Рішення

від 23.09.2015 по справі 912/3169/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 рокуСправа № 912/3169/15 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3169/15

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", с. Диківка, Знам'янський район, Кіровоградська область

до відповідачів:

І - приватного підприємства "Агропромисловий комплекс "Артем", с. Прототопівка, Олександрійський район, Кіровоградська область

ІІ - публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ

про визнання поруки припиненою

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 43 від 01.09.15;

від відповідача І - участі не брали;

від відповідача ІІ - ОСОБА_2, довіреність б/н від 18.09.12.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (ТОВ "Прогрес") звернулось до господарського суду з позовною заявою, в якій заявлено вимогу до відповідачів: приватного підприємства "Агропромисловий комплекс "Артем" (ПП "АПК "Артем") та публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (ПАТ КБ "ПриватБанк") про визнання поруки згідно договору поруки від 05.09.2005 року, укладеного між ТОВ "Прогрес", ПАТ КБ "ПриватБанк" та ПП "АПК "Артем", припиненою.

Мотивуючи пред'явлений позов, позивач вказав на те, що порука за договором поруки від 05.09.2005 є припиненою на підставі ч.ч. 1, 4 ст. 559 Цивільного кодексу України внаслідок збільшення обсягу відповідальності поручителя за відсутності його згоди та у зв'язку з не зверненням кредитора з вимогою до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, тоді як ПАТ КБ "ПриватБанк" 03.07.2015 направив повідомлення до ТОВ "Прогрес", як поручителю, з вимогою сплатити борг.

Ухвалою господарського суду від 17.08.2015 поданий позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/3169/15.

Розгляд справи відкладено до 23.09.2015 у зв'язку з неявкою представників відповідачів в судове засідання та неподанням витребуваних документів.

В судовому засіданні 23.09.2015 господарський суд перейшов до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 23.09.2015 представником позивача позовні вимоги підтримано повністю.

Відповідачем - ПАТ КБ "ПриватБанк" подано до суду письмові пояснення, які оголошено представником в судовому засіданні 23.09.2015, в яких відповідач вважає направлення претензії позивачу 03.07.2015 своєчасним та таким, що відповідає умовам договору, оскільки: кредитний договір не виконаний та діє до даного часу, а згідно п. 11 договору поруки від 05.09.2005 договір діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором; посилання позивача на постанову Верховного Суду України від 17.09.2014 є недоречним, оскільки сторони за договором поруки вступили у фактичні правовідносини набагато раніше ухваленого документа.

Відповідач ПП "АПК "Артем" участі представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов та інших витребуваних документів до суду не подав, ухвали господарського суду про порушення провадження у справі від 17.08.2015 та про відкладення провадження у справі від 10.09.2015 повернуто до суду органом поштового зв'язку з відміткою: "За адресою не існує підприємство".

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

З матеріалів справи слідує, що ухвали господарського суду про порушення провадження у справі від 17.08.2015 та про відкладення провадження у справі від 10.09.2015 направлено на адресу ПП "АПК "Артем", яка повідомлена позивачем та за якою дане підприємство зареєстровано в ЄДРПОУ, а саме: Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Прототопівка, пров. Інгульський, 2-а. Відомості щодо іншої адреси відповідача в матеріалах справи відсутні.

На підставі викладеного, оскільки господарським судом дотримано вимоги процесуального закону щодо порядку направлення процесуальних документів, господарський суд в силу положень ст. 64 Господарського процесуального кодексу України вважає відповідача - ПП "АПК "Артем" таким, що є належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання у справі № 912/3169/15.

Розглянувши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача ІІ, які наведено в обґрунтування підстав позову та заперечень проти позовних вимог, оцінивши подані сторонами докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

05.09.2005 між ПАТ КБ "ПриватБанк" (Банк) та ПП "АПК "Артем" (Позичальник) укладено кредитний договір № 638, за умовами якого Банк надавав Позичальнику кредит в розмірі 409 815,00 Євро, а Позичальник зобов'язувався повернути такий кредит, сплатити проценти і винагороду в установлені договором строки (а.с. 11-15).

В забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором між ПАТ КБ "ПриватБанк" (Кредитор) та ПП "АПК "Артем" (Боржник) і ТОВ "Прогрес" (Поручитель) укладено договір поруки від 05.09.2005, за яким ТОВ "Прогрес" виступив Поручителем перед Кредитором за виконання Позичальником своїх обов'язків за кредитним договором від 05.09.2005 № 638, укладено договір поруки від 05.09.2005 (а.с. 19).

Як стверджує ТОВ "Прогрес", порука за названим вище договором поруки є припиненою на підставі частин 1, 4 ст. 559 Цивільного кодексу України внаслідок збільшення обсягу відповідальності за відповідним кредитним зобов'язанням без згоди Поручителя та у зв'язку із не пред'явленням протягом шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" до ТОВ "Прогрес".

