Постанова

від 23.03.2007 по справі 07/1140а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/1140а

                              ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                              

                                                                                                       Справа №  07/1140а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2007 р.

11год. 20хв., м. Черкаси

За позовом прокурора Черкаського району в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Черкаському районі

до товариства з обмеженою відповідальністю „Укртеплотехсервіс”

про стягнення 4065грн. 99коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Долженкова І.М.

Представники сторін:

від позивача: Бас В.М. - за довіреністю від 18.01.2007р., Аполонов О.В. –за довіреністю від 15.02.2007р.;

від відповідача: Калюжний Ю.М. –директор товариства.

За участю старшого помічника прокурора Черкаського району Безкоровайного Б.О.

Заявлено позов про стягнення з відповідача у доход бюджету 4065грн. 99коп. податкового боргу з податку на прибуток станом на 06.02.2007р.

В обґрунтування позову прокурор вказав на непогашення відповідачем в установлені строки узгоджених сум податкових зобов'язань та пені з податку на прибуток.

У засіданні суду прокурор та представники позивача позов підтримали з викладених вище підстав.

Відповідач заперечень проти позову не подав.

У засіданні суду представник відповідача пояснив, що податковий борг з податку на прибуток виник у нього через невиконанням перед ним його контрагентами своїх зобов'язань з оплати виконаних робіт.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши прокурора та пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

12 березня 2002р. Черкаською районною державною адміністрацією була проведена державна реєстрація відповідача як суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи.

28 березня 2002р. відповідач був узятий позивачем на податковий облік як платник податків, а 09.04.2002р. був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Згідно з наданою позивачем карткою особового рахунку відповідача з податку на прибуток за відповідачем станом на 06.02.2007р. числився податковий борг у сумі 4065грн. 99коп., який виник внаслідок несплати відповідачем в установлені строки:

3680грн. 96коп податкового зобов'язання з цього податку як самостійно визначеного і узгодженого відповідачем за поданими ним позивачу податковими деклараціями з податку на прибуток, так і визначеного позивачем та узгодженого за надісланими позивачем відповідачу податковими повідомленнями-рішеннями від 24.01.2006р. №0001321500/0 і від 30.03.2006р. №0000451500/47 у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, передбачених пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон №2181-ІІІ), за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток;

385грн. 03коп. пені, нарахованої позивачем у картці особового рахунку відповідача відповідно до вимог ст. 16 Закону №2181-ІІІ за порушення відповідачем граничних строків сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Вказані вище податкові повідомлення-рішення позивача відповідач ні у адміністративному ні у судовому порядку не оскаржував.

Після 06.02.2007р. станом на день прийняття господарським судом цієї постанови відповідач стягувану суму податкового боргу не погасив.

В преамбулі Закону №2181-ІІІ зазначається, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податкові контролюючими органами, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Отже, порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами з податку на прибуток регулюється Законом №2181-ІІІ.

Згідно з п.1.1 ст. 1 Закону №2181-ІІІ платниками податків є юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Пункти 1.2 та 1.3 ст. 1 Закону №2181-ІІІ визначають податкове зобов'язання як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, а податковий борг - як податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання є податковим боргом (недоїмкою).

Пункт 1.6 ст. 1 Закону №2181-ІІІ термін „примусове стягнення” визначає як звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Пункт 1.9 ст. 1 Закону №2181-ІІІ термін „податкове повідомлення” визначає як письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Підпунктом 2.3.1 п.2.3 ст. 2 Закону №2181-ІІІ встановлено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.  

Підпункт 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №2181-ІІІ передбачає можливість примусового стягнення за рішенням суду активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу. При цьому вказаний Закон не ставить у залежність можливість примусового стягнення податкового боргу за рішенням суду від вжиття контролюючим органом та органом стягнення передбачених чинним законодавством позасудових заходів з погашення податкового боргу.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181-ІІІ у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися  документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних  днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги –до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Підпунктом 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181-ІІІ встановлено що процедура адміністративного оскарження закінчується:

останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181-ІІІ  платник податків з урахуванням строків давності має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Згідно з пп. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону №2181-ІІІ встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Стаття 16 Закону №2181-ІІІ передбачає, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до пп. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків суми податкового боргу;

Пункт 17.3 ст. 17 Закону №2181-ІІІ передбачає, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Пункт 11 ст. 11 Закону України  від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” передбачає право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

З викладених вище обставин та норм законодавства слідує, що позивач має право на примусове стягнення з відповідача заявленої у позові суми податкового боргу з податку на прибуток.

Таким чином, позов прокурора підлягає задоволенню. Судовий збір у сумі 40грн. 66коп. підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:

Позов прокурора задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Укртеплотехсервіс” (вул. Пилипенка, буд. 9, с. Сокирно, Черкаський район, Черкаська область, 19645, ідентифікаційний код 31918962):

- в доход бюджету через державну податкову інспекцію у Черкаському районі (вул. Енгельса, буд. 157, м. Черкаси, ідентифікаційний код 34503239) –4065грн. 99коп. податкового боргу з податку на прибуток;

- в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у Черкаському районі (вул. Енгельса, буд. 157, м. Черкаси, ідентифікаційний код 34503239) для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31117095700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, - 40грн. 66коп. судового збору.

Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського міжобласного апеляційного господарського суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.

Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ                                                                                          Дорошенко М.В.