Ухвала

від 08.12.2014 по справі 914/4255/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.12.2014 р.                                                            Справа№ 914/4255/14

За заявою:

про :

у справі :

за позовом :

до відповідача: Приватного підприємства «Компанія Ланком», м.Київ

забезпечення позову

№914/4255/14

Приватного підприємства «Компанія Ланком», м.Київ

Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»,м.Жидачів Львівської області

про:           стягнення 494 972,00 грн.

Суддя КітаєваС.Б.

Без виклику представників сторін

Обставини справи:

Приватне підприємство «Компанія Ланком» 02.12.2014 року звернулось до господарського суду Львівської області з позовною заявою б/н від 21 листопада 2014 року (вх. №4409 від 02.12.2014 року) до Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» про стягнення 494 972,00 грн. заборгованості, з якої : 446 950,00 грн. основний борг, 24 533,00 грн. пеня, 2 964,02 грн.- 3% річних, 20 524,95 грн. інфляційні втрати.

Підставою заявлених вимог є Договір транспортного експедирування від 18.12.2013 року №0001, укладений між сторонами.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.12.2014 року порушено провадження по справі №914/4255/14 та призначено її до розгляду на 12.01.2015 року.

04.12.2014 року до господарського суду Львівської області поступила заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки відповідача в межах ціни позову. Заявник просить взяти до уваги , рахунки відповідача на які можна накласти арешт , а саме : р/р 26004000492855 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299; р/р 26050050003163 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299; р/р 26048057000256 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299; р/р 26004050002251 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299.

Заява зареєстрована в суді за вх.№ 5757/14.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора , який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Також, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Оскільки заява про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК.

Згідно Постанови Пленуму ВГСУ № 16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", Вищий господарський суд України звертає увагу господарських судів на таке:

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Тобто особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, заявник стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до зняття коштів відповідачем з рахунку, продажу, відчуження/знищення майна відповідача та ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи, що позивач не обґрунтував належним чином необхідність вжиття заходів до забезпечення позову (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо), не надав доказів в підтвердження імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На даній стадії розгляду справи Приватним підприємством «Компанія Ланком» не надало жодних доказів на підтвердження того факту, що за час провадження у справі грошові кошти відповідача можуть зникнути, що в результаті зробить неможливим або утруднить виконання рішення господарського суду у даній справі.

Суд вбачає також зазначити, що ст.67 ГПК України не передбачено такого виду забезпечення позову як накладення арешту на рахунки боржника.

Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що відповідно до п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні якої було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст. ст. 66,67, 86 ГПК України, господарський суд,-

у х в а л и в:

1. Відмовити Приватному підприємству «Компанія Ланком» в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

          2. Копію ухвали господарського суду Львівської області надіслати сторонам по справі.

          Суддя                                                                                 Кітаєва С.Б.