Рішення

від 18.09.2015 по справі 910/19973/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2015Справа №910/19973/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Красота та Здоров'я»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія прайм сервіс»

про стягнення 9 946,13 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Базилевич Г.І., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Красота та Здоров'я" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асторія прайм сервіс" (далі - відповідач) про стягнення 9 946,13 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.08.2015 було порушено провадження у справі № 910/19973/15, розгляд справи призначено на 02.09.2015.

19.08.2015 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи та к лопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судове засідання 02.09.2015 представник позивача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 05.08.2015 про порушення провадження у справі № 910/19973/15 позивач виконав.

У судове засідання 02.09.2015 представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 05.08.2015 про порушення провадження у справі № 910/19973/15 відповідач не виконав.

Розглянувши клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд дійшов висновку про необхідність його задоволення.

Оскільки представники сторін у судове засідання 02.09.2015 не з'явились, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 05.08.2015про порушення провадження у справі № 910/19973/15, розгляд справи було відкладено на 18.09.2015.

У судове засідання 18.09.2015 представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 18.09.20115 не з'явився.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

27.03.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Красота та Здоров'я» (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Асторія прайм сервіс» (далі - покупець, відповідач) було укладено Договір поставки № 48/12 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити косметичні продукти, дієтичні добавки до їжі, біологічно активні добавки, вироби мед. призначення, продукція для дітей (далі - товар).

Пунктом 6.2 Договору сторонами визначено, що поставлені постачальником за цим Договором покупцю товари, сплачуються на умовах реалізації з обов'язковим наданням покупцем звіту про реалізований товар (у форматі: найменування, кількість, вартість кожної одиниці, ПДВ), який повинен містити інформацію про залишки нереалізованого товару ( у форматі: найменування, кількість, вартість кожної одиниці, ПДВ) на час подання такого звіту, надалі звіт. Звіт покупець надає постачальнику 1 раз (рази) на місяць за кожні 30 календарні (них) дні (днів), починаючи з дня першої поставки партії товару та незалежно від факту реалізації товару, у строк 3 (три) календарних дні з дня закінчення відповідного звітного періоду.

Відповідно до п. 6.4 Договору в разі ненадання покупцем чергового звіту у порядку та строки, як це передбачено п. 6.2 Договору, покупець зобов'язаний за вимогою постачальника сплатити постачальнику протягом 15 календарних днів з дня закінчення строку подання такого звіту вартість всього отриманого та не сплаченого за договором на цей період товару, якщо сторони в цей строк письмово домовляться про інше, зважаючи на причину подання покупцем такого звіту.

Позивач зазначає суду про те, що ним, на виконання умов Договору, було поставлено покупцю товар, в свою чергу, відповідачем не було виконано умови Договору в частині надання звіту, в зв'язку з чим у відповідача виникло зобов'язання сплатити вартість отриманих товарів, в розмірі 9 373,81 грн.

12.02.2014 позивачем було направлено претензію (досудове попередження) № 1-Асторія з вимогою сплатити заборгованість, однак відповідні на неї позивачем не отримав, що стало підставою для звернення до суду.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивачем на виконання Договору було здійснено поставку товару відповідачу, а відповідачем в свою чергу не подано звіту передбаченого умовами Договору, внаслідок чого у відповідача виник обов'язок погасити борг в розмірі 9 373,81 грн, розмір якого підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних.

Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за Договором в розмірі 9 373,81 грн.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо неподання позивачу звітів передбачених умовами Договору, та як наслідок наявності у відповідача заборгованості за поставлену за вищезазначеними видатковими накладними продукцію у розмірі 9 373,81 грн.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 9 373,81 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача 572,32 грн трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок заявленої до стягнення з відповідача суми 3% річних та встановлено, що позивачем вірно розраховано зазначену суму. А тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних в розмірі 572,32 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар, з урахуванням 3 % річних в загальному розмірі 9 946,13 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія прайм сервіс» (04070, м. Київ, вулиця Волоська, будинок 55/57; ідентифікаційний код: 36137393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Красота та Здоров'я» (61001, Харківська обл., місто Харків, вулиця Сомівська, будинок 12-Б, ідентифікаційний код: 36226540) заборгованість у розмірі 9 373 (дев'ять тисяч триста сімдесят три) грн. 81 коп., 3% річних в розмірі 572 (п'ятсот сімдесят дві) грн. 32 коп. та судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 23.09.2015.

Суддя О.В. Нечай