Постанова

від 18.04.2011 по справі 11/91

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

18.04.11 Справа № 11/91

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Новосад Д.Ф.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу ТзОВ «Апша-Технокат»

на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 25.11.2010р.

у справі № 11/91

за позовом ТзОВ «ОСОБА_2 Україна», м.Виноградів

до ТзОВ «Апша-Технокат», с.Верхнє Водяне

до ТзОВ «ОСОБА_3В.», с.Верхнє Водяне

про стягнення заборгованості,

з участю представників :

від скаржника -ОСОБА_4

від позивача - ОСОБА_5

від відповідача 2 -не з»явився

В ході судового засідання сторонам права і обовВ»язки, передбачені ст.22 ГПК України розВ»яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.

Відповідач -ТзОВ «ОСОБА_3В.»належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерував, в звВ»язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 25.11.2011р. у справі № 11/91 (суддя Якимчук Л.М.) за позовом ТзОВ «ОСОБА_2 Україна», м.Виноградів до ТзОВ «Апша-Технокат», с.Верхнє Водяне Рахівського району Закарпатської області та ТзОВ «ОСОБА_3В.», с.Верхнє Водяне Рахівського району Закарпатської області про стягнення заборгованості задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Україна" про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "АПША-ТЕХНОКАТ" на праві власності, в тому числі, і на передану позивачем відповідачу не перероблену сировину та не передану відповідачем готову продукцію; накладено арешт на передану позивачем відповідачу давальницьку сировину та не передану відповідачем готову продукцію, яка знаходиться у відповідача, ТзОВ "АПША-ТЕХНОКАТ", а саме:

- "пиломатеріал бук" - 269,00 м.куб.;

- "пиломатеріал дуб" - 35,18 м.куб. (в т.ч. "пиломатеріал дубовий" - 29,18 м.куб. та "пиломатеріал дубовий необрізний" - 6,00 м.куб.);

- "пиломатеріал ясень необрізний" - 40 м.куб.;

- "пиловник буковий" - 121,83 м.куб.;

- "пиловник дубовий" - 15,30 м.куб., а також на інше майно, яке належить ТзОВ "АПША-ТЕХНОКАТ" на праві власності на суму 671982,52 грн.

Не погоджуючись з даною ухвалою відповідач -ТзОВ «Апша-Технокат»подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись зокрема на те, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції порушено вимоги статті 67 ГПК України, а саме перевищено межі при накладенні арешту на майно та не надано оцінки вимог заявника щодо забезпечення позову. Крім того, як зазначає скаржник, суд першої інстанції виніс оскаржувану ухвалу поза межами судового засідання, що суперечить нормам чинного процесуального законодавства.

Наводить скаржник і інші доводи, що є, на його думку, підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Позивач по справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Україна", м.Виноградів звернулося до господарського суду із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "АПША-ТЕХНОКАТ", с.Верхнє Водяне Рахівського району на праві власності, в тому числі, і на передану позивачем відповідачу не перероблену сировину та не передану відповідачем готову продукцію:

- "пиломатеріал бук" - 269,00 м.куб.;

- "пиломатеріал дуб" - 35,18 м.куб. (в т.ч. "пиломатеріал дубовий" - 29,18 м.куб. та "пиломатеріал дубовий необрізний" - 6,00 м.куб.);

- "пиломатеріал ясень необрізний" - 40 м.куб.;

- "пиловник буковий" - 121,83 м.куб.;

- "пиловник дубовий" - 15,30 м.куб.

В обгрунтування зазначеного заявник посилався на те, що відповідач не тільки не виконав своїх зобов"язань згідно договору від 23.09.2009 №05/09 щодо передачі готової продукції, виготовленої з давальницької сировини позивача, але й не повертає сировину. За твердженням позивача відповідач не здійснює жодної господарської діяльності, реалізовує своє майно, кошти на рахунках відсутні, має місце заборгованість по заробітній платі та обов"язкових платежах до бюджету. Зазначене свідчить про те, що не вжиття заходів до забезпечення позову унеможливить виконання рішення у разі задоволення позову.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред"явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

На думку суду визначений заявником захід до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, в тому числі і на передану позивачем сировину та не передану відповідачем готову продукцію, є адекватним і відповідає вимогам, на забезпечення яких він вживається. Зазначений захід не порушуватиме прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками данного судового процесу.

Такий захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, разом з тим, невжиття заходів до забезпечення позову ймовірно утруднить виконання або призведе до невиконання рішення суду.

В контексті викладеного, суд першої інстанції підставно дійшов висновку, що заявлене клопотання є обгрунтованим, та підлягає задоволенню частково, зокрема, щодо накладення арешту на майно відповідача на суму позову з врахуванням судових витрат, що складатиме 671982,52 грн.

Щодо посилання скаржника на те, що оскаржувана ухвала винесена поза межами судового провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дійсно ухвала про вжиття заходів до забезпечення позову датована 25.11.2010р., однак, враховуючи, що провадження у справі порушено судом ухвалою від 26.11.2010р., вбачається описка в даті винесення ухвали, що не впливає на висновки суду першої інстанції, викладені в даній ухвалі та не зачіпає її зміст.

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування оскаржуваної ухвали.

На підставі наведеного та відповідно до ст.ст.91,101-106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 25.11.2010р. у справі № 11/91 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Новосад Д.Ф.

суддя Мельник Г.І.