УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2012 р. Справа № 62649/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Гуляка В.В., Святецького В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області на постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 03.02.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області про визнання дій неправомірними та стягнення невиплаченої допомоги дитині війни,-
встановив:
27.12.2010 року позивач звернувся в суд із позовом до відповідача про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на свою користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни в межах шестимісячного строку звернення до суду, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він є дитиною війни. Згідно з статтею 6 цього закону йому повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така допомога виплачувалась в не повному обсязі. Просив позов задоволити.
Постановою Лановецького районного суду Тернопільської області від 03.02.2011 року позов задоволено. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області нарахувати і виплатити позивачу підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 27.06.2010 року по 27.12.2010 року, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплачених сум.
Постанову суду оскаржило управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області. Вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що залишається невизначеним порядок обчислення спірної доплати та його розмір. Просить врахувати, що встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може враховуватися для перерахунків або підвищень інших пенсій. Стверджує, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом не були враховані положення бюджетного законодавства України, а також видаткові можливості основного фінансового документу держави і Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України колегія суддів вважає доцільним розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач є дитиною війни, оскільки статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплату недоплаченого підвищення до пенсії за період з 27.06.2010 року по 27.12.2010 року колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає, що такі підлягають задоволенню, так як Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач у період з 27.06.2010 року по 27.12.2010 року повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війни".
За таких обставин, із урахуванням позовних вимог та виходячи із встановленого законом шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду, колегія суддів приходить до переконання про правомірність задоволення позовних вимог позивача лише у період з 27.06.2010 року по 27.12.2010 року.
Попри вказане, колегія суддів не може взяти до уваги посилання апелянта на те, що положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, виходячи з наступного.
Частиною третьою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" установлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, установлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Отже, вихідним критерієм обчислення розміру підвищення до пенсії, виплат допомоги дітям війни відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є розмір мінімальної пенсії за віком, визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про законність оскаржуваних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 195, 197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 03.02.2011 року у справі № 2а-1187/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає
Головуючий суддя І.В. Глушко
Судді В.В. Гуляк
ОСОБА_2
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2012 |
Оприлюднено | 02.10.2015 |
Номер документу | 51378048 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Глушко І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні