдорресурс».

Беручи до уваги вищезазначені норми закону та положення Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. №1379, суд вважає, що податкові накладні, підписані ОСОБА_2 не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до валових витрат та податкового кредиту ТОВ «Укрдорресурс» вказаних сум по взаємовідносинах із ПП Фірма «Гелла».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 05.03.2012р. по справі № 21-421а11.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність контрагента позивача здійснюється поза межами правового поля, що, у свою чергу, свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Укрдорресурс» та ПП Фірма «Гелла» є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, суд погоджується із висновком податкового органу, що взаємовідносини ТОВ «Укрдорресурс» із ПП Фірма «Гелла» здійснені без мети реального настання правових наслідків, лише з метою заниження об'єкту оподаткування та сприяння в ухиленні від сплати податків, оскільки наслідком діяльності ПП Фірма «Гелла» є виключно надання податкової вигоди на адресу підприємств-вигодонабувачів.

Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру ТОВ «Укрдорресурс» при укладенні договору на створення правових наслідків. Тобто, така угода є нікчемною.

Таким чином, несплачений ТОВ «Укрдорресурс» податок на прибуток внаслідок безпідставного формування валових витрат, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Беручи до уваги вищезазначене, суд вважає, що ДПІ у Голосіївськом районі ГУ ДФС у м. Києві доведено, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 153 685,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 38 421,00 грн., здійснено відповідачем правомірно, що свідчить про те, що податкове повідомлення-рішення №0001232207 від 25.12.2014р. винесено відповідачем правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судового збору позивачу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдорресурс» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко