Постанова

від 18.07.2006 по справі 20-7/397

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-7/397

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

18 липня 2006 р.                                                                                   № 20-7/397  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плахотнюк С.О. –головуючого,

Плюшка І.А.,

Самусенко С.С.,

розглянувши  матеріали касаційної скарги

ЗАТ “Морбуд”

на рішення

та постановугосподарського суду міста Севастополя від 21 лютого 2006 рокуСевастопольського апеляційного господарського судувід 30 березня 2006 року

у справігосподарського суду № 20-7/397міста Севастополя

за позовомЗАТ “Морбуд”

доЗАТ “Відкритий інвестиційний фонд “Південна зірка”

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

1.          ВАТ “АТП-14356”2.          ТОВ “Кримський родник”

прозобов'язання сприяти виходу із складу учасників (із числа акціонерів) шляхом виплати номінальної вартості простих іменних акцій у сумі 38 676 грн.

за участю представників сторін

від позивача –Афанас'єва Т.А.

від відповідача та третіх осіб –не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2005 року ЗАТ “Морбуд” звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовом до ЗАТ “Відкритий інвестиційний фонд “Південна зірка” про зобов'язання сприяти виходу із складу учасників (із числа акціонерів) відповідача шляхом виплати номінальної вартості простих іменних акцій відповідача, що належать позивачу, в кількості 77 352 штук, що складає 15,47 % уставного фонду відповідача, у розмірі 38 676 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на ст.ст. 10, 28 Закону України “Про господарські товариства” від 19.09.1991, ст.ст. 15, 100, 114, 116, 152 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 80 Господарського кодексу України та п.п. 6.2 Статуту відповідача.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 21.02.2006 у справі №20-7/397 (суддя Ілюхіна Г.П.) в позові відмовлено повністю на підставі ст.ст. 10, 28, 32 Закону України “Про господарські товариства” від 19.09.1991, ст. 8 Закону України “Про цінні папери та фондову біржу” від 18.06.1991, Положення “Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії” від 19.02.1994, ст.ст. 15, 16, 100, 114, 116, 152 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 80 Господарського кодексу України.

Севастопольський апеляційний господарський суд постановою від 30.03.2006 (колегія суддів: головуючий –Гонтар В.І., судді –Прокопанич Г.К., Щепанська О.А.) рішення господарського суду міста Севастополя від 21.02.2006 у справі № 20-7/397 залишив без змін, апеляційну скаргу позивача –без задоволення, погодившись з висновками господарського суду міста Севастополя.

У касаційній скарзі позивач просить рішення господарського суду міста Севастополя від 21.02.2006 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.03.2006 у справі № 20-7/397 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обгрунтування касаційної скарги позивач посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права ст.ст. 38, 101, 104 Господарського процесуального кодексу України та матеріального права ст.ст. 100, 116 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.10, ст.28  Закону України “Про господарські товариства”, ч. 1 ст. 88 Господарського кодексу України, а також неправильне застосування ст.ст. 12, 16, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 176 Господарського кодексу України.

          Вищим господарським судом України ухвалою від 26.05.2006 у справі № 20-7/397 порушено касаційне провадження.

Відповідач у справі процесуальним правом участі його повноважного представника в судовому засіданні касаційної інстанції не скористався.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини у справі № 20-7/397.

04.04.1994 відповідач зареєстрований в Севастопольській міській державній адміністрації під № АО-11/6564 з подальшими змінами в статутних документах.

Відповідно до п. 6.1 Статуту статутний фонд відповідача складає 250000 грн.

                    Згідно п.6.2 Статуту статутний фонд відповідача розподілений між позивачем, якому належать 247 500 акцій на суму 123 750 грн., що складає 49,5 % статутного фонду; ЗАТ “Механізація будівництва”, якому належать 2 000 акцій на суму 1 000 грн., що складає 0,4 % статутного фонду; ТОВ “Кримський родник” (третя особа), якому належать 247 500 акцій на суму 123 750 грн., що складає 49,5% статутного фонду; ВАТ “АТП-14356” (третя особа), якому належать 3 000 акцій на суму 1 500 грн., що складає 0,6 % статутного фонду.

Дані про розмір оплаченого статутного фонду в Головному управлінні економіки Севастопольської міської державної адміністрації відсутні.

Належних доказів направлення 09.06.2003 на адресу відповідача повідомлення про свій вихід із складу засновників відповідача позивач не надав.

Позивач неповністю оплатив вартість акцій, на які підписався.

170 148 акцій ним не оплачено.

Відповідно до п.п. 6.5, 7.3, 7.4 Статуту відповідача зменшення статутного фонду (не нижче мінімального розміру, встановленого положенням Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії) здійснюється за допомогою  зменшення кількості акцій за рахунок викупу частини акцій у їх власників з метою подальшого анулювання. Зменшення статутного фонду при наявності заперечень кредиторів не допускається.

Акції Фонду зберігаються у дипозитаріях і не можуть пропонуватися на продаж.

Фонд має право викупити у акціонера оплачені ним акції тільки за рахунок сум, що перевищують статутний фонд, для їх анулювання або перепродажу. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів провадиться без урахування придбаних Фондом власних акцій.

Згідно ст.32 Закону України “Про господарські товариства” акціонерне товариство має право викупити у акціонера оплачені ним акції тільки за рахунок сум, що перевищують статутний фонд, для їх наступного перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або анулювання. Вказані акції повинні бути реалізовані або анульовані у строк не більше одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів провадиться без урахування придбаних акціонерним товариством власних акцій.

Відповідно до ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищенаведені встановлені господарськими судами попередніх інстанцій обставини у даній справі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає вірними висновки місцевого та апеляційного господарського судів.

З положень Закону України “Про господарські товариства” та Статуту ЗАТ “Відкритий інвестиційний фонд “Південна зірка” вбачається, що акціонерне товариство має право, а не обов`язок викупити у акціонера оплачені ним акції і тільки за рахунок сум, що перевищують статутний фонд, для їх наступного перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або анулювання.

З огляду на викладене  Вищий господарський суд України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про відсутність правових підстав для задоволення позову у даній справі, вважає рішення господарського суду першої інстанції та постанову господарського суду апеляційної інстанції такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи вказане, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

          1.  Касаційну скаргу ЗАТ “Морбуд” на рішення господарського суду міста Севастополя від 21.02.2006 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.03.2006 у справі № 20-7/397 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 21.02.2006 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.03.2006 у справі № 20-7/397 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                            С. Плахотнюк

Судді:                                                                                 І. Плюшко

          С. Самусенко