Рішення

від 21.09.2015 по справі 905/1284/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.09.2015 Справа № 905/1284/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер», м. Димитров, Донецька область

про стягнення 23728 грн.80коп.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №3052-К-О від 21.07.2015;

від відповідача - не з'явився.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер» (далі - відповідач) про стягнення 23728 грн.80коп., з яких сума заборгованості за кредитом - 12000грн., проценти за кредитним договором - 6078грн.66коп., заборгованість по комісії за користування кредитом - 1378грн.60коп. та пеня - 4271грн.54коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем був укладений договір банківського обслуговування, відповідно до якого відповідачу було встановлено кредитний ліміт. Позивач зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, але відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість відповідача, яку позивач просить стягнути.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, тому справу, на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

09.03.2011 відповідач звернувся до позивача із заявою про відкриття рахунку (а.с.31).

Згідно вказаної заяви відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (далі - Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 09.03.2011 (далі - договір) (а.с.32-43).

Згідно довідки позивача про розміри встановлених кредитних лімітів №08.7.0.0.0/150618131244 від 18.06.2015, відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок №26009060736025, а саме: 11.03.2011 - 0грн., 05.11.2012 - 8000грн., 04.02.2013 - 10000грн., 30.01.2014 - 0грн., 03.02.2015 - 10000грн., 12.02.2014 - 12000грн., 01.03.2014 - 12000грн. та 02.03.2014 - 8592грн.03коп. (а.с.47).

Відповідно до п. 3.2.1.2.2 Умов та правил клієнт зобов'язується використовувати кредит на цілі, визначені п. 3.2.1.1.1 даних Умов, сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п. п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, повернути кредит у строки, встановлені п. п. 3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4, 3.2.1.2.2.17, сплатити банку винагороду відповідно до п. п. 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, 3.2.1.4.11.

Відповідно до п.3.2.1.4.1.1 Умов, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі по тексту - «період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню»), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно п.3.2.1.4.1.2 Умов, при необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

За змістом п.3.2.1.4.1.3 Умов, у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг. Клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.2.1.4.1.4 Умов).

Відповідно до пункту 3.2.1.4.9 Умов, розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Згідно пункту 3.2.1.2.3.4 Умов, банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача (а.с.64).

На час прийняття рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем не сплачена.

Частиною 1 ст.1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується зі ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В порушення зазначених вимог закону та договору, відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, отримані кошти у встановлені строки не повернув, плату за кредит та винагороду банку своєчасно та в повному обсязі не сплатив.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 12000грн., процентів за кредитним договором, нарахованих станом на 14.04.2015, у сумі 6078грн.66коп. та заборгованість по комісії за користування кредитом, станом на 14.04.2015, в розмірі 1378грн.60коп. обґрунтованими та доведеними доказами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 3.2.1.5.1 Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3 термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до 3.2.1.5.4 Умов сторони встановили та погодились, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1, 2.2.1.5.2, 3.2.1.5.3 здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в розумінні цього кодексу є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення їм прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

За містом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня нарахована позивачем по 14.04.2015 у сумі 4271грн.54коп.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року, зокрема, фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Пунктом 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з додатком до зазначено розпорядження, до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, включено м. Димитров.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 №1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053», дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 №1053 зупинено.

Однак, враховуючи, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а Законом України «Про Кабінет Міністрів України» не передбачено повноважень Кабінету Міністрів України на зупинення своїх розпоряджень та, крім того, прийняття Кабінетом Міністрів України Розпорядження від 5 листопада 2014 №1079-р фактично призводить до зупинення дії положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання на території проведення антитерористичної операції, суд приходить до висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин положень Розпорядження від 5 листопада 2014 №1079-р.

Також, судом прийнято до уваги, що Наказом Антитерористичного центру при Службі Безпеки України від 07.10.2014 року №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», Донецька область визначена як район проведення антитерористичної операції.

Виходячи з наведеного вище, а також, враховуючи припис ч.7 ст. 4 ГПК України, відповідно до якої забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, суд приходить до висновку про безпідставність вимог позивача про стягненні пені з відповідача починаючи з 14.04.2014.

З огляду на вищевикладене, задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення пені нарахованої до 13.04.2014 у сумі 54коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Згідно ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Суд покладає судові витрати на відповідача відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер» (85322, Донецька область, м. Димитров, вул. Леніна, буд.44, код ЄДРПОУ 20314195) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570) 12000грн. заборгованості за кредитом, 6078грн.66коп. проценти за кредитним договором, 1378грн.60коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, 54коп. пені та 1 827грн. витрат з оплати судового збору.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 23 вересня 2015 року.

Суддя О.В. Говорун