Рішення

від 28.05.2013 по справі 914/1440/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2013 р. Справа № 914/1440/13

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче комерційне підприємство В«Техно-СІЗВ»

Відповідач: Державне підприємство В«ЛьвіввугілляВ»

про стягнення заборгованості

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Полюхович Х.М.

Представники:

Позивача : ОСОБА_1- представник, довіреність в матеріалах справи;

Відповідача : не з'явився

Суть спору:

Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим комерційним підприємством В«Техно-СІЗВ» заявлено позов до Державного підприємства «Львіввугілля» з вимогою стягнення суми боргу у сумі 54388,80грн., що виник у зв'язку з порушенням Відповідачем грошових зобов'язань (з оплати за виконані роботи з сервісного технічного обслуговування комплексу КАГІ), передбачених умовами Договору № ТО-28/2010 від 01.03.2010 року та Договору № 37 від 01.03.2010 року.

Крім цього, заявлено вимогу про стягнення з Відповідача 3653,14грн. 3% річних від простроченого платежу та 3698,44грн інфляційних втрат.

Загальна сума заборгованості складає 61740,38грн.

15.04.2013р. ухвалою Господарського суду Львівської області порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 10год. 30хв. 14.05.2013р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі суду по даній справі від 14.05.2013р.

Протягом розгляду справи представнику Позивача по явці оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані чи оголошені Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, та письмові повідомлення про відкладення розгляду справи) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, надав пояснення по суті спору з обґрунтуванням наявності підстав для стягнення з Відповідача заборгованості; подав документи на виконання вимог ухвали суду від 15.04.2013р.

Відповідач явку особисто чи повноважного представника в жодне з судових засідань не забезпечив, явка визнавалась обов'язковою, про причини неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань; вимог ухвал Господарського суду Львівської області, в тому числі щодо надання відзиву на позовну заяву, не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

Згідно ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали Господарського суду Львівської області надсилались Сторонам за адресами, зазначеними у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України - Позивачу та зазначеній у позовній заяві - Відповідачу. Крім того, в матеріалах справи наявні повідомлення про вручення Сторонам копій ухвал суду по даній справі про порушення провадження у справі.

Крім того, представником Позивача надано повідомлення №056 від 20.05.2013р. з доказами скерування Відповідачу про дату та час призначення судового засідання.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що ухвали про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи вручені Сторонам належним чином.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до вимог ст. 4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Щодо стягнення 54388,80грн. боргу.

01.03.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче комерційне підприємство В«Техно-СІЗВ» (надалі - ОСОБА_2) та Державне підприємство В«ЛьвіввугілляВ» (надалі - Виконавець) уклали договори на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГІ №ТО-28/2010 (далі - Договір 1) та №37 (далі - Договір 2), (надалі Договори), відповідно до яких (п.1.1) ОСОБА_2 доручає, а Виконавець зобов'язується виконувати згідно з умовами Договорів роботи по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ, який знаходиться в експлуатації у системі аерогазованого контролю ВП «ШАХТА «Зарічна»» (по Договору 1) та ВП «Шахта «Червоноградська»» ДП «Львіввугілля» (по Договору 2).

Згідно з п.2.1 Договору 1, вартість робіт по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ згідно п. 1.2. Договору 1 складає 2719,44грн. на місяць, в тому числі ПДВ.

Відповідно до п.2.1 Договору 2, вартість робіт по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ згідно п. 1.2. Договору 2 складає 2719,44грн. на місяць, в тому числі ПДВ.

Згідно з п.п.2.1 Договорів, загальна вартість робіт по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ згідно п. 1.2. Договорів складає 5438,88грн. на місяць, в тому числі ПДВ.

Приписами п.2.2 Договору 1 встановлено, що загальна вартість Договору 1 складає 27194,40грн., в тому числі ПДВ.

Приписами п.2.2 Договору 2 встановлено, що загальна вартість Договору 2 складає 27194,40грн., в тому числі ПДВ.

Відповідно до п.п.2.2 Договорів, загальна вартість Договорів складає 54388,80грн. (27194,40грн. + 27194,40грн.), в тому числі ПДВ.

Роботи вважаються виконаними при підписанні сторонами ОСОБА_2 здачі-приймання виконаних робіт. Виконавець надає ОСОБА_2 здачі-приймання виконаних робіт один раз за відповідний квартал (п.п.2.3 Договорів).

Пунктами 2.4 Договорів передбачено, що сплата коштів за виконані роботи проводиться ОСОБА_2 на розрахунковий рахунок Виконавця в термін 15 діб після підписання ОСОБА_2 здачі-приймання виконаних робіт; транспортні витрати, пов'язані з виконанням робіт та послуг згідно Договорів Виконавець несе самостійно (п.п.2.5).

