Рішення

від 21.09.2015 по справі 926/1229/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2015 р. Справа № 926/1229/15

За позовом Публічного акціонерного товариства В«Апекс-БанкВ» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Науково-виробниче підприємство В«ПромТехПроектВ» , м. Чернівці

про стягнення заборгованості - 664686,82 грн.

Суддя Гурин М.О.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю від 27.07.2015 р.;

від відповідача - ОСОБА_2, представник за довіреністю від 29.07.2014р.

СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерного товариства В«Апекс-БанкВ» звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю В«Науково-виробниче підприємство В«ПромТехПроектВ» про стягнення заборгованості на загальну суму 664686,82 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 11.11.2011р. між публічним акціонерним товариством В«Апекс-БанкВ» (надалі Кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю В«Науково-виробниче підприємство В«ПромТехПроектВ» (надалі Позичальник) укладено Кредитний договір №В1-ЮКЛ/111111/1. Згідно умов кредитного договору відповідачу було відкрито відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування в сумі 800000,00 грн. та кінцевим терміном погашення кредиту до 07.11.2015р. з щомісячною сплатою 24 % річних. Однак, відповідач зобов'язання визначені умовами договору не виконав, кредит не погасив, відсотки за порушення умов користування кредитом не сплачував, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 664686,82 грн., з яких 509040,60 грн. заборгованість за основною сумою кредиту, 58676,58 грн. заборгованість за нарахованими та простроченими процентами, 63353,74 грн. пеня за несвоєчасно сплачений кредит, 7784,44 грн. пеня за несвоєчасно плачені проценти за користування кредитом та 25831,46 грн. штраф за несвоєчасне повернення заборгованості за кредитним договором .

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 22.07.2015р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 04.08.2015р.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 04.08.2015р. розгляд справи відкладено на 18.08.2015р у зв'язку із неявкою представника відповідача.

18.08.215р. через канцелярію господарського суду Чернівецької області від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просить стягнути заборгованість у сумі 693642,18 грн., з яких 509040,60грн. заборгованість за основною сумою кредиту, 65142,09 грн. заборгованість за нарахованими та простроченими процентами, 80580,41 грн. пеня за несвоєчасно сплачений кредит, 10705,17 грн. пеня за несвоєчасно плачені проценти за користування кредитом та 28173,91 грн. штраф за несвоєчасне повернення заборгованості за кредитним договором .

18.08.2015р. від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому позовні вимоги визнає частково, а саме, визнає суму заявлених вимог в частині нарахованих процентів в повному обсязі, в частині заборгованості основного боргу - частково, оскільки термін дії Кредитного договору ще не закінчився.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 18.08.2015 р. суд прийняв заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та відклав розгляд справи на 03.09.2015р. за участю представників сторін.

У судовому засіданні 03.09.2015 р. оголошено перерву до 21.09.2015 р.

21.09.2015р. через канцелярію господарського суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог згідно якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 548772,15 з яких: заборгованість за основною сумою кредиту - 400000,00 грн., заборгованість за нарахованими та простроченими процентами - 4983,12 грн., пеня за несвоєчасно сплачений кредит 99867,76 грн., пеня за несвоєчасно сплачені проценти за користування кредитом - 13404,91 грн., штраф за несвоєчасне повернення заборгованості за кредитним договором - 30516,36 грн.

На призначений день розгляд справи представник позивача просив прийняти подану заяву про зменшення позовних вимог до розгляду, позовні вимоги задовольнити з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача зменшені позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Ознайомившись із заявою представника позивача про зменшення позовних вимог, суд встановив.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, суд приймає заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Аналогічний зміст викладений також й в частині першій статті 173 Господарського кодексу України.

Так, 11.11.2011 р. між публічним акціонерним товариством В«Апекс-БанкВ» (далі - позивач, кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю В«Науково-виробниче підприємство В«ПромТехПроектВ» (далі - відповідач, позичальник) укладено Кредитний договір №В1-ЮКЛ/111111/1, згідно умов якого позивач зобов'язався надати відповідачеві кредитні кошти в формі відновлювальної відкличної кредитної лінії в межах встановленого ліміту кредитування, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути позивачу суму кредиту в повному обсязі до 07.11.2015 включно та сплатити проценти за користування кредитом та комісію, а також виконати інші зобов'язання , визначені договором.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на вищевикладене, дослідивши Кредитний договір №В1-ЮКЛ/111111/1, суд встановив, що даний договір є укладеним, оскільки між сторонами існувала домовленість, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.

Крім того, статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Враховуючи вищевказане, Кредитний договір №В1-ЮКЛ/111111/1 станом на день розгляду справи є дійсним.

