Постанова

від 02.06.2010 по справі 3/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

02.06.10 Справа № 3/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого -судді Галушко Н.А.

Суддів Краєвської М.В.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) «Нафтопереробний комплекс -Галичина», м. Дрогобич №32/10-063 від 19.04.2010р.

на рішення господарського суду Львівської області від 17.03.2010р.

у справі №3/11

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «ВО Хіммашнафтогаз», м. Коростень

до відповідача: ВАТ «Нафтопереробний комплекс -Галичина», м. Дрогобич

про стягнення 66 825,49грн.

за участю представників:

від позивача -не з'явився;

від відповідача -не з'явився.

Про час і місце судового засідання сторони повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень №4326164,№4326256.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.03.2010 р. у справі № 3/11 (суддя Н.Березяк) позовні вимоги ТзОВ «ВО Хіммашнафтогаз»задоволено частково: стягнуто з ВАТ «Нафтопереробний комплекс -Галичина»на користь ТзОВ «ВО Хіммашнафтогаз»53900 грн. основного боргу, 6441,18 грн. пені, 603,41 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті частини позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване неналежністю виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки, укладеним між сторонами, нормами цивільного та господарського законодавства України, що регламентують зобов'язання сторін за договором поставки, відповідальність боржника, що прострочив виконання грошового зобов'язання .

ВАТ «Нафтопереробний комплекс-Галичина», не погоджуючись з висновками місцевого господарського суду, подало апеляційну скаргу №32/10-063 від 19.04.2010 р., в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 17.03.2010 р. скасувати, провадження у справі №3/11 припинити. Як на підставу заявлених вимог посилається на те, що сума заборгованості по даних бухгалтерського обліку ВАТ «НПК-Галичина»відрізняється від суми заборгованості, вказаної у позовній заяві, дана обставина не з'ясована судом першої інстанції. Крім цього скаржник зазначає, що внаслідок винесення оскаржуваного рішення за відсутності відповідального представника відповідача, порушено його процесуальні права.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд встановив наступне.

04.08.2008 р. між сторонами укладено договір поставки № 29-645(а.с.11-13).

На умовах договору від 04.08.2008 р. постачальник (позивач) зобов'язується поставити та передати у власність покупцеві(відповідачу) продукцію промислово-технічного призначення, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування, види, асортимент, технічні характеристики, кількість, ціна, спосіб розрахунків, умови поставки товару, гарантійні строки, інші умови, узгоджуються сторонами окремо і оформляються у вигляді додатків до цього договору, котрі є його невід'ємною частиною.

Згідно додатку № 1 до договору поставки № 29-645 від 04.08.2008 р. (а.с.14) постачальник на умовах договору поставки поставляє покупцю пучок трубний 600ТУ-1,6-М1/20-6-2 в кількості 2 шт. на загальну суму 183 000 грн., що підлягають оплаті протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця.

Зобов'язання ТзОВ «ВО Хіммаштафтогаз»поставити відповідачу люк1-800-1,0-1 ОСТ 262002-83 та пристрій 1-800-1,0-1 ОСТ 26-2013-83 на умовах договору поставки обумовлено сторонами в додатку № 2 від 05.09.2008 р. (а.с.15) до договору № 29-645 від 04.08.2008 р. Спосіб розрахунків за товар, специфікація якого визначена в додатку № 1, наступний: 30% попередня оплати, наступні 70% протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк(термін), воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Як підтверджується копіями видаткових накладних № 452, № 453 (а.с.16,17)04.11.2008 р. ТзОВ «ВО Хіммашнафтогаз»відвантажило, а ВАТ «НПК-Галичина», через уповноваженого представника, згідно довіреності № 340464 (а.с.18), отримало пучок трубний 600ТУ-1,6-М1/20-6-2 в кількості 2 шт., люк 1-800-1,0-1 ОСТ 262002-83 та пристрій 1-800-1,0-1 ОСТ 26-2013-83.

Як стверджує позивач у позовній заяві, зобов'язання по оплаті отриманого товару відповідач здійснив частково, зокрема згідно платіжних доручень № 121 від 17.09.2008р. та № 355 від 15.12.2008 р. поставлений товар оплатив на загальну суму 206100 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач таких доводів позивача не спростовував. В апеляційній скарзі фактично боргу перед позивачем не заперечує, проте посилається на невідповідність суми боргу, вказаної в позовній заяві, фактичній заборгованості однак належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх посилань суду апеляційної інстанції не подав.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

Оскільки скаржником при перегляді оскаржуваного рішення Господарського суду Львівської області в апеляційному порядку документально не підтверджено відсутність боргу за договором поставки № 29-645 від 04.08.2008 р., контрозрахунку суми боргу з його документальним обґрунтуванням не подано, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що заявлена до стягнення сума боргу в розмірі 53900 грн. розрахована позивачем у відповідності до фактичних обставин справи, дорівнює різниці між вартістю поставленого та оплаченого товару, відтак підлягає стягненню з ВАТ «НПК-Галичина».

Щодо рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача пені, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду не знаходить підстав для його скасування з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 7.4 договору № 29-645 від 04.08.2008р. договору від 04.08.2008 р. у випадку прострочення покупцем термінів оплати за поставлений товар згідно цього договору покупець сплачує постачальнику на його вимогу неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Оскільки в договорі поставки сторони не обумовили строку нарахування штрафних санкцій(пені), до правовідносин, що виникли внаслідок прострочення виконання зобов'язань, застосовується положення ч.6 ст. 232 ГК України, відповідно до якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З рахуванням вищенаведеного, Господарським судом Львівської області дано правильну оцінку обставинам справи, правомірно постановлено до стягнення пеню в розмірі 6441,18 грн., що дорівнює розміру облікової ставки НБУ від суми 53900 грн. за період прострочення з 14.11.2008 р. по 14.05.2009 р. та відмовлено в решті позову.

Відносно посилань скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права шляхом позбавлення відповідача користуватися правами сторони, передбаченими ст. 22 ГПК України, такі є безпідставними. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, будучи належним чином повідомленим про порушення провадження у справі № 3/11 та її призначення до розгляду (а.с.3),правом забезпечення змагальності судового процесу скористався на власний розсуд, вимоги суду про надання додаткових доказів та забезпечення в судове засідання уповноваженого представника залишив поза увагою. Оскільки, обставини, на які посилається відповідач в клопотанні від 17.03.2010 р. не кваліфікуються як такі, без яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, підстави для відкладення розгляду справи у суду першої інстанції в судовому засіданні 17.03.2010 р. були відсутні, справу у відповідності до положень процесуального права правомірно розглянуто за наявними в ній матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на те, що скаржник не спростував правомірності оскаржуваного рішення в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, рішення Господарського суду Львівської області від 17.03.2010 р. залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Рішення Господарського суду Львівської області від 17.03.2010р. у справі №3/11 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до Господарського суду Львівської області.

Головуючий - суддя Галушко Н.А.

суддя Краєвська М.В.

суддя Орищин Г.В.