Відповідно до п.п.4.1 Договори можуть бути розірванні достроково у разі письмового узгодження сторін. В матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази письмового узгодження Сторін на розірвання Договору 1 чи Договору 2.

Згідно з п.п.4.1 Договорів, Договори набирають чинності з 01.03.2010 року та діють до 31.12.2010 року включно.

Приписами п.п.3.5 Договорів встановлено, що усі спори між Сторонами пов'язані із виконанням Договорів вирішуються згідно чинного законодавства України.

На виконання умов Договору та для підтвердження прийняття зобов'язань за Договором Позивачем виконано роботи з сервісного технічного обслуговування комплексу КАГІ на відокремлених підрозділах Відповідача ДП «Львіввугілля», а Відповідачем прийнято зазначені роботи відповідно до Договору № ТО-28/2010 від 01.03.2010р. (Договору 1) на суму 27194,40грн . (ОСОБА_2 здачі-приймання робіт №1 від 30.06.2010р. на суму 10877,76грн.; ОСОБА_2 здачі-приймання робіт №2 від 30.09.2010р. на суму 8158,32грн. та ОСОБА_2 здачі-приймання робіт №3 від 31.12.2010р. на суму 8158,32грн,) та відповідно до Договору №37 від 01.03.2010р. (Договір 2) на суму 27194,40грн. (ОСОБА_2 здачі-приймання робіт №1 від 30.06.2010р. на суму 10877,76грн.; ОСОБА_2 здачі-приймання робіт №2 від 30.09.2010р. на суму 8158,32грн. та ОСОБА_2 здачі-приймання робіт №3 від 31.12.2010р. на суму 8158,32грн.), що підтверджується підписами, скріпленими печатками на зазначених ОСОБА_2 здачі-приймання, та даними підписаних та скріплених відбитками печаток Сторін актів звірки взаємних розрахунків №1 за Договорами станом на 13.05.2013р .

Загальна сума виконаних робіт Виконавцем відповідно до Договорів №ТО-28/2010 та № 37 від 01.03.2010 року становить 54388,80грн .

При цьому підписання ОСОБА_2 здачі-приймання, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» і які відповідають вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за виконані роботи. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами ч. 1 ст. 692 ЦК України. (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012).

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Приписами ч. 1 ст.901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 906 Цивільного кодексу України встановлено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З врахуванням вищенаведеного суд зазначає, що Відповідачем порушено зобов'язання щодо оплати за виконані роботи з сервісного технічного обслуговування комплексу КАГІ на відокремлених підрозділах Відповідача ДП «Львіввугілля» згідно Договорів № ТО-28/2010 та № 37 від 01.03.2010 року, в тому числі станом на час подання позову та порушення провадження у справі станом - на суму 54388,80грн.; беручи до уваги вищенаведене, в тому числі те, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані доводи сплати Відповідачем повністю чи частково 54388,80грн. боргу, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 54388,80грн. боргу підлягають до задоволення.

Щодо стягнення 3653,14грн. 3% річних та 3698,44грн. інфляційних нарахувань.

В прохальній частині позовної заяви Позивач також просить стягнути з Відповідача 3653,14грн. 3% річних та 3698,44грн. інфляційних нарахувань, розрахунок яких надано в додатках до позовної заяви.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність розрахунку інфляційних нарахувань суд зазначає, що такий Позивачем проведено невірно, оскільки допущено помилки внаслідок здійснених округлень; з врахуванням проведеної перевірки розрахунку інфляційних нарахувань суд зазначає, що їх розмір є більшим, аніж заявлено Позивачем до стягнення. Проте, за відсутності клопотання, передбаченого п.2 ст.83 ГПК України, суд не вправі вийти за межі позовних вимог.

Перевіривши правильність розрахунків 3% річних, розрахованих по 31.12.2012р. включно, суд зазначає, що такі Позивачем проведено вірно.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в частині стягнення 3% річних у сумі 3653,14грн. та інфляційних нарахувань у сумі 3698,44грн. позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

28.05.2013 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 03.06.2013р.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 38, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задоволити повністю.

2 . Стягнути з Державного підприємства В«ЛьвіввугілляВ» (80000, Львівська обл., м.Сокаль, вул.Б.Хмельницького, 26, ідентифікаційний код 26359891) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче комерційне підприємство В«Техно-СІЗВ» (86108, Донецька обл., м.Макіївка, вул.Лихачова, 60, ідентифікаційний код 32087543) 54388,80грн. основного боргу, 3698,44грн. інфляційних нарахувань, 3653,14грн. 3% річних, 1720,50грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.