Рішення

від 06.02.2014 по справі 914/4591/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2014 р. Справа № 914/4591/13

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Світ-Комфорту ЛьвівВ» , м.Львів

до відповідача ОСОБА_2 підприємства В«БудформатВ» , м. Львів

про стягнення 4 954,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача не з'явився;

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю В«Світ-Комфорту ЛьвівВ» до ОСОБА_2 підприємства В«БудформатВ» про стягнення 4 954,00 грн. основного боргу за поставлений товар.

Ухвалою суду від 06.12.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 15.01.2014р.

Ухвалою суду від 15.01.2014р. розгляд справи відкладено на 05.02.2014р., з підстав наведених в даній ухвалі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду від 15.01.2014р. подав через канцелярію суду клопотання, яким долучив до матеріалів справи докази надсилання відповідачу позовної заяви із доданими до неї документами на юридичну адресу: 81500, Львівська область, Городоцький район, м.Городок, вул. Львівська, буд.134. Крім того, у вищенаведеному клопотанні представник позивача просить суд розглядати справу без його присутності за наявними в справі матеріалами.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання повторно не забезпечив, вимоги ухвал суду не виконав, витребуваних доказів не подав. Про порушення провадження у справі був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №7903403445830 від 09.12.2013р. - вручено 12.12.2013р. (вх. №54015/13 від 16.12.2013р.). Про відкладення розгляду спору був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень: №7903403445830 від 17.01.2014р. - вручено 22.01.2014р. (вх. №3224/14 від 27.01.2014р.) та №815000169904 1 від 17.01.2014р. - вручено 24.01.2014р. (вх. №3812/14 від 30.01.2014р.).

Станом на 05.02.2014р. від відповідача відзив, клопотання, заяви, докази витребувані судом на адресу суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представників позивача та відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази суд,-

встановив:

23.08.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю В«Світ-Комфорту ЛьвівВ» поставило ОСОБА_2 підприємству В«БудформатВ» товар на загальну суму 4 954,00 грн. згідно видаткової накладної №2308-06 від 23.08.2012р.

Проте, відповідач оплату за поставлений товар не здійснив.

Позивач звертався до відповідача з листом (вимога) про оплату (вих. №08 від 18.02.2013р.), в якому просив перерахувати в повному обсязі суму заборгованості в розмірі 4 954,00 грн. до 28.02.2013р. Проте, відповідач залишив даний лист-вимогу без відповіді та задоволення.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 4 954,00 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За умовами ст.205 ЦК України правочин може бути вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не передбачено законом. Правочин, щодо якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Слід зазначити, що зважаючи на положення ст.205 ЦК України та ч.1 ст.181 ГК України між сторонами у спрощений спосіб було укладено договір поставки.

Згідно положення ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковою накладною №2308-06 від 23.08.2012р. на загальну суму 4 954,00 грн., яка підписана сторонами та скріплена печаткою позивача.

Представник відповідача отримав товар на підставі довіреності №62 від 22.08.2012р. виданої ОСОБА_3 (паспорт серії КС №267533 від 02.06.2003р., виданий Сихівським РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області).

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» і яка відповідає вимогам, зокрема, ст.9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими ч.1ст.692 ЦК України (постанова Вищого господарського суду України від 21.04.2011р. № 9/252-10; лист Вищого господарського суду України від 17.07.2012р, № 01-06/928/2012р. із змінами та доповненнями В«Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального праваВ» ).

Позивач звертався до відповідача з листом-вимогою (вих.№ 08 від 18.02.2013р.) про сплату заборгованості, який залишений відповідачем без відповіді та задоволення. Факт надсилання листа підтверджується фіскальним чеком №3344 від 20.02.2013р. та описом вкладення у цінний лист від 20.02.2013р.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п.1 ст. 222 ГК України особи, які порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій зобов'язані поновити їх не чекаючи пред'явлення претензії (вимог, листів, тощо) чи звернення до суду, що відповідачем зроблено не було.

Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 4 954,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №1029 від 03.12.2013р. на суму 1 720,50 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача повністю.

Керуючись ст.ст.11, 205, 509, 525, 526, 530, 612, 625, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 181, 193, 222 ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 підприємства В«БудформатВ» (юридична адреса: 81500, Львівська область, Городоцький район, м.Городок, вул. Львівська, буд.134; поштова адреса: 79340, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 35898238) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Світ-Комфорту ЛьвівВ» (79069, м.Львів, Шевченківський район, вул.Шевченка, 313; код ЄДРПОУ 32711938) 4 954,00 грн. основного боргу та 1 720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

5. Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні , рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Суддя Сухович Ю.О.