Не дивлячись на припинення поруки, ПАТ КБ "ПриватБанк" направив 03.07.2015 повідомлення до ТОВ "Прогрес" та до інших поручителів і до основного Боржника з вимогою погасити заборгованість за кредитним договором № 638 від 05.09.2005 в загальному розмірі 1 000 221,86 Євро (а.с. 20).

На підставі викладеного та у зв'язку із невизнанням поруки припиненою, ТОВ "Прогрес" звернувся до господарського суду з позовом у даній справі, в якому просить суд визнати поруку згідно договору поруки від 05.09.2005 року, укладеного між ТОВ "Прогрес", ПАТ КБ "ПриватБанк" та ПП "АПК "Артем", припиненою.

При розгляді справи, господарський суд враховує наступне.

В силу положень Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179). До виконання господарських договорів та до відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ч. 1 ст. 193, ч. 1 ст. 199).

Частиною другою ст. 345 Господарського кодексу України передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України щодо позики, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Цивільний кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання, яке виникає у тому числі на підставі укладеного кредитного договору, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст. 546). Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547).

За положеннями ст. ст. 553, 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення такого зобов'язання боржник і поручитель відповідають як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Статтею 559 Цивільного кодексу України передбачено спеціальні підстави припинення поруки.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, сплив строку якого припиняє право кредитора вимагати від поручителя виконання забезпеченого порукою зобов'язання.

Господарський суд враховує, що сторонами у справі не заперечується фактичне отримання ПП "АПК "Артем" від ПАТ КБ "ПриватБанк" кредиту у розмірі 409 815,00 Євро за кредитним договором № 638 від 05.09.2005 та наявність заборгованості з його повернення.

Пунктом 4.1. кредитного договору № 638 від 05.09.2005 встановлено розмір процентів за користування кредитом на рівні 10% річних. Згідно з пунктом 4.2. названого договору, у разі порушення Позичальником зобов'язання з повернення кредиту, останній сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 20% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У подальшому, між ПАТ КБ "ПриватБанк" (Банк) та ПП "АПК "Артем" (Позичальник) укладено додаткову угоду № 3 від 24.10.2007 до кредитного договору № 638 від 05.09.2005, згідно умов якої збільшено процентну ставку за користування кредитом з 10% річних до 11,5 % річних та з 20% річних до 23% річних у разі порушення Позичальником зобов'язання з повернення кредиту. Зазначена додаткова угода підписана Банком та Позичальником.

За положеннями частини 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

В пункті 2 договору поруки від 05.09.2005 передбачено, що Поручитель, а саме ТОВ "Прогрес", відповідає перед Кредитором (Банком) за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату процентів.

Таким чином, підвищення розміру процентів за користування кредитом призвело до зміни основного зобов'язання, внаслідок чого збільшилась відповідальність Поручителя за договором поруки від 05.09.2005.

За положеннями частини 1 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Тобто закон пов'язує припинення поруки зі зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови, що така зміна призведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Господарський суд зазначає, що додаткова угода № 3 від 24.10.2007 до кредитного договору № 638 від 05.09.2005 укладена між Банком і Позичальником за відсутності доказів отримання згоди Поручителя на укладення такої додаткової угоди. Зміст договору поруки від 05.09.2005 не містить умов про можливість зміни розміру процентів за користування кредитом без додаткового повідомлення Поручителя. Підвищення процентної ставки за користування кредитом є зміною зобов'язання, за яким збільшується матеріальна відповідальність поручителя.

Наявними у справі доказами та поясненнями ПАТ КБ "ПриватБанк" не спростовуються наведені вище обставини, Отже, докази надання ТОВ "Прогрес" згоди на підвищення розміру процентної ставки відсутні.

Таким чином, внаслідок укладення додаткової угоди № 3 від 24.10.2007, якою збільшено розмір процентів за користування кредитом, порука за договором поруки від 05.09.2005 є припиненою на підставі ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України в постановах від 23.12. 2014 у справі № 3-196гс14, від 24.06.2015 у справі № 6-701цс15,

Окрім того, за правилами частини 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 251 та ч. 2 ст. 252 Цивільного кодексу України).

З договору поруки від 05.09.2005 вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 11) про його дію до повного виконання зобов'язань за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 17.09.2014 у справі № 6-53цс14.

Як вбачається з графіка погашення кредиту, погодженого сторонами в кредитному договорі № 638 від 05.09.2005, з урахування внесених змін згідно додаткової угоди № 3 від 24.10.2007, чергові платежі Позичальник повинен був здійснювати не пізніше 25 числа кожного місяця, розпочинаючи з 25.10.2006 та внесенням кінцевого платежу 04.09.2010.