До кредитного договору укладено шість додаткових договорів: додатковий договір №1 від 30.12.2011р., №2 від 29.02.2012р. від 29.092012р., № 3 від 29.08.2012р., №4 від 17.04.2013р., №5 від 02.09.2013р., № 6 від 02.02.2015р. З урахуванням додаткових договорів починаючи з 02.09.2013р. ліміт кредитування становить 582000 грн., з вересня 2014 року ліміт кредитування зменшується щомісячно 01 числа місяця (у випадку коли перше число припадає на неробочий день - наступного робочого дня ) на 36000,00 грн., залишок заборгованості погашається в день закінчення кредитного договору.

Плата за користування кредитними коштами складає 23% річних; з 01.02.2012р. 23% річних у разі якщо обсяг щомісячних грошових находжень на рахунки ( кредитовий оборот по рахунках) позичальника, відкриті в ПАТ «Апекс-банк», за поточний місяць становить не менше ніж 80% від загального обсягу грошових надходжень на рахунки позичальника, в тому числі відкриті в інших уповноважених банках України за той самий місяць; 24% у разі недотримання обсягу щомісячних грошових надходжень на рахунки позичальника; з 01.05.2013р. 23,4% річних у разі якщо обсяг щомісячних грошових находжень на рахунки ( кредитовий оборот по рахунках) позичальника, відкрить в ПАТ «Апекс-банк», за поточний місяць становить не менше ніж 80% від загального обсягу грошових надходжень на рахунки позичальника, в тому числі відкриті в інших уповноважених банках України за той самий місяць; 24,4% у разі недотримання обсягу щомісячних грошових надходжень на рахунки позичальника.

Відповідно до п.1.3. Договору розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється за період з дати перерахування коштів кредиту відповідачу з позичкового рахунку до повного погашення заборгованості за кредитом на суму зобов'язання відповідача.

Як встановлено з матеріалів справи та підтверджується представниками сторін у судовому засіданні, позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором, що підтверджується копіями меморіальних ордерів щодо перерахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача та копіями письмових заяв на перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.

Однак, відповідач в порушення умов Договору взяті на себе зобов'язання виконував частково, основний борг та відсотки у повному обсязі у встановлений Договором строк не сплачував.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться, а як зазначалося вище, відповідач неналежним чином виконував свій обов'язок щодо сплати кредиту та відсотків по кредиту, а тому з нього слід стягнути прострочену заборгованість за кредитом в сумі 400000 грн., заборгованість за нарахованими та простроченими процентами в сумі 4983,12 грн.

Щодо вимог позивача про штрафу та пені, суд зазначає наступне.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 4 вказаної норми).

Згідно ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє протягом періоду прострочення відповідного грошового зобов'язання, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п.4.2 Договору при несвоєчасному поверненні кредиту, процентів за користування кредитом та комісії відповідач сплачує банку штраф у розмірі 5% від суми непогашеного боргу.

За порушення строків сплату кредиту та процентів за користування кредитом, позивачем нарахована пеня за несвоєчасно сплачений кредит в сумі 99867,76 грн., пеня за несвоєчасно сплачені проценти за користування кредитом в сумі 13404,91 грн. та штраф за несвоєчасне повернення заборгованості за кредитним договором в сумі 30516,36 грн.

Перевіривши правильність нарахування сум, суд дійшов висновку, що позивач правомірно нарахував відповідачу суми пені за несвоєчасно сплачений кредит в розмірі 99867,76 грн., пені за несвоєчасно сплачені проценти за користування кредитом в розмірі 13404,91 грн. та штрафу за несвоєчасне повернення заборгованості за кредитним договором в розмірі 30516,36 грн.

За приписами статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст. 34 ГПК України).

При вирішення даного спору судом приймається до уваги те, що під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Виходячи із змісту ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Із врахуванням вищевикладених норм та фактичних обставин справи, суд вважає що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 8231,58 грн. покласти на відповідача, а 5062,16 грн. судового збору повернути позивачу як внесений в більшому розмірі, ніж встановлено законом у зв'язку із зменшенням позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з обмеженою відповідальністю В«Науково-виробниче підприємство В«ПромТехПроектВ» (58000, м. Чернівці, вул. Руська 238 код 35294562) на користь публічного акціонерного товариства В«Апекс-БанкВ» (01014, м. Київ, вул. Печерська 2/16, код 36482677) прострочену заборгованість за кредитом в сумі 400000,00 грн., заборгованість за нарахованими та простроченими процентами в сумі 4983,12 грн., пеню за несвоєчасно сплачений кредит в сумі 99867,76 грн., пеню за несвоєчасно сплачені проценти за користування кредитом в сумі 13404,91 грн., штраф за несвоєчасне повернення заборгованості за кредитним договором в сумі 30516,36 грн. та судовий збір в сумі 8231,58 грн.

3. Повернути публічному акціонерному товариству В«Апекс-БанкВ» (01014, м.Київ, вул. Печерська 2/16, код 36482677) сплачений згідно меморіального ордеру №231 від 14.07.2015 р. та внесений в більшому розмірі, ніж встановлено законом судовий збір в сумі 5062,16 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 24.09.2015 р.

Суддя М.О. Гурин