Отже, обрахування встановленого частиною 4 ст. 559 Цивільного кодексу України строку для пред'явлення вимог до Поручителя слід обраховувати з часу несплати кожного з платежів. У разі пред'явлення Банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється в частині відповідних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

З наявної у справі копії рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.02.2012 слідує, що ПАТ КБ "ПриватБанк" звертався до суду загальної юрисдикції з позовом про стягнення з ПП "АПК "Артем", ОСОБА_3 і ТОВ "Українське фінансове агентство "Верус" заборгованості за кредитним договором № 638 від 05.09.2009 в загальному розмірі 5 572 782,18 грн (а.с. 26-27). Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.01.2011 позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволені частково і стягнуто солідарно з ПП "АПК "Артем", ОСОБА_3 на користь Банку суму заборгованості за кредитним договором № 638 від 05.09.2005 станом на 11.05.2010 в розмірі 5 572 782,18 грн; в іншій частині позовних вимог відмовлено. За результатами апеляційного перегляду вказане рішення скасовано в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_3 та відмовлено у задоволені позовних вимог до ОСОБА_3

У матеріалах справи відсутні докази того, що Банк пред'являв до Поручителя - ТОВ "Прогрес" позовну заяву або іншу вимогу протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором № 638 від 05.09.2005. Лише повідомленням від 03.07.2015 ПАТ КБ "ПриватБанк" повідомив ТОВ "Прогрес" про наявність заборгованості ПП "АПК "Артем" за кредитним договором № 638 від 05.09.2005 в загальному розмірі 1 000 221,86 Євро, у тому числі - заборгованість за кредитом в розмірі 252 080,42 Євро та вимагав погасити вказану заборгованість (а.с. 20).

Відсутність будь-яких вимог до Поручителя - ТОВ "Прогрес", крім повідомлення від 03.07.2015, підтверджується ПАТ КБ "ПриватБанк" в письмових поясненнях до суду.

Виходячи з викладеного, наявні підстави вважати поруку за договором поруки від 05.09.2015 припиненою на підставі ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України.

При цьому, доводи відповідача ІІ стосовно того, що посилання позивача на постанову Верховного Суду України від 17.09.2014 є недоречним у зв'язку з тим, що правовідносини за договором поруки настали раніше, не заслуговують на увагу. Так, згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії, тоді як висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення, не являються нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст. 16 Цивільного кодексу України.

Звернення особи до суду з позовом про визнання поруки такою, що припинена, на підставі частин 1, 4 ст. 559 Цивільного кодексу України не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору (постанова Верховного Суду України від 21.12.2012 у справі N 6-134цс12).

Звертаючись до господарського суду з позовом про визнання поруки припиненою на підставі частин 1, 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, ТОВ "Прогрес" послався на невизнання ПАТ КБ "ПриватБанк" зазначеного факту.

Матеріалами справи, а саме повідомленням ПАТ КБ "ПриватБанк" від 03.07.2015 та поясненням до суду, підтверджено невизнання права ТОВ "Прогрес", як Поручителя, на припинення поруки, а отже таке право підлягає захисту шляхом його визнання на підставі п. 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України.

При цьому господарський суд враховує, що право поручителя підлягає судовому захисту за позовом поручителя шляхом визнання поруки такою, що припинена, а не шляхом припинення договору поруки відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, оскільки порука припиняється не з моменту ухвалення судом рішення про це, а з моменту настання підстав, з якими законом пов'язане припинення поруки.

Вказана правова позиція викладене в постанові Верховного Суду України від 21.05.2012 у справі N 6-69цс11.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги ТОВ "Прогрес" до ПП "АПК "Артем" та ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання поруки згідно договору поруки від 05.09.2005 року, укладеного між ТОВ "Прогрес", ПАТ КБ "ПриватБанк" та ПП "АПК "Артем", припиненою є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та згідно п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року N7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" покладається на відповідачів та розподіляється між ними порівно.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати поруку згідно договору поруки від 05.09.2005, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (27428, Кіровоградська область, Знам'янський район с. Диківка, вул. Дзержинського, 18, ідентифікаційний код 31850889), публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) та приватним підприємством "Агропромисловий комплекс "Артем" (28034, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Прототопівка, пров. Інгульський, 2а, ідентифікаційний код 30939798) припиненою.

Стягнути з приватного підприємства "Агропромисловий комплекс "Артем" (28034, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Прототопівка, пров. Інгульський, 2а, ідентифікаційний код 30939798) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (27428, Кіровоградська область, Знам'янський район с. Диківка, вул. Дзержинського, 18, ідентифікаційний код 31850889) 609,00 грн судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" 27428, Кіровоградська область, Знам'янський район с. Диківка, вул. Дзержинського, 18, ідентифікаційний код 31850889) 609,00 грн судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.09.2015.

Суддя В.В.Тимошевська